Экспортную агрополитику за последний год называют провальной

В январе-июле 2017 украинские экспортеры выручили от продажи за границу мяса (говядины, свинины и птицы) 299,17 млн долл., что в 1,5 раза больше, чем годом ранее, сообщил аналитический департамент Совета по вопросам экспорта продовольствия (UFEB).

Объем продаж данной продукции за рубеж в натуральном выражении составил 195,6 тыс. тонн.

Так, наиболее значительными объемами экспорта традиционно отличились птицеводы. Мяса домашней птицы в указанный период было экспортировано 168,3 тыс. тонн на 226,4 млн долл.

Ключевые компании-экспортеры данной продукции в январе-июле — это «Мироновский хлебопродукт» (81,9% от натурального объема экспорта), «Мироновский завод по изготовлению круп и комбикормов» (3,6%), «Мясоперерабатывающий комплекс ЛТД» (2,6%), «АГРО-ОВЕН» (1,5%), «СМП» (1,2%).

Натуральный объем экспортных поставок свежей говядины составил 6,5 тыс. тонн (из которых 6,4 тыс. тонн продано в Беларусь). Выручка от экспорта этой группы товаров в указанном периоде — 17,2 млн долл.

Список основных экспортеров этой продукции гораздо более дифференцирован. Так, на первом месте по объемам продаж в натуральном выражении находится компания «Антоновский МК» (16,1%), за ним следуют «Агро-Продукт» (14,7%), «Зевс ЛТД» (7,6%), «Конотопмясо» (7,4%), «Свиженька» (6,9%).

Замороженная говядина была приобретена иностранными покупателями в объеме 16,9 тыс. тонн стоимостью 47,3 млн долл. ТОП-5 экспортеров: «Агро-Продукт» (9,1% от объема поставок в натуральном выражении), «Рачинмясо» (7,5%), «Лубнымясо» (6,7%), «Зевс-ЛТД» (4,5%), «Продкомпания» (4,3%).

Продажи свежей, охлажденной и замороженной свинины принесли украинским экспортерам 8,3 млн долл. Натуральный объем поставок составил 3,9 тыс. тонн. Наиболее значительные объемы поставок были осуществлены компаниями «АПК-Инвест» (47,7%), «Эксим Фуд» (9,5%), «Кременчуг мясо» (5,6%).

Совет по экспорту продовольствия, UFEB (Ukrainian Food Export Board) — ассоциация производителей готового продовольствия, которая помогает отечественным предприятиям пищевой промышленности открывать новые рынки сбыта и закрепляться на традиционных. Цель UFEB — создать положительный имидж продовольствия Мade in Ukraine у ​​потребителей во всех уголках мира. В рамках своей деятельности UFEB предоставляет своим членам аналитическую и консультационную помощь по условиям и возможностям экспорта.

pigua.info

Минулого тижня експерти Strategie Grains знизили прогноз виробництва кукурудзи в ЄС у 2022/23 МР з 55,4 до 52,9 млн т, що на 34% поступатиметься торішньому врожаю та на 20% — початковому червневому прогнозу у 66,8 млн т. Водночас оцінку імпорту кукурудзи з України підвищено з 9 до 10,4 млн т порівняно з 8 млн т у 2021/22 МР. Про це повідомляє Електрона зернова біржа України. 

Агенція Coceral 16 вересня знизила прогноз врожаю кукурудзи в ЄС у 2022/23 МР до 51,9 млн т порівняно з 70,2 млн т у 2021/22 МР.

За даними FranceAgriMer, у Франції кукурудза обмолочена на 14% площ, а в доброму або відмінному стані знаходяться 43% посівів, тоді як рік тому таких було 89%.

Аналітики Agritel повідомляють, що перші дані по збиранню свідчать про дуже низьку врожайність кукурудзи у Франції, тому прогноз виробництва знижено до 10 млн т порівняно з 15,2 млн т торік.

Проте ціни на європейську кукурудзу не відреагували на зниження прогнозів врожаю, і листопадові ф’ючерси на паризькій Euronext протягом тижня торгувалися на рівні 328 євро/т або 327,8 дол./т, хоча з початку вересня виросли на 3,1%.

agravery.com

Експерти аналітичного центру Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) «Розумна країна» за підтримки Програми USAID з аграрного і сільського розвитку — АГРО проаналізували можливості ліцензування експорту сільськогосподарських товарів.

Питання ліцензування експорту у 2022 році регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 р. № 1424, якою затверджено зокрема:

— обсяги квот товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню, згідно з додатком 1;

— перелік товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню, згідно із додатком 5.

Різниця між цими додатками полягає в тому, що додатком 1 обмежуються обсяги вивезення товарів, відповідно після вичерпання обсягів видача ліцензій припиняється, натомість додатком 5 передбачено ліцензування експорту без обмеження обсягів вивезення відповідних товарів.

Так, згідно з додатком 5 до цієї постанови ліцензуванню підлягає експорт таких сільськогосподарських товарів (без обмеження обсягу їх вивезення):

• Пшениця і суміш пшениці та жита (меслин);
• М’ясо курей свійських;
• Яйця курей свійських;
• Велика рогата худоба, жива;
• М’ясо великої рогатої худоби, морожене;
• М’ясо та їстівні м’ясні субпродукти, солоні або в розсолі, сушені або копчені; їстівне борошно з м’яса або м’ясних субпродуктів: м’ясо великої рогатої худоби;
• Просо;
• Цукор.

Крім того, згідно з додатком 1 до цієї постанови шляхом встановлення нульової квоти на експорт жита, вівса та гречки, солі (фактично заборонено експорт).

Інших обмежень щодо експорту сільськогосподарської продукції наразі немає.

Видача ліцензій на експорт товарів

Порядок одержання ліцензії на експорт товарів регулюється Положенням про порядок ліцензування експорту товарів, який затверджений наказом Мінекономіки від 09.09.2009 № 991 (далі — Положення)

Для одержання ліцензії заявником — суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності подаються до Мінекономіки в електронному вигляді (на Єдиному державному веб-порталі електронних послуг або на електронну пошту: meconomy@me.gov.ua) відповідно до пункту 2 Положення, подаються такі документи:

• Заявка на видачу ліцензії на експорт за формою, затвердженою наказом Мінекономіки від 09.09.2009 N 991;
• Лист-звернення щодо оформлення ліцензії з гарантією сплати державного збору за її оформлення. Окремо зазначимо, що Урядом України встановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні збір за видачу ліцензії на експорт (імпорт) товарів не справляється (Постанова КМУ від 10 березня 2022 р. № 241);
• Копія зовнішньоекономічного договору (контракту), усі додатки та специфікації до нього, засвідчені в установленому законодавством порядку;
• Експертний висновок (оригінал) з визначенням країни походження та коду товару відповідно до УКТЗЕД, який видається Торгово-промисловою палатою України або регіональною торгово-промисловою палатою;
• Інші документи, вимоги щодо подання яких встановлені законодавством України.

Форму заявки та інструкцію щодо її заповнення можна переглянути за посиланням: zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0939−09#Text

Рішення про відмову у видачі ліцензії може бути прийнято в разі:

• Невідповідності поданих документів законодавству України;
• Вичерпання встановленої квоти на відповідні товари;
• Застосування до суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності або його іноземного контрагента спеціальної санкції у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності згідно зі статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»;
• Дій суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, що призводять до порушення взятих Україною міжнародних зобов'язань;
• Якщо суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності здійснює свою діяльність на умовах, які можуть спричинити ухвалення компетентними органами країни-імпортера антидемпінгових та інших захисних заходів до експорту продукції походженням з України;
• Порушення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України або його іноземним контрагентом законодавства України у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

uacouncil.org

Многих украинцев удивляет отсутствие закономерности между статистикой сокращения количества коров в стране и значительным производством молочных продуктов, в частности, по состоянию на 2018-й поголовье сократилось почти на 43% по сравнению с 2009 годом.

Об этом рассказала Анна Лавренюк, вице-президент Ассоциации производителей молока (АВМ) по связям с общественностью в эфире Agro FM.

«На протяжении последних 10−20 лет молочное скотоводство, в частности промышленное, не стоялj на месте. Много средств было инвестировано в его развитие: в технологии, управление, оборудование и т. др. Поэтому удалось достичь следующих результатов: в 2009 году средняя производительность 1 коровы в Украине составляла 3945 кг/год, тоесть это 12 л/сутки. В 2018 году — 6054 кг/год на корову, это 28 л/сутки», — отмечает Анна Лавренюк.

Сегодня современные генотипы дают возможность давать большее количество молока, благодаря работе с генетическим потенциалом, которая велась годами.
Также хозяйства уделяют особое внимание заготовки кормов и составлению рационов для животных. Ведь в советские времена существовала проблема, когда коров кормили по остаточному принципу, а также скармливали некачественный, кое-как заготовленный силос, сенаж. Здесь приходит понимание того почему корова, потенциально готова была давать 30л/сутки — давала только половину.

«Если говорить об объеме производства по данным Госстатистики, то на сегодняшний день около 70% всего молока принадлежит приусадебными хозяйствами, но если говорить о переработке, то здесь ситуация совершенно противоположная. Поскольку на переработку было поставлено 4,18 тонн молока и 78% из всего этого молока — это то, полученное от промышленных профессиональных молочно-товарных ферм. Именно они гарантируют здоровье своих животных, прослеживаемость, качество и безопасность», — разъясняет Анна Лавренюк.

Напомним, согласно приказа Министерства аграрной политики и продовольствия Украины «Об утверждении Требований к безопасности и качеству молока и молочных продуктов», запрет приема молока II сорта начнет действовать с 2020 года.

MilkUa.info