Україна знизить експорт курятини, але не критично - USDA

14-квіт-2020

Міністерство сільського господарства США оновило прогноз щодо темпів експорту курятини провідними експортерами світу, передає УНН із посиланням на дані міністерства.

За даними американців, у топ-5 найбільших експортерів м'яса птиці входять Бразилія, ЄС, Таїланд, Україна і Китай.

Так, у січні 2020 року американці прогнозували, що цього року Україна поставить на зовнішні ринки 450 тис. т курятини. 9 квітня Мінсільгосп США оновив свій прогноз щодо обсягів експорту курятини з України. За даними американців, у 2020 році Україна поставить на зовнішні ринки 400 тис. т продукту. Тобто, на 50 тис. т менше, аніж прогнозувалося у січні.

У рейтингу найбільших експортерів м’яса птиці Україна тримає почесне 4-е місце. Випереджають Україну Бразилія, ЄС і Таїланд. Прогнозується, що за підсумками 2020 року поставки бразильської курятини за кордон становитимуть до 3 млн 875 тис. т, європейської — 1 млн 450 тис. т, таїландської - 810 тис. т.

Джерело: УНН

Більше новин
Епізоотична ситуація щодо особливо небезпечних хвороб тварин в світі
10-груд-2019

У період з 30 листопада по 6 грудня 2019-го країни повідомили до Світової організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) про 197 осередків особливо небезпечних хвороб.

На території Румунії, раніше благополучної щодо хвороби Ньюкасла, виявили один спалах захворювання.

Продовжують реєструвати нові вогнища африканської чуми свиней на території Угорщини (57), Латвії (18), Молдови (1), Польщі (99), а також в Україні (1) і Південній Кореї (10). Новий осередок класичної чуми свиней виявили в Японії (1).

Спалах ящура зареєстрували в ПАР (1). Ветеринарні служби Бельгії повідомили про нове вогнище блютангу. Високопатогенний грип птахів виявили на території Тайваню (1). У США зареєстрували осередок геморагічної хвороби кроликів і хвороба Ньюкасла (1 осередок).

Крім перерахованих вище захворювань, за минулий період в МЕБ повідомили про один випадок сказу у собаки в Малайзії і про Меді-вісна в Норвегії (3 вогнища).

PigUA.info за матеріалами www.arriah.ru

Детальніше
Експорт яловичини: Україна «подарувала» мільярд гривень іншим країнам
30-бер-2018

Експерти ФАО порахували, скільки Україна втратила експортуючи велику рогату худобу (ВРХ), а не яловичину та субпродукти.

Про це повідомив національний консультант ФАО, провідний аналітик сільськогосподарських ринків Андрій Панкратов на своїй сторінці в Facebook.

Він зазначив, що в 2017 році з України було експортовано 88 тис. голів ВРХ живцем.

«Виручка від минулорічного експорту худоби на забій склала $33,5 млн. Нібито добре. Але, середня вага однієї голови в цьому експорті була на рівні всього 294 кг, а середня ціна кілограму живої ваги становила всього $1,32. Звідси виникають питання. А скільки можна було б заробити, якщо експортувати не худобу, а яловичину та субпродукти, хоча б по тій невисокій ціні, по якій фактично експортувалася наша яловичина в минулому році (2,89 $/кг)?», — зазначив Панкратов.

Панкратов нагадав, що експерти FAO спільно з ЄБРР вже проводили дослідження скільки можна було б заробити, якщо експортувати не ту худобу, що зараз, а кондиційних, правильно відгодованих бичків вагою 550 кг приводу і готували бізнес-плани для України

«Отже, якщо б експортувалася яловичина замість тієї ВРХ, що була продана закордон в минулому році, то країна додатково отримала б щонайменше $2,7 млн. І це тому, що я не брав до уваги субпродукти, які також мають свою вартість», — наголосив експерт ФАО.

За підрахунками експерта, якщо б середня вага голови ВРХ в експорті була б на рівні 550 кг, то додаткова виручка становила б вже понад $29 млн. І це при ціні 1,32 $/кг живої ваги, яка була фактично отримана в 2017 році, хоча добре відгодована худоба в минулому році могла б коштувати точно дорожче двох доларів за кг.

«І от, нарешті, якщо б відгодувати бичків до 550 кг і переробити їх в Україні, то експорт отриманої з тієї ж кількості голів яловичини приніс би вже додатково понад $34 млн або 910 млн гривень. Це знов таки, по низьких цінах і без субпродуктів, а якщо постаратися, то 1 мільярд був би цілком доступним! Зрозуміло, що мільярд виручки — це не мільярд прибутку, але що там в собівартості? Корми? Так вони — українські. Робочі руки? Вони — теж українськи. Тобто цей додатковий мільярд гривень так чи інакше міг би бути нашим, українським», — підсумував Андрій Пакратов.

Нагадаємо, у 2017 році в Україні виробництво м’яса склало 2,3 млн тонн, що на тисячу тонн більше, ніж у 2016 році. Виробництво яловичини знизилось на 4,7%, а свинини — на 2,3 %. Виробництво м’яса птиці зросло на 3,5%. 

agravery

Детальніше
В Україні подорожчали усі види м'яса, окрім курятини
25-квіт-2018

З початку року в Україні подорожчали усі види м'яса, окрім курятини. Про це повідомляє інфляційний барометр.

Відзначається, що курятина подешевшала на 0,5% — до 91,2 грн за кілограм. У той же час свинина додала в ціні 7,8% і коштує тепер в середньому 107,4 грн. Досить відчутно зросли ціни на яловичину — на 14,5% до 134,3 грн за кілограм продукту.

З початку року зросли також ціни на овочі: буряк додав в ціні 53,6% до 11,7 грн за кг, картопля — на 43% до 8,8 грн за кг, цибуля — на 20,4% до 6,5 грн за кг.

Водночас відбулося незначне здешевлення вартості цукру — на 1% до 16 грн за кг, сало подешевшало на 3% до 109,2 грн за кг, макарони — на 3,4% до 41,9 грн за кг, купи гречані — на 8,2% до 22,4 грн за кг.

milkua.info

Детальніше
Уся лікована антибіотиками ВРХ в Україні потрапляє на бійню
26-груд-2019

В Україні вся лікована антибіотиками велика рогата худоба потрапляє на забійний пункт. Це — загальна практика в державі.

На цьому наголосив національний координатор проєкту ФАО Віталій Башинський.

«Говорячи про ВРХ, ми маємо розуміти, що це — ­передусім свідомість виробників. Коли ми зустрічаємося з іноземними місіями — з ЄС, Саудівської Аравії та інших, це питання постає дуже гостро. Наприклад, яким чином виробник яловичини або м’яса дрібної рогатої худоби контролює періоди каренції, — розповів він. — І виявляється, що період каренції по молоку в Україні дотримується не більше, як у 12% випадків, а період каренції по м’ясу хворих тварин, які невдало були ліковані, майже не дотримується. Всі ліковані тварини потрапляють на забійний пункт — 99%, а 1% — це ті, які не доїхали в машині».

Найбільше уваги приділяється тваринам із короткими циклами або відносно короткими циклами вирощування (птахівництво і частково свинарство), де використання антимікробних засобів із профілактичною метою найширше було і нині застосовується в світі.

«Та якщо 50 курей, які захворіли, можна вибракувати, знищивши їх, то 50 корів після того, як вони лікувалися п’ять днів, і лікування було неефективним, швидше за все, відправлять на забійний пункт, — пояснив Віталій Башинський. — І там залишки антибіотиків будуть у надзвичайно великих концентраціях».

За його словами, проконтролювати це точково по всій території України дуже складно, тому що план моніторингу не може відслідковувати навмисні дії. Він відслідковує загальні тенденції.

«Навіть за старим законодавством ми маємо попередити власника про неефективність лікування, але не зобов’язані вилучити таких тварин і знищити, — зауважив Віталій Башинський. — Тому це — також нове законодавство, яке потребує імплементації в Україні. А потім ще необхідно переконати людей: якщо в них є підозра, що лікування не буде ефективним, не треба починати його з антимікробних засобів. У такому разі власники тварин матимуть право здати їх на забій».

AgroTimes

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок