Ринки Азії демонструють зростаючий попит на українську м’ясну продукцію

16-трав-2017

Ринки Азії демонструють зростаючий попит на українську м’ясну продукцію (в основному, курятину та свинину, а також субпродукти), про що свідчать більше 50 відповідних запитів від іноземних імпортерів, які отримала Рада з питань експорту продовольства (UFEB) під час торгової місії до Сінгапуру та В’єтнаму. Про це повідомляє прес-служба UFEB.

За словами директора UFEB Богдана Шаповала, бізнес-поїздка була організована за підтримки Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) та Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР).

«Учасники місії, якими стали три провідні молочні компанії України, відвідали Сінгапур, де зустрілися з місцевими дистриб’юторами, а також взяли участь в виставці Food&Hotel Vietnam 2017 в Хошиміні. Під час поїздки ми вкотре переконалися, що основний інтерес для азійських трейдерів та дистриб’юторів становлять „молочка“, цукор, кондитерські вироби та особливо м’ясна продукція: ми отримали майже 70 запитів і приблизно 50 з них ― на м’ясо та субпродукти», ― сказав Шаповал.

Також учасники поїздки представили свої компанії та їхню продукцію на одній з найбільших в регіоні виставці Food&Hotel Vietnam 2017. Кожен з них отримав близько 20 запитів від імпортерів з В’єтнаму, Кореї, Китаю, інших країн Азії та навіть Європи і США.

Крім того, до UFEB також надійшли запити на кондитерську продукцію, цукор, яловичину та фрукти.

«На жаль, коли мова заходить про Азію, ми стикаємося з певною пасивністю наших виробників. У багатьох є хибне враження, що імпортери цього ринку „самі прийдуть в Україну“. Варто мати на увазі, що поки ми чекаємо тут, наші потенційні бізнес-контакти отримують виробники з Індії, США та Нової Зеландії», ― зауважив Шаповал.

Більше новин
Китай шукає постачальників свиноматок для відновлення поголів’я
07-черв-2019

Одна з найбільших компаній, що займається розведенням свиней, Genesus сподівається відновити свої позиції на китайському ринку за допомогою імпорту свиноматок, зокрема, з Росії. Очікують, що найближчим часом Китай почне масове ввезення свиноматок з-за кордону для відновлення національного поголів’я, яке суттєво скоротилось внаслідок поширення африканської чуми свиней.

«За нашими даними, Китай вже розглядає питання імпорту племінних тварин з Росії. Genesus утримує 6 тис. свиноматок високої якості в РФ. Компанія протягом останніх кількох років є найбільшим експортером племінних свиней до Китаю. Якщо буде укладено угоду з Росією, Genesus отримає хорошу можливість для нарощування торгівлі. Обсяг племінного стада, який буде потрібен для поповнення ферм в Китаї, є неймовірним», — прокоментував Саймон Грей, Генеральний директор Genesus Inc в Росії, СНД і Європі.

За прогнозами аналітиків ринку, у цьому році поголів’я свиней у Китаї знизиться на 200 млн голів. У країні збираються почати відновлення поголів’я, навіть незважаючи на те, що АЧС продовжує поширюватися.

meat-inform.com

Детальніше
Селянам не заборонятимуть торгувати молоком і м'ясом
10-квіт-2018

Жодної заборони на закупівлю молока та м'яса у населення не буде. Про це під час години запитань до уряду сказав Прем'єр—міністр України Володимир Гройсман.

«Ніякої заборони немає і не буде, а якщо хтось буде щось забороняти, то ми будемо жорстко реагувати. Треба пам'ятати, що та продукція, яку виготовляють українські селяни та передають для подальшої переробки, має бути безпечною. Треба організувати елементарний контроль гігієнічних заходів під час надою та забою. Це не важко зробити», — сказав Гройсман.

Нагадаємо, з 4 квітня набирають чинності нові правила забою тварин, які вплинуть на можливість реалізації готової продукції. Вимога про посилення правил забою передбачається Законом «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів». Зокрема, йдеться про те, що з 4 квітня 2018 року зменшується кількість забитих тварин не на бойні (подвірно) в тиждень до трьох голів свійських парнокопитних тварин або інших копитних тварин. А з 1 січня 2025 року продукти, отримані в результаті забою не на бойні, що має експлуатаційний дозвіл, можуть використовуватися виключно для власного споживання або реалізації на агропромисловому ринку кінцевому споживачу в межах 50 кілометрів від місця забою або в області, в якій він здійснений.

Як раніше наголосив Прем'єр—міністр Володимир Гройсман щодо введення нових санітарних стандартів на молоко, то «жодних обмежень на приймання молока другого сорту в населення не запровадять». «Був сигнал щодо заборони продажу молока другого сорту в населення. Хочу попередити: люди нехай вирощують худобу, продають спокійно молоко, і нехай ніхто їм не заважає», — підкреслив Прем'єр—міністр, доручивши Мінагрополітики проконтролювати ситуацію.

Мінагрополітики відклало впровадження нових стандартів молока з 1 січня на 1 липня 2018 року. Нові стандарти молока жодним чином не спрямовані на заборону його продажу із приватних домогосподарств. Введення нових норм буде поступовим, щоб виробники могли адаптувати своє виробництво. Передбачено перехідний період в два роки. Прийняття цих стандартів є одним із зобов'язань України в рамках Угоди про асоціацію.

ukrinform

Детальніше
Невідомий ефект та непередбачувані наслідки коронавірусу все ще домінують на молочних ринках — IFCN
25-бер-2020

За результатами вебінару, проведеного міжнародним дослідницьким центром у галузі молочного скотарства IFCN з партнерськими організаціями, експерти визначили основні фактори, які в найближчому майбутньому можуть змінити світові тренди на молочних ринках та розробили 4-ри ймовірних сценарії розвитку.

Участь у вебінарі взяли представники молочних асоціацій понад 20-ти країн світу, Аналітичний центр Асоціації виробників молока представляв Україну.

В умовах останніх світових подій та викликів на світових молочних ринках сформувалися фактори, які можуть змінити ціну на молочні товари як вгору, так і донизу. Серед тих, що зумовлюють рух вверх, — паніка покупців з метою накопичення запасів та потужний експортний попит на молочні жири; фактори низхідного тренду — вплив пандемії на зниження попиту, а також обвал цін на нафту.

Фіксована лютнева ціна на молоко у світі склала 39,7 дол./100 кг. Попередня оцінка за березень показує зниження ціни до 38 дол. /100 кг. Основним рушієм тут виявився нижчий попит через коронавірус, але при цьому посилився попит на «жири», що стримує тенденцію зниження.

Величезне падіння ціни на нафту (-45%) може призвести до зниження ціни на корми в найближчому майбутньому. Крім того, наразі складений оптимістичний прогноз виробництва кормів у Південній півкулі, де збільшені посівні площі в поєднанні зі сприятливими погодними умовами та очікуваним зниженням внутрішнього попиту будуть тиснути на ціни кормів у бік зниження.

З іншого боку, існують також серйозні побоювання щодо значного подорожчання цін на корми через скасування десятків вантажних судноперевезень та очікуваної вологої погоди у США, що може негативно вплинути на посіви. Тим не менше, світова маржа, як і раніше, залишається хорошою, але існують ризики її зменшення внаслідок пануючої на світових ринках невпевненості.

У світлі поточних тенденцій та невизначеності на ринку, зумовлених пандемією коронавірусу та падінням цін на нафту, IFCN розробила 4 різні сценарії світових цін на молоко у майбутньому.

Можливі сценарії світових цін на молоко.

  1. «Паніка». Світова ціна намолоко втакому разі буде зростати в наступні місяці, але згодом відбудеться значне падіння через «надлишок пропозиції», викликане зниженням попиту. Рушієм цього стане уповільнення економічного зростання в усьому світі та низькі ціни на нафту.
  2. «Надлишок пропозиції». Світова ціна намолоко буде знижуватися через значну пропозицію, але після відновлення ціни нанафту та світової економіки, ціна на молоко стабілізується або почне стримане зростання.
  3. «Продовольча безпека». Зростання світових цін намолоко узв’язку з тим, що найбільші країни-виробники й експортери молочних продуктів будуть створювати власні запаси для підвищення внутрішньої продовольчої безпеки. Таким чином, менша кількість молочної продукції буде доступною на світовому ринку.
  4. «Майбутні ринки». Комбінація сценарію 2 та3: цепризведе до помірного падіння цін (не такого різкого, як у сценарії 2), після чого відбуватиметься коригування виробництва відносно попиту та стабілізація цін на нижчому рівні.

Аналітичний відділ АВМ за результатами участі у вебінарі IFCN

Детальніше
В Україні дефіцит азотних добрив майже 2 млн т
14-лют-2022

Станом на січень-лютий 2022 р. дефіцит азотних добрив у Європі становить приблизно 7 млн тонн, в Україні — майже 2 млн тонн.

Про це розповів Ярослав Гадзало, президент НААН України, академік, пише SuperAgronom.com.

«7 млн тонн — велика цифра для європейських країн. Тому імпортом звідти перекрити нестачу виробництва добрив вітчизняними підприємствами буде дуже складно. Органічних добрив теж не вистачає, через зменшення поголів'я великої рогатої худоби», — розповів Ярослав Гадзало.

За його словами, далеко не всі аграрії зможуть внести необхідну кількість міндобрив у період весняних польових робіт, зокрема під час сівби ярих культур та підживлення озимих. За таких умов важко прогнозувати врожай 2022 р., зберегти його хоча б на рівні 2021 р.

«Ми направили свої пропозиції і до Мінекономрозвитку, і до Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо того, як можна забезпечити більш-менш стабільну роботу хімічної галузі, підприємств-виробників мінеральних добрив. Це дуже важливо врахувати, бо земля не є нескінченним ресурсом. Неможна забрати всю поживу. Хоча в останні роки з грунту виноситься на 15 млн тонн більше поживних речовин, ніж вноситься. І якщо зараз ще обмежити внесення міндобрив, ми навряд чи можемо розраховувати на гарний врожай», — наголосив академік.

Він також зазначив, що цю проблему треба вирішити хоча б до кінця лютого, щоб агропромисловий комплекс міг стабільно працювати весь рік. Для цього держава має надати підтримку виробникам.

Як додав академік, відповідно до законопроєкту 5600, селянин чи орендар землі має сплатити 1,4 тис. грн податку з 1 га паю. В цілому по Україні це приблизно 50 млрд грн.

«Так от, вважаю, що ці кошти якраз можна спрямувати на те, щоб забезпечити здешевлення мінеральних добрив аби не зменшувати їх внесення в грунт. Бо традиційно кошти, які надходили від податку на землю, від реалізації земельних ділянок спрямовувались на покращення родючості грунтів», — підсумував фахівець.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок