Україна увійшла до топ-3 експортерів сільськогосподарських продуктів до ЄС

Свиногосподарства до 2026 року повинні впровадити стандарти благополуччя тварин.

Про це говориться у повідомленні асоціації «Свинарі України».

«Опитування щодо ступеня готовності промислових виробників свинини в Україні продемонстрували, що наразі близько 50% (112,5 тис. свиноматок маточного промислового поголів’я) утримують індивідуально впродовж фази поросності. За оцінками проєктантів та постачальників обладнання, переобладнання виробничих приміщень з індивідуальними станками на групове утримання поросних свиноматок коштуватиме близько 200 $/гол. (витрати на обладнання та заміну підлоги). Тобто необхідна інвестиція для галузі для імплементації цієї вимоги — близько $22,5 млн», — підрахували експерти. 

Крім цього, за даними від операторів та експертів ринку, до 20% свиноматок (близько 20 тис. гол.), що утримуються в групах упродовж поросності, не мають доступу до належної вільної площі у розрахунку на голову. Відповідно, щоб виконати вимоги, таким підприємствам доведеться зменшити чисельність основних свиноматок. За такого сценарію скорочення внутрішнього виробництва промислової свинини живою масою може сягнути 10 тис. т.

Збереження кількості маточного поголів’я на попередньому рівні, згідно з експертними оцінками, вимагатиме залучення операторами додаткових інвестицій для переобладнання/реновації чи розбудови виробничих майданчиків у сумі близько $15 млн (за питомих інвестицій 4-5 тис. $/свиноматка,).

«Таким чином, мінімальні інвестиції на впровадження вимог до благополуччя свиней в частині групового утримання свиноматок та забезпечення необхідного простору на голову у вітчизняних господарствах коштуватиме галузі близько $37,5 млн сукупно», — зазначили експерти АСУ.

Одна з провідних мясопереробних компаній Польщі Gobarto SA планує запровадити в країні нову бізнес-модель у галузі свинарства.

Представники компанії пояснюють, що програма ґрунтується на інтеграції: індивідуальні фермери вирощуватимуть свиней на забій на основі кормів та поросят, що надаються компанією, а потім збуватимуть їх Gobarto SA.

Згідно з програмою, по всій країні побудують 500 ферм. 90% інвестицій (1,8 млн злотих або 530 тис. дол. США) забезпечить компанія, решту — 10% (200 000 злотих або майже 60 тис. дол.) — вкладуть фермери. Кредит повертатимуть за місячними ставками впродовж періоду контракту.

Наразі компанія шукає зацікавлених партнерів.

«Ми шукаємо людей. У березні ми познайомилися з фермерами в Богухвалі в Підкарпатті, у зустрічі взяли участь 110 чоловік. Нам здається, що ця програма починає формуватися, і ми вважаємо, що вже в 2018 році ми зможемо говорити про перші інвестиції для Gobarto 500», — заявили представники компанії.

PigUA.info за матеріалами euromeatnews.com

За останні десять років національне молочне скотарство кардинально змінилось. Змінилось і ставлення до нього виробників аграрної продукції. Однак цього недостатньо, щоб відповісти на нові виклики світового та українського молочних ринків.

Про це повідомив ініціатор створення Асоціації виробників молока (АВМ), голова Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Андрій Дикун, передає прес-служба АВМ.

«Традиційно в нашій країні за десять років відбувається дві революції, а в молочному секторі за цей період поки що була одна. Я б назвав її технологічною. Великі зміни сталися в організації й управлінні виробництвом. Сьогодні сотні ферм користуються автоматизованими програмами обліку й управління фермою. Ми зрозуміли, що виробництво молока може бути бізнесом, що для цього потрібні сучасні технології, спрямовані на промислове виробництво», ― сказав Дикун.

«Технологічну революцію ми вже зробили, попереду — ментальна. Залишилося зрозуміти, що модель молочного виробництва, яка ефективно працює в іншій країні, в нашій не працюватиме. Потрібно розробляти свою. Крім ферми, важливу роль відіграє інфраструктура. Налагоджена інфраструктура поставок ветпрепаратів, кормів, а також збуту готової продукції», ― наголосив він.

За словами Дикуна, у країнах, де молочна справа є справді бізнесом і експортується молочна продукція, фермер контролює все: поставки кормів, збут молока, реалізацію готового продукту через кооперативи. Кооперативи працюють у США, Новій Зеландії, Данії, Швеції, Фінляндії та інших країнах.

«Зрозуміло, що, залежно від ситуації, колись можна більше заробити на виробництві сировини, а колись на її переробці. І якщо фермер є власником переробки, то отримує кращу ціну за будь-якого сценарію. В Україні заробляє або фермер, або переробник. Це неправильно. У всьому світі люди консолідуються, щоб бути разом», ― зауважив голова ВАР.

«Ми намагалися консолідуватися в різних регіонах, реалізували перші проекти співпраці з переробними підприємствами, боролися за додаткові 15 копійок на кілограмі молока екстра-ґатунку. Але тоді нас не почули. Єдиний, хто зрозумів, що те, що ми робимо, має право на існування, був співвласник компанії "Мілкіленд-Україна" Анатолій Юркевич», ― розповів Дикун.

«За цей час ми зрозуміли просту річ: вплинути на ринкову ціну молока ми не можемо, тому маємо працювати із собівартістю виробництва. І на цьому робимо головний акцент зараз», ― додав він.

«Ми не могли впливати на законодавство і грали за тими правилами, які нам нав’язували. Але багато членів АВМ розуміли, що без змін на державному рівні не обійтися. Тоді почалася співпраця з міжнародними організаціями. За підтримки ФАО та ЄБРР почали відбуватись засідання робочої групи з питань регулювання молочного ринку в профільному міністерстві. Вони стали початком діалогу з владою. Ми почали активно співпрацювати з депутатами. Є моменти, коли діалог не складається, але ми не опускаємо рук», ― сказав Дикун.

Він додав, що якщо проаналізувати останні десять років, то на пострадянському просторі (не беручи до уваги Прибалтику) Україна зробила найякісніший і найбільший ривок вперед у виробництві молочної сировини.

Agravery за матеріалами прес-служби АВМ

Ф'ючерси на соєвий шрот на біржі Китаю за останні кілька тижнів впали до 10-річного мінімуму, відображаючи стурбованість інвесторів щодо майбутнього попиту. Аналогічна ситуація спостерігається з рапсовим шротом, ціни на який знизилися поки тільки до 6-місячного мінімуму.

Скорочення попиту спостерігається вже зараз, і, за повідомленнями, це відчувається ринком.

З 1 серпня в Китаї було офіційно зареєстровано чотири випадки спалаху АЧС. Висока щільність і велику кількість свиней в країні викликає побоювання, що подальше поширення вірусу на нові регіони може мати серйозний вплив на баланс попиту і пропозиції на ринку свинарської продукції всієї Азії.

За матеріалами All About Feed