Невідомий ефект та непередбачувані наслідки коронавірусу все ще домінують на молочних ринках — IFCN

У січні-серпні Україна експортувала до Грузії понад 2 тис. т живця свиней сукупною вартістю 3 млн дол. США. Так, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, обсяги поставок зросли майже у півтора рази, а валютні надходження за рахунок цього майже подвоїлися.

Про це повідомляють в аналітичному відділі Асоціації «Свинарі України».

Такий «ривок» експортної активності завдячує не тільки жвавому попиту з боку Грузії, а й діяльності чотирьох основних постачальників українських свиней до цієї країни, коментують в АСУ.

Так, якщо у січні-серпні минулого року лише четверо виробників свинини експортували живець, вже в кінці року число таких операторів зросло, а за підсумками восьми місяців 2017-го — подвоїлося. Проте основний приріст експорту відбувся саме за рахунок чотирьох найактивніших операторів, чия сукупна питома вага у обсягах експорту живця сягає майже 90%.

Беззаперечне лідерство в експорті живих свиней до Грузії другий рік підряд втримує ТОВ «Марлен-КД». Зокрема, у січні-липні на долю підприємства припадало 45% вивезеного поголів’я, а кількість реалізованих за цим каналом свиней зросла у півтора рази.

Друге місце посідає ТзОВ «Даноша», що відкрило для себе цей напрямок збуту минулої осені, а цьогоріч забезпечило майже п’яту частину експортованого поголів’я.

Третю сходинку зайняло ПрАТ «Агропромислова компанія» (14% відповідно).

А замикає четвірку найактивніших експортерів живця свиней ТОВ «Агропрайм Холдинг», які за сім місяців 2017-го реалізували до Грузії втричі більше ніж роком раніше.

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об’єднує 35 господарств, маточне поголів’я яких становить 35% від загальнодержавних обсягів. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій. Крім того, об’єднання виступає організатором освітніх та інших галузевих подій.

pigua.info

У приватному господарстві села Данківці Хотинського району, Чернівецької області від АЧС загинуло дві свині. Про це повідомила прес-служба ГУ Держпродспоживслужби у Чернівецькій області.

В даному господарстві утримувалось двоє свиней в закритому приміщенні. Годівля свиней здійснювалась сухими кормами, та залишками харчових відходів зі столу.

На даний час проводять заходи, щодо ліквідації захворювання в осередку виникнення та недопущення розповсюдження хвороби.

pigua.info

Українські аграрії під час війни стикнулися з новими проблемами. Які виклики стоять перед агросектором внаслідок політики держави в останні місяці, розповів голова ВАР Андрій Дикун під час ефіру авторської передачі Юрія Романенка «Управлінський параліч Кабміну: що не так з економічною політикою».

Очільник ВАР виокремив сім основних викликів для аграріїв та запропонував шляхи їх вирішення.

1.У аграріїв відібрали ПДВ під час експорту. Потрібно повернути колишній формат роботи та повернути аграріям їхні законні гроші.

2. Зерновози стоять у чергах на кордонах та портах часто по 10 днів.

Вирішити це питання може запровадження електронної черги.

3. Ціна на пальне зросла вдвічі.

Є просте у реалізації рішення — використання флексітанків, які заповнюються дизелем і встановлюються у зерновози, коли останні повертаються з Європи до України після відвантаження зерна.

4. Земельний податок на окупованих територіях.

На початку війни Верховна Рада ухвалила закон, згідно якого бізнес, що опинився на окупованій території, не сплачує податки. Далі ВРУ доручив Кабміну протягом трьох місяців надати визначення, що таке «окуповані території». Такого визначення немає по цей час. Аграрії змушені були залишити оброблювані землі, але при цьому вони повинні продовжувати сплачувати за них земельний податок. Якщо боротися за ці території, то потрібно це робити на всіх рівнях, зокрема, економічному. Очевидно, що сплачувати земельний податок за окуповану землю є нелогічим.

5. Відсутність нормативів щодо мобілізації техніки.

На практиці техніку часто забирають в одних і тих самих аграріїв. Потрібно встановити нормативи на законодавчому рівні.

6. Відсутність електронного бронювання співробітників із аграрної сфери.

Наприкінці серпня настав час збирання врожаю, а робочої сили немає. Для агросектору обіцяли запровадити систему електронного бронювання працівників аграрних підприємств ще у червні, але її так і немає. Потрібно запустити електронне бронювання, зробити прості та зрозумілі правила для всіх.

7. Відсутність продовження державних гарантій перед банком.

Весною аграрії взяли кредити на посівну. Наразі банки справедливо вимагають оплату за кредитами. Але аграріям нічим віддавати, оскільки зерно ще не вивезено та не продано. Іншого виходу, як продовжити систему держгарантій, немає, поки аграрії не вивезуть зерно і не отримають розрахунки за контрактами.

uacouncil.org

Нове законодавство ЄС, яке набирає чинності 28 січня 2022 року, буде забороняти будь-яке рутинне використання антибіотиків на фермах, включаючи всі види профілактичного лікування тварин, повідомляє УНН з посиланням на портал Poultry world.

У 2017 році Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) випустила нові керівні принципи щодо використання антибіотиків на фермах, в яких рекомендовано припинити використання антибіотиків для групової профілактики.

Однак залишаються країни, наприклад, США, які виступають проти такої заборони ЄС на антибіотики.

Україна ж навпаки, підтримує заборону на використання профілактичного антибіотика, і добровільно, без всіляких законодавчих норм - рухається в напрямку виробництва "чистих" продуктів харчування.

Найбільш відповідальні в цьому плані, мабуть, виробники курятини та яєць, з причини своєї експортоорієнтованості.

Джерело: УНН