"Эмбарго" ЕС заставляет украинских производителей курятины развернуться в сторону СНГ

При поддержке международных организаций и проектов, Украина сейчас находится на заключительной стадии подготовки законодательства, необходимого для открытия рынка сельскохозяйственных земель.

Об этом сообщает АгроПерспектива.

В рамках этого процесса ФАО помогает внедрению консолидации земель и разработке проекта закона о консолидации земель.

Сегодня ФАО предоставила Министерству аграрной политики и продовольствия и Государственной службе по вопросам геодезии, картографии и кадастра (Госгеокодекс) свои выводы в оценке правовой базы о консолидации земель в Украине и проекта закона о консолидации земель, который был сформирован Государственным геокатастром. Отчет включает правовую оценку проекта закона и рекомендации ФАО по пересмотру текущего проекта.

«ФАО рекомендует полностью адаптировать новое законодательство до Добровольных руководящих принципов по вопросам владения и пользования земельными, рыбными и лесными ресурсами в контексте национальной продовольственной безопасности и лучшего международного опыта. Оценка ФАО заключается в том, что текущий законопроект не соответствует данным принципам», — комментирует специалист по юридическим вопросам ФАО Маргрет Видар, которая работала над отчетом.

Правительство Украины рассматривает консолидацию земель как важный инструмент для устранения фрагментации земель, которая, как ожидается, приобретет новые обороты после открытия рынка сельскохозяйственных земель.

«Данные по технико-экономических обоснований землеустройства, проводимых в рамках проекта ФАО в Фастовском и Белозерском районах, подтверждают, что результатом открытия земельного рынка будет увеличена фрагментация как во владении землей, так и в землепользовании. Однако понятно, что в первые годы после открытия рынка земли проекты консолидации земель не смогут угнаться за темпами роста фрагментации», — сказал специалист ФАО по вопросам землеустройства Мортен Хартвиксен.

Законопроект о консолидации земель предусматривает консолидацию земель в Украине как на добровольной основе, так и мажоритарной, когда большинство участников могут принять решение о реализации проекта, даже если меньшинство не соглашается. ФАО, наоборот, рекомендует консолидация земель проводилась исключительно на основе добровольного подхода, по крайней мере, для начала.

«Если Украина решит принять закон с положениями о консолидации земель на основе большинства, — ФАО четко рекомендует установить надлежащие гарантии непосредственно в рамках закона, чтобы обеспечить уважение и защиту законных прав владения и пользования землей. Законопроект нужно адаптировать к ведущей международной практике в вопросах консолидации земель на основе большинства с гарантиями, которые защищают владельцев земли и пользователей, которые могут не захотеть участвовать в проекте», — сказала Видар.

Другим важным пунктом в отчете прозрачность процесса принятия решений. ФАО рекомендует включить в проект закона положения, регулирующие создание и функционирование директивных органов в проектах консолидации земель. На сегодняшний день проект не содержит таких положений.

Кроме того, ФАО рекомендует, чтобы консолидация земель осуществлялась в рамках более широкой программы по планированию развития общин.

«В данном формате законопроект фокусируется только на изменении формы собственности на землю и изменении землепользования. В идеале консолидация земель должна сопровождаться подготовкой планов развития общины — вместе с местным населением и правительством. Это должен быть инклюзивный процесс, когда все говорят», — утверждает Хартвиксен.

milkua.info

Україна в поточному році може отримати врожай зернових та олійних культур близько 66,5 млн т з площі близько 18,8 млн га.

Такий прогноз зробили експерти Української зернової асоціації.  

«Врожай пшениці в Україні цього року можемо очікувати на рівні 19,2 млн т, що суттєво нижче від рекорду минулого року (33 млн т), проте цей показник втричі більше, аніж Україна споживає пшениці на рік. При цьому перехідні запаси пшениці минулого врожаю складають майже 10 млн т. Експорт пшениці в 2022/2023 МР з урахуванням великих перехідних запасів може скласти близько 10 млн т», — підрахували експерти. 

Ячменю цього року Україна збере на рівні 6,6 млн т (в 2021 р. — 10,1 млн т), а експорт у 2022/23 МР можна очікувати на рівні 2 млн т. 

Врожай кукурудзи в новому сезоні можна очікувати на рівні 26,1 млн (минулого року 37,6 млн т), при цьому експорт може скласти близько 15 млн т.

Врожай соняшнику можна очікувати на рівні 9 млн т (в 2021 р. — 16,9 млн т). 

Врожай ріпаку прогнозується на рівні 1,5 млн т (в 2021 р. — 2,9 млн т), при цьому експорт 2022/23 МР очікується на рівні 1,3 млн т. 

Врожай сої очікуємо на рівні 2,1 млн т (в 2021 р. — 3,5 млн т), а експорт можна очікувати на рівні 0,8 млн т.

В УЗА прогнозують, що експорт зернових за умови нинішньої пропускної спроможності складе 12-18 млн т в майбутньому сезоні.

«Загалом експорт зернових та олійних в 2022/23 МР можна очікувати на рівні 30 млн т, якщо Україна в умовах блокади чорноморських портів зможе збільшити пропускну здатність інших логістичних напрямків вдвічі, зокрема й залізничних переходів на кордонах з країнами ЄС. На сьогодні пропускна здатність альтернативних маршрутів складає не більше 1,5 млн т на місяць. Щоб Україні досягнути показника експорту в 30 млн т, потрібно збільшити пропускну здатність на кордонах ЄС до 3 млн т на місяць», — пояснюють в УЗА.

Також зазначається, що перехідні залишки в 2021/22 МР складуть близько 25 млн т, а в 2022/23 МР, за оптимістичними прогнозами, можуть збільшитись до 31 млн т, а за песимістичними — близько 43 млн т.

«Україна гарантовано буде мати достатні запаси зерна, в той час як країни світу недоотримають значну кількість зерна з України через війну росії проти України, що призведе до зростання цін та продовольчої інфляції навіть у розвинених країнах», — підсумували в УЗА.

agroportal.ua

Корови, яких годують водоростями, знижують викиди метану в атмосферу, вважають вчені Університету Каліфорнії.

В ході експерименту дослідники додавали в корм тваринам океанські водорості і розбавляли його меласою, щоб нейтралізувати сіль. Автори роботи виявили, що голштинські корови, які беруть участь в експерименті, знизили обсяг викидів метану на 30%.

«Я був дуже здивований, коли побачив результати, я не очікував, що вони будуть такими від невеликого обсягу доданих водоростей в корм», — прокоментував підсумки експерименту професор Ерміас Кебреб. Вчений розповів, що його команда планує продовжити експеримент і посадити корів на шестимісячну дієту з водоростями, починаючи з жовтня.

За його словами, для доказу результатів їм потрібно більше експериментів. Якщо безпеку і ефективність методу буде встановлено, виробники водоростей зможуть отримати новий ринок збуту і розширити випуск товару.

Молочні ферми виробляють значну частину викидів метану в атмосферу. Дослідники по всьому світу намагаються знайти спосіб, щоб скоротити потрапляння шкідливих газів в природу, вчені вже запропонували додавати в корми часник, орегано, корицю і навіть каррі.

Якщо метод з водоростями доведе свою ефективність, тільки один з найбільш молочних штатів США зможе скоротити кількість шкідливих викидів в атмосферу до 2019 року на 40%.

«Якщо ми скоротимо обсяги викидів метану в атмосферу за допомогою спеціальної дієти, то ми зменшимо негативний екологічний вплив людини на природу та підвищимо ефективність годівлі на фермах», — говорить Майкл Хідженс, вчений з Університету Іллінойс.

milkua.info

Не защищая украинского производителя, — мы толкаем украинскую отрасль к дальнейшему свертыванию.

Об этом рассказала Анна Лавренюк, вице-президент Ассоциации производителей молока (АВМ).

Она назвала негативные факторы, сдерживающие развитие отечественной молочной отрасли:

• нестабильная аграрная политика;
• недостаток национальной стратегии развития отрасли;
• отсутствие механизмов льготного права покупки сельхозземель для владельцев молочных ферм;
• отсутствие защиты отечественного производителя молочки от нарастающего импорта набела.

Однако, вместе с тем подчеркнула, что молочное скотоводство — важный инструмент развития экономики и наполнения местных и государственного бюджетов, ведь генерирует вдвое больше налогов с гектара, чем растениеводство, а один работник МТФ создает рабочии места для еще минимум десять в смежных отраслях.

«В Украине есть вкусные и качественные отечественные молоко и молочные продукты, ведь украинские молочные фермы, в том числе участники АВМ, постоянно инвестируют в технологичность, качество и безопасность. Причем мы, обычные потребители, тоже играем большую роль в развитии отечественного аграрного сектора — просто выбирая продукты «сделано в Украине», мы инвестируем в развитие и процветание своей страны, дорог, медицины и образования», — отметила Анна Лавренюк.

milkua.info