ФАО и Шведcький университет с.-х. наук объединят усилия для борьбы с устойчивостью к противомикробным препаратам

Кількість країн, які лібералізують умови для перевізників українського зерна, постійно зростає.

Про це повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький у блозі на Forbes.

«Всі прикордонні країни відгукнулись на проблему експорту зернових з України до третіх країн і або вже значно спростили процедури оформлення вантажних перевезень, або активно працюють над цим. Зокрема, ліберальні умови для українських перевізників запровадили: Румунія, Словаччина, Угорщина, Литва, Латвія, Естонія, а також Італія, Туреччина, Болгарія, Грузія, Данія, Греція та нещодавно Австрія», — зазначив він. 

Тарас Висоцький також додав, що Міністерство аграрної політики та продовольства України веде перемовини з європейськими партнерами щодо надання допомоги українським аграріям. 

«Низка країн-членів ЄС відгукнулися на наші потреби: Польща пришвидшує проходження процедур на кордоні та транспортування української продукції, країни G7 повністю підтримують створення Україною нових ланцюжків збуту, а Австрія нещодавно зняла обмеження для українських перевізників. Тепер вантажні перевезення територією Австрії можливі без будь-яких дозволів, що разом із попередньо знятими обмеженнями Словаччиною та Італією дає змогу безперешкодно поставляти нашу агропродукцію до Італії та її морських портів», — пояснив він. 

agroportal.ua

14 вересня відбувся всеукраїнський м’ясний форум MEAT FORUM-2022, який зібрав учасників ринку — представників великих компаній, які займаються вирощуванням м’яса, переробників, представників ритейлу. Також участь взяли профільні експерти Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Під час дискусії учасники проаналізували стан ринку м’яса та м’ясних продуктів в Україні та динаміку довоєнних та післявоєнних продажів. Також обговорили ситуацію на ринку м’яса у поточному році, чинники впливу на цінову політику, тенденції розвитку та трансформації галузі, канали збуту та логістику в умовах війни, а також окреслили проблемні моменти та шляхи їх вирішення.

«Вдячна учасникам ринку за те, що продовжують працювати в таких складних умовах, забезпечують продовольчу безпеку держави, забезпечують виробництво м’ясних продуктів. На сьогодні фонд споживання м’яса й м’ясопродуктів цілком забезпечує потреби внутрішнього ринку й має можливості забезпечувати експортний попит. Це переважно за рахунок м’яса птиці. Споживання на душу населення забезпечується на рівні 52 кг м’яса на одну людину на рік. Цей показник співставний з минулим роком в довоєнний час», — зазначила заступник директора департаменту аграрного розвитку — начальник управління тваринництва та племінної справи Мінагрополітики Олена Дадус.

За її словами, зараз на ринку спостерігаються нові тенденції. Вперше ми маємо позитивне експортне сальдо. Тобто у грошовому виразі, експортовано продукції на більшу вартість, ніж імпортовано.

Змінилася тенденція і в структурі. Якщо раніше майже половина поголів'я тварин утримувалась домогосподарствами, то зараз реалізація на забій худоби та птиці у живій масі на 68% забезпечується сільськогосподарськими підприємствами.

«Наразі ми спостерігаємо, що між видами продукції є певне заміщення: більш дорогі види продукції заміщують доступніші. Половина з 2 млн тонн загального фонду споживання м’яса — це птиця, свинина становить 37 відсотків фонду споживання, яловичина — 13 відсотків», — наголосила Олена Дадус.

Сьогодні в Україні за спостереженнями експертів та інформацією учасників ринку переробні підприємства переорієнтовуються — збільшують частку у готовій продукції м’яса птиці, зокрема це стосується м’ясних консервів.

Як зазначила Олена Дадус, наразі є кілька завдань для переробної галузі — забезпечити внутрішній ринок, надати населенню України можливість споживати в достатній кількості й за доступною ціною продукцію, в тому числі і м’ясну. Переробний бізнес зацікавлений у виході на зовнішні ринки. Є попит на українську продукцію і можливості її постачати.

Окремим блоком обговорили забезпечення ЗСУ лінійкою м’ясної продукції та логістику.

Учасники форуму відзначили дієвість державних інструментів підтримки й розвитку галузі. Підтримано пролонгацію дії програм кредитування та державних гарантій для представників переробної галузі, в тому числі на наступний рік.

minagro.gov.ua

Группа компаний «Эффективные инвестиции» за 5-6 лет планирует построить в Украине три завода по переработке отходов животноводства полного цикла с двумя очередями в каждом.

Об этом сообщил Игорь Лиски, председатель наблюдательного совета группы компаний «Эффективные инвестиции».

«Группа компаний «Эффективные инвестиции» совместно с нидерландскими партнерами запустила проект строительства первого в Украине завода по производству высокопротеиновых кормовых добавок и животных жиров Feednova в г. Буск, что на Львовщине. Завод обеспечит до 100 рабочих мест и сможет перерабатывать более 220 тонн сырья, выдавая 90 тонн готовой продукции в сутки», — говорится в сообщении.

Лиски рассказывает, что компания изучала многие отрасли, но Feednova — это уникальный проект. Это производство высокопротеиновой продукции, спрос на которую в мире, по прогнозам, будет расти на 4% ежегодно.

«Для Украины это еще и решение колоссальных проблем. Украина, наверное, последняя аграрная страна в мире, где такой индустрии нет. Есть только небольшие локальные решения, которые производители создают для себя, и старые, построенные еще в советские времена, ветеринарно-санитарные заводы, которые сегодня своей функции не выполняют», — замечает Лиски.

По оценкам компании Украины нужно еще как минимум два таких завода по переработке отходов животноводства полного цикла. Чтобы можно было говорить о наличии в стране какой-то индустрии.

«Когда осенью мы будем выходить на финишную прямую в строительстве первой очереди завода, то начнем получать разрешительные документы на строительство второй. За 5−6 лет мы планируем построить три завода полного цикла с двумя очередями в каждом. При этом мы уже ведем работу с аграриями. Важно донести до них, что мы предлагаем цивилизованное решение и при этом создаем добавленную стоимость», — объясняет Игорь Лиски.

Agravery.com

Вітчизняний молочний ринок продовжує «штормити», як і глобальний. Після зниження цін в кінці липня серпень почався з руху вгору, хоча поки що говорити про тренд не доводиться. Адже загальна картина покращилася на фоні підняття цін на молоко в північних регіонах, а  особливо в Чернігівській області, яка входить у топ-5 за виробництвом промислового молока, проте під час попередніх моніторингів мала відчутно нижчі ціни, ніж в центральному чи західному регіонах. Про це повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Яна Лінецька.

На 3 серпня найбільше в порівнянні з попереднім моніторингом зросла середня ціна на молоко екстра ґатунку — відразу на 14 копійок — до 10,66 грн./кг без урахування ПДВ. Однак це все ще на 30 коп. нижче, ніж у довоєнному грудні 2021-го.

Вищий ґатунок додав у ціні 5 копійок — до 9,92 грн/кг, а перший залишився без змін — 9,66 грн.

Середньозважена ціна трьох ґатунків зросла на 7 копійок — до 10,08 грн/кг, що на 5 коп. ничже, ніж на початку червня 2022-го та на 65 коп. нижче, ніж у довоєнному грудні.

Лінецька зазначає, що наразі вітчизняний молочний ринок характеризується невизначеністю через низку мінливих факторів. Насамперед це активність споживачів. Такого повернення біженців, який спостерігався у травні-червні, вже немає, а на фоні наближення осені люди починають дедалі більше заощаджувати. Державні соціальні виплати та підтримка міжнародних фондів дасть можливість в найближчі декілька місяців підтримувати внутрішній попит, що зазнає зниження: обсяги реалізації молочної продукції через мережі у липні знизилися в межах 10–12%.

Водночас експерти очікують, що послаблення гривні зробить невигідним імпорт молочних продуктів, що надасть конкурентну підтримку вітчизняним виробникам молокопродуктів. Зауважимо, що ціна на молоко-сировину в Польщі на чверть вища, ніж в Україні, а на фоні стрибка долара завозити звідти молочку буде нерентабельно.

З іншого боку, девальвація гривні суттєво потягне за собою собівартість виробництва, як молока так і молочних продуктів. Так, ветеринарні препарати, ПММ, генетика, окремі кормові інгредієнти та засоби виробництва у нас імпортні, і це напряму відображається на вартості виробництва. Крім того, через здорожчання палива зросла собівартість грубих кормів.

Розвиток ринку в короткостроковому періоді буде залежати від ситуації на валютному ринку та настроїв світового, адже експортний фактор стає все більш значущим.

avm-ua.org