АЧС в мире: итоги за март

Система трехмерных изображений, названная Herdvision, была разработана молочной консалтинговой компанией Kingshay, которая работала над разработкой этой технологии в партнерстве с Центром машинного зрения в лаборатории Bristol Robotics в университете Западной Англии.

По словам представителей Arla, система заменяет измерения, которые в настоящее время делаются субъективно человеческим глазом, используя вместо этого визуальный мониторинг, запись данных и автоматизированный интеллект в управлении благополучием коров.

Как ожидается, система ускорит процесс выявления изменений в физическом благополучии, подвижности и весе молочных коров, прежде чем они будут видны невооруженным глазом.

Хотя на рынке уже есть другие технологии сканирования, Arla утверждает, что главное преимущество новой технологии Herdvision состоит в том, что система не требует, чтобы корова стояла на месте. Это означает, что она более проста в использовании и дает гораздо большую точность результатов.

Сканер Herdvision в настоящее время испытывается на десяти фермах Arla UK 360. Тестирование системы будет продолжаться «до тех пор, пока не будет принято обоснованное решение о доказанных преимуществах этого типа технологий».

Дункан Форбс, директор Kingshay по исследованию молочных продуктов, сказал: «Люди по-разному реагируют, если знают, что их снимает камера. Судя по всему, коровы делают то же самое. Исследования показывают, что коровы ведут себя по-разному, если думают, что за ними наблюдают. Это укоренившееся примитивное поведение, вызванное опасением показать слабость. Хотя коровы были одомашнены много тысячелетий назад, у современных животных все еще преобладает такой образ мышления. Новая система с помощью искусственного интеллекта будет выявлять изменения в состоянии здоровья коров на основе данных о состоянии здоровья каждой отдельной коровы».

Грэм Уилкинсон, директор по сельскому хозяйству Arla Foods, добавил: «Фермеры Arla заботятся о благополучии своих коров, но цифровые достижения в сельском хозяйстве дают возможность революционизировать этот процесс. Когда мы запустили Arla UK 360, то разработали концепцию, позволяющую объединить мониторинг физического и поведенческого благополучия для создания системы Happy Cow. Технология Herdvision может стать движущей силой автоматизации измерений физического состояния животных».

MilkUa.info по материалам DairyNews.ru

Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в ефірі національного марафону UAразом розповів, скільки гектарів с/г господарських земель уже посіяно, яка ситуація з експортом вітчизняної аграрної продукції, чи є дисбаланс у валютних надходженнях в країну та чи вистачить українцям збіжжя.

Про посівну

Станом на зараз посіяно понад 2,5 млн га, що становить близько 20% від прогнозу на цю посівну.

На сьогодні на частині територій, які були визволені з-під окупації, є необхідність розмінувати поля: це Чернігівщина, Сумщина, частина Харківщини та Київщини. І навіть у цих регіонах Мінагрополітики розраховує, що як мінімум на 60−70% вдасться виконати вчасно всі весняно-польові роботи.

Найскладніша ситуація — в тимчасово окупованих областях і там, де тривають активні бойові дії: це Луганська, Донецька, Запорізька та Херсонська області. Там наразі прогноз менш позитивний — посів там може відбутися за песимістичного сценарію лише на 30−40%.

На решті територій України посівна йде за планом.

У більшості випадків аграрії завчасно закупили матеріальні ресурси. І там, де немає бойових дій або немає мінувань, аграрії активно виходять у поля і продовжують посівну кампанію.

Мінагрополітики двічі на тиждень збирає прогнозовані плани, факт посіву та звіряє всі дані, моніторячи ситуацію в режимі реального часу. Рекомендації, які дало міністерство щодо збільшення площ продовольчих культур, наприклад гречки, проса, аграрії втілюють у життя. «Наразі побудовано ефективний діалог — сподіваємось, що так буде й надалі», — зазначив Тарас Висоцький.

Про експорт продовольства

Основна проблема на сьогодні полягає в тому, що 90% експорту відбувалося через порти Одеси та Миколаєва, які від початку війни й до сьогодні заблоковані.

Тому зараз триває робота з переорієнтації експорту через залізничні й автомаршрути за допомогою наших сусідів — Румунію, Угорщину, Словаччину, Польщу.

«І все-таки в цих обмежених можливостях ми робимо максимум, щоб і надалі робити значний внесок у забезпечення світової продовольчої безпеки та постачання продукції через нові маршрути тим країнам, які страждають від голоду, і які критично їх потребують», — підкреслив Тарас Висоцький.

Він нагадав, що до війни 1/3 експорту йшла в країни ЄС, і цей ринок залишиться актуальним і надалі, адже в нас є безпосередньо наземні кордони. Інші 2/3 спрямовувалися в країни Близького Сходу, Північної Африки та Південно-Східної Азії, куди наше збіжжя йшло в основному через Чорне море і Босфор. «Проблема в тому, що населення цих регіонів до війни мало всього 2−3-місячний запас продовольства. Тому за місяць там уже може бути дуже критична ситуація на грані голоду», — наголосив перший заступник Міністра.

Тож, за його словами, теперішня воєнна ситуація показала наявність величезних дисбалансів. Оскільки у нас як в експортера є великі залишки, а в інших країнах не буде, що їсти.

«Необхідно змінювати підходи до гарантів продовольчої безпеки в світі, і Мінагрополітики над цим працює», — розповів Тарас Висоцький.

Він також зазначив, що наразі експорт продукції превалює над імпортом — так було і в березні, у квітні спостерігається аналогічна динаміка. «Тож наразі навіть обмеженими логістичними маршрутами критичного тиску з точки зору відтоку валюти через дисбаланс експорту та імпорту немає. Але, звісно, основний план — максимально швидко наростити можливості експорту збіжжя, яке непотрібне для внутрішнього споживання, щоб ця валютна виручка надходила в економіку України», — акцентував перший заступник Міністра.

Про забезпечення внутрішнього ринку споживання

Одразу після початку війни було запроваджено ліцензування — контроль експорту. Базові продукти — продовольчу пшеницю, гречку, овес, цукор, яйця, м'ясо птиці - можна експортувати тільки після отримання погодження від уряду, Мінекономіки.

«Тому ми чітко стежимо за балансом, бачимо, скільки нам потрібно для внутрішнього споживання, плюс від 3 до 6 місячний резерв, залежно від типу продукції. І тільки якщо є продукція понад цей баланс, тоді видаємо цю ліцензію. Це регулювання діятиме як мінімум до кінця війни і певний період після її завершення, до стабілізації ринків», — запевнив Тарас Висоцький.

Він також додав, що великі заявки на ліцензію уряд відхиляє, щоб не створювати монополію та підтримати максимальну кількість с/г товаровиробників, і щоб була максимальна конкуренція.

minagro.gov.ua

Госпродпотребслужба представила вторую публикацию, посвященную анализу требований КНР и ЕС к безопасности пищевых продуктов «Максимально допустимые уровни содержания загрязняющих веществ в пищевых продуктах в ЕС и КНР».

Указанная публикация продолжает серию запланированных материалов, целью которых является информирование производителей пищевых продуктов о требованиях наших торговых партнеров.

Публикация подготовлена проектом Группы Всемирного банка «Реформирование инвестиционного климата в Украине» при финансовой поддержке Швейцарского агентства развития (SECO). К созданию этого документа присоединились и международные эксперты, и специалисты Госпродпотребслужбы Украины. Публикация пригодится производителям, которые заинтересованы в открытии рынков ЕС и КНР.

Первая публикация, которая изучает требования КНР и ЕС к безопасности пищевых продуктов «Сравнение показателей микробиологических критериев в пищевых продуктах в ЕС и КНР», размещена на официальных сайтах Госпродпотребслужбы и Всемирного банка.

milkua.info

Украина резко сократила экспорт яиц – на 68% в натуральном выражении и более чем вдвое в денежном.

Об этом свидетельствуют данные Государственной таможенной службы.

По итогам января 2021 года за границу продали 3,68 тыс. тонн яиц на 4,18 млн долларов. Для сравнения: в первый месяц прошлого года экспорт яиц принес Украине 10,48 млн долларов.

Основными покупателями в январе-2021 украинских яиц стали:

ОАЭ (1,45 млн долларов, или 34,7% всего импорта);
Латвия (1,11млн долларов, или 26,7%);
Саудовская Аравия (643,5 тыс. долларов, или 15,4%).

Ассоциация животноводов Украины обнародовала прогноз, согласно которому десяток яиц скоро может подскочить в цене до 40 гривен. Главная проблема – сокращение поголовья птицы, ведь содержать ее стало очень дорого. Так что омлеты и яичница могут стать деликатесом.

Также сообщалось, что в конце декабря-2020 себестоимость производства яиц составляла 22 гривни за десяток, а в магазинах за них просили от 30 гривен.

 Латифундист