Споживання комбікорму для свиней в Китаї відновиться в 2020 році: Rabobank

Китайські вчені самостійно вивели нову породу великої рогатої худоби Huaxi, що підвищить конкурентоспроможність м'ясного тваринництва країни, пише China Daily з посиланням на повідомлення Китайської  академії сільськогосподарських наук.

Очікується, що нова порода «Хуасі», яку виводили понад чотири десятиліття, будуть швидко рости та матимуть високу адаптивність. Її можна вирощувати в північній та південній частинах Китаю. За даними академії, дорослий бик важить близько 900 кг, а корова понад 550 кг. Дослідники продовжать працювати над селекцією, покращувати відповідні технологічні стандарти та збудують племінні ферми національного рівня для тварин нової породи.

«Виробництво яловичини в Китаї почало розвиватися пізно порівняно з іншими країнами, і вітчизняні породи м'ясної худоби та якість яловичини не повністю задовольняють потреби споживачів», — сказав віце-президент академії Лю Сяньву на саміті з наукових інновацій у тваринництві та птахівництві. 

Торік Китай імпортував 2,3 млн т яловичини, що становило чверть його споживання.

За словами Лю Сяньву, 70% м'ясної худоби, яка використовується для розведення, імпортується, що перешкоджає сталому розвитку галузі.

До 2025 року селекціонери мають намір отримувати 400 племінних бичків на рік, щоб забезпечити 70% поголів'я м'ясної породи в країні. Очікується, що вже до 2027 року Китай самостійно контролюватиме основні генетичні ресурси свого поголів'я м'ясної худоби.

milkua.info

Підняття тарифів на перевезення зерна вже відбулося минулого року на 30%. При цьому «Укрзалізниця» так і залишила різні тарифи для різних вантажів. Збитковість перевезення вантажів із низькою вартістю перекривалася з кишені аграріїв. Чергове підняття тарифів ще на 70% знищить агросектор.

Про це повідомив заступник голови ГС «Всеукраїнська аграрна рада» Денис Марчук під час прес-конференції «Проблеми експорту агропродукції залізничним транспортом».

«Сьогодні середні ціни на зернові сягають 4-7 тис. грн/т, можливо, за кордоном вони вище, але цю різницю з’їдає логістика. Якщо раніше витрати на логістику становили $20 на 1 т, то зараз — понад $100. Це великі витрати для сільгоспвиробника. До того ж зараз аграрії, щоб звільнити елеватори перед збиранням озимих та мати оборотні кошти для проведення збиральної кампанії, вимушені продавати зерно за собівартістю або навіть у збиток. Тому в цих умовах говорити про підняття тарифів на 70% — це фактично говорити про те, що ми поховаємо аграрну галузь. Аграрії змушені будуть припинити господарську діяльність», — зазначає Денис Марчук.

Він додає, що через війну відбулося скорочення посівних площ на 25-30%, і якщо продовжиться така економічна політика щодо аграріїв, то восени в посівну кампанію увійдемо зі скороченням ще на 30%.

«Якщо й надалі проводитиметься така тарифна політика з боку «Укрзалізниці», це призведе до того, що кількість населення в світі, що потерпає від голоду через нестачу української продукції, зростатиме. Під час війни потрібно думати не про те, як заробити, а про відповідальні місії, які перед нами і країною стоять сьогодні. Адже залізом люди не будуть ситі, вони потребують зернових і хліба», - говорить Денис Марчук, заступник голови ГС «Всеукраїнська аграрна рада».

Водночас у профільних організаціях зазначають, що вирішення проблем із експортом залежить не лише від «Укрзалізниці», а й від уряду та міністерств. На думку представників аграрного сектору, насамперед потрібно: 

• пріоритизувати експорт агропродукції: провести лімітування обсягів здачі поїздів/вагонів через прикордонні переходи регіональних філій АТ «Укрзалізниця» у розрізі номенклатури вантажів, віддавати пріоритет вантажам із більшою доданою вартістю, що можуть принести країні більші валютні надходження; 
• припинити проведення «Укрзалізницею» аукціонів на користування вагонами-зерновозами при створеному дефіциті;
• відкликати намір через наказ Мінінфраструктури підняти тарифи на вантажні перевезення на 70%;
• провести впровадження відповідального планування та здійснення залізничних вантажних перевезень: припинити вантажити більше, ніж може поглинути транспортна система, паралельно ввівши систему електронної черги. 

AgroPortal.ua

Міністерство захисту прав споживачів країни розширило зону дії заходів проти африканської чуми свиней: збільшення полювання для зменшення популяції диких кабанів та посилення пошуків мертвих тварин.

Європейський Союз схвалив пропозицію Бранденбурга щодо розширених зон АЧС резолюцією, яка була опублікована сьогодні в Офіційному віснику ЄС. Зараз є дві неблагополучні щодо АЧС зони та одна зона, яка знаходиться під загрозою.

Крім того Міністерство захисту прав споживачів розпорядилося вжити додаткові заходи щодо запобігання інфікуванню хвороби в частинах країни, які ще не постраждали.

У всіх сільських районах Бранденбурга за межами існуючих зон обмеження АЧС особи, яким дозволено полювати, повинні вжити таких заходів:

на всій території збільшено полювання для зменшення популяції диких кабанів

розширений пошук мертвих кабанів (пошук мертвої дичини)

повідомлення, ідентифікація та відбір проб для вірусологічних досліджень кожного знайденого мертвого кабана, включаючи випадково вбитих тварин.

Кількість диких кабанів, убитих мисливцями в минулому мисливському сезоні 2019/2020, становила 102 тис. гол. - +43% порівняно з попереднім роком, що є рекордним показником. Однак збільшення полювання на кабана не свідчить про зменшення загальної чисельності.

pig333.com

Обсяг експорту зернових і зернобобових культур з України з початку 2021/22 МР станом на 30 липня 2021 р склав майже 2,5 млн т, що на 6% вище за показник минулого року (2,33 млн т).

Про це свідчать дані Державної фіскальної служби, йдеться в повідомленні Міністерства аграрної політики і продовольства України.

Так, пшениці з початку сезону експортовано 694 тис. т, що на 41% нижче, ніж в минулому сезоні.

Поставки ячменю на зовнішні ринки склали 821 тис. т (+ 15%).

Жита на звітну дату відправлено 4,7 тис. т, що значно перевищує минулорічний показник (0,2 тис. т).

Кукурудзи на зовнішні ринки за звітний період пішло 939 тис. т, що більш ніж удвічі перевищує минулорічні показники (424 тис. т).

Разом з тим, експорт українського борошна з початку сезону склав 10,9 тис. т, що на 36% поступається показнику на аналогічну дату минулого сезону.

________________________________________

Для довідки: в 2020/21 МР експорт зернових і зернобобових культур склав 44,6 млн т: пшениця - 16,6 млн т; ячмінь - 4,2 млн т; жито - 17,1 тис. т; кукурудза - 23,1 млн т; борошна - 126,9 тис. т.

agroportal.ua