Как фермеру не пропустить земельные аукционы

02-дек-2020

До недавнего времени передача в пользование земель государственной или коммунальной собственности фермерам происходила только в форме аукциона, которые проводили областные Госгеокадастры.

Участники торгов прибывали к месту их проведения, регистрировались, получали табличку с номером, лицитатор проводил торги, путем объявления номеров лотов и отслеживанием поднятия табличек участников. При таком способе проведения торгов вся информация об участниках была сосредоточена у одного субъекта, который и влиял на торги и принимал решение о квалификации участников — исполнителя земельных торгов.

После принятия в первом чтении проекту Закона «О внесении изменений в некоторые законодательные акты относительно продажи земельных участков государственной и коммунальной собственности или прав на них (аренды, суперфиция, эмфитевзиса) через электронные аукционы» № 2195 от 01.10.2019, этот субъект потерял свою актуальность в процедуре — пока есть возможность проводить земельные торги в форме электронного аукциона в сети интернет.

 agropolit.com

Читайте также:
Интерес агропроизводителей и инвесторов к строительству комбикормовых заводов растет
13-мая-2021

В Украине растет интерес агропроизводителей и инвесторов к строительству мощностей для производства кормов.

Такое мнение высказал Виктор Дымшиц, директор по продажам BDW Feedmill Systems в Восточной Европе.

«В последние годы в Украине наблюдается тенденция к наращиванию объемов производства мяса и яиц. И поскольку имеющиеся мощности не способны удовлетворить потребности в качественных комбикормах, нужно строить новые комбикормовые заводы и переоснащать работающие на оборудовании еще времен советской эпохи. Убежден, что в ближайшей перспективе наше оборудование и технологии на украинском рынке будут востребованы», - рассказывает эксперт.

Заметим, что в этом году BDW Feedmill Systems планирует ввести в эксплуатацию три объекта по производству комбикормов: завод «Мега Корм» компании «Ветсинтез», завод компании «Мир мяса» и обновленное производство агропредприятия «Агро-Овен».

«Реализация трех мощных проектов за год - красноречивое подтверждение, что игроки агросектора готовы инвестировать в строительство комбикормовых заводов. Окупаемость комбикормового завода средней мощности 10-15 т/ч при рентабельности 10-15% составляет несколько лет», - подчеркивает Дымшиц.

По словам директор по продажам BDW Feedmill Systems, учитывая капитальные инвестиции, это немного.

«Открытие завода по производству премиксов для всех видов сельскохозяйственных животных и птицы Novacore в Днепропетровской области в 2013 году стало знаковым событием в отрасли кормопроизводства страны. Появление завода европейского уровня не только «задало тон» стандартов качества продукции и организации производства в отрасли, но и способствовала повышению эффективности работы агропредприятий - потребителей этой продукции», - подытожил Виктор Дымшиц.

Источник: Agravery.com

Узнать подробнее
Ринок зерна та олії: справедливих цін у війну не буває
11-мая-2022

Внутрішні ціни на зернові та олійні культури в Україні знижуються на тлі зростання світових цін. Одночасно роздрібні ціни на соняшникову олію взяли рекордну позначку, сягнувши 70 грн/літр, інші продукти харчування також поступово дорожчають.

В той час, як олія дорожчає, внутрішні ціни на сировину соняшника знижуються. Станом на 9 травня ціни попиту на насіння соняшнику переважно варіюються в межах 13 000−16 300 грн/т на умовах СРТ. Такі данні наводять аналітики ІА «АПК-Інформ».

«В Україні на ринку насіння соняшнику з початку травня спостерігається відносно стабільна цінова ситуація зі слабо вираженим знижувальним ціновим трендом. Ситуація пояснюється збереженням помірного попитом на цю культуру з боку переробників. В той же час, тиск на ціни продовжувала чинити досить значна кількість пропозицій олійної від сільгоспвиробників, зокрема в центральному та південному регіонах. Зазначимо, що оператори ринку північних та західних областей переважно фіксували закупівельні ціни на близьких до максимального рівнях з метою залучення більшої кількості пропозиції олійної», — коментують в «АПК-Інформ».

 agravery.com

Узнать подробнее
Мінагрополітики, народні депутати та аграрна громадськість обговорили умови праці українських фермерів
28-июня-2022

В рамках візиту європарламентарів до України 25 червня в м. Львів відбулась зустріч делегації високого рівня Європейського парламенту із депутатами ВРУ, представниками Мінагрополітики та членами Всеукраїнського аграрного форуму.

На зустрічі з української сторони були присутні: Голова Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики Олександра Гайду, члени комітету Артем Чорноморов, Іван Чайківський, Дмитро Костюк, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Маркіян Дмитрасевич, а також директор Всеукраїнського аграрного форуму Марія Дідух та представник регіонального офісу Всеукраїнської аграрної ради Лев Кушпіт.

На зустрічі було обговорено поточний стан аграрної галузі, сучасні умови, в яких працюють українські фермери, їх основні проблеми, а також що чекає їх у майбутньому.

Марія Дідух зазначила, що незважаючи на військові дії, аграрії, ризикуючи власними життями виходили в поля і проводили посівну кампанію, розуміючи, що від них залежить світова продовольча безпека. Маркіян Дмитрасевич зазначив, що цьогорічна посівна кампанія пройшла вдало, адже було засіяно близько 80% запланованих територій, саме завдяки тому, що весняна посівна кампанія готувалася заздалегідь.

Як зазначила Марія Дідух, такого показника вдалося досягти за умови завчасної підготовки фермерів до весняної посівної кампанії. Фермери були на 80% забезпечені мінеральними добривами, на 60% - насінням і засобами захисту рослин на весняну посівну кампанію. Фермери, чиї території перебувають під окупацією, близько до зони бойових дій, зазнали бомбардувань, втратили техніку — не мають нічого, але аграрії з сусідніх господарств по можливості допомагали один одному і співпрацювали разом. Велике значення мала також підтримка з боку держави у вигляді надання малим і середнім сільськогосподарським підприємствам державних гарантій на оформлення безвідсоткових кредитів для проведення посівної кампанії.

На жаль, зараз через блокування портів та ускладнений експорт аграрії починають все більше відчувати брак фінансових ресурсів. Навіть із нарощуванням експорту альтернативними шляхами, різниця між світовою і внутрішньою ціною величезна, оскільки левову частку, близько 50 відсотків, займає логістика.

Тому через низькі ціни, необхідність погашення кредитів і незрозумілість того, що буде восени, аграрії вже зараз думають над тим, що їм вирощувати, а від яких культур можливо доведеться відмовитись.

Маркіян Дмитрасевич висловив припущення, що посівна 2023 може відбутися лише на 60% від запланованих площ. «І це все — через брак фінансових ресурсів. Якщо порти не розблокують, і фермери не реалізують зерно — то наступного року їм не буде за що сіяти», — зауважив заступник Міністра.

Марія Дідух зазначила, що більшість територій, на яких вирощували овочі і ягоди, зараз окуповані. Західні регіони намагалися переорієнтуватися і перейти на вирощування окремих видів культур, але певні овочі, фрукти, зокрема баштанні культури, там вирощувати вкрай складно. Ягідництво теж дуже постраждало, оскільки у багатьох виробників частина холодильного обладнання була зруйнована під час обстрілів і ягідникам зараз потрібні значні фінансові ресурси на їх ремонт та відновлення.

Якщо говорити про птахівництво — то відсоток втрат сягає 18−20%. Російською армією була зруйнована найбільша птахофабрика Європи, яка знаходилась у Херсонській області.

Щодо великої рогатої худоби, втрати теж сягають близько 20%: це зруйновані ферми, які були під окупацією і зруйновані ланцюги постачання, через які фермери були вимушені скоротити поголів'я.

Щодо молочно-товарних ферм, то багато фермерів інвестували у нетелі і наразі нетелі неможливо ні продати, ні утримувати.

Як зауважила директор Всеукраїнського аграрного форуму, з початком війни в Україні частково зупинилися молокопереробні підприємства. Через руйнування логістичних шляхів переробникам було неможливо забрати молоко з певних територій. Також переробні підприємства призупинили закупівлі великих обсягів молока, оскільки експорт був зупинений, і наразі на складах є значні об'єми молокопродуктів довготривалого зберігання. Зараз найбільша проблема у власників ферм — відсутність фінансових ресурсів. Через неможливість реалізувати свою продукцію молокопереробними підприємствамами фермери змушені були переглянути раціон годівлі тварин, тим самим примусово скоротити їх продуктивність. Проблематика йде по колу: низька купівельна спроможність населення, значна міграція за межі України основної цільової групи споживачів (жінки та діти); неможливість експорту призводить до того, що переробники не можуть виробляти довоєнні обсяги продукції, і, відповідно, не закуповують молоко у виробників. Марія Дідух наголосила, що без фінансової підтримки фермерство в Україні може зникнути.

«Ми розуміємо, що наразі держава і уряд роблять усе можливе, але, на жаль, усі фінансові ресурси направлені на армію і на захист нашої держави, тому звертаємося до вас, шановні члени Парламенту ЄС, з проханням розглянути можливість виділення прямої фінансової підтримки ЄС безпосередньо фермерам в Україні чи створення спеціального Фонду для фінансування ведення сільськогосподарської діяльності в Україні в умовах війни», — зазначила Марія Дідух.

Вона також показала презентацію, на якій депутати Європарламенту змогли побачити, в яких умовах сьогодні працюють фермери задля забезпечення продовольчої безпеки.

Дачіан Чолош подякував за презентацію, зазначивши, що дуже важко уявити наскільки складними є ті умови, у яких зараз опинилися українські аграрії. Він підкреслив, що метою візиту делегації було почути та побачити на власні очі реальну ситуацію на місцях.

«Ми розуміємо, що буде дуже важко відновити усі потужності, адже війна ще досі триває, але ми мусимо зробити усе можливе, щоб допомогти», — наголосив Дачіан Чолош.

Учасники зустрічі відвідали підприємства Львівської області, які спеціалізуються на виробництві та реалізації свіжих фруктів, овочів, а також птахофабрики та підприємства з виробництва преміксів, концентратів та кормів.

minagro.gov.ua

Узнать подробнее
В Україні шукають гроші на розробку безпілотної системи розмінування та пошуку мін на полях
28-июля-2022

Розробка унікальної безпілотної системи розмінування та пошуку мін на полях України — компанія FRENDT разом із Вінницьким національним технічним університетом за підтримки українських аграріїв розпочала розробку нового проекту.

Про це повідомляють в компанії Pro-consulting.

Головна мета безпілотного шукача мін — прискорити пошук вибухонебезпечних предметів та допомогти аграріям безпечно очистити їхні поля. Ідея — ізолювати людей від процесу пошуку. Адже найголовніше — зберегти життя працівників.

Як працюватиме система:

  • Дрон визначає межі сільськогосподарського поля;
  • Програма генерує навігаційні лінії та прокладає безпечний маршрут для безпілотного транспорту, оснащеного дистанційною системою керування;
  • Мапа завантажується в систему керування транспортним засобом (трактор), який рухатиметься цим маршрутом через сільськогосподарське поле на автопілоті;
  • Небезпечні об'єкти відзначаються на онлайн-мапі, що полегшує пошук об'єктів для розмінування чи знешкодження;
  • Далі мапа з відмітками небезпечних об'єктів передається до спеціальних служб розмінування.

Інноваційна цінність нового безпілотного шукача мін для сільськогосподарського сектору полягає в наступному:

  • Низька вартість (порівняно з існуючими зразками);
  • Простота використання для кінцевого користувача (фермерів);
  • Можливість використання існуючої сільськогосподарської техніки (тракторів) як транспортного засобу.

Досягається це за рахунок високої автоматизації операційних процесів робототехнічного комплексу. Подібні розробки проводилися різними приватними та державними компаніями світу. Більшість промислових зразків розроблялися в США, Канаді та Великобританії, так як є великий досвід цих країн у технологіях розмінування повоєнних територій (Ірак, Мозамбік, Ангола, Афганістан та ін.). В якості прикладу такого обладнання для розмінування можна навести продукцію Defense Research Establishment Suffield (DRES; Medicine Hat, Альберта, Канада), яка поєднує різні промислові моделі міношукачів. Але технологія має низку недоліків, таких як складність експлуатації та вартість спеціалізованого автомобіля, на якому перевозиться обладнання.

Вкрай важливо розпочати розробку нового безпілотного шукача мін для агропромислового комплексу України прямо зараз. Український аграрний сектор годує понад 400 мільйонів людей у всьому світі, за оцінкою Pro-Consulting. Російське вторгнення призводить до значного зростання цін, смертей працівників агросектору, створює загрозу продовольчій безпеці та збільшує небезпеку голоду.

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок