Черниговщина присоединилась к «Молочному модулю»

Открытие рынков Японии и Аргентины для украинского молока ожидается в ближайшей перспективе. 

Об этом сообщила председатель Государственной службы по вопросам безопасности пищевых продуктов и защиты потребителей Владислава Магалецкая, говорится в сообщении ведомства.

«Госпродпостребслужба сотрудничает с международными партнерами для расширения сбыта по 31 стране по различным товарным позициям, среди которых — продукция птицеводства, живой крупный и мелкий рогатый скот, говядина и свинина, молоко и молочные продукты, мед, яблоки, голубика и черешня, горох и фасоль, лук, пшеничная мука, рыба и рыбопродукты, репродуктивный материал», — говорится в сообщении.

Запрет в Украине молока второго сорта обсуждают не один год.

Об этом рассказал директор информационного агентства «Iнфоагро» Василий Винтоняк.

«Теперь этот вопрос вновь активно нарушают, мотивируя тем, что это противоречит стандартам ЕС. Но ситуация повторится — поговорят, и все останется, как есть. Ведь не менее 30% молока поступает на переработку от населения. Заменить его нечем. Даже если и будет запрет, переработчики — это молоко все равно будут покупать. Просто придумают ему другое название», — добавил Василий.

Напомним, по прогнозам аналитического отдела АПМ сейчас стоит ожидать стабилизации закупочных цен на молоко с выравниванием динамики по всем регионам. Уже с начала июня, при сохранении ранее сложившихся факторов, цены могут показать даже незначительный рост в пределах 5 копеек.

MilkUa.info по материалам Экспресс

Четверта Женевська конвенція «Про захист цивільного населення під час війни» від 1949 р. у ст. 55 зазначає, що будь-яка реквізиція продовольства на окупованих територіях може здійснюватися окупаційними адміністраціями лише з урахування потреб цивільного населення. При цьому така реквізиція має бути «справедливо відшкодована».

Про це розповів адвокат, старший юрист ЮКК «Де-Юре» Дмитро Оносовський в матеріалі «‎Врожай вкрали окупанти? Про право власності на врожай в умовах воєнного стану»‎ на Latifundist.com.

За його словами, в ній міститься норма, яка прямо передбачає забезпечення населення окупованої території продовольством, якщо місцевих ресурсів недостатньо. Також ст. 53 цієї ж Конвенції суворо забороняє знищення будь-якого майна, як приватного, так і комунального чи державного, якщо це не є «абсолютно необхідним для військових операцій».

«З наведеного витікає, що міжнародне право захищає як право власності на врожай, так і продовольчу безпеку окупованих територій в цілому. Воно не дозволяє окупаційним військам здійснювати свавільне привласнення чи мародерство продовольчих запасів. А будь-яке вилучення має бути відшкодовано окупаційною владою‎»‎, — акцентував юрист.

Водночас за словами юриста, на практиці існує проблема з притягненням до відповідальності за порушення цих вимог і отриманням відшкодування заподіяної шкоди, адже чи не єдиним міжнародним органом, що може захистити права постраждалих осіб є Європейський суд з прав людини. Інші міжнародні органи не розглядають справи за заявами приватних осіб. Проте нещодавно росія заявила про денонсацію зі свого боку, та вихід з Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

«‎Такий вихід юридично відбудеться не раніше вересня 2022 року. Враховуючи те, що Європейський суд з прав людини має повноваження розглядати позови осіб лише проти держав-членів Конвенції, то після вересня він втратить такі повноваження відносно справ проти росії», — зауважив Дмитро Оносовський.‎

Дієвим способом компенсації шкоди, за словами Дмитра Оносовського у перспективі можуть стати заморожені російські активи в Європі та Америці. Проте їх доля досі залишається незрозумілою, оскільки відсутні правові механізми, що дозволяли б задовольняти вимоги до росії за рахунок таких активів.

«‎Розроблення таких механізмів ще попереду і може зайняти не один рік та багато годин напруженої роботи дипломатів», — підсумував юрист.

GMP+ International предложила бизнес-сообществу высказать свои предложения об усовершенствовании международных стандартов на комбикорма с содержанием генетически модифицированных организмов (ГМО).

GMP+ International утверждает и следит за соблюдением ряда стандартов в сфере обеспечения безопасности кормов и предоставляет гарантии потребителям относительно должного производства, обработки, торговли, хранения и транспортировки кормовых компонентов и кормов для животных. В настоящий момент во многих странах Европы и Азии наличие сертификата GMP+ является обязательным для реализации кормов.

В настоящее время организация разрабатывает новый стандарт на комбикорма, содержащие ГМ-компоненты. Он был подготовлен совместно с компаниями из Германии, Нидерландов и Польши. Вместе с тем, все заинтересованные лица могут поделиться своими взглядами на то, как именно следует трансформировать указанные стандарты.

Причин для внесения изменений достаточно много, но основная из них – это растущее давление на сегмент ГМ-комбикормов со стороны конечных потребителей, которые все чаще делают выбор в пользу животноводческой продукции, выращенной с использованием комбикормов, свободных от ГМО.

По материалам All About Feed