На Полтавщине построят завод по переработке отходов животноводства

Закупівельні ціни на молоко на початку липня розвивалися в різнонаправленому тренді. На ринок продовжують тиснути ціни на виробничі ресурси. Водночас підтримку надає активний експорт молокопродуктів.

Про це повідомляє Асоціація виробників молока.

Так, закупівельні ціни на молоко екстра ґатунку в середньому зросли на 7 коп. — до 10,64 грн/кг без урахування ПДВ. Ціновий коридор коливався від 9,50 до 11,15 грн/кг залежно від регіону та особливо від обсягу партії. Водночас ціни на молоко вищого ґатунку опустилася на 1 коп. — до 10,02 грн. Обвалилося в ціні молоко першого ґатунку — мінус 11 коп. — до 9,80 грн/кг.  

«Як результат, середньозважена ціна на молоко трьох ґатунків опустилася на 2 коп. — до 10,15 грн/кг. Це на 39 коп. нижче довоєнного рівня», — зазначає аналітик АВМ Яна Лінецька.

На думку експерта, зростання експорту молочних продуктів на третину мало б давати більшу підтримку цін. Щоправда, переробники готові піднімати ціни лише на молоко екстра якості. При цьому намагаються здешевити його в сегменті сортів нижчої якості та молока від населення, якого в переробці останнім часом стало більше.  

Лінецька пояснює, що високі ціни на паливо (+71% від початку війни) значно підвищили собівартість нового врожаю грубих кормів, які є основною складовою раціону корів. Водночас падіння цін на зернові та олійні на внутрішньому ринку залишили фермерів без обігових коштів, і вирішення цієї проблеми в найближчій перспективі не очікується. Основний збут зазвичай вони робили в кінці лютого-березня і цьогоріч не встигли через війну. При цьому посівна кампанія цього року була в рази дорожчою, ніж торік.  

За даними асоціації, більшість господарств на підконтрольних Україні територіях намагаються не скорочувати поголів’я корів, а лише надої, тобто витрати на утримання худоби залишаються високими на тлі значно нижчих обсягів реалізації. 

«Якщо ринкові умови не будуть змінюватися в найближчій перспективі, фермери будуть вимушені коригувати розмір стада, адже утримувати його за рахунок нового врожаю, собівартість вирощування якого вже на 70-80% вища від попереднього року, не передбачається можливим», — наголошує експерт.

agroportal.ua

За годы независимости Украины площадь кормовых культур сократилась на 85%. Об этом сообщили в Национальной академии аграрных наук Украины, передает УНН.

"В начале 90-х во всех категориях хозяйств площадь под кормовыми культурами составляла около 12 млн гектаров, а в 2017 году - 1,8 млн гектаров. Произошло сокращение почти на 85%. Вместе с тем крайне экстенсивно ведется и луговое кормопроизводство на пахотных землях", - заявили в НААН.

Общая площадь природных кормовых угодий всех классов в Украине составляет 6,4 млн га, из которой получают только 10-11% валового сбора кормов. Производительность 1 га лугов остается крайне низкой - 1-1,2 т/га.

В академии заявили, что к такому результату привел целый ряд причин. Среди них и тот факт, что последнее обследование и паспортизация природных кормовых угодий в Украине проводили еще в 1957-1961 годах. К тому же, до сих пор не регламентирован порядок эксплуатации таких угодий, следствием этого является их нецелевое использование. Кроме того, усиливаются деструктивные процессы растительности, снижается производительность, наблюдается деградация луговых почв.

Учитывая это Президиум НААН решил разработать предложения в Министерство аграрной политики и продовольствия Украины и Министерства экологии и природопользования по полномасштабному обследованию природных кормовых угодий с использованием аэрокосмического картографирования и мониторинга, а также инициировать разработку законопроекта "О естественных кормовых угодьях".

Источник: УНН

Відшкодування експортного ПДВ залишається лише на папері попри те, що у травні було прийнято рішення про відновлення.

Про це говориться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

«На практиці аграрії досі очікують, коли система знову запрацює. Станом на кінець вересня ряд агропідприємств не отримали відшкодування навіть за лютий 2022 року, а дехто все ще очікує на відшкодування і за січень», — уточнюють в асоціації.

За аналітичною інформацією деяких учасників УКАБ, якщо до війни 95% ПДВ відшкодування підтверджувалось камерально і лише 5% переводилось у перевірки, то за січень-лютий 2022 року лише 5% було підтверджено камерально, а 95% переведено у перевірки.

«Проте і по завершеним перевіркам сільськогосподарські виробники досі не отримали відшкодування. Тобто навіть якщо у компанії є всі офіційні підстави на отримання відшкодування ПДВ, цього не відбувається», — констатують в УКАБ.

І підкркеслюють, що держава не дає аграріям можливості поповнювати власні обігові кошти, незважаючи на те, що вони сплачують всі податки до державного бюджету (зокрема ПДВ на імпорт та закупівлю ресурсів сплачується в повній мірі, в той час як зробити взаємозалік зі сформованим ПДВ кредитом неможливо) і продовжують забезпечувати продовольчу безпеку, стикаючись із проблемами логістики, низькими цінами на продукцію і зменшенням державної підтримки.

«Якщо ситуація з відшкодуванням ПДВ експортерам найближчим часом не зміниться, то і без того складне становище аграріїв погіршиться. Але такий стан справ вплине не тільки на фінансові показники аграрних підприємств, проте і на державний бюджет, адже надходження ПДВ зменшаться через „нетиповий експорт“.

Враховуючи критичну ситуацію, що склалася із затримками відшкодування ПДВ, вже вкотре звертаємося з проханням до уряду якнайшвидше врегулювати ситуацію та забезпечити повне та вчасне відшкодування ПДВ», — підсумували в УКАБ.

Нижчі ціни на ключові сільгоспкультури «компенсує» здороження інших складових виробництва — преміксів, ветеринарних препаратів та пального. У причинах такої динаміки розбиралися аналітики Асоціації «Свинарі України».

Хоча більшість виробників свинини констатує, що витрати на годівлю, знизилися за рахунок послаблених внутрішніх цін на зернові та білкові корми, за їх свідченнями ціни на премікси, навпаки, подорожчали на 7-20%, а окремі продукти – навіть більше. Експерти ринку кормових добавок пов’язують це як із збільшенням логістичних витрат, так і з приростом цін на сировину.

Одним з найвагоміших чинників підвищення цін на премікси є здороження мінеральних інгредієнтів. Зокрема, як Україна, так і країни ЄС наразі змушені шукати альтернативних та оптимальних за якістю продукції постачальників монокальцію фосфату. Інші мінеральні складові також в дефіциті, що підштовхує їхні ціни до зростання. Так, окремі позиції зросли в ціні на 30-50%. Крім цього, до імпортних потреб виробників кормових добавок тепер додалися сіль та сода. Щодо підвищення цін на амінокислоти (лізин хлориду, треонін, метіонін тощо) через їх брак, то це явище було тимчасовим. Водночас, ціни на вітаміни залишаються відносно стабільними.

При цьому, вартість доставки імпортних «витратників» зросла більш ніж удвічі не тільки через здороження пального. Так, часто при калькуляції на компанію-покупця покладають транспортні витрати і на зворотній шлях транспортного засобу.

У відповідь на таку цінову динаміку постачальники кормових інгредієнтів відзначають, що свинарі залежно від розміру підприємства можуть притримуватися різних стратегій. Так, найбільші оператори ринку (від 2 тис. свиноматок) наразі концентруються на максимальній реалізації потенціалу тварин за рахунок годівлі, незважаючи на здороження. Водночас, менші гравці часто обирають шлях економії на кормових культурах чи добавках за рахунок переходу на базові лінійки преміксів.

Оцінки операторів ринку кормів щодо приросту цін на премікси порівняно з довоєнним періодом помітно коливаються в межах від 10 до 30%. Істотна розбіжність пов’язана з тим, що низка постачальників може стримувати здороження за рахунок закладених у довоєнні ціни валютних ризиків, власних запасів, зроблених до війни, та прямих контрактів на закупівлю великих партій кормових інгредієнтів з ЄС. Водночас постачальники зауважують, що наступна хвиля здороження преміксів, найімовірніше, відбудеться ближче до осені. Її спричинить здороження енергоносіїв та фрахту сировини з віддаленіших країн, зокрема, амінокислот з Китаю.

На ринку ветеринарних препаратів відзначають здороження окремих позицій до 40%. Хоча ключові міжнародні компанії, представлені в Україні, зазначають, що з початку війні ціни на більшість препаратів змінювалися незначно і насамперед через перегляд курсу валют НБУ (у валюті ціна не змінилася!), на ринку присутні оператори, які, користуючись ситуацією, підвищують цінники ледь чи не двічі Основний аргумент, який наводять, — здороження закупки через девальвацію гривні. При цьому всі міжнародні договори наразі проводяться за фіксованим курсом міжбанку, який не так значно відхилився від довоєнного як поточний готівковий.

З іншого боку, така неоднозначна ситуація на ринку заохочує виробників свинини ретельніше відстежувати ринкові пропозиції та прискіпливіше обирати коло контрагентів.

Асоціація «Свинарі України»