Моніторинг цін молока-сировини на початок серпня та очікування просідання імпорту

За розрахунками аналітиків проєкту «Сімейні молочні ферми», поголів'я корів в Україні за сім місяців 2022 року скоротилося на 19%, або 300 тис. голів. Це втричі більше, ніж за аналогічний період двох попередніх років, коли скорочення поголів'я сягало 6%.

І це — оптимістичний сценарій, зазначили в проєкті.

Скорочення поголів'я відбулося на тимчасово окупованих територіях, де діяльність молочних господарств була чи наразі блокується окупантами. Найбільші втрати — у Харківській області, де було сконцентровано більшість великих промислових ферм.

Більшість аналітиків припускають, що кількість поголів'я худоби в Україні скорочуватиметься і надалі через руйнування ферм, проблеми з кормами та іншими складовими операційної діяльності.

Загалом за прогнозами проєкту «Сімейні молочні ферми», корів на промислових фермах може поменшати до 394,2 тис голів із 423,7 тис.

Як повідомлялося, у липні через обстріли російськими військовими загинула худоба на запорізькій і миколаївській фермах.

Довідка

З початку повномасштабної війни в Україні у зоні окупації/бойових дій перебувають/перебували 10 областей, на які припадало 32% всього поголів'я корів (490,3 тис. голів). 62% із них утримувалися населенням, 38% — промисловими господарствами.

agrotimes.ua

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2022 року № 921 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 р. № 220 і від 29 грудня 2021 р. № 1438» приведено у відповідність до Закону України від 12 травня 2022 р. № 2247-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей регулювання земельних відносин в умовах воєнного стану» постанови Уряду від 3 березня 2004 р. № 220 «Про затвердження Типового договору оренди землі» та від 29 грудня 2021 р. № 1438 «Деякі питання реалізації пілотного проекту щодо внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки сертифікованими інженерами-землевпорядниками».

В результаті цього внесено зміни до розділу «Інші права та обов’язки сторін*» Типового договору оренди землі, а саме, встановлено, що права та обов’язки сторін під час дії воєнного стану, його припинення або скасування в Україні або у відповідних окремих її місцевостях, визначаються з урахуванням пунктів 27, 28 розділу Х “Перехідні положення” Земельного кодексу України, якими встановлено особливості регулювання земельних відносин саме під час дії воєнного стану, у разі його припинення або скасування.

Також відповідно до постанови КМУ від 19 серпня 2022 року № 921 продовжено строк реалізації пілотного проекту щодо внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки сертифікованими інженерами-землевпорядниками до 2023 року.

minagro.gov.ua

Учитывая сложную эпизоотическую ситуацию с ящуром в странах Востока, России, Турции, сегодня вопрос создания резерва вакцин в Украине остро нуждается в решении.

Об этом заявил директор Департамента безопасности пищевых продуктов и ветеринарной медицины Госпродпотребслужбы Борис Кобаль, передает пресс-служба ведомства.

Так, в ходе заседания Научно-методического совета Госпродпотребслужбы были рассмотрены вопросы состояния разработки и внедрения современных средств диагностики и специфической профилактики экономически значимых и особо опасных инфекционных болезней животных, порядок разработки, представления, рассмотрения и утверждения документов научно-методического характера (рекомендаций, руководств, указаний), назначение экспертов для рассмотрения проектов инструкций о мерах по профилактике и борьбе с хламидиозом сельскохозяйственных животных, с бруцеллезом животных, инфекционного ендимита баранов.

Кобаль акцентировал внимание присутствующих на необходимости и принципах формирования резерва вакцины против ящура и стратегии противоэпизоотических мероприятий на случай вспышки данного заболевания.

В ходе обсуждения данной проблемы членами научно-методического совета внесены предложения по формированию резерва дезсредств, создание мобильной рабочей группы в составе ученых, представителей территориальных органов Госпродпотребслужбы и диагностических учреждений для своевременного реагирования и проведения мероприятий по ликвидации заболевания.

Внесены предложения рассмотреть данные вопросы на заседании Государственной чрезвычайной противоэпизоотической комиссии при правительстве.

milkua.info

Суттєве підвищення тарифів на передачу та диспетчеризацію електроенергії, яке заплановане НКРЕКП, не вирішить проблеми енергетичної галузі, натомість поглибить кризу в економіці України.

У цьому переконаний президент Українського союзу промисловців та підприємців України (УСПП) Анатолій Кінах.

«Бізнес сьогодні працює в умовах дуже складного постачання електроенергії як такої, оскільки агресор руйнує енергетичну інфраструктуру. Проте спроби компенсувати втрати Укренерго за рахунок нових тарифів, за нашими розрахунками, дадуть тільки від'ємний результат», — підкреслив він.

Він порадив НКРЕКП подивитися на приклад підвищення тарифів на залізничні вантажні перевезення на 70%, яке відбулося у 2022 році.

«В результаті цього підвищення ми отримали тільки поглиблення кризи у ГМК, який був одним з основних замовників послуг УЗ: обсяг виробництва там впав на 70−80%, і УЗ уже з підвищеними тарифами отримує грошей менше, чим отримувала до підвищення. Аналогічно буде з намірами НКРЕКП», — попередив Кінах.

Він нагадав: наразі бізнес працює у дуже несприятливих умовах, у першу чергу — в зв’язку з руйнацією транспортної логістики: у базових галузях, таких як агропромисловий комплекс та ГМК, дуже зросла транспорта складова.

«В умовах воєнного стану необхідно дуже відповідально приймати рішення, які впливають на умови ведення бізнесу. Кожне підвищення або навіть намір мають супроводжуватися діалогом з структурованими об'єднаннями бізнесу та підприємців. Зараз необхідно боротися за кожне робоче місце та працююче підприємство, щоб зберегти життєдіяльність економіки України для перемоги над ворогом. І це повинен розуміти кожен виконавець на своєму робочому місці», — резюмував Кінах.

Як відомо, НКРЕКП планує у 2023 році підвищити тарифи на передачу електроенергії на 30% та диспетчеризацію — відразу на 116%. Бізнес-асоціації виступили проти цього рішення: на їхнє переконання, воно призведе до зростання цін та ескалації економічної кризи.

news.obozrevatel.com