Як задокументувати втрати аграрних підприємств під час війни – розроблено методичні рекомендації та відкрито консультаційну лінію

11-июля-2022

Перші методичні рекомендації щодо належної фіксації злочинів та завданих втрат аграрним підприємствам розробили та презентували експерти Всеукраїнської аграрної ради спільно з Програмою USAID із аграрного і сільського розвитку (АГРО) та Міністерством аграрної політики та продовольства України.

Наслідки, викликані військовою агресією рф проти України, несуть загрозу глобальній продовольчій безпеці, тому надзвичайно важливим є відновлення економічної спроможності аграрного сектору. Документування злочинів, фіксація збитків, завданих аграріям, і їх відшкодування стануть ключовим кроком для цього.

«За належне документування втрат відповідають безпосередньо аграрії, яким завдано збитків. Адже ніхто краще за власників не знає специфіку роботи підприємства та не зможе зібрати необхідні докази для відшкодування збитків, зокрема й упущеної вигоди. Разом з тим, різні державні органи мають свою зону відповідальності у цьому процесі та з більшістю з них доведеться взаємодіяти з різних питань. Важливо враховувати, що розроблена методика фіксації збитків носить рекомендаційний характер і не є нормативно-правовим документом. Кожна ситуація є індивідуальною та може вимагати різних додаткових дій», — наголошує Дмитро Кохан, радник ВАР з питань взаємодії з органами державної влади.

Наразі розроблені методичні рекомендації щодо фіксації таких типів руйнувань: будівель, обладнання і товарних запасів. За цим посиланням ви знайдете необхідні методичні рекомендації та зразки документів для фіксації збитків. Представникам аграрного сектору потрібно зібрати всю інформацію, що підтверджуватиме як факт заподіяння шкоди, так і реальні збитки та упущену вигоду.

Представникам аграрного сектору потрібно зібрати всю інформацію, що підтверджуватиме як факт заподіяння шкоди, так і реальні збитки та упущену вигоду.

Умовно процес збору відповідних доказів можна розподілити на три етапи:

— Докази щодо пошкодження об'єктів/майна підприємств. На цьому етапі важливо подбати про фіксацію злочину як кримінального правопорушення, з супровідними фото-, відеодоказами, показами свідків, оглядом місця події, тощо.

— Докази щодо реальних збитків. Цей етап передбачає від аграріїв збір документів, які підтверджують усі їхні витрати під час будівництва об'єкта, проведення посівної, придбання зруйнованої техніки, тощо. Потрібно також спрямувати зусилля на пошук/відновлення документів, які посвідчують право власності/користування щодо тих чи інших об'єктів.

— Докази щодо упущеної вигоди. На цьому етапі необхідно зібрати документи, які підтверджують для аграріїв недоотримані доходи (наприклад, ф’ючерсні та інші контракти з продажу продукції; дані про невиконання через агресію інших договірних зобов'язань, які передбачали отримання доходу; документи, які підтверджують доходи за попередні роки, тощо).

Зафіксовані факти військових руйнувань та зібрані документи надалі можуть використовуватися для відшкодування відповідних збитків як через звернення до міжнародних інстанцій (спеціально створений трибунал, Міжнародний кримінальний суд в Гаазі, Європейський суд з прав людини, інвестиційні арбітражі й ін.), так і через застосування внутрішніх програм та процедур в Україні (зокрема, звернення до суду).

Тому для аграріїв важливо саме зараз зафіксувати всі втрати, зібрати необхідні докази та бути готовими для проходження процедури компенсації у майбутньому, коли відповідні порядки будуть розроблені усіма відповідальними органами влади.

Одночасно з цим, експерти ВАР у співпраці з USAID АГРО відкрили консультаційну телефонну лінію для підприємств, які постраждали внаслідок військових дій. Кваліфіковані менеджери надаватимуть роз'яснення щодо методології фіксації завданих збитків та підготовки документів. У разі необхідності, підприємства зможуть отримати консультацію юристів.

Детальніше — за посиланням.

Читайте также:
Названі рішення для подолання продовольчої кризи
30-июня-2022

Підняття тарифів на перевезення зерна вже відбулося минулого року на 30%. При цьому «Укрзалізниця» так і залишила різні тарифи для різних вантажів. Збитковість перевезення вантажів із низькою вартістю перекривалася з кишені аграріїв. Чергове підняття тарифів ще на 70% знищить агросектор.

Про це повідомив заступник голови ГС «Всеукраїнська аграрна рада» Денис Марчук під час прес-конференції «Проблеми експорту агропродукції залізничним транспортом».

«Сьогодні середні ціни на зернові сягають 4-7 тис. грн/т, можливо, за кордоном вони вище, але цю різницю з’їдає логістика. Якщо раніше витрати на логістику становили $20 на 1 т, то зараз — понад $100. Це великі витрати для сільгоспвиробника. До того ж зараз аграрії, щоб звільнити елеватори перед збиранням озимих та мати оборотні кошти для проведення збиральної кампанії, вимушені продавати зерно за собівартістю або навіть у збиток. Тому в цих умовах говорити про підняття тарифів на 70% — це фактично говорити про те, що ми поховаємо аграрну галузь. Аграрії змушені будуть припинити господарську діяльність», — зазначає Денис Марчук.

Він додає, що через війну відбулося скорочення посівних площ на 25-30%, і якщо продовжиться така економічна політика щодо аграріїв, то восени в посівну кампанію увійдемо зі скороченням ще на 30%.

«Якщо й надалі проводитиметься така тарифна політика з боку «Укрзалізниці», це призведе до того, що кількість населення в світі, що потерпає від голоду через нестачу української продукції, зростатиме. Під час війни потрібно думати не про те, як заробити, а про відповідальні місії, які перед нами і країною стоять сьогодні. Адже залізом люди не будуть ситі, вони потребують зернових і хліба», - говорить Денис Марчук, заступник голови ГС «Всеукраїнська аграрна рада».

Водночас у профільних організаціях зазначають, що вирішення проблем із експортом залежить не лише від «Укрзалізниці», а й від уряду та міністерств. На думку представників аграрного сектору, насамперед потрібно: 

  • пріоритизувати експорт агропродукції: провести лімітування обсягів здачі поїздів/вагонів через прикордонні переходи регіональних філій АТ «Укрзалізниця» у розрізі номенклатури вантажів, віддавати пріоритет вантажам із більшою доданою вартістю, що можуть принести країні більші валютні надходження; 
  • припинити проведення «Укрзалізницею» аукціонів на користування вагонами-зерновозами при створеному дефіциті;
  • відкликати намір через наказ Мінінфраструктури підняти тарифи на вантажні перевезення на 70%;
  • провести впровадження відповідального планування та здійснення залізничних вантажних перевезень: припинити вантажити більше, ніж може поглинути транспортна система, паралельно ввівши систему електронної черги. 

AgroPortal.ua

Узнать подробнее
ТОП-10 украинских производителей комбикорма
08-июля-2020

Ведущим производителем комбикорма в Украине по итогам 2019 г. стал агроиндустриальный холдинг МХП с долей на рынке 30,38%.

Об этом свидетельствуют данные рейтинга «ТОП-10 производителей комбикормов в Украине 2019» на Latifundist.com.

В ТОП-10 основных отечественных производителей комбикорма в отчетном периоде также вошли:

МХП — 30,38%;

«Украинское зерно» (входит в структуру «Единство») — 7,07%;

Ukrlandfarming — 5,23%;

«Овостар Юнион» — 4,6%;

«АПК-Инвест» — 2,54%;

АПГК «Днепровская» — 2, 14%;

«Агро-Овен» — 2,02%;

«Нива Переяславщины» — 1,95%;

«Владимир-Волынская птицефабрика» — 1,87%;

«Глобинский свинокомплекс» — 1,22%.

 

latifundist.com

Узнать подробнее
ЄС має обмежити імпорт деяких харчових продуктів з України, вважає єврокомісар
12-дек-2022

ЄС має переглянути свою Угоду про вільну торгівлю з Україною та запровадити обмеження на імпорт деяких харчових продуктів, заявив у середу членам польського парламенту комісар ЄС з питань сільського господарства Януш Войцеховський.

Коментарі польського комісара категорично суперечили офіційній позиції ЄС про те, що необмежений експорт продовольства з України має важливе значення для допомоги зруйнованій війною економіці країни. З моменту вторгнення російських військ, вони окупували та замінували сільськогосподарські угіддя, викрадали врожай і бомбардували зерносховища та порти.

Лише обмежений експорт української продукції був можливий в останні місяці через її порушення традиційного чорноморського експортного маршруту. Брюссель відкрив альтернативний наземний шлях до ЄС, коли в травні запустив так звані смуги солідарності, а в червні підписав угоду з Києвом про призупинення всіх імпортних мит на українські товари на один рік.

Термін дії угоди закінчується наступного літа, але Єврокомісія планує продовжити її до кінця 2024 року.

«Для деяких продуктів цю політику доведеться переглянути», — сказав Войцеховський. Він виступав дистанційно на заході у Варшаві, організованому верхньою палатою польського парламенту щодо спільної сільськогосподарської політики ЄС.

У той час як західний коридор є рятівним кругом для економіки України та її фермерів, він створив фермерам на батьківщині Войцеховського більшу ринкову конкуренцію. Це може призвести до політичних наслідків для правого уряду країни, очолюваного партією «Право і справедливість» (PiS), якому потрібно буде захистити інтереси сільських виборців, щоб зберегти владу на загальних виборах, які відбудуться у вересні 2023 року.

Занепокоєння фермерів

«Я знаю про занепокоєння фермерів і бачу проблему», — сказав Войцеховський, який сам є високопоставленим представником PiS. Він відповідав на запитання про те, чи буде Комісія розглядати питання імпорту продуктів харчування з України, які замість того, щоб експортуватися кудись через шляхи солідарності, залишаються в прикордонних регіонах Польщі.

«Допомога Україні є нашим стратегічним пріоритетом, і це поза дискусією. Це питання безпеки, але для деяких продуктів цю політику доведеться переглянути. Після відкриття торгівлі з Україною імпорт деяких сільськогосподарських продуктів дійсно зріс у кілька разів. Просто надходить занадто багато товарів».

Войцеховський назвав кукурудзу, ріпак і птицю як приклади продуктів харчування, які «прибувають у надмірних кількостях». За його словами, в Румунії та Болгарії також спостерігається «проблемне» зростання імпорту соняшникової олії з України.

У звіті Комісії щодо українських продуктів, які підпадають під дію угоди про вільну торгівлю, в ЄС спостерігалося «значне збільшення імпорту … птиці, яєць, сухого молока, вершкового масла, цукру, крохмалю, висівок і деяких злаків».

Однак виконавча влада ЄС ще не дійшла висновку щодо того, чи вживати будь-яких заходів для вирішення проблеми збільшення притоку.

Войцеховський сказав, що рішення про те, чи запроваджувати мита на продукти харчування, «залежатиме від багатьох членів комісії… але я вважаю, що проблема є. Там, де цей експорт явно зріс, я буду говорити за запровадження обмежень на імпорт».

Сільське господарство відіграє життєво важливу роль в економіці України, на нього припадає близько п’ятої частини ВВП країни та 40 відсотків експорту. Нещодавно Брюссель оголосив про інвестиції в розмірі 1 мільярда євро для зміцнення наземних шляхів солідарності ЄС, через які Україна змогла експортувати близько 17 мільйонів тонн продуктів харчування з початку російського вторгнення.

ІНФАГРО за матеріалом politico. eu

Узнать подробнее
Ринок пшениці в очікуванні цінового вибуху
17-нояб-2022

Ринок пшениці активізувався на тлі новин про високу ймовірність пролонгації зернового коридору. Важливим чинником потенціального цінового вибуху є введення рф квоти на експорт російського зерна. Також очікується світове визнання рф країною-терористом, що остаточно «відріже» агресора від глобального ринку. Але це трапиться не у найближчі тижні.

Про це 15 листопада повідомив аналітичний центр кооперативу «ПУСК», створений у рамках ВАР.

«Є висока ймовірність продовження Стамбульської угоди, до умов якої може додатися порт Миколаїв. За ініціативою Туреччини зерновий коридор може бути пролонгований навіть на рік. Зернотрейдери вже активізуються, особливо щодо пшеницю і кукурудзи. З 15 лютого рф вводить квоту на обмеження власного експорту зерна, яка буде діяти по 30 червня. Весь оптимізм глобального ринку тримався на потенціальних поставках 42 млн тонн російського зерна, але вже зрозуміло, що рф зникає як гравець зернового ринку, і це ще один крок до формування світового дефіциту зерна. А коли світ офіційно визнає рф країною-терористом, то це може призвести до цінового вибуху на ринку пшениці», — зазначає аналітик Олексій Тартаковський.

В Україні наразі низькі закупівельні ціни на зерно через відокремленість від світового ринку та велику кількість посередників при експорті.

«На спотовому ринку вже зараз купити пшеницю не можна. Але при цьому українське зерно не має гідної ціни, наш ринок відрізаний від світового, до того ж змінились підходи до ціноутворення. До того ж посередники забирають частину прибутку. Сьогодні фермеру вигідніше самому експортувати, щоб не переплачувати до 20 $/т», — вважає аналітик.

На малих портах індикативні ціни знаходяться в діапазоні 215−220 $/т на умовах СРТ, 320−325 євро за тонну на умовах DAP Румунія. У найближчий тиждень суттєвого зростання цін не очікується.

uacouncil.org

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок