ЕС ужесточает правила дезинфекции скотовозов из-за АЧС

Єврокомісія погодила фінальний текст Спеціальної Угоди про лібералізацію перевезень автомобільним транспортом Україна – ЄС.

Фінальні консультації між делегаціями України та Європейської комісії відбулись за участі керівництва Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства інфраструктури України, АТ «Укрзалізниця».

Угода передбачає виконання двосторонніх та транзитних перевезень українськими перевізниками без дозволів. Підписання документа заплановане наприкінці червня.

Микола Сольський зазначив під час зустрічі, що сьогодні надважливим для України та ЄС є спрощення та прискорення процедур з логістики. Підписання Спеціальної Угоди про лібералізацію перевезень автомобільним транспортом Україна – ЄС скасовує необхідність отримання відповідних дозволів на постійній основі та дозволить уникнути зупинки експорту української продукції через автомобільні пункти пропуску.

Міністр інфраструктури Олександр Кубраков зазначив, що українська сторона паралельно працює над розбудовою прикордонної інфраструктури, яка б значно збільшила пропускну спроможність на західних кордонах. Зокрема, в рамках проєкту «Відкритий кордон» буде ліквідувано всі вузькі місця на кордоні.

Обмежена кількість дозволів на міжнародні перевезення була достатньо критичною проблемою для українських перевізників впродовж останніх 5-ти років. З моменту підписання Угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС у 2016 році товарообіг з країнами Євросоюзу зріс майже вдвічі, а кількість вантажоперевезень автомобільним транспортом – на 42%.

У той же час кількість дозволів на міжнародні перевезення до окремих країн ЄС не тільки не збільшувалась, а навіть скорочувалась. Щорічно це призводило до великих втрат як українських перевізників так і економіки країни загалом.

В умовах повномасштабної війни та блокування українських портів, обсяг експорту автомобільним транспортом і, як наслідок, потреба у дозволах на міжнародні перевезення по деяким напрямам зросли у кілька разів.

У перший місяць повномасштабного вторгнення Україні вдалось досягти домовленостей про тимчасове скасування дозволів на вантажні автоперевезення з 12 країнами ЄС (Австрія, Угорщина, Італія, Латвія, Естонія, Болгарія, Німеччина, Данія, Литва, Румунія, Греція та Словаччина).

minagro.gov.ua

Польша, Германия, Чехия объединяют усилия в борьбе с АЧС. На онлайн-заседании с участием министерств и ветеринарных органов этих стран обсудили стратегическое значение мероприятий по борьбе с африканской чумой свиней в Европе.

Министр сельского хозяйства Польши Гжегож Пуда вместе с коллегами из Германии, Юлией Кльокнер, и Чехии, Мирославом Томан, обсудили план совместных действий для борьбы с АЧС. Страны выразили готовность продолжать прилагать совместные усилия для прекращения распространения вируса как на политическом уровне, так и на уровне ветеринарных служб, научно-исследовательских институтов и экспертов.

Также была подтверждена необходимость разработки все более современных и эффективных методов борьбы с АЧС с помощью новых технологий. Кроме этого, участники онлайн-встречи подчеркнули важное значение полного обмена информацией между соседними странами, позволяет координировать деятельность в приграничных районах и усиливать стандарты биозащиты на фермах.

Трехстороннее сотрудничество между Польшей, Германией и Чешской Республикой в ​​борьбе с АЧС будет продолжено. Министры согласились, что проблема является насущной для всего Европейского Союза, и для ее решения необходимо привлечь Европейскую Комиссию. Эти вопросы будут обсуждены между государствами-членами и Уполномоченным ЕС по вопросам сельского хозяйства на следующей неформальной встрече министров сельского хозяйства ЕС.

Meat-Inform

Национальный банк Украины ухудшил прогноз инфляции и рост валового внутреннего продукта Украины на 2022 год.

Об этом сообщает пресс-служба НБУ.

«Правление Национального банка Украины приняло решение повысить учетную ставку до 10% годовых. Реализация значительного количества проинфляционных рисков требует усиления монетарной политики НБУ для улучшения инфляционных ожиданий и обеспечения устойчивого снижения инфляции до 5%», — говорится в сообщении.

В конце года инфляция снижалась благодаря рекордным урожаям и коррекции отдельных мировых цен на продовольствие, эффектам от укрепления гривни в предыдущие месяцы, исчерпанию низкой базы сравнения и усилению монетарной политики. Сдерживали инфляцию также административные решения по фиксации тарифов на некоторые жилищно-коммунальные услуги (ЖКУ). В результате рост потребительских цен замедлился с пиковых 11% в сентябре до 10% в декабре.

«В то же время скорейшему замедлению инфляции помешали перенос на стоимость товаров и услуг дальнейшего роста мировых цен на энергоносители и давление со стороны других производственных затрат бизнеса, в том числе и на оплату труда. Также сохранялось влияние устойчивого потребительского спроса. Это, в частности, повлекло за собой дальнейший рост базовой инфляции до 7,9% на конец года», — комментируют в ведомстве.

Национальный банк ухудшил прогноз инфляции на 2022 год с 5% до 7,7%, учитывая реализацию ряда проинфляционных факторов. В частности, мировые цены на энергоносители будут оставаться выше дольше, чем ожидалось ранее. Это не только будет давить на производственные расходы бизнеса, но и потребовать постепенной коррекции тарифов на жилищно-коммунальные услуги. Сохраняется и значительное ценовое давление со стороны стран — торговых партнеров Украины, в которых инфляция только приближается к пиковым значениям.

«В дальнейшем будут реализовываться вторичные эффекты от роста производственных затрат бизнеса на сырье и оплату труда. Существеннее, чем ожидалось, рост зарплат будет подпитываться повышением спроса на отечественную рабочую силу как внутри страны, так и за границей, а также профессионально-квалификационными диспропорциями на рынке труда. На фоне роста доходов населения будет сохраняться устойчивый потребительский спрос, который также будет сдерживать замедление инфляции», — добавляют в Нацбанке.

Кроме того, прогноз роста реального ВВП на 2022 год пересмотрен с 3,8% до 3,4%. Экономику поддержат потребительский спрос и все еще достаточно благоприятные условия торговли. Важным сдерживающим фактором будет оставаться напряженная геополитическая ситуация, что будет негативно влиять на инвестиционные решения. Кроме того, несмотря на постепенное угасание пандемии, последствия коронакризиса будут оставаться достаточно ощутимыми. Сравнительно высокие цены на энергоносители и дефицит отдельных видов сырья, прежде всего в первом полугодии, также будут ограничивать потенциал роста.

«В 2023/24 годах рост реального ВВП ускорится до 4% в год. Этому должна поспособствовать стабилизация геополитической ситуации в течение 2022 года, окончательное исчерпание негативных эффектов пандемии, дальнейший рост мировой экономики и сохранение достаточно благоприятных условий торговли», — подытожили в НБУ.

Оператори м’ясопереробки повертаються до роботи в непростих обставинах.

Про це свідчать результати опитування ключових гравців м’ясопереробної галузі аналітиками асоціації «Свинарі України».

Так, представники підприємств назвали ТОП-5 основних бар’єрів для повернення ринку м’яса у звичне русло:

1. Платоспроможність населення залишається одним із найбільш «болючих» питань для операторів м’ясопереробки. Так, «застій» економіки та зниження реальних доходів населення загрожує істотним зниженням споживчої активності, оскільки м’ясо — перша позиція в раціоні, споживання якої скорочують при погіршенні економічних обставин. Зокрема, попит на яловичину вже втратив свою еластичність, адже зниження цін на цей вид м’яса не викликало пожвавлення торгівлі. В результаті цьогоріч традиційний «шашличний» сезон може оминути вітчизняний ринок свинини.
2. Дебіторська заборгованість для багатьох операторів залишається найболючішим питанням. Так, з початку війни затримку платежів низка торговельних мереж пояснювала активними бойовими діями на Київщині та Чернігівщині, фактичним руйнування магазинів чи їх закриттям. Проте «зависла» заборгованість за продукцію, яку поставили задовго до війни — на початку лютого. З іншого боку, протягом квітня та на початку травня ситуація з розрахунками ритейлу поркащилася: низка мереж погасила значну частину заборгованості. Окрім того, низка постачальників охолодженого м’яса в центрі України має вагому частку безнадійної дебіторської заборгованості. Хоча зараз деякі з них відновлюють роботу і намагаються погашати заборгованість частинами, окремі підприємства через понесені руйнування та збитки просто зупинилися. Така дебіторська заборгованість автоматично скорочує обіговий капітал підприємств-постачальників.
3. Посилення конкуренції та переорієнтація. Відповідну проблематику наразі відзначають оператори в усіх регіонах країни, проте найгостріше її наразі відчувають оператори сходу та центру. Так, по мірі повернення населення на Київщину та Чернігівщину, низка виробників м’ясної продукції, які брали вимушену паузу в діяльності, поступово повертаються до роботи. При цьому ємність ринку, хоча і дещо відновилася порівняно з березневою, проте все ще далека від довоєнного рівня. Тож м’ясопереробники відзначають загострення конкурентної боротьби. Водночас підприємства сходу постають перед питаннями забезпечення регіону свининою через ризик повної втрати низки вагомих свиногосподарств. Регіон ризикує залишитися з мінімальним локальними постачанням свинини. Сировинний вакуум може викликати чергову перебудову виробничо-збутових зв’язків.
4. Здороження пального та проблеми його закупівлі істотно ускладнюють логістичний процес на всіх ланках ланцюга доданої вартості ― як при закупівлі живих тварин на забій, так і при здійсненні постачання готової продукції.
5. Імпортні можливості операторів, які перейшли на спрощену систему оподаткування, наразі створюють неоднорідні ринкові умови. Так, «спрощенці» мають можливість завезти істотно дешевшу сировину для глибокої м’ясопереробки (виробництва ковбас, м’ясних консервів тощо), що зменшує їхню потребу в закупівлі вітчизняної охолодженої свинини та/чи живою масою. Крім цього, підприємства-постачальники охолодженої свинини західних областей відзначають ціновий тиск з боку покупців, які апелюють наявністю на ринку дешевшої на 20% пропозиції імпортного м’яса.

agroportal.ua