Свині ГМО: редагування генів допоможе уникнути хірургічної кастрації поросят

Дослідники з Університету Теннесі в США прийшли до висновку, що нанесення пробіотиків на гранульовані комбікорми для бройлерів може бути ефективним рішенням для запобігання термічної дезактивації корисних мікробів під час гранулювання.

Покриття пробіотиків за допомогою розпилювання в цьому випадку буде відбуватися під час стадії охолодження вже після гранулювання, зазначає провідний дослідник, доктор Цісінь Чжун, професор науки і технології харчових інгредієнтів з Університету Теннессі.

Пробіотики - це живі мікроорганізми, які несуть з собою безліч корисних властивостей, включаючи здатність покращувати імунітет, структуру кишечника і функцію кишкового бар'єру у бройлерів. Ці фактори можуть поліпшити травлення і зростання птиці, особливо під час впливу теплового стресу.

Однак термічна інактивація є основною проблемою при використанні пробіотиків, сказав Чжун. Як і шкідливі мікроорганізми, корисні штами не можуть переносити високих температур. У зв'язку з цим технологія розпилення є досить перспективною, відзначають вчені.

За матеріалами FeedNavigator

Після запровадження ринку землі протягом 5-10 років її вартість може зростати від 2 до 5 разів.

Таку думку висловив Денис Шмигаль, прем'єр-міністр України.

«Запуск ринку землі йде за планом, дякую Верховній раді, надзвичайно складно прийнятий законопроект №2194, очікуємо прийняття законопроекту №2195, який розкриє можливість електронних торгів землею. Ми дивимося на аналогію щодо запровадження ринку землі серед наших країн-сусідів. Протягом 5−10 років вартість землі може зростати від 2 до 5 разів», — розповів очільник уряду.

За його словами, це дуже добре, тому що це капіталізує державу і землю українців, якою вони володіють. Українці отримають право, а не обов'язок продавати свою землю. А право дає можливість приймати рішення. Подорожчала земля — продай її дорого за ринковою ціною без корупційного податку, який накладали чиновники, коли не було ринку землі.

«Тому я впевнений, що з 1 липня ми зобов'язані відкрити ринок і вчитися жити в ньому. Це точно збагатить нашу державу, економіку і наших людей», — наголошує Шмигаль.

agravery.com за матеріалами rbc.ua

На 1 січня 2020 року 678 вітчизняних сільськогосподарських підприємств, або ж третина від загальної кількості, що спеціалізуються на скотарстві, утримували 100-499 голів великої рогатої худоби. Разом це 185,4 тис. голів.

Про це повідомляє Державна служба статистики України.

550 сільгосппідприємств (27%) утримували до 50 голів ВРХ. Загальна чисельність поголів'я у таких господарствах сягала 11,2 тис. голів.

360 підприємств (17,6%) утримували 500−999 голів ВРХ. На цей сегмент припадало 250,2 тис. голів.

161 (8%) господарство утримувало від 50 до 99 голів ВРХ. Загальна кількість тварин у цій групі - 11,4 тис.

Ще 155 (7,6%) українських сільгосппідприємств на 1 січня 2020 року мали поголів'я понад 1,5 тис. голів. Це найчисельніший сегмент, який акумулював 415,3 тис. голів ВРХ.

І, нарешті, 141 компанія (7%) утримувала 1−1,499 тис. голів ВРХ. На цю категорію підприємств припадало 176 тис. голів

Нагадаємо, станом на 1 травня 2020 року в Україні загальна кількість ВРХ зменшилась на 6,8% у порівнянні з аналізованим періодом 2019 року.

Держстат зауважує, що дані наведені без урахування тимчасово окупованої території Криму, Севастополя і частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях.

agrotimes.ua

З 24 листопада 2019 року в Україні набувають чинності нові вимоги щодо імпорту живих тварин та їхнього репродуктивного матеріалу, харчових продуктів тваринного походження, кормів, сіна, соломи, а також побічних продуктів тваринного походження та продуктів їх оброблення, переробки.

Відповідний наказ Мінагрополітики № 553 було оприлюднено 24 травня у Офіційному віснику України № 39 та внесено до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів на сайті Мінюсту.

Наказ визначає вимоги до підконтрольних Держпродспоживслужбі вантажів на основі ризик-орієнтовного підходу з урахуванням вимог європейського законодавства та рекомендацій МЕБ. Зокрема, застосовуються принципи регіоналізації (зонування), компартменталізації та еквівалентності для цілей міжнародної торгівлі.

Виконання вимог наказу надасть можливість врегулювати спірні питання, які виникають при здійсненні міжнародної торгівлі.

Дія нових вимог, передбачених наказом, сприятиме зниженню рівня регулювання імпорту вантажів, розвитку міжнародної торгівлі, розвитку тваринництва і забезпечення населення безпечними продуктами харчування.

Довідково:

Наказ №553 «Про затвердження Вимог щодо ввезення (пересилання) на митну територію України живих тварин та їхнього репродуктивного матеріалу, харчових продуктів тваринного походження, кормів, сіна, соломи, а також побічних продуктів тваринного походження та продуктів їх оброблення, переробки» було розроблено Міністерством аграрної політики та продовольства України з метою удосконалення вітчизняних нормативно-правових актів, гармонізації українського законодавства до міжнародних вимог, виконання Угоди СОТ про санітарні та фітосанітарні заходи.

Прес-служба Мінагрополітики