У вересні Український молочний індекс (УМІ) показав рекордний приріст — 18,7%! Такого рівня умовної прибутковості галузь не бачила з 2013 року.
Про це повідомляє Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) на своїй сторінці у мережі Facebook.
Експерт зазначає:
УМІ в вересні 2019 року вже більше, ніж в півтора рази перевищував минулорічний!
УМІ в вересні 2019 був на 31,5% вищим, ніж в середньому за останні 8 років для цього місяця.
Накопичувально за перші три квартали поточного року УМІ був вищим за минулорічний вже на 22,6%
УМІ був вищим за середній за цей період протягом останніх семи років на 14,4% і вже наближався до найкращих історичних показників;
УМІ за третій квартал 2019 року перевищував минулорічний за той самий період на 42,4% і середній — на 26,6%.
Третій квартал за рівнем показника умовної прибутковості був найкращим в історії;
«Здавалося б — це супер, але це такий рекорд, який взагалі не радує», — зазначає Андрій Ярмак. Він пояснює чому:
Зростання УМІ відбувалося на тлі падіння виробництва молока і втрати ринків збуту, а, отже, й ускладнення ситуації для українських переробників, які виявилися затиснутими між зростанням конкуренції на ринках збуту кінцевої продукції та зменшенням пропозиції сировини;
Погіршення фінансового стану переробників внаслідок вищезазначеної ситуації може призвести до погіршення стану розрахунків за молоко, в той час як власні кооперативні проекти з переробки фермерами рухаються зараз не так швидко, як планувалося (ринок землі ж бо);
Збільшення прибутковості не призводило до збільшення інвестицій в молочне виробництво, адже зараз всі чекають на відкриття ринку землі, і бережуть гроші на те, щоб викупити актив, який вони і так вважають давно своїм. Не дивно, що більшість професійних виробників молока проти впровадження ринку землі в принципі;
Підвищення УМІ відбувалося не стільки за рахунок зростання ціни на молоко, скільки за рахунок падіння цін на зернові та протеїнові шроти. Але всі ж розуміють, що більшість фермерів виробляє ці зернові та олійні самостійно, і в значно більшому обсязі, ніж потрібно для годівлі власної худоби. Тому зменшення ціни на них, з одного боку — це зменшення собівартості виробництва (бо на собівартість потрібно відносити по ціні, а не по собівартості вирощування), а з іншого боку — це зменшення доходів від продажу зернових та олійних, що я важливим джерелом доходів господарств;
Зменшення сезонних цінових коливань, що ми бачили останніми роками, зараз знову посилюється, що є негативним для галузі в цілому, бо вимагає залучення додаткових фінансових ресурсів.
«УМІ — це відношення ціни на сире молоко першого ґатунку до вартості концентрованого кормового раціону в комерційних господарствах. Абсолютне значення УМІ аналізувати немає сенсу — воно ні про що не говорить, а ось динаміка УМІ дуже чітко показує зміни в прибутковості виробництва молока безвідносно інфляції та девальвації, адже ці два важливих фактори враховані в рівнянні через зміну цін кормів та молока. При цьому, в залежності від змін в рівнях ефективності, в окремих господарствах УМІ може зростати швидше або повільніше», — нагадує Андрій Ярмак.
Він зазначає, що за останні вісім років жодного разу УМІ не падав в жовтні. Середнє зростання, як правило, складає 11%. Однак зараз намітилися тенденції девальвації валюти, тому, якщо вони збережуться, можливо, ціни на корма зростуть, що вплине на УМІ. Ціни на молоко теж можуть незначно зрости на фоні сезонного падіння виробництва. Світовий ринок на нас починає впливати все менше, але там, тенденції, переважно легко позитивні. Тому слід очікувати незначне зростання УМІ в жовтні.
