Продовжується приймання та розгляд документів на отримання дотацій аграріями

22-жовт-2020

Триває прийом документів на отримання державної фінансової підтримки суб'єктами господарювання, які провадять свою діяльність у агропромисловому комплексі.

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку.

У 2020-му році державні дотації надаються на підтримку розвитку пріоритетних галузей АПК, зокрема, тваринництва, садівництва, фермерства, сільськогосподарського машинобудування. Крім того, аграрії активно користуються програмою зі здешевлення кредитування, що сприяє залученню додаткового фінансування в сільськогосподарську галузь.

Так, продовжується прийом документів за програмою «Державна підтримка розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції», зокрема:

до 15 листопада поточного року до Комісії Мінекономіки — відшкодування вартості тваринницьких об'єктів;

до 15 листопада поточного року до Комісії Мінекономіки — відшкодування вартості об'єктів із зберігання та переробки зерна.

Детальніше щодо переліку документів та вимог Порядку — за посиланням.

Також продовжується прийом документів за програмою «Фінансова підтримка розвитку садівництва, виноградарства та хмелярства», зокрема:

до 01 листопада поточного року обласній Комісії — для відшкодування вартості саджанців, шпалери, краплинного зрошення;

до 01 листопада до Комісії Мінекономіки — для відшкодування вартості будівництва об'єктів, придбання ліній, техніки та обладнання.

Детальніше щодо переліку документів та вимог Порядку — за посиланням.

До 31 жовтня поточного року триває прийом документів до регіональних відділень Укрдержфонду на отримання безповоротної фінансової допомоги за напрямом «Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств» для новостворених ФГ (перші три роки після його створення).

Детальніше щодо переліку документів та вимог Порядку — за посиланням.

Також продовжується приймання та розгляд документів за бюджетною програмою «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» за напрямом «Часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва».

Так, заявки приймаються:

до 5 грудня поточного року — за с/г техніку і обладнання, придбаних до 1 грудня поточного року;

до 1 квітня наступного року — за с/г техніку і обладнання, придбаних з 1 грудня поточного року.

Детальніше щодо переліку документів та вимог Порядку — за посиланням.

Крім того, у Мінекономіки триває прийом заявок про включення до Переліку техніки та обладнання, вартість яких частково компенсується за рахунок бюджетних коштів:

до 31 жовтня поточного року — про включення до переліку в поточному році;

з 1 листопада поточного року — про включення до переліку в наступному році.

Із відповідним Переліком можна ознайомитися за посиланням.

Також за напрямом «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів» компенсація надається щомісячно виходячи із сум фактично сплачених позичальниками уповноваженому банку відсотків за користування кредитами за відповідний період.

Відшкодування за рахунок коштів поточного бюджетного року можна отримати за фактично нараховані та сплачені відсотки за користування кредитами за січень — жовтень поточного року.

Детальніше про програму — за посиланням.

Більше новин
В Україні трохи зросли в ціні товарні поросята
23-бер-2018

Сегмент племінного молодняка та товарних поросят на початку весни демонструє позитивні коливання цін. Такі висновки озвучила Асоціація «Свинарі України» за результатами щомісячного моніторингу внутрішніх котирувань на ремонтних тварин та поросят для відгодівлі.

Традиційно ціни пропозиції племінних та гібридних ремонтних свинок та кнурців відзначаються відносною сталістю. Зокрема, діапазон цінових пропозицій з початку року не зазнав змін: «ремку» можна придбати по 6-10 тис. грн/гол., а кнурця — по 7,5-20 тис. грн/гол. Тим не менш, приріст цін в згаданих межах відбувся — окремі постачальники такої племінної продукції підвищили ціну кілограму живої ваги до 100-110 грн/кг.

Знайти актуальні ціни на товарне та племінне поголів'я можна в рубриці Ціни.

Жвавіше зростання торкнулося цін на товарних поросят. Так, оператори цього сегменту ринку відзначають посилення попиту, тоді як пропозиція тварин цієї вікової групи дуже обмежена. Останнє обумовлено тим, що більшість репродукторів працюють практично за попереднім замовленням, а товарні партії бронюють на кілька місяців наперед. Реакцією на таку ситуацію був підйом цін, зокрема тварини у ваговій категорії 20-30 кг в основному подорожчали на 3-5 грн/кг. Тож ціна на товарних поросят вагою 25-30 кг навесні переважно «стартує» з позначки 90 грн/кг, а максимальна піднялася на 5%, у порівнянні з початком року, та становить 115 грн/кг. Середні ціни на поросят меншою вагою (10-15 кг) також дещо подорожчали, але, як і на початку року, коштують 125-200 грн/кг.

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об’єднує 38 господарств, які забезпечують 41% промислового виробництва свинини в Україні. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій. 

pigua.info

Детальніше
Хвороби розвитку, або чому племінний статус українських кіз під питанням
09-жовт-2017

Українці все більше цікавляться продуктами з козячого молока, оскільки це корисно. Через це більшає козиних ферм, але виникають питання з племінними тваринами. 

З кожним роком інтерес до козівництва зростає, з'являються нові великі ферми та пропагується здорове харчування на основі козиного молока. Хоча ця продукція набагато дорожча, ніж з коров’ячого, проте все ж має свого покупця. Останнім часом в Україні зріс попит на якісні сири, зокрема і з козиного молока. Молоко чи кисломолочні продукти реалізувати важче. За словами Мар’яна Троцького, голови Громадської спілки «Вівчарство та козівництво України», нині у козівництво інвестують навіть люди, які раніше до сільського господарства не мали ніякого відношення ― юристи, вчителі, художники.

Збільшується й кількість племінних репродукторів. Їх ще доволі мало — лише п’ять. Проте показовим є той факт, що три було зареєстровано цього року. Серед них: ФГ «Камандхєну Англо-Нубійські кози», СК «Добриня», ФГ «Козий двор». Ще є ФГ «Тетяна 2011» та ФГ «Золота коза», які зареєстрували по дві породи (кожну з цих ферм рахують як два репродуктора - Ред.). «Якщо рік тому було три племінних господарства, то цього року сім. І якщо була раніше тільки зааненська порода, то зараз і англо-нубійська, і альпійська. На сьогодні більшість племрепродукторів розрахована на внутрішній ринок», — говорить співвласник племінного репродуктора «Золота коза» Тетяна Орловська. Але племрепродуктори, які тільки відкрилися, поки що не продають кіз іншим фермерам, а лише розширюють свої потужності. 

Козівництво зрушило з мертвої точки

Проте, як зазначають експерти та власники ферм, попит на молодняк перевищує пропозицію. Ферми сімейного типу, для яких це більше хобі, збирають кіз по селам. Проте ті, хто хоче займатися цим професійно, звертаються до перевірених фермерів, або ж до племрепродукторів. Наприклад у ферми «Бабині кози» нема статусу, проте є репутація, яка допомагає їм збувати козенят. Попит настільки великий, що вони не можуть його задовільнити. За словами Тетяни Орловської, є попит на велике поголів’я — від 50 до 1000 голів в одні руки, але замовлення на триста і більше голів жодний племрепродуктор поки що не зможе виконати. Вони самі з початку року продали трохи більше 100 тварин. Цікавим є і той факт, що її підприємство цього року відправило партію молодняка до Вірменії. А це вже означає, що Україна може стати цікавою на території СНД у цьому сегменті.

Але в тому, що українські племрепродуктори обгрунтовано мають свій статус, сумніваються навіть всередині України. За словами Володимира Фичака, директора ПП «Генетика і Селекція», в Україні не зареєстрована галузь козівництва. «Жодної нормативної бази не затверджено по бонітуванню кіз, нема стандартів по молоку, по породах, навіть племінного свідоцтва нема розробленого та затвердженого державою на козу чи цапа», — говорить він. В Україні існує контрабанда тварин. Їх завозять через кордон з Польщею, або в Рені. Тому важко сказати, яким способом тварина потрапила в Україну.

З тим, що галузі нема, згодна і власниця господарства «Камандхєну Англо-Нубійські кози» Марина Алексєєва. За її словами, галузь розвивається семимильними кроками, держава почала проявляти інтерес до козівництва, але ця робота ведеться дуже повільно. «Дивлячись на те, яких тварин імпортують в країну не можна сказати, що галузі нема, але треба пам’ятати, що головне не тільки не втратити імпортовану готову  селекцію, а  і не втратити своє, ісконно українське районоване поголів’я тварин.  Імпортовані  тварини вже в Україні і треба розуміти, що це вже генофонд України, який потрібно зберегти і примножити. Імпортують в більшості випадків товарне поголів’я, але в невеликій кількості в Україну приїжджауть і племінни тварини. Чому в невеликій кількості? Тому що це  дуже дорого і дуже важко. Проте, з будь якого товарного козинного стада є можливість обрати групу тварин, з якою можна працювати як з племінним ядром», — сказала вона.

За словами заступника голови правління в ГС «Вівчарство та козівництво України» Наталії Якименко, в Україні є господарства, що мають статус племрепродуктора, та ведуть племінну справу, згідно діючого положення «Про державний реєстр суб’єктів племінної справи у тваринництві». Але оскільки система пострадянського типу ведення племсправи для козівництва суттєво відрізняються від світової практики, це унеможливлює визнання народжених племінних тварин навіть від офіційно завезених із закордону. Галузь козівництва і цілому знаходиться в початковому розвитку, тому згідно з євроінтеграцією, та нормами ЕС, ми маємо відійти від системи радянського контролю, та впроваджувати світовий досвід в козівництві.

Робота в галузі кипить

Цього року Асоціація племінних кіз запустила облік племінних і товарних кіз України, над яким працювала два роки. Бо не може так бути в країні, що перелік племінних репродукторів є, а обліку тварин — ні. За її словами, він особливо потрібний, аби відтворити гарне поголів’я з того, яке має будь-яка козина ферма. Якщо тваринна справді з гарними показниками, то на сам перед треба її не загубити, не втратити потомство цієї тварини, а також професійно підбирати пару для того щоб це потомство отримати. Також існують труднощі і з експертною суддівською оцінкою тварин — її фактично нема. «Судівсько-експертна оцінка це не просто бонітування, це набагато більше: генотип, повноцінний профіль, лактації ,потомство і багато іншого. Що стосується бонітування,  то це лише частина повноцінної суддівсько-експертної оцінки тварини, яка є базовою для подальшої роботи з твариною. Його слід проводити в кожному господарстві та кожної тварини», — говорить Алексєєва.

Крім того, за словами Наталії Якименко, Асоціація «Вівчарство та козівництво України» зараз домовилась про співпрацю із школою бонітування що розташована в Асканії-Нова , яка буде навчати фахівців: ветеринарів та зоотехніків від їхньої спілки. Ще є багато відкритих питань в козівництві, але вони працюєть над тим, щоб козівництво в Україні було визнано в світі, та узгоджене із всіма гравцями ринку.

agravery.com

Детальніше
19 жовтня 2017 вийшов свіжий номер журналу "Корми і Факти" №10 (86), жовтень 2017
19-жовт-2017

 Рух - це життя: саме з цим девізом живе наша редакція. Ми завжди активні, бадьорі і повні ідей. Осінні місяці для нас вже традиційно дуже насичені різноманітними заходами.  Ми відвідуємо конференцію «Птахівництво-2017» в Трускавці, наш пост-реліз ви зможете прочитати на стор. 6-7 (обов'язково почитайте, там ми пишемо не тільки про сьогорічний заході, а й розкриваємо свої найближчі плани). Ось вже другий рік поспіль ми виступаємо інформаційними партнерами і експонентами виставки «AGROPORT EAST KHARKIV» (Агропорт Схід Харків). В цьому році ми, спільно з ГМ «Міжрегіональний союз птахівників і кормовиробників України» та за підтримки ТОВ «АТ БІОФАРМ», провели інтерактивне свято «Всесвітній день яйця». Це свято відзначається щорічно ось уже понад 20 років, а в Україні він пройшов вперше! Про те, як це було, ви зможете прочитати на стор. 10-11. Також під час проведення конференції з птахівництва ми з величезним задоволенням поспілкувалися з директором компанії «Авіко-Україна» Амджадом Фахурі. Розмова вийшла жвава, дуже цікава, а інтерв'ю з цим неординарною і харизматичною людиною ви зможете прочитати на початку журналу, стор. 8-9.

Ось бачите, скільки цікавого пройшло у нас за останній місяць! А знаєте, звідки у нас стільки сил і енергійності? Просто ми обожнюємо свою роботу, а улюблене заняття завжди надихає. Це нереальне почуття задоволення, коли чуєш слова подяки і високої оцінки своєї праці. Адже зробити кожен випуск журналу - це величезна праця, це багато-багато окремо взятих матеріалів, це повні флешки фотографій і диктофони, заповнені аудіотреками. Це великий колектив авторів, фахівців і професіоналів своєї справи, які ретельно створюють кожну статтю, кожен рекламний блок, а в підсумку виходить цілісний, насичений і цікавий журнал, який ви зараз тримаєте в руках. І так, номер за номером.

Ми із задоволенням працюємо для вас, наші дорогі читачі, і сподіваємося, що ви з таким же задоволенням читаєте наше видання!

Єфімова Ірина, директор редакції журналу «Корми і Фати»

 

Детальніше
Споживання комбікорму для свиней в Китаї відновиться в 2020 році: Rabobank
10-жовт-2019

Споживання комбікорму в Китаї скоротиться на 17% в поточному році, проте вже в наступному сезоні почне зростати на 8%, так як свинарська галузь поступово почне відновлюватися від наслідків африканської чуми свиней (АЧС), відзначається в доповіді Rabobank.

Згідно з даними офіційної статистики на комбікорми для свиней припадає 54% сукупного попиту на них в Китаї, 35% припадає на комбікорми для птиці та 18% для великої рогатої худоби (ВРХ).

Аналітики прогнозують, що виробництво комбікормів для свиней в Китаї може скоротитися на 40% через подальшого поширення АЧС. Разом з тим, галузь стоїть на порозі консолідації, при якій дрібні господарства, що використовують різні корми власного приготування йдуть з ринку. У довгостроковій перспективі це призведе до серйозних структурних змін в галузі, відзначають фахівці Rabobank.

За матеріалами Feed Navigator

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок