Искусственное мясо полностью не заменит натуральное

Итоги первого полугодия по экспорту молочных продуктов достаточно положительные. Ничего удивительного учитывая мировые тенденции.

Об этом сообщает аналитический отдел Ассоциации производителей молока (АПМ).

За шесть месяцев этого года на внешние рынки было поставлено 63,2 тыс. т молочных продуктов, на 22,8% больше, чем за первое полугодие 2016-го. Ситуацию вытягивает масло и сухая сыворотка. Показатели по молоку и сливках, как сгущенных так и несгущенных, а также кисломолочной продукции отрицательные.

В частности, в июне было продано 14,5 тыс.т молочных продуктов, на 17,4% больше, чем в мае 2017, и на 14%, чем в мае 2016.

Экспорт молока и сливок несгущенных в январе-июне составил 4 тыс. т. (-10,1%) общей стоимостью 2,6 млн долл. (+10,1%).

Основными рынками сбыта были Молдова (1,2 млн долл.; 46,3% от всего экспорта) и Грузия (693 млн долл.; 26,4%).

Импорт молока и сливок несгущенных составил 331 т, что на 55% больше, чем в прошлом году. В стоимостном выражении это 537 тыс. долл. Больше всего завозили продукта из Германии (276 тыс. долл.; 51,5%).

Экспорт молока и сливок сгущенных составил 23,3 тыс. т, что на 10,7% меньше, чем в прошлом году. При этом экспортная выручка составила 40,4 млн долл, что на 13,7% больше, чем в прошлом году. Продавали больше всего в Казахстан (7,9 млн долл.; 19,7%) и Бангладеш (4,3 млн долл.; 10,7%).

Продажи кисломолочной продукции за анализируемый период сократились на 1,6% — до 1,5 тыс. т. Доход от их продажи составил 1,5 млн долл. Поставляли продукцию больше всего в Молдову (890 тыс. долл .; 60,3%) и Грузию (338 тыс. долл.; 22,9%).

В то же время, импорт был на 35,8% больше, чем в прошлом году и составил 1,7 тыс. т. Покупали ее больше всегов Бельгии (1,3 млн долл.; 53%) и Польше (894 тыс. долл .; 36,2%).

Экспорт молочной сыворотки в январе-июне этого года составил 17,9 тыс. т, что на 50% меньше, чем в прошлом году. Основными рынками сбыта были Китай (6,8 млн долл .; 50,4%), Индия (862 тыс. долл .; 6,35%) и Малайзия (711 тыс. долл.; 5,24%). Завозили сыворотку с Португалии (257 тыс. долл .; 53%) и Германии (84 тыс. долл .; 17,32%). Общий объем импорта за год вырос на 58,9% и составил 518 т.

Экспорт сливочного масла вырос на 205,8% — до 12,3 тыс. т. Больше всего продавали его в Марокко (8,3 млн долл.; 18,5%) и Казахстан (5,8 млн. долл.; 12,9 %). Импорт масла сократился на 66,5% и составил 231 т.

Экспорт сыров показывает прирост. За анализируемый период было продано 4,1 тыс. т, что на 21,3% больше, чем в 2016-м. Поставляли его в Казахстан (7,1 млн долл .; 50%) и Молдову (3,5 млн. долл .; 24,25%). Импорт сыров вырос на 33,3% — до 4,3 тыс. т. Наибольшее их покупали в Польше (6,6 млн долл.; 34,3%) и Германии (4,6 млн долл.; 23,79%) .

Динамика экспорта молочных продуктов в 2016-2017 гг, т

Источник: по данным ГФСУ

milkua.info

Госпродпотребслужба заинтересована в продолжении сотрудничества с ФАО (Продовольственная и сельскохозяйственная организация ООН), в том числе по вопросам, связанным с безопасностью пищевых продуктов. Об этом сообщила Глава Госпродслужбы Владислава Магалецкая во время онлайн-встречи с международным экспертом ФАО по вопросам безопасности пищевых продуктов Эндрю Голди.

В ходе встречи обсуждались приоритеты и потребности в сфере безопасности пищевых продуктов и вопросы проведения лабораторных исследований.

По состоянию на сегодняшний день Украина продолжает внедрять национальную систему контроля качества и безопасности пищевых продуктов, которая будет эквивалентна системе Европейского Союза, которая базируется на важном принципе обеспечения контроля «от поля до стола». Госпродпотребслужбой осуществляется комплексный контроль на всех стадиях производства пищевых продуктов на основе риск-ориентировочного подхода, начинающегося на уровне первичного производства. При этом ряд проектов внедряется посредством ФАО.

Участники совещания договорились продолжить сотрудничество по ключевым направлениям, которые важны для пищевой безопасности в Украине, которая будет включать обучение сотрудников по обеспечению безопасности пищевых продуктов, противодействие мошенничеству и т.д.

 dpss.gov.ua

Мысли по возведению анти-АЧС-ного забора в Польше разделились: с одной стороны это значительные (и возможно неоправданные) издержки — 33 млн евро, с другой — без него снижается эффективность борьбы с болезнью среди диких кабанов.

«Строительство забора не обезопасит нас от проникновения болезни внутрь страны. Вирус может занести случайный водитель или турист. Вместо забора деньги можно направить на массовый отстрел кабанов и введение правил биобезопасности во всей Польше», — поделился Олекандр Даргевич из Национального союза работодателей — производителей свиней Польши.

Читайте также: Польша построит забор на границе с Украиной и Беларусью

Проблема с возведением забора возникает и потому, что части границы Польши с Украиной и Беларусью проходят труднодоступными землями (лесистые местности, реки, озера и каналы, которые создают болота и торфяники), которые включают большие лесные комплексы Аугустовськои, Книшинськои и Беловежской пущ (национальные и ландшафтные парки). Доступ к ним требует изменений в законодательстве.

Сейчас в стране создана межведомственная группа, которая должна оценить, провести анализы относительно возможности строительства такого забора. Об этом сообщила Ева Лех, замминистра сельского хозяйства:

«У нас есть проблемы с тем, что часть границы проходит по реке, к границе подходят частные территории и тому подобное. Это очень непросто. Строительство забора — это не все. Нужно интенсифицировать отстрел кабанов в полосе 100 км от восточной границы Польши».

В стране зарегистрировали уже 533 случая АЧС среди диких кабанов. Только на прошлой неделе обнаружили 19 новых очагов и почти все зафиксировали на расстоянии до 30 км от польско-белорусской границы.

PigUA.info по материалам greenfront.su

Перші методичні рекомендації щодо належної фіксації злочинів та завданих втрат аграрним підприємствам розробили та презентували експерти Всеукраїнської аграрної ради спільно з Програмою USAID із аграрного і сільського розвитку (АГРО) та Міністерством аграрної політики та продовольства України.

Наслідки, викликані військовою агресією рф проти України, несуть загрозу глобальній продовольчій безпеці, тому надзвичайно важливим є відновлення економічної спроможності аграрного сектору. Документування злочинів, фіксація збитків, завданих аграріям, і їх відшкодування стануть ключовим кроком для цього.

«За належне документування втрат відповідають безпосередньо аграрії, яким завдано збитків. Адже ніхто краще за власників не знає специфіку роботи підприємства та не зможе зібрати необхідні докази для відшкодування збитків, зокрема й упущеної вигоди. Разом з тим, різні державні органи мають свою зону відповідальності у цьому процесі та з більшістю з них доведеться взаємодіяти з різних питань. Важливо враховувати, що розроблена методика фіксації збитків носить рекомендаційний характер і не є нормативно-правовим документом. Кожна ситуація є індивідуальною та може вимагати різних додаткових дій», — наголошує Дмитро Кохан, радник ВАР з питань взаємодії з органами державної влади.

Наразі розроблені методичні рекомендації щодо фіксації таких типів руйнувань: будівель, обладнання і товарних запасів. За цим посиланням ви знайдете необхідні методичні рекомендації та зразки документів для фіксації збитків. Представникам аграрного сектору потрібно зібрати всю інформацію, що підтверджуватиме як факт заподіяння шкоди, так і реальні збитки та упущену вигоду.

Представникам аграрного сектору потрібно зібрати всю інформацію, що підтверджуватиме як факт заподіяння шкоди, так і реальні збитки та упущену вигоду.

Умовно процес збору відповідних доказів можна розподілити на три етапи:

— Докази щодо пошкодження об'єктів/майна підприємств. На цьому етапі важливо подбати про фіксацію злочину як кримінального правопорушення, з супровідними фото-, відеодоказами, показами свідків, оглядом місця події, тощо.

— Докази щодо реальних збитків. Цей етап передбачає від аграріїв збір документів, які підтверджують усі їхні витрати під час будівництва об'єкта, проведення посівної, придбання зруйнованої техніки, тощо. Потрібно також спрямувати зусилля на пошук/відновлення документів, які посвідчують право власності/користування щодо тих чи інших об'єктів.

— Докази щодо упущеної вигоди. На цьому етапі необхідно зібрати документи, які підтверджують для аграріїв недоотримані доходи (наприклад, ф’ючерсні та інші контракти з продажу продукції; дані про невиконання через агресію інших договірних зобов'язань, які передбачали отримання доходу; документи, які підтверджують доходи за попередні роки, тощо).

Зафіксовані факти військових руйнувань та зібрані документи надалі можуть використовуватися для відшкодування відповідних збитків як через звернення до міжнародних інстанцій (спеціально створений трибунал, Міжнародний кримінальний суд в Гаазі, Європейський суд з прав людини, інвестиційні арбітражі й ін.), так і через застосування внутрішніх програм та процедур в Україні (зокрема, звернення до суду).

Тому для аграріїв важливо саме зараз зафіксувати всі втрати, зібрати необхідні докази та бути готовими для проходження процедури компенсації у майбутньому, коли відповідні порядки будуть розроблені усіма відповідальними органами влади.

Одночасно з цим, експерти ВАР у співпраці з USAID АГРО відкрили консультаційну телефонну лінію для підприємств, які постраждали внаслідок військових дій. Кваліфіковані менеджери надаватимуть роз'яснення щодо методології фіксації завданих збитків та підготовки документів. У разі необхідності, підприємства зможуть отримати консультацію юристів.

Детальніше — за посиланням.