Безмитний імпорт — загроза для українських птаховиробників

Якщо експортери молочної продукції не вивезуть заплановані обсяги, то Україна через місяць плаватиме в молоці: профіцит призведе до зниження виробництва молока на внутрішньому ринку, і почнеться вирізання ВРХ. Тож вивіз продукції на експорт — це питання виживання всієї молочної індустрії.

Про це розповів директор з розвитку молочного бізнесу компанії Olam Food Ingredients Ukraine Юрій Шевчук під час експертної дискусії «Логістичні шляхи експорту української молочної продукції».

За словами представника найбільшого українського трейдера молочної продукції — компанії, яка 17 років займається експортом сирого молока, сироватки, масла на ринки країн Азії, Китаю, Північної Африки, — сьогодні ситуація з логістикою катастрофічна.

«Через війну значна кількість нашого товару була заблокована в порту Одеси. Частину продукції планували вивезти контейнерним потягом до Ізмаїлу і звідти баржею до Констанци, а потім — до Малайзії. Та цей логістичний шлях став нереальним, тому що зерновики забрали всі баржі. Був варіант поставити все на колеса і траками відправити контейнери до Констанци. Але логістика складала більше $ 9 тис. до порту Малайзії — це більше $ 400 за 1 т. До війни логістика від заводу до портів Азії коштувала $ 100 за 1 т»

— Юрій Шевчук, директор з розвитку молочного бізнесу компанії Olam Food Ingredients Ukraine

Експортний шлях до Малайзії для Olam Food Ingredients Ukraine є обов’язковим, оскільки компанія — не лише експортер, але й кінцевий споживач сухого молока та сироватки, має виробництво в Малайзії, де переробляє до 12 тис. т сироватки на рік і до 30 тис. т сухого знежиреного молока.

За даними «Інфагро», в Україні профіцит у 200 тис. т сирого молока. В еквіваленті — це 18 тис. т сухого молока, або 9 тис. т масла.

Юрій Шевчук розповідає, що у пошуках логістичних варіантів вирішили везти продукцію через Польщу, адже на сьогоднішній день найреальніший шлях — експортувати через Гданськ, де логістика обходиться в $ 220−230 за 1 т.

«Вже понад два тижні наш обсяг ніяк не виїде з порту ТІС, звідки має бути завантажений на потяг і відправлений до Гданська. Всі чекають, поки перший український контейнер із сухим молоком пройде польський кордон, щоб розуміти, як працює логістика. Проте з початку війни ще жоден контейнер із сухою молочкою не проїхав польський кордон», — зазначає він.

За даними «Укрзалізниці», в 2021 році було відправлено 49 контейнерних вагонів із молочною продукцією. Цього року — лише 3 контейнери з сухим та згущеним молоком відправлено в порт Поті (Грузія)

Трейдери наголошують, що торговим компаніям для роботи на світових ринках потрібно чітко розуміти терміни і ціну логістики. Це впливає на замовлення у виробників молочної продукції. Бо, наприклад, від дати виробництва партії сухого молока до моменту виходу з порту максимальний термін продукції не повинен перевищувати три місяці.

Юрій Шевчук також розповідає, що трейдери сьогодні не можуть здійснювати передоплату виробникам продукції, і, на його думку, в цій ситуації держава має виробити механізми у вигляді держгарантій або виділення коштів від державних банків для акредитивів виробникам молочної продукції.

«Ми також очікуємо від держави лобіювання інтересів молочних продуктів українського походження на ключових ринках країн-імпортерів. Нещодавно обговорювали поставки сухого молока на ринок Алжиру, який є другим у світі імпортером сухого знежиреного молока. Виявилося, що наразі Алжир не видає дозволи на імпорт української продукції. Це та ситуація, де дійсно треба захистити інтереси України. Ми не можемо втратити цей ринок», — переконаний Юрій Шевчук.

За його словами, українські заводи-виробники молочної продукції мають вибудовувати на світових ринках бренд, який включає три складові — ціна, якість, регулярність постачань.

agroportal.ua

По данным Департамента сельского хозяйства США (USDA) в прошлом году Испания превзошла Германию по показателям забоя свиней. В отчете упоминается, что 4 основных производителя свинины в Европе по разным причинам уменьшили количество свиней, которых отправляют на бойню.

Низкий спрос на свинину на внутреннем рынке, многочисленные вспышки COVID-19 на крупнейших бойнях страны привели к уменьшению свиней в Германии к 1,91 млн голов. Также сократились объемы забоя в Италии (до 917 тыс. голов), Польши (471 тыс. голов) и Франции (248 тыс. голов). В то же время такие страны, как Испания, Дания и Бельгия, увеличили показатели забоя следующим образом. В Испании за год реализовали 3,770000 млн голов, в Дании - 440 тыс. голов, в Бельгии - 431 тыс. голов.

По данным USDA, Испания быстро справилась с перебоями в работе, вызванными COVID-19, а бойни работали нормально, чтобы удовлетворить внутренний и экспортный спрос. Это способствовало дальнейшему росту испанского производства свиней. Кроме того, страна значительно увеличила экспорт свинины в Китай и заполнило пробел на рынке, которую оставили немецкие поставщики из-за африканской чумы свиней. В результате Испания превзошла Германию как ведущую страну по уровню забоя и стала главным европейским поставщиком свинины в Китай.

Meat-Inform

Благодаря выделенному аграриям «дотационному миллиарду», они смогут адаптироваться к новым требованиям к качеству молока. Об этом заявил председатель Госпродпотребслужбы Владимир Лапа.

Владимир Лапа напомнил, что, согласно новому ГОСТ, в Украине останется три сорта молока: экстра, высший и первый. Такие требования указаны в соответствующем договоре с ЕС. Эта норма начнет действовать с 1 июля 2018 года.

«Думаю, несколько революционно подходим к европейским нормам. Понятно, что чем большие требования, тем труднее их выполнять. Здесь вопрос обоснованности и временных рамок. Нужно дать возможность подготовиться. Все страны Восточной Европы прошли через эти изменения, но у них выделялись средства на помощь в переоборудовании», — комментирует он.

Председатель Госпродпотребслужбы считает, что благодаря выделенному аграриям «дотационному миллиарду», возможность адаптироваться к новым требованиям вполне реальна.

«В Украине в этом году также выделена достаточно существенная поддержка на нужды аграрного комплекса. В частности, один миллиард гривен на развитие фермерства и кооперативов. Поэтому возможности адаптироваться к новым требованиям есть. Однако, пока, это проект, который еще должен быть утвержден», — говорит он.

biz.censor

Изменение климата является одной из причин того, что микотоксины становятся все большей проблемой для комбикормовой отрасли по всему миру. Ожидается, что такая тенденция сохранится или даже несколько ускорится в течение ближайших пяти лет.

Согласно ежегодному обзору Cargill, в рамках 7 из 10 исследований, проведенных в прошлом году, кормовые компоненты были загрязнены микотоксинами. Обнадеживает лишь то, что пороговые значения были превышены только в 35% образцах, и, таким образом, обнаруженные микотоксины не всегда несли с собой опасность для животноводства.

В рамках прошлогоднего исследования было проанализировано свыше 328 тыс. образцов, поступивших с более чем 150 комбикормовых заводов и ферм из 54 стран. Большинство из них приходилось на кукурузу (212 254), зерновые (85 478) и масличные (27 602) культуры, а также на другие виды сырья (3 632). Было обнаружено, что 72% образцов были загрязнены, по крайней мере, одним микотоксином, и это дает основание говорить сегодня, скорее, о присутствии микотоксинов в комбикормах, чем об их отсутствии.

По материалам All About Feed