Эпизоотическая ситуация по особо опасным болезням животных в мире

Министерство сельского хозяйства США предоставило 1,7 млн долларов США для исследования африканской чумы свиней.

Новые вспышки АЧС продолжают регистрировать в Юго-Восточной Азии, Китае и некоторых странах Европы. Хотя на территории США до сих пор не фиксировали ни одного случая, Информационный центр охраны здоровья свиней (NPPC) недавно получил грант от Министерства сельского хозяйства США (FAS USDA) в размере 1,7 млн долл. Грантовая деятельность должна помочь начать сотрудничество между Соединенными Штатами и странами Северо-Восточной Азии для обмена знаниями по ветеринарии и способах предотвращения дальнейшего распространения АЧС.

Благодаря проекту грантополучатели планируют исследовать:

пути попадания вируса на фермы;

использование оральных жидкостей свиней для подтверждения положительного или отрицательного статуса фермы или региона;

потенциал метода изоляции вируса в одной части фермы, что позволит продолжать выращивать здоровых свиней в других частях фермы;

методы очистки и дезинфекции, чтобы дать возможность возобновить работу на ферме скорее;

риски при трансграничной транспортировке свиней и управление рисками трансграничных заболеваний свиней.

PigUA.info по материалам feedstuffs.com

З 9-го липня 2022-го року Перелік товарів критичного імпорту не діє. Це значить, стало можливим завезення товарного молодняка та гібридних ремонтних свинок.

Враховуючи високий попит на поросят та пропозицію, що не може його задовольнити, деякі оператори очікували на відміну Переліку товарів критичного імпорту, що дозволило б їм завозити товарний молодняк свиней з-за кордону. Тим паче, що основний бар’єр — заборону на транзит свиней через країни Європейського союзу (ЄС), де зареєстрували африканську чуму свиней (АЧС), — вже знято.

Водночас поставки товарного молодняка в Україну мають низку перешкод та пересторог, які прокоментувала Президент Асоціації «Свинарі України» Оксана Юрченко:

1. Перелік країн, з яких можна завозити молодняк свиней, незначний. Це або країни вільні від АЧС (Данія, Англія, Іспанія, Голландія, Бельгія, Чехія), або благополучні регіони/зони у випадку Польщі та Литви.
2. Імпорт молодняка здійснюють відповідно до вимог, прописаних у погоджених ветеринарних сертифікатах. Переважна більшість із них передбачає лабораторні дослідження кожної голови під час карантину у країні походження, вартість яких часто дорівнює або перевищує вартість тварини. Виняток становить сертифікат із Німеччиною, один із найновіших: поросята не досліджуються, лише маточне стадо. Однак через АЧС завозити поросят із цієї країни заборонено.
3. Варто враховувати вартість логістики, що нині істотно подорожчала. Так, скотовоз із Данії на 600–700 поросят може коштувати не менше 10–11 тис. євро.
4. Самі оператори зазначають, що знайти великі партії товарного молодняка не так просто, адже маточники переважно працюють під замовлення з постійною базою клієнтів.
5. Перевезення влітку обмежені у зв’язку з вимогами до благополуччя. Європейські країни або накладають заборону на дальні перевезення на період спеки (з липня по жовтень), або дозволяють переміщення, орієнтуючись на погоду. В останньому випадку завершення карантину може припасти на високі температури, а отже, тварин доведеться продовжувати утримувати, чекаючи, поки спека спаде.
6. Ще один важливий фактор, про який не можна забувати: ціна на ринку завжди регулюється попитом і пропозицією. Враховуючи, що в Україні пропозиція живця дещо скоротилася унаслідок війни, а попит тримається на досить високому рівні, ціна на свиней забійних кондицій зросла. Це приваблює операторів. Так, сьогодні попит на поросят «підігрівають» не лише підприємства-відгодівельники, які припиняли діяльність на час кризи 2021-го, а й ті, які займаються рослинництвом, щоб конвертувати дешеву кормову сировину в дорожче м'ясо. У випадку, якщо оператори завезуть великі обсяги молодняка, відгодують і у певний момент «випустять» їх на ринок, сплеск пропозиції може спричинити негативну цінову динаміку. Ризик такого сценарію варто мати на увазі всім бажаючим завезти молодняк з-за кордону.

Асоціація «Свинарі України»

В период с 23 февраля по 1 марта 2019 года страны сообщили во Всемирную организацию здравоохранения животных (МЭБ) о 22 очагах особо опасных болезней, выявленных в конце 2018 года и о 226 ячеек, зарегистрированных в 2019 году.

Новые очаги ящура обнаружили в Китайской Народной Республике (1) и в Марокко (1). Очаги африканской чумы свиней зарегистрировали на территории Бельгии (28), Болгарии (2), Венгрии (49), Польши (57) и Румынии (15), также во Вьетнаме (8) и КНР (5). Новые случаи заболевания классической чумой свиней зарегистрировали в Японии (30 очагов). В Алжире обнаружили 20 очагов чумы мелких жвачных животных.

Ветеринарные службы Индии (2), Китая (1), Нигерии (1), Пакистана (2) и Тайваня (4) сообщили об очагах высокопатогенного гриппа птиц. Очаги болезни Ньюкасла обнаружили в Мексике (2 очага) и США (1 очаг).

Губкообразную энцефалопатию крупного рогатого скота обнаружили в Испании (1 очаг).

Кроме перечисленных выше заболеваний, за истекший период в МЭБ сообщили об очагах лихорадки долины Рифт в Кении (2 очага) лихорадки Западного Нила в Бразилии (2 очага) и бешенства в Малайзии (14 очагов).

PigUA.info по материалам arriah.ru

В следующем десятилетии ситуация на мировом рынке молока изменится, и развитые страны уступят лидерство развивающимся странам. Сейчас они занимают примерно равные доли в производстве молока.

Ожидается, что в 2026 году развитые страны будут производить 44% всего молока, в то время как развивающиеся страны, нарастят долю до 56%. Последние нарастят производство экстенсивным путем: будут увеличивать поголовье и продуктивность стада, тем самым через 10 лет обеспечат прирост производства молока на 34% по сравнению с 2014—2016 годами.

Развитые же страны будут производить дополнительно 10% молока. При этом молочное поголовье будет уменьшаться, а надои расти.

Активное наращивание производства молока в основном будет наблюдаться в Азии, значительная часть приходиться на Индию и Пакистан.

ФAO и OECD прогнозируют, что Индия покажет наибольший рост и станет крупнейшим производителем молока в мире. Доля этой страны за 10 лет возрастет до 23%, однако подавляющее большинство продукции будет потребляться внутри страны в непереработанном виде.

ЕС и США будут иметь более медленный годовой темп роста по сравнению с прошлым десятилетием. Их доли на мировом рынке снизятся с 20% до 18% и с 12% до 11% соответственно. Однако они останутся основными игроками на экспортных рынках сливочного масла, сыра, сухого обезжиренного молока и сухого цельного молока.

«В течение следующего десятилетия в развивающихся странах, увеличится потребление обработанных молочных продуктов: сухого молока и масла, что связано с ростом доходов населения в странах Азии и Ближнего Востока, — отмечает эксперт аграрных рынков Дарья Гриценко. — Вместе с тем потребление молочных продуктов в свежем виде оставаться на высоком уровне. Ведь развивающиеся страны, будут потреблять около ¾ мирового производства свежих молочных продуктов».

Справка

Крупнейшим мировым производителем в 2016 году был ЕС (около 20%). В ТОП-5 производителей также входят Индия (19%), США (12%), а также Китай и Пакистан (по 5%).

agrotimes