МХП скоротив внутрішні продажі курятини і збільшив експорт

26-дек-2022

Агрохолдинг МХП у листопаді поточного року виробив 64,9 тис. т курятини, що на 1% менше аналогічного місяця 2021 року і на 9% більше жовтня поточного року.

Про це свідчать дані щомісячного звіту МХП.
Обсяги продажів на 1% більше торішнього рівня — 60,7 тис. т. Причому експорт зріс на 5% — до 38,4 тис. т, а внутрішні продажі скоротились на 12% — до 22,3 тис.
У той же час МХП майже подвоїв продажі соняшникової олії відносно листопада минулого року — до 51,2 тис. т, а соєвої зменшив на 64% — до 841 т.
Реалізація продуктів м’ясопереробки та напівфабрикатів скоротилась на 43% — до 2,5 тис. т.

agroportal.ua

Читайте также:
ЕС: уменьшить влияние на экологию планируют за счет сокращения потребления мяса вдвое
27-июля-2021

Стратегическая цель Европы — вдвое сократить потребление мяса и, соответственно, сектор животноводства к 2030-му году. Все это для того, чтобы уменьшить выбросы парниковых газов на 3%.

Достичь такого результата стремятся за счет введения «налога на мясо».

Значительную часть из этих средств планируют использовать для финансирования фермерских хозяйств, чтобы помочь им внедрять лучшие практики устойчивого производства.

Предварительные ставки, которые обсуждаются, —1 евро/кг курятины, 2 евро/кг свинины и 3 евро/кг говядины.

Опрошенные потребители в Германии, Голландии и Франции поддерживают инициативу платить за мясные продукцию больше. Около 70% готовы доплачивать 10 евроцентов за 100 г мяса. Среди опрошенных 53% немцев, 40% французов и 32% голландцев готовы увеличить эту ставку до 25 евроцентов за 100 г мяса.

В Англии также сделали расчеты и прогнозируют, что внедрение налога на мясо дополнительно будет аккумулировать 242 млн фунтов в год.

PigUA.info

Узнать подробнее
Аграріям пояснили, чому необхідно фіксувати збитки, завдані російською агресією
20-дек-2022

В умовах повномасштабної війни 23% аграрної галузі втрачено або пошкоджено: прямі збитки, за підрахунками KSE та Мінагрополітики, станом на вересень 2022 року, сягають $ 6,6 млрд. Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

Зазначається, що до повномасштабної війни від української агропродукції залежало 400 млн осіб у світі, не враховуючи самих українців. На агросектор припадало 20% ВВП України та понад 40% усього експорту.

Наразі непрямі втрати дорівнюють $ 34,5 млрд. При цьому в Україні скорочуються посівні площі та вдвічі зменшився обсяг врожаю проти минулорічних показників. Усе це несе пряму загрозу економіці України та продовольчій безпеці світу.

Для відбудови аграрної галузі потрібно вже сьогодні фіксувати всі збитки, завдані внаслідок військової агресії росії. Така доказова база важлива для доведення в тому числі в міжнародних судах злочинів рф і відшкодування нею всіх втрат.

Про це йшлося під час круглого столу «9 місяців війни. Збитки агросектору та перспективи їх відшкодування», що відбувся в Харкові за сприяння Програми USAID із аграрного і сільського розвитку (АГРО) та Всеукраїнської Аграрної Ради.

«Для отримання відшкодування важливо мати підтвердження збитків. Тобто, потрібні фактаж і фіксація. Зрозуміло, що зібрати таку інформацію це складно і не одразу можливо. Це потребує людського та фінансового ресурсу, але без фіксації відшкодування взагалі не може бути реалізоване», — підкреслив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

За його словами, на урядовому рівні наразі затверджені фактично всі базові постанови та накази щодо методики визначення шкоди та збитків, завданих внаслідок збройної агресії рф. На черзі — врегулювання на рівні постанови такої ж методики для особистих селянських господарств. Після погодження вказаного документа буде покрито всю цільову аудиторію, яка може мати необхідність та потребуватиме відшкодування за отримані збитки в агросфері.

«Наступним кроком після того, як у нас є методологія, нормативна база та фіксація — це, звісно, визначення джерела покриття. Ми вже маємо підтримку на рівні ООН та інших міжнародних інституцій, щоб із різних джерел (заморожених активів рф, репараційних тощо), але однозначно забезпечити відшкодування за рахунок країни-агресора. Ці процеси, як показує практика, тривалі по часу, але нам їх треба спільно пройти. Наша держава завжди допомагатиме боротися за те, щоб підприємці отримали свої кошти через прозорий і дієвий інструмент», — наголосив Тарас Висоцький.

Узнать подробнее
На Балканах представители ФАО, власти и животноводства обсудили способы борьбы с АЧС
26-февр-2019

На прошлой неделе в Белграде прошел семинар, организованный Продовольственной и сельскохозяйственной организацией ООН (ФАО). Обсуждались способы предотвращения проникновения африканской чумы свиней на Балканский полуостров, мероприятия по раннему выявлению заболевания и методы борьбы с распространением вируса.

На мероприятии присутствовали международные эксперты и представители нескольких стран: Албании, Боснии и Герцеговины, Республики Северная Македония, Сербии, Черногории, Венгрии, Румынии и Хорватии. Сейчас в этом регионе ФАО внедряет проект по оказанию чрезвычайной помощи под названием «Готовность к чрезвычайной ситуации в связи с африканской чумой свиней на Балканах», продолжительностью 18 месяцев. На семинаре, в частности, было принят план действий в рамках реализации программы Продовольственной и сельскохозяйственной организации ООН.

«Вирус может быстро распространяться из-за относительно высокой плотности популяции диких кабанов и большого количества подсобных хозяйств. Повышение осведомленности, укрепления биологической безопасности и обеспечения готовности являются ключевыми составляющими предотвращения проникновения болезни в регион и минимизации ее негативных последствий для сельских хозяйств, производственно-сбытовой цепочки, свиноводческого сектора и торговли», — говорит Дэниел Белтран-Алкрудо, специалист ФАО по охране здоровья я животных.

«Aфриканская чума свиней раньше никогда не встречалась на Балканах, что означает, что правительство, фермеры и охотники мало осведомлены о этой болезни и не обладают необходимыми для борьбы с ней техническими знаниями», — сказала Даниэла Манджоне, специалист по программам ФАО.

PigUA.info по материалам fao.org

Узнать подробнее
МЕРТСГ: Просмотр согласованных объемов экспорта пшеницы и кукурузы нецелесообразен
28-окт-2020

«Сегодня мы можем говорить об урожае украинской пшеницы на уровне 25 млн тонн, из которых около 10 млн т уже экспортировано. В то же время мы фиксируем постепенное замедление активности отгрузок, в связи с чем указанный в меморандуме объем экспорта пшеницы в 17,5 т вполне обоснованным », — сказал заместитель министра развития экономики, торговли и сельского хозяйства Украины Тарас Высоцкий в ходе он-лайн совещания, которое состоялось 26 октября в министерстве.

Однако отметил, что из-за неопределенности относительно урожая озимой пшеницы в 2021, во второй половине сезона этот показатель, возможно, пересматриваться.
Производства кукурузы в 2020/21 МГ совпадает с прогнозом -33 млн тонн. А значит, причин пересматривать объемы экспорта этой зерновой также нет, по крайней мере до конца 2020-го.

PigUA.info 

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок