Литва — наш надежный партнер в евроинтеграционных процессах

05-окт-2017

3 октября Министерство аграрной политики и продовольствия Украины и Министерство сельского хозяйства Литовской Республики подписали совместное заявление по реализации согласованной Программы двустороннего сотрудничества Украина-Литва в области АПК на 2017-2019 годы. Главная цель данной программы — углубление сотрудничества в аграрном секторе в соответствии с нормативно-правовой системой и международными обязательствами обеих стран.

С украинской стороны подписантом выступила заместитель Министра аграрной политики и продовольствия Украины по вопросам евроинтеграции Ольга Трофимцева, а с литовской — вице-министр сельского хозяйства Литовской Республики Роландас Тарашкевичюс.

«Сегодня Литовская Республика уже стала одной из важных партнеров для Украины в ЕС в сотрудничестве в сельскохозяйственном секторе. Мы очень благодарны нашим литовским партнерам за оказание помощи в осуществлении санитарных и фитосанитраних требований ЕС в законодательстве Украины в рамках Соглашения об ассоциации ЕС — Украина, а также за работу литовских экспертов в рамках проектов, направленных на реализацию евроинтеграционных инициатив Украины в аграрном секторе», — подчеркнула заместитель Министра по вопросам евроинтеграции.

По словам Ольги Трофимцевай, подписание этого заявления является еще одним шагом для углубления сотрудничества между нашими странами в аграрном секторе. «Важными направлениями двусторонней программы является обмен опытом требований к стандартам качества и безопасности пищевой продукции, развитие органического производства. Также активное сотрудничество предусмотрено в научно-исследовательской сфере и отрасли рыбного и лесного хозяйства. Но приоритетами для нас в двустороннем сотрудничестве будут оставаться сферы санитарии, фитосанитарии и ветеринарии», — подчеркнула Ольга Трофимцева.

Заместитель Министра добавила, что стороны выразили заинтересованность в привлечении внешней помощи Европейской Комиссии в рамках TAIEX на 2017−2019 годы, а именно поддержка и тренировки украинских специалистов ГПСС в вопросах осуществления фитосанитарного контроля импортируемых грузов государственными фитосанитарным инспекторами в соответствии с требованиями законодательства ЕС.

Справка: За 8 месяцев 2017 товарооборот сельскохозяйственной продукции между Украиной и Литвой составил $103,8 млн и увеличился в два раза по сравнению с аналогичным периодом прошлого года. Экспорт составил 87,9 млн, ключевые товары экспорта: масло — $27,2 млн, изделия из зерна и хлебных злаков — $14,8 млн, зерновые злаки — $10,3 млн, остатки и отходы пищевой промышленности — $8,1 млн, маргарин — $6,3. Импорт составил — $15,9 млн: остатки и отходы пищевой промышленности — $4,2 млн, готовы или консервированные продукты из рыбы — $3,4 млн, изделия из зерна и хлебных злаков — $2,1 млн.

Пресс-служба Минагрополитики

Читайте также:
В ЕС вступают в силу новые правила по контролю за пищевыми продуктами
23-дек-2019

14 декабря 2019 вступили в силу положения Регламента ЕС 2017/625 («Регламент официального контроля»), которые отменяют Регламенты (EC) № 854/2004 и 882/2004.

Новый Регламент устанавливает правила официального контроля и соблюдение правил цепи поставок пищевых продуктов, в частности пищевые продукты и корм, а также о правилах охраны здоровья животных и растений.

Регламент гармонизирует контроль за выполнением требований относительно всей агропродовольственной цепи. Положения Регламента распространяются также на другие сферы контроля, такие как контроль заболеваний животных, средств защиты растений и производства органических продуктов.

Введение оценки рисков. Согласно Регламенту, органы власти должны учитывать риск для здоровья людей, животных или растений и окружающей среды; риск введения потребителей в заблуждение; соответствие и надежность собственных проверок операторов и тому подобное. Новые правила требуют от органов власти также учитывать вероятность мошенничества и обманчивых действий.

Обязательства операторов и сборы за контроль. Уточняется, что официальный контроль может осуществляться всеми операторами на всех этапах производства, переработки, распространения и использования животных, товаров, веществ, материалов или предметов, на которые распространяются правила агропродовольственной цепи. Поэтому операторы обязаны сотрудничать с органами власти и предоставлять доступ к их оборудованию, транспортным средствам, помещениям, компьютерам, документам и другой необходимой информации, а также животных и товаров, находящихся под их контролем.

Органы власти обязаны вести реестр всех операторов, которые подлежат официальному контролю. В свою очередь, операторы должны предоставлять информацию о своей деятельности, включая теле- и интернет-продажи, а также помещения/объекты, находящиеся под их контролем.

Для операторов вводятся сборы за контроль, который осуществляется на заводах по переработке мясной продукции, производства молока, заводах рыбного хозяйства; контроль в пунктах пограничного контроля; контроль за животными и растениями, продуктов животного и растительного происхождения; определенных товаров третьих стран и тому подобное.

Кроме того, новые правила прозрачности требуют от государств-членов ЕС публиковать подробную информацию о методах и данных, используемых для вычисления сборов для каждой отдельной категории операторов и органов управления.

Пограничный контроль за животными и продуктами, импортируемыми в ЕС. Регламент устанавливает общие правила для контроля на границах по импорту животных/растений, продуктов животного происхождения, других продуктов/товаров, подлежащих контролю при въезде в ЕС. Система контроля за импортом будет базироваться на оценке риска. Выполнение указанных функций будет осуществляться в пунктах пограничного контроля.

agronews.ua

Узнать подробнее
Грузія та Франція шукають постачальників молока та молочних продуктів в Україні
02-июня-2022

Грузинський імпортер Georgia/Nano шукає українських виробників молока, маргарину та масла.

Про це повідомляє Дія.Бізнес. Зазначається, що компанія зацікавлена у довгостроковому партнерстві.

Деталі замовлення, а також технічні характеристики узгоджуються безпосередньо із замовником.

Також для постачальників молока є тендерна пропозиція від муніципалітету Партене (Франція) на постачання та доставку продуктів харчування, у тому числі молочних продуктів та органічного молока для потреб міста. Вартість закупівлі становить 331,5 тис. євро.

Пропозиції приймаються до 21 червня.

Деталі щодо тендеру можна дізнатися за email: export@epo.org.ua

agrotimes.ua

Узнать подробнее
Украина стала мировым лидером по темпу прироста куриного экспорта
23-мая-2019

Украина стала мировым лидером по темпам прироста экспорта свежей курятины, передает УННсо ссылкой на worldstopexports.com

Сообщается, что с 2014 по 2018 годы отечественные производители нарастили экспорт продукта на 5106,7%.

На втором месте - Польша. За последние четыре года поляки увеличили поставки свежей курятины за границу на 95,5%.

В данном списке присутствуют также Австрия (+ 41,5%) и Китай (+ 37%).

Более того, Украина попала в пятерку мировых лидеров по темпам роста экспорта замороженной курятины. С 2014 по 2018 год украинские птичники нарастили экспорт продукта на 33,6%

В данном рейтинге Украину опередил Таиланд (+ 67,5%), Польша (+ 44,8%) и Чили (+ 33,7%).

Ранее УНН сообщал, что в прошлом году Украина поднялась на шестое место в мировом рейтинге экспортеров курятины, обогнав Россию и Канаду. В странах ЕС Украина - среди трех главных поставщиков.

Птицеводы обеспечили Украине в 2018 году 500 млн долларов валютной выручки, из них 450 млн долларов - это доля агрохолдинга Юрия Косюка "Мироновский хлебопродукт" (МХП), который является главным экспортером в стране. Компания осуществляет 88,2% всех внешних поставок мяса птицы на международные рынки.

Источник: УНН

 

Узнать подробнее
ВАР закликає народних депутатів ухвалити важливі закони для агросектору
08-сен-2022

Всеукраїнська Аграрна Рада вітає відкриття 8 сесії Верховної Ради України 9 скликання. У надскладних умовах повномасштабної війни країна продовжує жити, розвиватись, забезпечувати продовольством себе та навіть інші країни. Для полегшення роботи аграріїв, які кожен день стикаються із новими викликами у податковій, логістичній, воєнних сферах народні депутати мають оперативно прийняти нові закони. ВАР звертає увагу парламентарів на важливі для агросектору законопроєкти:

  1. РОБОТА В ОКУПАЦІЇ

Законопроєкт № 7646 «Про внесення змін до Закону України „Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України“ щодо особливостей діяльності на тимчасово окупованій території України» та № 7647 Проект Закону «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність».

Аграрії, чиї господарства знаходяться на тимчасово окупованих територіях, опинилися у складному стані через невизначеність законодавства. З одного боку, їх господарська діяльність може вважатися злочином з боку українського права, з іншого — власник наражає себе на небезпеку у разі відмови від, наприклад, виконання незаконних вимог щодо «перереєстрації» на окупованій території. Тому ВАР закликає ухвалити вказанізаконопроєкти, які чітко розмежують поняття «колабораціонізм» від звичайного ведення господарської діяльності у випадку якщо це не є пособництвом державі агресору.

  1. ПОДАТКОВІ ЗМІНИ.

А) Закон, який відмінить єдиний податок 4 групи, підприємства яких знаходяться на окупованих територіях.

Сьогодні фермери 4-ї групи оподаткуванні, які втратили можливість обробляти свої землі та отримувати дохід, вимушені сплачувати власні кошти у бюджет. Це прямо дискримінує платників єдиного податку порівняно із іншими платниками податків і змушує їх до невиправданих витрат.

Б) Відтермінувати введення механізму мінімального податкового зобов’язання до 2023 року. Існуюче законодавство України в цій сфері робить 2022 рік першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання. Тобто, на початку 2023 року українські аграрії повинні подавати відповідні звіти та розрахунки по МПЗ.

Проте, у зв’язку з повномасштабною війною з російською федерацією, запровадження і використання механізму МПЗ, може мати негативні наслідки для аграрного бізнесу.

Тому важливо ініціювати внесення змін до Податкового кодексу України для відтермінування введення механізму мінімального податкового зобов’язання і встановити, що першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2023 рік замість 2022 року;

  1. ЗРОШЕННЯ.

Законопроєкт № 7577 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення системи управління об'єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем державної власності».

Прийняття цього документу буде продовженням реформи у сфері зрошення та дренажу. Зокрема законопроєкт передбачає створення операторів меліоративних систем. Завдяки цій реформі держава з свого боку створює гравця, що матиме бажання збільшувати власні потужності, а також матиме фінансові можливості яких на сьогодні позбавлені існуючи балансоутримувачі меліоративних систем. В свою чергу аграрії отримають реальний механізм контроля за тими фінансами, які сплачують.

  1. ПЕСТИЦИДИ ТА АГРОХІМІКАТИ.

Ухвалити в другому читанні законопроєкт 4558 щодо вдосконалення державного регулювання у сфері поводження з пестицидами і агрохімікатами.

Головні норми документу:

  • деталізують вимоги до маркування пестицидів і агрохімікатів,
  • наближають законодавство України до законодавства ЄС,
  • приводять визначення термінів у відповідність до визначень, передбачених законодавством ЄС,
  • посилюють боротьбу з фальсифікованими препаратами.
  1. ЗБЕРІГАННЯ ПАЛЬНОГО

Під постійним прицілом в країни-агресора знаходяться нафтобази та склади зі зберіганням пального компаній-постачальників та господарствах. Аграрії, в період активних бойових дій були вимушені вивозити пальне із небезпечних районів та розливати у будь-які придатні для зберігання ємності. В той час, податковий кодекс вважає такі дії - реалізацією, яка може відбуватись тільки в межах сертифікованих складів. Проти в умовах війни зареєструвати нові склади майже не можливо. Тому ВАР закликає розглянути порушену проблематику комплексно та ініціювати зміни, направлені на лібералізацію регулювання обігу пального у аграріїв на період воєнного стану.

  1. ВІДНОСИНИ МІЖ ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ ТА ТОРГІВЕЛЬНИМИ МЕРЕЖАМИ

Українські торгівельні мережі, користуючись монопольним становищем виставляють жорсткі та необґрунтовані вимоги постачальникам та виробникам. Чисельні факти несправедливої націнки, коли велику частку доходу від продажу товару забирає саме рітейл. Часто власники великих торгівельних мереж розраховуються із постачальниками невчасно, терміни виплат за проданий товар може становити до 120 днів, що фактично паралізує роботу виробника.

ВАР закликає імплементувати Директиву 2019/633 Європейського Парламенту та Ради від 17 квітня 2019 року про заборону недобросовісних торгових практик та ухвалити законопроєкт, який чітко розмежує відносини між рітейлом та постачальниками.

  1. ПАТРОНАЖНІ ДИВІДЕНДИ

Ефективна робота кооперативів стане можливою тільки після ухвалення норми про «Патронажні дивіденди». Цей термін врегульовує питання оподаткування виплати доходу його членам від кооперативної діяльності (платникам фіксованого податку). Тобто фізична особа вже сплачує податки, від своєї діяльності. Але кооператив теж сплачує податок від реалізації цієї ж продукції.

Тому пропонується ухвалити законопроєкт № 4457−1, який ставить на меті не оподатковувати суму доходів фізичної особи від реалізації власної с\г продукції, а запроваджує виплати патронажних дивідендів кооперативом, якщо вони не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

uacouncil.org

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок