Контроль влажности на комбикормовых заводах критически важен для качества

Так, мировое производство свинины в 2021-м году составит 105,1 млн т, что на 8,5% больше, чем в предыдущем году, причем значительная часть прироста приходится на Китай. Эксперты прогнозируют, что производство свинины в Китае увеличится на 20% по сравнению с прошлым годом и достигнет 43,8 млн т. 

Вторым крупнейшим мировым производителем станет ЕС с 24,8 млн т (+2% к 2020-го года), за ним последуют США с 12,7 млн т (-0,5% к 2020 году).

Поднебесная возглавит мировой импорт свинины с 5,0 млн т (-5% по сравнению с 2020). Объемы импорта Филиппин увеличатся на 154% до 425 тыс. т благодаря снижению тарифов и дефицита предложения, что сохраняется (последствия АЧС). Импорт Мексики составит 985 тыс. т (+3%) благодаря высоким внутренним ценам, укреплению песо и в качестве компенсации высокого экспорта.

Ожидается, что общий объем мирового экспорта свинины в 2021 году достигнет 11,8 млн т. Наибольшим экспортным потенциалом будет обладать ЕС, который в 2021-м году экспортирует 4,4 млн т, что на 1,8% меньше, чем в прошлом году. Соединенные Штаты экспортируют 3,4 млн т, что на 3,7% меньше, чем в 2020-м году. Продажи Канады за рубеж увеличатся на 1,1% по сравнению с прошлым годом и достигнут 1,5 млн т.

pig333.com

Для подальшого проведення осінньо-польових робіт український агросектор додатково потребує 80−90 млрд гривень фінансування з боку держави. Ці кошти необхідні для завершення збиральної кампанії та старту осінньої посівної кампанії.

Про це заявив голова Всеукраїнської Аграрної Ради Андрій Дикун.

«Завдання держави — знайти ці кошти, щоб агросектор не зупинив свою роботу. Завдання аграріїв — зберегти урожай», — сказав він.

За його словами, держава може підтримати аграріїв різними інструментами: провести державні інтервенції та викупити частину врожаю чи допомогти із зберіганням зерна.

«30 років наша країна вивозила свій врожай через порти. Порти сьогодні заблоковані. Так, тривають перемовини в Туреччині щодо розблокування морських шляхів, є певні результати, але слово росіян нічого не варте. Довіряти не можна. На сьогоднішній день близько 20 млн тонн минулорічного зерна лежить на складах. Це створює низку проблем: у аграріїв немає грошей, бо не реалізований врожай, через це немає фінансування для повноцінного збирання врожаю, платити заробітні плати та обслуговувати господарство. Також немає місця на складах для нового врожаю», — зазначив Андрій Дикун.

Уже сьогодні можна сказати, що врожай цього року буде вдвічі меншим, ніж у 2021 році.

«У цьому році ми очікуємо, що зберемо близько 50 млн тонн зерна. Так, продовольством Україна буде забезпечена, але цей обсяг буде чекати на реалізацію. В минулому році агросектор дав 17% ВВП країни. В цьому році, з огляду на те, що металургійна галузь майже знищена, аграрії стають головними наповнювачами бюджету. Але аграріям важко працювати, особливо тим, хто господарює біля фронту. Багато земель окуповано, а по прилеглих територіях постійно гатять із артилерії, тому робота припиняється. З тих областей, з яких окупанти пішли, багато хто з аграріїв не сіяли через те, що залишились заміновані поля, втрачено техніку та обладнання. Масштаби збитків для агросектору великі і вони досі не підраховані», — наголосив Андрій Дикун.

Та додав, що для нормальної роботи агросектору потрібна стабільність та можливість продавати продукцію. Агроспільнота сподівається, що держава знайде гроші для підтримки фермерів. Далі потрібно перемагати ворога та розблоковувати порти, додав Андрій Дикун.

uacouncil.org

В таком бизнесе, как производство молока, чтобы оставаться конкурентоспособным, нужно быть немного лучшим, чем твои коллеги.

Стив Бодарт, ведущий консультант по агробизнесу компании Compeer Financial, называет шесть критериев сравнительного анализа (бенчмаркинга), которые обеспечивают конкурентоспособность. Эти критерии базируются на основе анализа 90 переменных, проанализированных с 425 конечных финансовых отчетов молочных ферм в штатах Айова, Мичиган, Миннесота, Огайо, Южная Дакота и Висконсин. Размер стада колебался от 500 до 4700 коров, дойных коров было в среднем — 1071. Исследование началось в 2006 году.

Результаты исследования свидетельствовали, что есть фермы, которые постоянно имели лучший менеджмент и вышую чистую прибыль, чем их коллеги-молочники. Статисты обнаружили шесть основных факторов, которые способствовали 85% изменений доходности в течение года.

Количество соматических клеток (КСК). Разница в надоях между 25% лучших стад и 25% худших составляла 2,36 кг. В денежном выражении разница между двумя группами равна 142 долл. США на корову. Сервис-период и смертность в стадах с более низким показателем КСК также были меньше.

Молоко базовой жирности. Если говорить о доходности, то в этом случае имеется в виду не валовый надой, а количество молочного жира и протеина. Голштинсктие коровы должны давать ежедневно по меньшей мере 2,72 кг комбинированного жира и протеина, а джерсейськие коровы — 2,38 кг.

Чистая стоимость ремонта стада (Net Herd Replacement Cost (NHRC)). Это сложная формула, которая включает стоимость количества выбракованного, мертвого или проданного ремонтного молодняка минус реализационная стоимость выбракованных коров и проданного молока, деленная на количество молока базовой жирности, полученного за определенный период. Если NHRC растет, то доходность падает.

Разница между лучшими стадами и худшими в плане чистой стоимости ремонта стада составляет 44 цента/100 кг молока. Главное условие снижения NHRC — доить молодых животных как можно дольше, чтобы они стали коровами второй, третьей и четвертой лактаций. Потому что животные второй лактации производят на 15% больше молока, чем коровы первой, а коровы третьей лактации — на 10% больше, чем коровы другой.

Падеж. Средний уровень падежа в исследуемых стадах составил 6,2%. Наиболее прибыльная группа имела уровень падежа 4%, а наименее прибыльная — 10%. В денежном выражении эта разница составляла 185 долл. США на дойную корову.

Уровень тельности. Лучшие стада имели средний показатель уровня стельности 26%, а худшие — менее 19%. Когда гормоны роста были еще не запрещены, некоторые хозяйства не беспокоились об уровне стельности. В таких хозяйствах было 15−18% коров, которые имели 300 дней лактации и больше.

Уровень выживания телок. Разница между лучшими и худшими стадами была незначительная, всего 2% — 95% против 93%, соответственно. Но, если есть разница в выживании, то есть и разница в состоянии здоровья телок. Например, в случае респираторных заболеваний, телки из стад с меньшим показателем выживания будут иметь низкую производительность.

dairyherd

Виправити ситуацію із експортом української агропродукції може лише зняття блокади з морпортів. Без цього аграрії не зможуть отримати дохід, розрахуватись із попередніми позиками та будуть змушені призупинити діяльність.

Про це заявив Михайло Соколов, заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР), передає ubr.ua.

«Війна навряд чи викличе в Україні проблеми із продовольчим забезпеченням, але вона вже зараз призвела до протилежного лиха — утруднення експорту сільгоспсировини. Як виявилося, морським портам, які рф почала блокувати ще до активних бойових дій, немає альтернативи щодо вивезення зерна на міжнародні ринки. У результаті морська блокада може викликати глобальну кризу у всій сільськогосподарській галузі України, яка є ключовою для її економіки. Через відсутність продажу старого врожаю у аграріїв не вистачить коштів для збирання нового та подальшої діяльності», — йдеться в повідомленні.

Зауважимо, що через морські порти раніше проходило 98% усіх українських постачань зерна за кордон. Перенаправити цей обсяг на інші напрямки — залізничний та автотранспортний — неможливо. Згідно з заявою «Укрзалізниці», її експортні потужності становлять 20 тис. тонн на день. Навіть якщо вони їх подвоїть, у річному вираженні це буде близько 12−15 млн т. Водночас звичайні обсяги експорту агропродукції з України — 50−60 млн т.

«Подвоїти добові обсяги не вдасться. За оцінками ВАР, гранично експорт залізницею може становити 700 тис. т на місяць. У кращому разі його можна буде збільшити на мільйон тонн за рахунок річкових перевезень Дунаєм до Європи, відкриття яких зараз обговорюється. Але навіть разом із Дунайським напрямком, який якщо і буде відкрито, то не найближчими днями, Україна зможе вивезти 20,4 млн т зерна на рік», — коментує Михайло Соколов.

Водночас один лише невивезений до початку війни врожай кукурудзи, за оцінками Української зернової асоціації, сягає 14−15 млн т (загалом до експорту планувалося 32 млн т кукурудзи при загальних зборах у 38 млн т). До них слід додати до 8 млн т пшениці — за 2021 рік Україна зібрала 33 млн т цієї культури, з яких вивезла 18 млн т. Споживання внутрішнього ринку зазвичай становить близько 7 млн т пшениці.

«Сумарно ж наявні в Україні надлишки врожаю, які можна було б експортувати без збитків для внутрішнього ринку, але неможливо через закриті порти, досягають близько 34 млн т. За розрахунками влади, для реалізації посівної кампанії необхідно 50 млрд грн. Цієї суми достатньою для фінансування посівної кампанії, але з видачею кредитів на практиці поки що виникають складнощі — залучені до програми банки, виявилися ментально не готові до війни і продовжили узгоджувати позики щодо шаблонів мирного часу», — наголошує заступник голови ВАР.

З одного боку, процедура оформлення кредиту залишається тривалою та забюрократизованою. З іншого боку, ті аграрії, які працюють у регіонах, де проходять активні бойові дії — Чернігівській, Київській, Харківській областях, на півдні України, взагалі стикалися з категоричною відмовою у видачі позик лише на підставі знаходження у зазначених регіонах.

«Виділених державою грошей достатньо, але на практиці до аграріїв вони оперативно не доходять, а посівна кампанія має ось-ось початися. Ми зараз порушили у Мінагрополітики питання, щоб хоча б держбанки таку політику змінили», — повідомив Соколов.

Крім того, якщо порти будуть і надалі блоковані, не можливо буде вивезти весь попередній урожай до збирання цьогорічного. Це буде дуже велика проблема.

«Українські потужності для одночасного зберігання зерна сягають лише 50 млн т. Сума ж неекспортованого старого врожаю (34 млн т) і запланованих обсягів нового (як мінімум 70 млн т) може вдвічі перевищити цей рівень. Дещо збільшити потужності для зберігання зерна можна за рахунок альтернативних елеваторам технологій, так званих „зернових рукавах“ з поліетилену, проте кардинально виправити ситуацію може лише зняття блокади з морпортів. Без цього аграрії не зможуть отримати дохід, розрахуватись із попередніми позиками та будуть змушені призупинити діяльність», — підсумував Михайло Соколов.

milkua.info