В Украине улучшат осведомленность о ответственного применения антибиотиков

Понад 1100 пільгових кредитів на загальну суму 4,02 млрд грн видано за минулий тиждень у межах держпрограми «Доступні кредити 5−7-9%».

Про це йдеться у повідомленні Міністерства фінансів України.

Усього з моменту старту програми суб'єкти підприємництва станом на 16 травня 2022 р. отримали від уповноважених банків 40 486 кредитів на загальну суму 110,1 млрд грн.

З них:

• 58,16 млрд грн підприємці отримали у якості антикризових кредитів;
• 25,35 млрд грн були видані як рефінансування попередньо отриманих кредитів;
• 13,71 млрд грн — кредити для сільгоспвиробників, передусім, на інвестиційні цілі;
• 10,25 млрд грн — на інвестиційні цілі;
• 2,61 млрд грн — антивоєнні кредити.

У міністерстві нагадали, що для підтримки сільськогосподарських товаровиробників з метою забезпечення посівної кампанії, а також для підтримки та активізації підприємницької діяльності у період дії воєнного стану уряд вніс низку змін до Державної програми «Доступні кредити 5−7-9%». Змінами передбачено суттєві спрощення для кредитування, зокрема можливість отримання пільгових кредитів під 0% річних із гарантією від уряду України на рівні 80%.

Група дослідників з Університету Гвельфів в Канаді встановила, що введення в комбікорми до 12,5% модифікованого концентрату соєвого протеїну на ранніх етапах життя бройлерів позитивно впливає на показники мікробіома і покращує ріст птиці протягом усього життя. Було встановлено, що такий підхід, крім іншого, дозволяє організму краще засвоєння амінокислоти. Така зміна в раціоні також позитивно впливала на імунну відповідь і споживання корму, а також знижувала смертність.

За матеріалами Feed Navigator

В Україні триває підготовка до реалізації інструменту компартментизації для тваринницьких господарств. Зокрема, 21-го грудня Держпродспоживслужба, спільно з експертами Продовольчої сільськогосподарської організації ООН (ФАО) та Асоціації «Свинарі України» (АСУ) провела онлайн-навчання інспекторів щодо алгоритму застосування компартментизації, процедур оцінки та моніторингу статусу компартменту.

Після того, як в Україні почали реєструвати спалахи африканської чуми свиней (АЧС), вітчизняна продукція свинарства опинилася в експортній ізоляції. А через географію поширення хвороби, впровадження зонування/регіоналізації стало неможливим. Тому Держпродспоживслужба, спільно з експертами ФАО та Асоціацією «Свинарі України», активно працювала над впровадженням в Україні принципу компартментизації. Зокрема, ще 3-го травня 2019-го року було прийнято відповідний Наказ. Проте, без запиту від бізнесу до компетентного органу щодо перевірки та присвоєння статусу компартменту, інструмент існував тільки на папері. Наразі до Держпродспоживслужби вже надійшла перша заявка на отримання статусу компартменту від одного з операторів ринку свинини. 

У відповідь Держпродспоживслужба, спільно з ФАО та АСУ, провела дистанційне навчання, до якого залучили понад 160 інспекторів ветеринарної медицини з усієї України. У ході тренінгу розглядали основні принципи та алгоритм дій та заходів при застосуванні інструменту компартментизації в Україні, застосування Порядку визначення окремого ветеринарно-санітарного статусу тваринної субпопуляції, принципи аудиту з метою присвоєння статусу компартмента тощо.

Наступний крок — формування пулу експертів компетентного органу за результатами тестування, практичне навчання на базі підприємства-заявника і власне аудит, від результатів якого залежатиме, чи з’явиться в Україні перше господарство зі статусом компартменту найближчим часом!

pigua.info

Наразі на іракському ринку молочних продуктів українських виробників немає.

Про це повідомив заступник віце-президента Al-Khafadji Group Мустафа Кадхем Кафаджі. 

«Ми почали цікавитися українським молоком для ринку Іраку майже півтора роки тому. З'ясувалося, що існує проблема з упаковкою. Я маю на увазі, що українські молочні заводи не виробляють молоко в упаковці того обсягу, який нам потрібен, а саме, 130 мл. Найменший обсяг, який нам могли запропонувати, був 240 мл. Виявилося, що в пакувальних машинах Тетра Пак, які використовують українські молокозаводи, не можна переналаштувати лінію на інший обсяг упаковки. Потрібно міняти всю лінію, а це дуже великі витрати», ― зазначив Кафаджі.

«В Україні ми хотіли б купувати сир ― пастоподібний крем-сир і розсільний, білий. Цікавимося можливостями поставок сметани, морозива і сухого молока. До речі, я звертався тут, в Україні, із запитом по сухому молоку, але ніякої активності з боку продавця не помітив», ― зауважив він.

За словами експерта, наразі на іракському ринку молочних продуктів українських виробників немає.

«Торгівлю стримує страх. Існують побоювання нового ринку як наслідок тривалої практики торгівлі з Росією, куди йшла переважна частина виробленої молочної продукції. Це було зручно ― всі знали один одного, знали смаки, звички та уподобання. Були налагоджені торговельні зв'язки. І коли виникла проблема з експортом, довелося терміново шукати нові ринки», ― зауважив Кафаджі.

«А як їх шукати? Потрібно перш за все знати той ринок, куди ти збираєшся продавати свій товар. Якщо серйозно націлюватися на новий ринок, то найпростіший спосіб ― взяти на роботу людину з цієї країни. Зараз в Україні навчається багато студентів, в тому числі з Іраку. Вони закінчують університет, шукають роботу. Їх думку можна використовувати для налагодження зв'язків та вивчення ринку», ― додав він.

Крім того, за словами експерта, є й штучні труднощі, які не сприятиють розвитку торгівлі.

«Наприклад, будь-який бізнесмен з Еміратів хоче потрапити в Україну, щоб ознайомитися з ринком і побувати на підприємствах потенційних партнерів. Навіть щоб просто приїхати в Україну, він повинен провести масу часу в Консульстві України в своїй країні, щоб отримати візу. Іноді процес затягується на півроку. Для активного розвитку українського експорту, в тому числі і молочного, не тільки підприємства-експортери повинні мати активні служби продажів, які миттєво реагують на запити», ― підсумував Кафаджі.

За матеріалами «Інфагро»