Держпродспоживслужба: впровадження європейських стандартів до українських харчових продуктів

Производители, начиная с конца августа проводят активные переговоры с дистрибьюторами и торговыми сетями с целью увеличения цен на свою продукцию в начале сентября.

К таким шагам их движет существенное подорожание сырья и надежда на увеличение покупательского спроса с началом учебного года.

А пока в конце августа свежие молокопродукты заводами продаются по: молоко (2,5%) в дешевой упаковке (пленке) — 15−18 грн./л, кефир (2,5%) — 17−19,5 грн./л, сметана (15%) — 40−48 грн./кг, творог (9%) — 75−90 грн./кг.

В сентябре цельномолочные продукты, скорее всего, подорожают на 3−4%

Цельномолочники надеются на осеннее увеличение продаж, невзирая на рост цен. Но нет уверенности, что в этом году так будет. Спрос на их продукцию и до очередного подорожания был слабым. Это заставило многих уменьшить продажи, хотя в прошлом месяце падение продаж многим операторам все-таки удалось остановить, судя по производственной статистике.

В июле выпуск товарного молока даже немного вырос до 35,2 тыс. т, кисломолочных продуктов произведено столько же, как и в предыдущем месяце, 34,4 тыс. т, а творожной продукции — на 2% меньше, 5,3 тыс. т.

Операторы рассчитывают на незначительное августовское и весьма заметное сентябрьское увеличение выпуска цельномолочной продукции.

ИНФАГРО

Вице-премьер-министр по вопросам европейской и евроатлантической интеграции Украины Дмитрий Кулеба рассказал, что наиболее популярными продуктами в Евросоюзе является курятина, ягоды и яблоки. Об этом он сообщил в эфире телеканала ICTV, передает УНН.

Кулеба отметил, что агропромышленный комплекс Украины может составить конкуренцию не только в Европе, но и во всем мире. Поэтому все довольны, что на европейском рынке появляется украинская продукция.

На своей странице в Facebook Кулеба прокомментировал и недавно принятый проект изменений в Соглашение об ассоциации Украины с ЕС в части увеличения квот для украинского мяса птицы.

«В народе эти изменения известны как «Соглашение о птице». Изменения предусматривают, что беспошлинные квоты на экспорт мяса птицы в ЕС со следующего года начнут увеличиваться с 20 до 70 тыс. тонн.

Кто в курсе, тот знает, насколько это сложная история. Кто не знает - просто поверьте, что очень сложная.

Важно вот что: этим решением мы находим новый баланс в торговле с ЕС по конкретным позициям. Но это важно не только по мясу птицы, успех в экспорте которого взволновал наших европартнеров. Баланс нужен и в торговле другими товарами. Наша торговля с ЕС должна не только расти, но и быть сбалансированной по всем позициям", - написал он.

Заключение соглашения является доказательством того, что торговые отношения с ЕС развиваются динамично, а стороны готовы обновлять Соглашение, когда меняется спрос, отмечает вице-премьер.

"Полет птицы на Запад открывает возможности для полета и других товаров.

Дело в том, что когда Соглашение об ассоциации только разрабатывалось, за основу были взяты актуальные в то время показатели структуры торговли 2007-2009 годов. Но с тех пор и в ЕС, и в Украине структура экономик существенно изменилась!

Именно поэтому успех кейса с расширением квот на мясо птицы так важен. Он открывает путь к более комплексного пересмотра преференциальных условий торговли. Этот кейс показал, что стороны не должны ждать 2021 года для обновления Соглашения.

Уже в этом году мы будем об этом говорить во время заседаний совместных институтов.

Позиция Правительства неизменна: мы должны поддерживать украинских экспортеров, увеличивать количество экспортеров по конкретным позициям и в конце концов привести Соглашение об ассоциации в соответствие с реальным потенциалом торговли и стратегических амбиций ассоциации Украины", - резюмировал Кулеба.

Источник: УНН

После выхода Великобритании из состава Европейского Союза Госпродпотребслужбой проводится кропотливая работа для обеспечения необходимых условий для осуществления двусторонней торговли. На сегодняшний день согласовано 20 форм сертификатов на экспорт продукции из Украины и 12 форм сертификатов на импорт из Великобритании, говорится на сайте Госпродпотребслужбы.

Об этом сообщила Председатель Госпродпотребслужбы Владислава Магалецкая после первого учредительного заседания Торгового Комитета, которое состоялось 9 июня в соответствии с положениями Соглашения о политическом сотрудничестве, свободной торговле и стратегическом партнерстве между Украиной и Соединенным Королевством Великобритании и Северной Ирландии.

«После выхода Великобритании из Европейского Союза наши усилия были сосредоточены на согласовании форм сертификатов для осуществления двусторонней торговли на взаимовыгодных условиях. На сегодняшний день мы уже имеем 20 сертификатов на экспорт в Великобританию и 12 сертификатов на импорт. Работа в этом направлении продолжается», — рассказала Владислава Магалецкая.

Вопросы, которые обсуждались во время заседания Торгового Комитета, касались углубления двустороннего сотрудничества, приоритетов эффективного взаимодействия сторон, решения ветеринарных и других вопросов.

Напомним, Госпродпотребслужба играет важную роль в эффективности украинского экспорта. Ее задачей является преодоление технических барьеров в торговле и обеспечения государственных гарантий по соблюдению требований стран-партнеров.

Головні новини минулого тижня — законодавчі новації, рух посівної, ініціативи профільних асоціацій, функціонування агрокомпаній в умовах воєнного стану.

Україна веде дві війни одночасно: одну — за суверенітет і цілісність території, другу — за продовольчу безпеку світу. Пропонуємо дайджест перемог і поразок аграрного фронту за тиждень.

Європейський банк реконструкції та розвитку прогнозує, що війна росії проти України спричинить найбільший економічний спад в обох країнах за останні 25 років. Однак, економіка України різко відновитися в 2023 році, якщо завершення війни відбудеться найближчим часом. За оцінками Міністерства економіки у І кварталі 2022 року ВВП України скоротиться на 16%.

Посівна-2022:

На початку тижня Денис Шмигаль, прем'єр-міністр України повідомив, що станом на 31 березня аграрії у 20 областях України вже розпочали посівну.

Але в той же час через бойові дії неможливо провести посівну на площі 3,5 млн га с/г земель. Відповідно скорочуються й обсяги майбутніх виручених коштів.

Тим часом, на Сумщині планують починати посівну. «Там, де не стріляють — будемо сіяти. Аграрії готують ґрунт під посів ярих культур», — розповів голова Сумської ОДА. На Волині дозволили проводити сільськогосподарські роботи поблизу держкордону. На території Одеської області агровиробникам дозволено працювати під час комендантської години.

Компанія Feodal спільно з Мінагрополітики запустила проєкт, який дозволить оперативно реагувати на небезпеку в полях і швидко передавати дані в ДСНС і ЗСУ. «Тепер фермер може за дві хвилини подати заявку про те, що його поля заміновані або наявна в полях кинута техніка, нерозірвані снаряди, уламки, тощо, і допомога не змусить чекати», — пояснив Тарас Дзьоба, ексзаступник міністра аграрної політики та продовольства з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації.

Також Мінагрополітики підготувало пам’ятку для аграріїв щодо необхідних заходів під час весняно-польових робіт в умовах агресії російської федерації проти України.

У профільному відомстві повідомили, що станом на 5 квітня більше 900 с/г товаровиробників залучили кредити в українських банках на загальну суму 1,7 млрд грн. За програмою портфельних гарантій 80% — на 1,4 млрд грн. Надані креди були направдені для успішного проведення посівної.

Яка ж ситуація у аграріїв з добривам? Як повідомив Олег Арестархов, керівник з корпоративних комунікацій Group DF, питання з азотними добривами для України повністю закрите. «За нашими оцінками, на 30 березня їхній поточний профіцит досягає близько 200 тис. тонн. Є значні запаси добрив, і Ostchem продовжує без проблем обробляти всі платоспроможні заявки фермерів та відвантажувати продукцію», — розповідає Арестархов.

Що ж стосовно «другого хлібу» України — картоплі? З початком воєнного стану бульба увійшла до переліку найбільш затребуваних продуктів з боку населення у гарячих точках. Проте традиційні «картоплярські» регіони повинні перш розмінувати поля, а потім садити картоплю. Сьогодні багато фермерів переглядають структуру посівів, роблячи акцент на картоплі. Особливо це стосується західних областей. Збільшення посівів під картоплею очікується і в домогосподарствах. Проте у центральних і північних областях картопляна посівна відбудеться із запізненням. Подробиці читайте у матеріалі - «Картоплярські» регіони звільнили від окупації: чи зможе Україна посадити «другий хліб»?

Загальний обсяг виробництва зернових та олійних культур в 2022 році оцінюється нами на рівні 53,3 млн тонн, що на 51% нижче за рекордний показник попереднього сезону.

Аграрії України, учасники ВАР, з перших днів війни розпочали допомогу армії, біженцям та жителям міст у місцях активних бойових дій. Тепер цю діяльність проводять паралельно з посівною кампанією. Вони неохоче розповідають, як допомагають іншим, і більш радісно діляться планами на посівну, яка відбувається в надзвичайно складних умовах — читайте в матеріалі На два фронти. Як аграрії одночасно забезпечують посівну та продовольчу безпеку у гарячих точках.

Також гаряче і на ринку пального. Вже близько 20 нафтобаз з пальним зазнали бомбардувань у різних регіонах України. Російська армія цілеспрямовано намагається знищувати українську паливну інфраструктуру з перших дней війни, ці діїї посилилися в останні тижні. Війна співпала з активною фазою посівної кампанії, коли потреба агросектора у пальному зросла в рази. Всі подробиці по ситуації зібрали в матеріалі: Зруйновані нафтобази: де брати і як завозити паливо для потреб агросектору.

Уряд активно запроваджує комплексні зміни для підтримки підприємницької діяльності. Що змінилося для агровиробників дізнавайтесь тут: Економічний фронт: зміни в законодавстві, які запровадили у воєнний час для агробізнесу.

Щодо експорту:

В умовах заблокованих портів Мінагрополітики намагається наростити експорт агропродукції до 1,5 млн тонн у місяць, повідомив Тарас Висоцький, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України.

В березні 2022 року експорт українських товарів скоротився вдвічі, імпорт — більш, ніж втричі. Особливо постраждав вивіз металів та сільськогосподарської продукції, в той же час обсяг експорту низки товарів з глибокою переробкою практично не змінився порівняно з довоєнним часом.

Блокада українських портів ставить під питання глобальну продовольчу безпеку, а росія при цьому отримує додаткові прибутки.

Виправити ситуацію із експортом української агропродукції може лише зняття блокади з морпортів. Без цього аграрії не зможуть отримати дохід, розрахуватись із попередніми позиками та будуть змушені призупинити діяльність, заявив Михайло Соколов, заступник голови ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада». Адже на данний час можливість повноцінно працювати мають лише три українські морські порти.

Мінагрополітики посилено працює над створенням альтернативної логістики для експорту вітчизняної агропродукції.

Наші сусіди поляки і тут підтримують країну — Польща сприяє налагодженню безперебійних поставок агропродукції з України. «Ми дякуємо нашим польським колегам за всебічну підтримку у налагоджені транзиту української агропродукції до країн ЄС», — зауважив Микола Сольський. Також спрощено процедури митного оформлення експортних поставок з України до Молдови.

США має намір надати Україні $ 500 млн грантових коштів, а ЄС виділить Україні € 330 млн для забезпечення продовольчої безпеки.

agravery.com