Експорт яловичини з України зріс

26-авг-2022

У зв'язку із закриттям українських портів логістика потребувала змін. Як наслідок, в травні були укладені нові домовленості з Єврокомісією, відповідно до яких був узгоджений транзит яловичини через країни ЄС для подальшої торгівлі. Ця угода дозволила почати процедуру відновлення експорту м'яса з України.

Про це повідомляє пресслужба Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ), пише latifundist.com.

Відзначається, що виробництво яловичини в Україні в останні роки було експортно орієнтованим. І у 2021 році 84,6% логістики припадало на морський транспорт в такі країни як Китай, Казахстан, Узбекистан, Азербайджан, Грузія.

За підрахунками асоціації, за січень — липень 2022 року було експортовано 5,34 тис. т української яловичини — це всього лише 36% від тих обсягів, які були експортовані у 2021 році в аналогічний проміжок часу. А основними імпортерами залишаються Китай, Азербайджан, Казахстан.

«У червні було експортовано 0,93 тис. т яловичини, а в липні торгівля зросла на 33% і вже становить 1,23 тис. т. Тому можна спрогнозувати, що в серпні експорт поступово зросте через відкриття українських портів для зернових»‎, — значив аналітик УКАБ Максим Гопка.

Читайте также:
Обзор цен на свиней в ЕС: рынки «делают паузу» после последовательного роста цен
11-мар-2020

Хотя последнее время цены на свиней убойных кондиций в ЕС в основном росли, на этой неделе большинство котировок остались на том же уровне, что и на прошлой неделе.

Согласно последнему отчету ISN, на этой неделе на рынки свинины влияла неуверенность из-за вспышки коронавируса, что в свою очередь способствовало ценовому затишью. На экспорт свинины в Азию до сих пор действуют ограничения, из-за чего холодильные склады в ЕС сильно переполнены. Добавьте к этому ситуацию с коронавирусом в Италии, которая привела к проблемам с логистикой — на некоторых колбасных заводах вроде бы даже ввели карантин.

В Нидерландах, Дании, Бельгии, Австрии и Германии цены остаются стабильными.

Испанские и французские котировки вместе с тем продолжили расти. Скорректированные британские котировки упали исключительно из-за валютных колебаний.

Структура цен пяти крупнейших свиноводческих стран ЕС не изменилась. Откорректированные датские котировки остались на наивысшей ступеньке, а Франция продолжает занимать последнее место.

Таблицу цен на свиней убойных кондиций в ЕС смотрите здесь

PigUA.info по материалам thepigsite.com

Узнать подробнее
Аграрии придумали как сохранить урожайность в условиях засухи
19-июля-2018

Эффективным методом защиты культур от разного рода стрессов, в частности, во время засухи, является подкормка их кремнием.

Об этом заявил аграрный эксперт, доктор наук, профессор Уманского национального университета садоводства Григорий Господаренко.

В сообщении говорится, что из-за изменения климата, сельхозкультуры требуют специальных удобрений-антистресантов. Речь идет о кремниевых удобрениях, которые способные повысить стрессоустойчивость растений и укрепить их в целом.

В состав препарата входят кремний и калий, гуминовые и фульвокислоты, экстракты морских водорослей и хелатирующий агент (ЭДТА, этилендиаминтетрауксусная кислота), который улучшает стабильность удобрения в рабочем растворе. Благодаря сочетанию легкодоступных элементов минерального питания и биологически активных веществ удобрение улучшает стрессо-, засухо- и солеустойчивость культур, повышает их иммунитет, обеспечивает лучшее прохождение обменных процессов, активизирует процессы фотосинтеза, рост и развитие корневой системы. Кроме того, при применении формируется защитный биокремниевий экран, который снижает температуру листовой поверхности на 4 — 5 ° C, уменьшает транспирацию и даже предотвращает повреждением спорами грибов и вредителями, которые имеют сосущий ротовой аппарат, — подчеркнул Господаренко.

По его словам, такие удобрения показывают высокую биологическую и экономическую эффективность как на зерновых и зернобобовых культурах, кукурузе, рапсе, картофеле, овощных культурах, так и на плодовых, ягодных культурах, винограде и даже на декоративных деревьях, кустах и ​​газонных травах.

cherkassy.today

Узнать подробнее
Развитие фермерства равно развитию сельских территорий, - Мартынюк
29-сен-2017

Фермерство, в силу своей специфики и высокого уровня применения ручного труда может стать основой социального и экономического устройства сельских территорий. Об этом заявил первый заместитель Министра аграрной политики и продовольствия Украины Максим Мартынюк в интервью одному из интернет-изданий.

«Если у нас в каждом селе будет 3-5 фермеров, которые создадут рабочие места, такие села будут социально стабильными и иметь потенциал к развитию. То есть развитие фермерства для правительства равна развития сельской местности », - отметил Максим Мартынюк. Он напомнил, что правительство впервые за историю украинской независимости четко сформулировал свои приоритеты в поддержке сельхозпроизводителей.

Концепция развития фермерских хозяйств и сельскохозяйственной кооперации на 2018-2020 годы направлена ​​на развитие малого и среднего бизнеса в селах, увеличение рабочих мест, созданных фермерами (до 0,5 млн с нынешних 0,1 млн) и рост удельного веса продукции, которую производят фермерские хозяйства, в ВВП аграрной отрасли с текущих 6-8% до 12%.

Предполагается, что из госбюджета в 2018 году на развитие фермерских хозяйств будет направлено 1 млрд гривен, в частности - в поддержку их кооперации. «Опыт европейских стран показывает, что небольшом сельхозпроизводителю без объединения с другими фермерами достичь даже средней по отрасли эффективности очень сложно», - подчеркнул первый замминистра.

Поскольку правительство перешло к трехлетнему бюджетному планированию, ближайшие 3 года уровень поддержки развития фермерства будет сохраняться на уровне не ниже, чем в 2018 году. Для оценки эффективности программ поддержки Минагрополитики будет мониторить динамику технического перевооружения фермеров, повышение их производительности, расширение площадей под нишевыми культурами и органикой, увеличение количества фермерских хозяйств, в том числе путем перехода хозяйств населения в этот статус.

Пресс-служба Минагрополитики

Узнать подробнее
Якщо українські порти не будуть розблоковані, у світі розпочнеться продовольча паніка — Микола Сольський
10-мая-2022

Дефіцит українського зерна вже глобально позначається на всіх харчових продуктах у багатьох країнах світу. Якщо протягом найближчих місяців наші порти не будуть розблоковані, у світі може розпочатися продовольча паніка. А ціни підуть вгору на 20−30%.

Про це заявив Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський під час брифінгу в Укрінформі.

«Наслідки збройної агресії росії на продовольчу безпеку світу є зрозумілі та очевидні. Інше питання у тому, що їх ще до кінця не відчули, бо є ще сформовані резерви. Деякі країни, як-от Китай, торік формували значно більші резерви, ніж в інші часи. Інші країни, наприклад Північної Африки та Близького Сходу, мають певні запаси зерна, але тільки до нового врожаю», — зазначив Міністр.

Як тільки з кінця липня деякі країни не побачать великого нового потоку зерна з українських портів, там розпочнеться панічний настрій, бо це буде для них критично, додав він, зазначивши, що переплати на ринку є вже зараз, але поки що вони не настільки болючі.

На переконання Міністра, дефіцит українського зерна позначиться глобально, адже воно необхідне, зокрема, і для виробництва багатьох продуктів — наприклад, м’яса та яєць. Тому, якщо українські порти не будуть розблоковані і не буде знайдено інших логістичних шляхів, цю проблему відчують навіть ті країни, які раніше ніколи про неї не задумувалися і не стикалися. Так, за його прогнозом, м'ясо і яйця в цих країнах найближчим часом можуть подорожчати на 20−30%.

За словами Миколи Сольського, якщо раніше Україна вивозила приблизно 5 млн тонн продукції в місяць, то в березні цей показник становив лише близько 200 тис. тонн, а в квітні вдалося вивезти 1 млн 90 тис. тонн.

Мінагрополітики, Мінінфраструктури, Держпродспоживслужба, МЗС і трейдери максимально об'єднали зусилля для вирішення цієї проблеми. Кожен зі свого боку намагається реагувати максимально оперативно, щоб усі процедурні питання були спрощені.

«Ні в Мінагрополітики, ні в Мінінфраструктури немає бажання централізувати, монополізувати або якимось іншим чином ускладнити ринок вивезення зерна з України. Навпаки, ми максимально заохочуємо будь-який бізнес підключатися до процесу: брати баржі, вагони, за спрощеними процедурами оформлювати землю або без її оформлення ставити переватажувальні механізми в тих же дунайських портах, щоб активізувати процес вивезення зерна», — зазначив Микола Сольський.

Міністр зауважив, що найбільша динаміка спостерігається на румунському напрямі. Допомагає й Польща, але її чотири порти технічно можуть опрацьовувати тільки близько 3 млн тонн зернових у рік, тобто майже вдвічі менше, ніж наші порти в місяць. Готові приймати українське зерно балтійські порти, які значно потужніші та добре розвинені інфраструктурно. Але основне питання — як доставити туди с/г продукції.

Ключова ж проблема з залізничним транспортом полягає в тому, що наші зерновози не проходять вузькоколійну залізну дорогу в Європі. Ми можемо використовувати тільки європейські вузькі вагони, яких є обмежена кількість.

«Крім того, треба розуміти, що рівно через два місяці піде румунська, болгарська, сербська, угорська озима пшениця, ячмінь — від місцевих фермерів. Виникне сильна конкуренція, яка ускладнить нам можливість рухатися в цьому напрямку. Ми не зможемо попросити уряди цих країн, щоб вони відставили в бік місцевих, а обслуговували тільки нас. Зараз кінець сезону, порти мало завантажені, тому нам це допомагає», — акцентував Микола Сольський.

За його словами, саме допомога у вивезенні агропродукції сьогодні для українського агро є питанням № 1.

minagro.gov.ua

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок