В Украине улучшат осведомленность о ответственного применения антибиотиков

20-лист-2020

18 ноября, специалисты Продовольственной и сельскохозяйственной организации ООН (ФАО) и Государственного научно-исследовательского института по лабораторной диагностике и ветеринарно-санитарной экспертизы (ГНИИЛДВСЭ) провели онлайн-обучение по процедуре забора и исследования образцов для выявления антибиотикорезистентных штаммов в продуктах животного происхождения. Вебинар состоялся в рамках проекту ФАО «Укрепление национального потенциала для преодоления рисков антимикробной резистентности (АМР)».

В обучении приняли участие около 120 специалистов со всей Украины, среди которых представители ФАО, Госпродпотребслужбы, территориальных органов областного и районного уровней и врачи ветеринарной медицины.

В рамках проекта запланировано отбор образцов из свиноферм, ферм КРС (молочного и мясного направления), птицеферм (мясного и яичного направления) и с приусадебных хозяйств, где содержатся любые виды сельскохозяйственных животных и птицы. В общем планируют забрать 350 образцов. Исследование охватит предприятия по всей территории Украины.

Кроме того, эксперты ФАО будут общаться с владельцами хозяйств, где будут собирать образцы на тему практик применения антибиотиков. Главная задача проекта — не проконтролировать или проверить уровень применения противомикробных препаратов в животноводстве, а понять насколько отечественные производители осведомлены о проблеме антибиотикорезистентности, выяснить уровень применения антибиотиков и насколько серьезным является вопрос образования антибиотикорезистентных штаммов на уровне первичного производства.

Участие для предприятий в проектах —  полностью анонимна.

Напомним, Ассоциация «Свиноводы Украины» присоединилась к проекту Продовольственной и сельскохозяйственной организации ООН (ФАО) «Укрепление национального потенциала для преодоления рисков антимикробной резистентности (АМР)». Проект призван оценить реальную ситуацию применения противомикробных препаратов в животноводстве, улучшить нормативно-правовую базу и политику в стране по этой проблеме, улучшить потенциал национальных лабораторий и возможности мониторинга, исследовать лучшие практики и схемы использования противомикробных препаратов, перспективы уменьшения их применения в будущем.

pigua.info

Більше новин
ФАО активізує зусилля для збереження майбутнього врожаю та забезпечення експорту зернових культур
07-лип-2022

З метою подолання наслідків війни в Україні для світового сільськогосподарського сектору, Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) розпочала новий проект на суму 17 мільйонів доларів, щоб допомогти українським фермерам зберегти очікуваний у липні-серпні урожай та забезпечити експорт найважливіших сільськогосподарських товарів на міжнародні ринки.

Проект, що фінансується Японією та реалізується спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства України, спрямований на відновлення потужностей для зберігання зерна та функціональності ланцюжків постачання від збирання врожаю до експорту, а також збереження виробничого потенціалу українських фермерів для забезпечення безперервності виробництва у майбутньому.

«Українські фермери годують себе, свої громади та ще мільйони людей по всьому світу. Забезпечення можливості для продовження ними виробництва, безпечного зберігання та отримання доступу до альтернативних ринків для продажу своєї продукції має дуже важливе значення для доступу до продовольства, збереження засобів до існування, зміцнення продовольчої безпеки в Україні та забезпечення інших країн, що залежать від імпорту, стабільними та достатніми поставками зерна за прийнятною ціною», — зауважив Рейн Паульсен, директор офісу ФАО з надзвичайних ситуацій та стійкості.

Україна входить до п’ятірки найбільших світових експортерів зерна, щороку поставляючи на світовий ринок понад 45 мільйонів тонн зерна. За даними Міністерства аграрної політики та продовольства України, через блокування чорноморських портів в країні все ще знаходиться 18 мільйонів тонн торішнього врожаю зернових та олійних культур, які очікують на відправку на експорт. Альтернативні залізничні та річкові маршрути не можуть компенсувати втрату експорту через морські шляхи та розв'язати проблему вузьких місць у нових можливих ланцюжках постачання, які ще належить усунути.

Цього року Україна розраховує зібрати до 60 мільйонів тонн зерна. Але сповільнений експорт не дозволяє вивільнити площі для зберігання нового врожаю, оскільки 30 відсотків наявної ємності зерносховищ, як і раніше, заповнені торішнім урожаєм.

«У межах реалізації нового проекту, що фінансується Японією, ФАО займеться розв'язання проблеми дефіциту сховищ через забезпечення дрібних виробників поліетиленовими рукавами для зберігання зерна, обладнанням для завантаження та розвантаження зерна, а також постачання середнім виробникам і асоціаціям різних модульних контейнерів для зберігання. Підтримку буде надано фермерам у десяти областях України: на сході, півдні, центрі та півночі країни», — зазначив П'єр Вотьє, голова офісу ФАО в Україні.

Крім того, проект надаватиме технічну підтримку Уряду для створення альтернативних маршрутів експорту зерна та сприятиме швидкому нарощуванню технічного потенціалу лабораторії в Ізмаїлі, яка дозволить фермерам дотримуватись міжнародних стандартів, зокрема, здійснювати перевірку якості тваринної та харчової продукції на безпеку та сертифікацію.

Підтримка ФАО, що надається Україні

ФАО працює в Україні з 2003 року, і починаючи з 2015 року її діяльність була зосереджена на проєктах з надання екстреної допомоги та розвитку.

Після початку війни Організація розробила та оновила свій План швидкого реагування та закликає виділити 115,4 мільйона доларів США для надання підтримки майже 980 000 дрібним фермерам та середнім виробникам до кінця грудня 2022 року.

Станом на 29 червня ФАО надала екстрену сільськогосподарську допомогу для понад 75 000 людей. Така допомога включає роздачу насіння картоплі та овочів, а також грошову підтримку. Додатково 44 000 людей, які займаються виробництвом овочів, зернових культур, молока, м’яса та яєць отримають допомогу протягом найближчих тижнів, щоб забезпечити себе продовольством.

Японія вже вдруге бере участь у фінансуванні Програми гуманітарного реагування ФАО в Україні. Перший внесок було зроблено у квітні 2022 року. Загальна сума фінансової підтримки становить 20 мільйонів доларів США.

Станом на сьогодні, завдяки додатковому фінансуванню Японії ФАО зібрала 30,4 мільйона доларів США. Фінансову підтримку також надали Австралія, Бельгія, Центральний фонд реагування на надзвичайні ситуації, Європейський Союз, Франція, Фонд Луї Дрейфуса, Український гуманітарний фонд та Бюро гуманітарної допомоги USAID (BHA). Додаткові внески допоможуть ФАО охопити більше людей, щоб збільшити виробництво харчових продуктів та покращити ситуацію з продовольчою безпекою в країні.

Факти та цифри:

У 2021 році залежність 36 із 55 країн, які опинилися в умовах продовольчої кризи, від експорту з України та Росії становила понад десять відсотків їхнього загального обсягу імпорту пшениці, при цьому деякі країни імпортували пшеницю виключно з України та Російської Федерації.

За даними Міністерства аграрної політики та продовольства, обсяги експорту зернових зазвичай становлять 6 мільйонів тон на місяць, тоді як у 2022 році в березні було експортовано всього 322 000 тон, у квітні - 970 000 тон, у травні - 1,2 мільйона тон, а у червні - понад один мільйон тон.

Згідно з даними Державної служби статистики України, станом на 1 січня 2022 року загальна ємність зернових сховищ в країні становила 75 мільйонів тон. Враховуючи сховища в районах з активними бойовими діями, доступними можна вважати лише сховища у загальній ємності 60,9 мільйона тон для зберігання зерна.

За даними Міністерства аграрної політики та продовольства України, станом на 2 червня ярими культурами було засіяно 14,2 мільйона гектарів землі, що на 19,4 відсотка менше показника минулого року.

Приблизно 25 відсотків підприємств, що займаються виробництвом продукції рослинництва, мають нестачу у необхідних їм засобах захисту рослин.

Домогосподарства та комерційні виробники не забезпечені достатньою кількістю палива, необхідною для роботи механічних транспортних засобів та здійснення сільськогосподарського виробництва. Відсутність палива може вплинути на збір врожаю озимих культур у липні/серпні.

Ціни на ресурси, що використовуються для виробництва сільськогосподарської продукції, стрімко зростають. Ціни на насіння, засоби захисту рослин, добрива та паливо зросли в середньому на 40−45 відсотків. У майбутніх сезонах виробники можуть дійти висновку про невигідність збирання врожаю.

minagro.gov.ua

Детальніше
Програми підтримки для аграріїв від держави та міжнародних партнерів — Мінагрополітики
28-лист-2022

Через війну та несприятливі погодні умови українські фермери зазнають значних збитків, змушені скорочувати посівні площі та зменшувати виробництво. Як вижити в таких умовах, де взяти кошти, щоб зберегти бізнес та розвивати його? Про це йшлося на Другому Всеукраїнському фермерському форумі «Де фермеру взяти гроші?».

Представники Міністерства аграрної політики та продовольства України, грантових програм для аграріїв, фінансових установ та банківського сектору та міжнародних організацій представили програми підтримки та шляхи їх реалізації, щоб підтримати фермерів. Вже зараз вони складають плани на проведення весняних польових робіт на 2023 рік.

«Від того, які інструменти будуть доступні аграріям, буде залежати реалізація цих планів та майбутній урожай», — зазначив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

Для максимальної реалізації аграрного сектору Уряд та Мінагрополітики реалізовують ряд заходів в забезпеченні сільгоспвиробників необхідними коштами та виробничими ресурсами.

«Це гранти для фермерів, які обробляє до 120 га землі або тримає до 100 корів. Програму реалізовує Мінагрополітики спільно з ЄС. В її рамках було виділено майже 1.5 млрд гривень. Безпосередньо держава виділила 100 млн гривень», — сказав Тарас Висоцький.

Він додав, що вже обговорюють з міжнародними партнерами продовження цієї програми на наступний рік та збільшення фінансування.

Також в бюджеті на 2023 рік закладені кошти для продовження пільгової кредитної програми «5−7-9», передбачено 16 млрд гривень.

Заступник Міністра також озвучив підтримку аграріїв ресурсами для виробництва. Зокрема, закінчується видача рукавів для тимчасового зберігання зерна, яку реалізовує Міністерство спільно з міжнародними партнерами через Продовольчу та сільськогосподарську організацію ООН (ФАО).

«Також звернулися з запитами і є попередні підтвердження щодо надання Україні насіння основних культур як гуманітарної допомоги фермерами. Допомогу планується роздати до проведення весняних польових робіт», — додав заступник Міністра.

Він підкреслив, що розподіл буде проводитися через Державний аграрний реєстр.

За словами Тараса Висоцького ведеться робота на перспективу, зокрема щодо компенсації вартості страхування, а також будівництва альтернативних шляхів експорту української агропродукції до Європи.

«ЄС виділяє до 1 млрд євро на розвиток „Шляхів солідарності“. Тобто на розвиток логістики. Це включатиме будівництво нових пунктів перевалки на західних кордонах, збільшення кількості вагонів-зерновозів на вузькі колії, будівництво олійного трубопроводу. Робиться все для того, щоб збільшити пропускну спроможність на кордонах та зробити дешевшою логістику», — зазначив Висоцький.

Всі ці заходи, впевнений заступник Міністра, допоможуть українському аграрному сектору не лише продовжити свою роботу, а й розвиватися.

minagro.gov.ua

Детальніше
Вчені розробили новий спосіб виявлення живого вірусу АЧС
04-серп-2020

Американські науковці розробили новий спосіб виявлення живого вірусу африканської чуми свиней, який мінімізує потребу в зразках від живих тварин. Дослідження було проведене Службою сільськогосподарських досліджень (ARS), що є частиною Міністерства сільського господарства США (USDA), за підтримки Зоофітосанітарної інспекції Сполучених Штатів (APHIS).

«Ми виявили клітинну лінію, яка може використовуватися для локалізації та виявлення присутності живого вірусу. Це серйозний прорив і величезний крок у діагностуванні вірусу африканської чуми свиней (АЧС)», — повідомив Дуглас Гладью, представник ARS.

Раніше ефективне виявлення живого вірусу потребувало збору клітин крові від живої свині-донора для кожного діагностичного тесту, адже клітини можна було використовувати лише раз. Нову клітинну лінію натомість можна безперервно відтворювати і заморожувати для майбутнього використання, тим самим скорочуючи кількість необхідних живих тварин-донорів.

PigUA.info за матеріалами pigprogress.net

Детальніше
Затверджений механізм розподілу державної підтримки аграрної галузі сприятиме її подальшій тінізації
16-лют-2018

Механізм розподілу державної підтримки аграрної галузі, який Кабінет міністрів України затвердив 7 лютого, сприятиме її подальшій тінізації, оскільки, згідно з новими програмами розподілу коштів, сільгоспвиробники не зможуть розраховувати на достатній об’єм дотацій, який зміг би компенсувати їх витрати.

Як зазначає заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР) Денис Марчук, минулорічна програма «квазіакумуляції ПДВ», згідно з якою виробники отримували дотації відповідно до суми сплаченого податку, була ефективнішою. Перш за все, тому, що згідно з цією програмою виробники отримували кошти автоматично та прозоро. А тепер профільне міністерство розробило механізм розподілу держпідтримки таким чином, що чиновники зможуть на власний розсуд обирати отримувачів дотацій.

«Програма „квазіакумуляції ПДВ“ не була досконалою. У формулі розрахунку була допущена груба помилка, через яку підприємства, які одночасно займались і тваринництвом, і рослинництвом, а це практично всі середні і малі господарства, дотацію майже не отримували. ВАР розробила проект нового порядку розподілу коштів, з урахуванням допущених помилок. Наші пропозиції були підтримані усіма аграрними асоціаціями. Але замість того, щоб прислухатися до думки експертів і учасників ринку, Кабмін скоротив фінансування даної програми до нуля, а гроші перенаправив на інші статті витрат», — зазначив Денис Марчук.

Більше того, в цьому році уряд практично усунув профільні асоціації від обговорення порядку розподілу державної підтримки, що обурило учасників ринку та викликало ряд запитань.

«Якщо запропонована програма розподілу коштів і справді така чесна та справедлива, як запевняє Мінагропрод, чому уряд відмовився від діалогу з аграрними асоціаціями? Ми не збираємось мовчати. Для детального обговорення усіх недоліків затвердженого механізму держпідтримки аграрної галузі та визначення подальшого плану дій ВАР проведе круглий стіл за участі виробників м’яса й молока, представників міжнародних організацій, фінансово-кредитних установ та представників міжфракційного депутатського об’єднання „Аграрна Рада“. Захід відбудеться у рамках XI Міжнародного молочного конгресу 6-7 березня у ВЦ „КиївЕкспоПлаза“. Запрошуємо до участі усіх зацікавлених осіб», — додав експерт.

На переконання ВАР, передбачений на 2018 рік механізм державної підтримки сільгоспвиробників буде неефективним. Найбільші побоювання в експертів викликає програма здешевлення кредитів для будівництва тваринницьких і молочнотоварних комплексів і ферм, на фінансування якої в цьому році передбачено 2,5 млрд грн. Справа в тому, що на сьогодні більшість тваринників в Україні знаходяться практично на грані виживання через низьку рентабельність виробництва. І тому основні сили фермерів направлені на утримання діючих комплексів та збереження існуючого поголів’я, і аж ніяк не на розширення. А тому першочерговою задачею держави мала бути фінансова підтримка тваринників та відшкодування їх витрат внаслідок втрати спецрежиму ПДВ, а не направлення такої значної суми на статтю видатків, половина якої зрештою так і залишиться в бюджеті.

Більше того, основними отримувачами дотацій за цією програмою, як і минулоріч, стануть птахівники, які і без підтримки з боку держави мають надзвичайно рентабельний бізнес і, на відміну від інших напрямків тваринництва, можуть інвестувати значні суми в розширення виробництва.

Іншою сумнівною ініціативою уряду є розширення програми часткової компенсації вартості придбаної сільгосптехніки вітчизняного виробництва до 945 млн грн. У 2017 році на фінансування даної програми було передбачено 550 млн грн, з яких витрачено — менше половини.

Додатково 1 млрд грн уряд направив на програму підтримки фермерських господарств і кооперативів. Однак на практиці ця ініціатива також може не спрацювати.

«Фермерів необхідно стимулювати до об’єднання, оскільки кооперація є дієвим інструментом для збільшення ефективності і прибутковості виробників. Однак важливо розуміти, що фермер по своїй суті — індивідуаліст. А більша частина з виділеного 1 млрд грн буде спрямована саме на фінансування кооперативів. Популяризація кооперативного руху — дуже важлива мета, але одного року замало для того, щоб наша держава зробила значний прогрес в цьому напрямку. Тому велика частина коштів за даною програмою також не буде використана», — сказав Денис Марчук.

Крім того, уряд планує направити ще 1,5 млрд грн на компенсацію вартості племінних тварин і матеріалів, утримання молочного стада і вирощування селянами молодняку ВРХ, а 300 млн грн — на підтримку садівництва та виноградарства. Але і ці програми породжують більше запитань, ніж відповідей, основне з яких: хто відповідатиме за розподіл коштів та вирішуватиме, до чиїх рук буде направлена дотація?

Загалом, цьогоріч уряд збільшив державну підтримку аграрної галузі до 6,3 млрд грн с 5,5 млрд грн у 2017 році.

ГС «Всеукраїнська аграрна рада» (ВАР) — ініціативне об’єднання, до якого входять 250 господарств-виробників сільськогосподарської продукції. Головна мета об’єднання — забезпечити сталий розвиток агросектору України. Відтак, до сфери діяльності ВАР входить: інформаційна, аналітична, юридична, фінансова, політична, технологічна підтримка аграріїв, лобіювання інтересів, розвиток експорту тощо.

pigua.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок