Український шрот дорожчає слідом за світовими тенденціями

27-бер-2020

Світова ціна на соєвий шрот залишається на високому рівні через побоювання ринку про перебої в роботі портів Аргентини, найбільшого світового експортера соєвого шроту.

У цій країні з 20 по 31 березня в країні оголошений карантин на національному рівні.

У період карантину порти продовжують працювати, однак щодня з'являється різна інформація про можливі закритті на карантин підприємства, котрі переробляють сою в портах, що дуже хвилює імпортерів. За тиждень (17-24 березня) вартість травневого соєвого ф'ючерсу злетіла на 11% і залишається на високому рівні. Згідно з останніми даними, портова інфраструктура Аргентини працює в звичайному режимі, проте навантаження проходять повільніше, ніж зазвичай.

Додаткову підтримку ціною в Чикаго робить зростання на китайському ринку соєвого шроту через перебої з поставками сої в Китай з Бразилії. Незважаючи на активну збиральну кампанію, порти Бразилії також працюють повільніше через карантинні заходів.

Через уповільнення поставок бразильської сої китайські імпортери зацікавилися американською пропозицією, що надає підтримку і соєвого ф'ючерсу в Чикаго. Найближчим часом ринок очікує інформації про чергову велику партію сої, закупленої Китаєм в США.

Завдяки зростанню котирувань на соєвий шрот в США, виросли ціни і в Україні на соняшниковий шрот. Експортні ціни за день підвищилися на 10$/т до 225 $/т FOB. На думку аналітиків, ціни продовжать висхідний тренд, з огляду на високий попит на український соняшниковий шрот з боку Китаю.

УкрАгроКонсалт

Більше новин
Експорт яєць за січень-вересень перевищив показник всього 2016 року
11-жовт-2017

Україна за січень-вересень 2017 р експортувала 62,44 тис. т яєць на суму $ 43,57 млн.

Про це свідчать дані ДФС.

 За інформацією ДФС, обсяг експорту за 9 місяців цього року на 23,1% перевищив результат за весь 2016 року, коли на експорт було відправлено 50,7 тис. т яєць. При цьому у вартісному вимірі за три квартали 2017 року Україна заробила на 4,2% менше, ніж за 2016 г. ($ 45,5 млн).

Відзначається, що в вересні експорт яєць склали 10,54 тис. т проти 24,02 тис. т яєць у серпні.

При цьому згідно з даними митної статистики, основними імпортерами українських яєць в січні-вересні є ОАЕ (на $ 21,33 млн), Ірак (на $ 6,73 млн) і Катар (на $ 3,73 млн). Експорт в ці країни склав 30,57 тис. т, 9,65 тис. т і 5,34 тис. т яєць відповідно.

Нагадаємо, що в Україні за січень-серпень 2017 р вироблено 10,75 млрд шт. яєць від птиці всіх видів, що на 57,3 млн шт. більше аналогічного періоду 2016 року. Згідно з прогнозами, Україна в 2017 р збільшить виробництво яєць до 16 млрд штук.

www.poultryukraine.com

Детальніше
Держпродспоживслужба роз'яснила нові правила ввезення кормів
16-січ-2020

Зміна порядку ввезення на територію України кормів, кормових матеріалів, кормових добавок, преміксів, кормів для непродуктивних тварин та їх подальшого обігу на території України передбачена Законом України «Про безпечність та гігієну кормів», який набуває чинності з 19 січня 2020 р.

Про це йдеться у повідомленні Державної служби з питань безпеченості харчових продуктів та захисту споживачів.

«Відповідно до пунктів 5 та 6 розділу Х прикінцеві та перехідні положення закону, у разі наявності діючих реєстраційних посвідчень, виданих відповідно до Закону України «Про ветеринарну медицину», дозволяється протягом п«яти років виробництво, обіг (в тому числі ввезення на територію України) готових кормів та преміксів, а виробництво, обіг (в тому числі ввезення на територію України) кормових добавок — до кінця дії реєстраційного посвідчення», — пояснюють у відомстві.

У подальшому, починаючи з 19 січня 2020 р., при здійсненні державного контролю за дотриманням законодавства України про корми державні ветеринарні інспектори звертатимуть увагу на державну реєстрацію кормових добавок, які входять до складу кормів, кормових сумішей, преміксів та кормів для непродуктивних тварин, з урахуванням положень пунктів 5 та 6 розділу Х Прикінцеві та перехідні положення Закону.

«Відповідно до статей 18-20 Закону державній реєстрації підлягають лише кормові добавки», — підсумували у Держпродспожислужбі.

agroportal

Детальніше
Держпідтримка-2022: ВАР назвала пріоритетні напрямки для стабільного функціонування агросектору
05-жовт-2021

Для того, щоб наступного року агросектор зміг стабільно функціонувати та вдало проходити критичні точки, державну підтримку слід спрямувати на пріоритетні напрямки.

Всеукраїнська Аграрна Рада наголосила на цьому у своєму зверненні до Міністра аграрної політики та продовольства України Романа Лещенка. Фінансування цих напрямків допоможе справитись з тими викликами, які постають перед галуззю, йдеться на сайті відомства. 

  1. Побудова нових зерносховищ

Маючи цього року рекордний урожай, Україна може стикнутись з проблемою його зберігання та транспортування, що загрожує втратою частини зібраного зерна. Саме тому важливою є допомога держави у будівництві нових зерносховищ.

«Цього року очікується виробництво 110,9 млн. тонн зерна, а його експорт складатиме 70,1 млн. тонн, що повинно забезпечити надходження більше 20 млрд доларів валютної виручки в Україну. При цьому в Україні наявні лише приблизно 1200 елеваторів, які можуть забезпечити зберігання 53 млн. тонн зерна. Наявні потужності перевезення зерна теж не відповідають потребам сьогодення і не передбачається їх швидке нарощування. Так, очікується дефіцит потужностей перевезення зерна на рівні до 700 тис. тонн в місяць. Ситуація, що склалася є вкрай загрозливою та може спричинити зупинку подальшого росту виробництва зерна, через неможливість його повного зберігання», — йдеться у зверненні.

За оцінкою ВАР, необхідна сума для повного вирішення проблеми дефіциту зернових складів в Україні, — близько 7 млрд грн або 1,4 млрд щорічно упродовж 5 років.

  1. Розвиток зрошення

У порівнянні з 1990 роком площа зрошення с/г земель зменшилася більш ніж на 70%. Система зрошення в Україні перебуває в стані занепаду. Разом з тим, на відновлення 1 га зрошувальних земель необхідно 60 – 90 тис. грн. інвестицій.

«За умови надання державної підтримки на будівництво та реконструкцію насосних станцій, водозабірних та водорегулюючих споруд з басейнами-накопичувачами у розмірі 50%, необхідно буде 30–45 тис. грн. державної підтримки на 1 га с/г угідь. Зважаючи на те, що наступного року тільки в Одеської області планується відновити зрошення на площі близько 100 тис. га, мінімальна сума, необхідна для фінансування цього напрямку у 2022 році, складає щонайменше 3 млрд грн», — зазначають експерти ВАР.

  1. Підтримка овочівництва

Незважаючи на те, що вирощування овочів дозволяє значно підвищити додану вартість і кількість зайнятих на 1 га, у 2021 році коштів на підтримку овочівництва не виділялося. Разом з тим, з огляду на здорожчання енергоносіїв напрямок потребує допомоги в забезпеченні енергоефективності: модернізації систем досвічування, переведення теплиць з газового на твердопаливне опалення.

Крім того, існує необхідність у подальшій реалізації Державної програми з розвитку промислового картоплярства на 2021-2025 рр. Зокрема і в підтримці будівництва переробних підприємств та обладнання для садіння та збирання картоплі. Загалом на напрямок овочівнцтва необхідно щонайменше 800-900 млн грн.

  1. Кошти на агрострахування.  

«В Україні легально обробляється біля 22 млн га земель, а 37% сільськогосподарських земель є засушливими. Потенційна площа посівів, які потрібно страхувати, складає близько 8 млн га. Тому для повноцінного запуску ринку субсидованого агрострахування на 2022 рік необхідно передбачити щонайменше 650 млн. грн. коштів державної підтримки для часткової компенсації вартості страхового тарифу при страхуванні посівів. Цих коштів вистачить щоб покрити агрострахуванням біля 1,5 млн. га сільськогосподарських посівів, тобто близько 20% засушливих с/г земель України», — пояснюється у зверненні.

  1. Допомога у придбанні сільськогосподарської техніки та обладнання

Програма часткової компенсації вартості с/г техніки вітчизняного виробництва чудово зарекомендувала себе серед агровиробників. У 2020 році з 1 млрд. грн., передбачених за даним напрямом, було використано 986 млн. грн. Кошти отримали 7 260 сільгоспвиробників, які придбали 14 946 одиниць сільгосптехніки та обладнання майже на 4 млрд грн. ВАР наголошує на необхідності зберегти даний напрям і у 2022 році та не допустити зниження обсягу бюджетних коштів за ним.

  1. Розвиток садівництва

«За даними членів ВАР 1 га сучасних садів дає виручку близько 1 млн. грн та створює 2 робочих місця без урахування зайнятих у переробці. Це перетворює садівництво на один із найбільш перспективних напрямків аграрного виробництва з точки зору забезпечення зайнятості та збільшення розміру додаткової вартості виробленої в Україні», — пояснюють експерти ВАР.

  1. Підтримка тваринництва

«На сьогодні склалися всі передумови для виникнення критичної ситуації в тваринництві, яке без державної підтримки не зможе вижити. Йдеться, насамперед, про необхідність відшкодування вартості закуплених для подальшого відтворення племінних тварин, а також спеціальної бюджетної дотації за приріст поголів’я корів власного відтворення», — йдеться у зверненні.

Детальніше
Які дотації будуть доступні свинарям у майбутньому?
18-жовт-2019

Плани нового уряду щодо державної підтримки свинарів обговорили під час галузевого заходу Міжнародний день свиноферми, що відбувся 17 жовтня в селі Глеваха на Київщині. Учасницею події, зокрема, була заступниця директора Департаменту аграрної політики та сільського господарства Олена Альшанова.

Під час панельної дискусії пані Альшанова зазначила, що деякі напрямки державної підтримки свиногосподарств показали достатньо позитивні результати, тому наразі розглядається можливість продовження фінансування цих програм.

“Є пропозиції щодо збереження і продовження ефективних інструментів підтримки, які показали свою доцільність у попередні роки, зокрема часткове повернення вартості племресурсів. Точаться дискусії щодо відшкодування відсотків за залученими кредитами на виробничі потреби (не лише для придбання землі). У пріоритеті – будівництво тваринницьких об’єктів. Початок будівництва можливо буде відшкодовуватися за рахунок кредитних ресурсів, і держава це заохочуватиме, а також введення в дію потужностей з переробки побічних продуктів тваринного походження. Це на сьогодні є актуальним”, – говорить Олена Альшанова.

PigUA.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок