ФАО прогнозирует самый низкий за 3 года урожай зерна в мире

Основные технологические приемы выращивания телят относятся как к групповому, так и индивидуальному их содержанию. Это — правильный рацион, сухая и чистая подстилка и хорошо проветриваемая местность.

С момента рождения до отлучения теленок должен увеличить свой вес вдвое, примерно до 8 недель. Обычно во время кормления придерживались нормы 10% от массы при рождении. Но на сегодняшний день такая норма уже не актуальна. Рекомендуют 20% от массы и ускоренное кормление (сырой протеин 28%). Ученые рекомендуют выпаивать примерно то же, что производит корова — 26% сырого протеина и 29% жира.

Питательные вещества молока необходимые для роста, преодоления холодового стресса и получения иммунитета. Преимущества потребления дополнительного молока имеют долговременное воздействие. Такие животные будут телиться раньше и производить больше молока во время первой лактации и, возможно, последующих лактаций.

Выращивание телят в индивидуальных клетках минимизирует их контакт, но это совершенно невозможно в групповом содержании. Соответственно, загоны для группового содержания должны работать по принципу «пусто-занято». Такая стратегия предотвращает распространение заболеваний

Животные группового содержания выражают разное социальное поведение. Это означает, что они будут бороться за корм и пространство.

Если система кормления автоматизирована, очень важно, чтобы телята не ожидали, когда они хотят есть и имели достаточно времени, чтобы напиться и их не «подгоняли» другие телята.

Поставщики автоматизированной системы кормления уверяют, что каждая станция рассчитана на 25-30 телят. Однако, исследования и опыт подсказывают, что не стоит удерживать в группах более 8-10 телят. Если телят выращивают в больших группах, то они не достигают желаемых приростов и больше подвержены респираторным заболеваниям.

Несмотря на систему содержания, которую вы применяете на ферме, ведра, соски и трубки нужно чистить регулярно и выбрасывать при износе. Если не придерживаться санитарных норм, то бактерии могут размножаться и влиять не только на качество молока, но и на здоровье телят. Исследования показывают, что автоматизированная система кормления не всегда самоочищается и дезинфицируется должным образом. Необходимо проводить тест на наличие кишечной палочки и общую бактериальную загрязненность, чтобы убедиться, что система чистая.

Телята требуют стабильного молока. То есть, оно должно быть постоянной температуры — примерно как температура их тела. Также, общее количество сухого молочного остатка должно быть 13,5%. Теленок должен потреблять такое же молоко, которое производит корова. Если не придерживаться этого, уменьшается потребление и возникают проблемы с пищеварением.

Использование автоматизированной системы кормления не значит, что нужно забывать про телят. Все равно, необходимо мониторить их состояние здоровья.

milkua.info по материалам Hoard's 

Как создать биоэнергетической ферму и какие культуры наиболее парктични, сообщил заведующий отделом Института биоэнергетических культур и сахарной свеклы Михаил Гументик.

Как сообщалось в эфире Радио Культура в программе Эко-life энергетические фермы — это небольшие частные хозяйства, которые объединяются в биоэнергетические предприятия, внедряют экологически сберегающие технологии, интегрируют в уже имеющуюся систему ведения сельского хозяйства так называемые биорезервы — использование отходов хозяйственной деятельности в земледелии и животноводстве для их дальнейшей утилизации, переработки как энергии и других видов возобновляемого сырья.

Энергетические фермы помогают территориальным общинам использовать местное сырье и специально выращенную биомассу для тепловой энергии и электроэнергии. Первые такие энергетические предприятия уже зародили на Тернопольщине. Есть надежда, что вскоре они появятся во всех областях.

«Энергетическое хозяйство — оно является прототипом, так называемого в Украину, фермерского хозяйства. Только то, что специфика будет больше нацелена на выращивание соответствующих энергетических культур», — пояснил Михаил Гументик.

Он уверен, что такие хозяйства будут развиваться. И такие попытки уже есть не только на Тернопольщине, а в Винницкой и Харьковской областях.

«Чтобы начать данное дело, конечно, надо брать не только выращивание, но и использования объекта. Если мы сегодня имеем небольшую школу на 2−3 тысячи квадратных метров — под такую ​​площадь нам нужно было бы 10−20 гектаров энергетических культур. В течение года это такой полный цикл и выращивания, и использования», — отметил Гументик.

По его словам, сегодня самые практичные в использовании являються древесные культуры — тополь, ива.

Українське радіо

Всеукраїнська Аграрна Рада вітає відкриття 8 сесії Верховної Ради України 9 скликання. У надскладних умовах повномасштабної війни країна продовжує жити, розвиватись, забезпечувати продовольством себе та навіть інші країни. Для полегшення роботи аграріїв, які кожен день стикаються із новими викликами у податковій, логістичній, воєнних сферах народні депутати мають оперативно прийняти нові закони. ВАР звертає увагу парламентарів на важливі для агросектору законопроєкти:

1. РОБОТА В ОКУПАЦІЇ

Законопроєкт № 7646 «Про внесення змін до Закону України „Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України“ щодо особливостей діяльності на тимчасово окупованій території України» та № 7647 Проект Закону «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність».

Аграрії, чиї господарства знаходяться на тимчасово окупованих територіях, опинилися у складному стані через невизначеність законодавства. З одного боку, їх господарська діяльність може вважатися злочином з боку українського права, з іншого — власник наражає себе на небезпеку у разі відмови від, наприклад, виконання незаконних вимог щодо «перереєстрації» на окупованій території. Тому ВАР закликає ухвалити вказанізаконопроєкти, які чітко розмежують поняття «колабораціонізм» від звичайного ведення господарської діяльності у випадку якщо це не є пособництвом державі агресору.

2. ПОДАТКОВІ ЗМІНИ.

А) Закон, який відмінить єдиний податок 4 групи, підприємства яких знаходяться на окупованих територіях.

Сьогодні фермери 4-ї групи оподаткуванні, які втратили можливість обробляти свої землі та отримувати дохід, вимушені сплачувати власні кошти у бюджет. Це прямо дискримінує платників єдиного податку порівняно із іншими платниками податків і змушує їх до невиправданих витрат.

Б) Відтермінувати введення механізму мінімального податкового зобов’язання до 2023 року. Існуюче законодавство України в цій сфері робить 2022 рік першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання. Тобто, на початку 2023 року українські аграрії повинні подавати відповідні звіти та розрахунки по МПЗ.

Проте, у зв’язку з повномасштабною війною з російською федерацією, запровадження і використання механізму МПЗ, може мати негативні наслідки для аграрного бізнесу.

Тому важливо ініціювати внесення змін до Податкового кодексу України для відтермінування введення механізму мінімального податкового зобов’язання і встановити, що першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2023 рік замість 2022 року;

3. ЗРОШЕННЯ.

Законопроєкт № 7577 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення системи управління об'єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем державної власності».

Прийняття цього документу буде продовженням реформи у сфері зрошення та дренажу. Зокрема законопроєкт передбачає створення операторів меліоративних систем. Завдяки цій реформі держава з свого боку створює гравця, що матиме бажання збільшувати власні потужності, а також матиме фінансові можливості яких на сьогодні позбавлені існуючи балансоутримувачі меліоративних систем. В свою чергу аграрії отримають реальний механізм контроля за тими фінансами, які сплачують.

4. ПЕСТИЦИДИ ТА АГРОХІМІКАТИ.

Ухвалити в другому читанні законопроєкт 4558 щодо вдосконалення державного регулювання у сфері поводження з пестицидами і агрохімікатами.

Головні норми документу:

• деталізують вимоги до маркування пестицидів і агрохімікатів,
• наближають законодавство України до законодавства ЄС,
• приводять визначення термінів у відповідність до визначень, передбачених законодавством ЄС,
• посилюють боротьбу з фальсифікованими препаратами.

5. ЗБЕРІГАННЯ ПАЛЬНОГО

Під постійним прицілом в країни-агресора знаходяться нафтобази та склади зі зберіганням пального компаній-постачальників та господарствах. Аграрії, в період активних бойових дій були вимушені вивозити пальне із небезпечних районів та розливати у будь-які придатні для зберігання ємності. В той час, податковий кодекс вважає такі дії - реалізацією, яка може відбуватись тільки в межах сертифікованих складів. Проти в умовах війни зареєструвати нові склади майже не можливо. Тому ВАР закликає розглянути порушену проблематику комплексно та ініціювати зміни, направлені на лібералізацію регулювання обігу пального у аграріїв на період воєнного стану.

6. ВІДНОСИНИ МІЖ ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ ТА ТОРГІВЕЛЬНИМИ МЕРЕЖАМИ

Українські торгівельні мережі, користуючись монопольним становищем виставляють жорсткі та необґрунтовані вимоги постачальникам та виробникам. Чисельні факти несправедливої націнки, коли велику частку доходу від продажу товару забирає саме рітейл. Часто власники великих торгівельних мереж розраховуються із постачальниками невчасно, терміни виплат за проданий товар може становити до 120 днів, що фактично паралізує роботу виробника.

ВАР закликає імплементувати Директиву 2019/633 Європейського Парламенту та Ради від 17 квітня 2019 року про заборону недобросовісних торгових практик та ухвалити законопроєкт, який чітко розмежує відносини між рітейлом та постачальниками.

7. ПАТРОНАЖНІ ДИВІДЕНДИ

Ефективна робота кооперативів стане можливою тільки після ухвалення норми про «Патронажні дивіденди». Цей термін врегульовує питання оподаткування виплати доходу його членам від кооперативної діяльності (платникам фіксованого податку). Тобто фізична особа вже сплачує податки, від своєї діяльності. Але кооператив теж сплачує податок від реалізації цієї ж продукції.

Тому пропонується ухвалити законопроєкт № 4457−1, який ставить на меті не оподатковувати суму доходів фізичної особи від реалізації власної с\г продукції, а запроваджує виплати патронажних дивідендів кооперативом, якщо вони не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

uacouncil.org

Індекс продовольчих цін ФАО знизився на 1,9 відсотка, а нові прогнози ФАО вказують на зменшення світового виробництва зернових у 2022 році.

У серпні відбулось падіння базового показника світових цін на продовольство, що стало п'ятим поспіль щомісячним зниженням, що зумовлено падінням котирування на більшість основних товарів, повідомила сьогодні Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).

У серпні Індекс продовольчих цін ФАО у середньому становив 138,0 пунктів, що на 1,9 відсотка менше, ніж у липні, але все ще на 7,9 відсотка вище за показник минулого року. Індекс відстежує щомісячні зміни світових цін на кошик продовольчих товарів.

Індекс цін ФАО на зернові знизився на 1,4 відсотка порівняно з попереднім місяцем, що було зумовлено зниженням світових цін на пшеницю на 5,1 відсотка, чому сприяло покращення перспектив виробництва в Північній Америці та Російській Федерації, а також відновлення експорту з чорноморських портів України. Ціни на рис в середньому залишалися незмінними протягом місяця, в той час, як котирування на фуражне зерно зросли незначно, на 0,2 відсотка, оскільки підвищення світових цін на кукурудзу через спекотні та сухі умови вирощування в Європейському Союзі та Сполучених Штатах Америки було компенсовано зниженням ціни на ячмінь та сорго.

Індекс цін ФАО на рослинну олію знизився на 3,3 відсотка порівняно з липнем, досягнувши рівня, трохи нижчого за показник серпня 2021 року. Світові ціни на соєву олію помірно зросли через побоювання щодо впливу несприятливих погодних умов на виробництво в Сполучених Штатах Америки, але приріст був більш ніж компенсований зниженням котирувань на пальмову, соняшникову та ріпакову олії, чому сприяло збільшення пропозиції пальмової олії з Індонезії через зниження експортних податків і поступове відновлення постачання соняшникової олії з портів України.

У серпні Індекс цін ФАО на молочну продукцію знизився на 2,0 відсотка, залишившись на 23,5 відсотка вищим свого показника серпня 2021 року. Світові ціни на сир зростають десятий місяць поспіль, тоді як ціни на молоко знизилися на тлі очікувань збільшення постачання із Нової Зеландії, навіть попри зниження виробництва у Західній Європі та Сполучених Штатах Америки.

Індекс цін ФАО на м’ясо знизився на 1,5 відсотка порівняно з липнем, але залишився на 8,2 відсотка вищим за показник минулого року. У серпні міжнародні котирування на м’ясо птиці впали на тлі підвищеного попиту на експорт у світі, тоді як світові ціни на яловичину знизились через слабкий внутрішній попит у деяких провідних країнах-експортерах. Котирування свинини зросли.

Індекс цін ФАО на цукор знизився на 2,1 відсотка до найнижчого рівня з липня 2021 року, головним чином через високі обмеження експорту в Індії та зниження цін на етанол у Бразилії.

fao.org