Мінагрополітики запропонувало перехідний період на європейські норми якості молока

17-серп-2018

Міністерство аграрної політики та продовольства України оприлюднило проект наказу «Про затвердження Вимог до безпечності та якості молока і молочних продуктів», який адаптує нормативну базу до вимог, встановлених в ЄС. Пропозиції приймаються протягом місяця.

Згідно з проектом, нові вимоги застосують до експортерів одразу після набрання чинності наказу. До всіх інших операторів ринку молока та молочних продуктів вимоги застосовуються з 1 січня 2019 року.

Однак пропонується встановити перехідний період до 1 січня 2022 року щодо вмісту у молоці, що йде на переробку, мікроорганізмів та кількості соматичних клітин. Ці норми знижуватимуться поступово вже з 2020 року.

Крім того, наказ взагалі не стосується власників корів, які готують в домашніх умовах харчові продукти з молока з метою приватного домашнього споживання.

Як зазначається в обґрунтуванні наказу, проект «розроблено з метою встановлення єдиних, адаптованих до норм ЄС вимог щодо безпечності, якості та гігієни при виробництві та введенні в обіг молока, молозива і молочних продуктів з них».

Зокрема, Україна взяла на себе ряд зобов’язань щодо приведення у відповідність власного правового поля до вимог Європейського Союзу, в тому числі і щодо молока та молочних продуктів.

У Мінагрополітики наголошують, що зміна ідеології системи державного контролю вимагає спрощення тих вимог до мінімально необхідного рівня безпечності та якості, а також запровадження систем управління ризиками у сферах виробництва і обігу продуктів харчування (НАССР та інш.), в тому числі для молока та молочних продуктів.

Автори проекту визнають, що витрати для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб, що раніше не виконували аналогічні вимоги щодо молока та молочних продуктів, неможливо узагальнено обрахувати через значну варіативність. «Враховуючи викладене, потенційні витрати операторів ринку не обраховувалися», — йдеться в документі.

Як зазначається в обґрунтуванні наказу, у 2016 році в Україні діяли 2818 підприємств, що здійснювали переробку молока та 3076 молокоприймальних пунктів. Мінімально обліковане виробництво молока від населення здійснювали майже 1 млн особистих селянських господарств, що утримували 1 млн 669 тис. корів.

У документі також зазначається, що в Україні, попри існуюче регулювання, молока класів екстра та вищого виробляється недостатньо. Так за даними Держстату в 2016 році з усього обсягу молока що прийнято було на переробку — 4182,7 тис. тонн, частка молока екстра становила 14,6%, а вищого ґатунку — 37%. При цьому товарність молока у сільськогосподарських підприємствах становила близько 95%, у господарствах населення — 17%. «Як наслідок, недостатня кількість молока належної якості суттєво ускладнює виробництво якісної та безпечної молочної продукції, знижує її конкурентоспроможність і експортну придатність», — йдеться в документі.

milkua.info

Більше новин
Збільшення експортного мита на живець ВРХ не врятує галузь
26-черв-2018

Збільшення експортного мита на живець ВРХ до 20%, яке ініціюють народні депутати, не зможе врятувати скотарську галузь України від скорочення поголів'я. Натомість, навпаки, потрібно розвивати внутрішнє м’ясопереробне виробництво і налагоджувати експорт продукції переробки яловичини.

Законопроект передбачає збільшення експортного мита з 10 до 20% на живу ВРХ.

Так, на сьогоднішній день український живець ВРХ користується попитом на зовнішніх ринках. Що ж стосується внутрішнього ринку, то в Україні на сьогоднішній день спостерігається низька культура споживання яловичини.

Тому, саме розвиток експорту є важливим аспектом для стимулювання нарощення внутрішнього поголів'я ВРХ.

У зв’язку із цим АТУ категорично заперечує доцільність підвищення експортного мита та нарікають на надто високий податок на експорт своєї продукції.

«Ми вважаємо, що найважливішим на сьогодні паралельно із розвитком м’ясного скотарства є також розвиток м’ясопереробної галузі, орієнтованої саме на специфіку експортних ринків, та відкриття експортних ринків продукції переробки (ковбас, шинки тощо)», — ідеться в повідомленні АТУ.

Кількість м’ясопереробних підприємств, на яких виробляється продукція із доданою вартістю, є достатньою лише на задоволення потреб внутрішнього ринку. А щоб виходити на зовнішні ринки, то це питання вимагає більш комплексного підходу: потрібно вивчати споживчі смаки потенційних імпортерів, і саме під них вже підлаштовувати виробництво.

kurkul

Детальніше
ФАО підвищує прогноз про виробництво зернових на 2021/22 МР
15-лют-2022

Виробництво зернових досягне рекордної позначки у 2021/22 маркетинговому році, зазначається у доповіді Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО). Поточна оцінка становить 793 млн т, що на 0,8% перевищить показник минулого року. На думку експертів ФАО, виробництво зросте за рахунок кращої врожайності зернових в Аргентині та Австралії, а також у Причорноморському регіоні.

При цьому оцінку виробництва фуражного зерна знижено на 0,2% порівняно з попереднім прогнозом. Це пов'язано зі скороченням виробництва сорго в Буркіна-Фасо, Нігері та США. Світові запаси зернових у 2022 р. зросли порівняно з груднем минулого року на 2,2 млн т, до 824 млн т, зазначають аналітики ФАО.

За матеріалами World Grain

Детальніше
EMB: Коронавірусна криза зачіпає і молочний сектор — необхідні узгоджені спільні дії
23-бер-2020

European Milk Board вважає, що ЄС вже зараз повинен мати антикризовий інструмент для зменшення негативних наслідків.

Всі ключові індикатори молочного сектора мають низхідний спіральний тренд. Наприклад, на цьому тижні індекс Global Dairy Trade впав на 3,9% після стійкого зниження протягом останніх тижнів. Подальше значне зниження цін також спостерігається на італійському ринку спотового молока. Вартість молока на вторинному ринку зменшилася майже на 7% в порівнянні з лютим. Ф’ючерси на молочні продукти на Європейській енергетичній біржі (EEX) також значно знизилися. Контракти за травень знизилися на 5,7% в середньому по всім товарам.

У ці важкі часи окремі учасники молочного ринку вже вживають заходів щодо обмеження наслідків кризи, викликаної коронавірусом. Наприклад, Mila, молочний завод в Південному Тіролі, недавно попросив своїх постачальників добровільно скоротити обсяги виробництва, щоб адаптувати поставки молока до цієї кризової ситуації.

За останні кілька днів стало ясно, що для ефективного вирішення виникаючих проблем все повинні діяти узгоджено. Недостатньо реакції окремих регіонів або здійснення заходів, що сильно відрізняються один від одного, які приймають різні установи. Ці заходи повинні бути спрямовані на всіх і користуватися широкою підтримкою — це єдиний спосіб поставити під контроль коронавірусну кризу. В Європі зв’язки вже настільки тісно переплетені, що окремі дії не можуть привести до значних результатів. Завдяки цим тісним зв’язкам — і це добре — є всеосяжні інститути ЄС, які в змозі реально здійснити антикризові дії в молочному секторі.

СПІЛЬНІ антикризові заходи в молочній галузі

Ситуація: У багатьох регіонах кількість молока, виробленого на фермах, занадто велика для існуючої переробки та ємності ринку. Поширення коронавірусу призводить до серйозних труднощів в закупівлях і логістиці в переробній промисловості. Це посилюється нестачею персоналу, а також падінням попиту на певні продукти.

Ефективний спосіб принести реальне полегшення: активно знижувати тиск, викликаний надмірними обсягами молока в ЄС.

Для цього: Європейська комісія НЕГАЙНО повинна почати підготовку до запуску схеми добровільного скорочення обсягу виробництва, як це передбачено Програмою відповідального ринку. Оскільки ситуація продовжує погіршуватися, скорочення обсягів повинно бути активоване негайно.
Таким чином, фермери СПІЛЬНО скоротять виробництво на своїх фермах.

При таких узгоджених діях, скоординованих на рівні ЄС, можна потім адаптувати обсяги виробництва до поточних обставин. Це допоможе контролювати економічні наслідки.

І не робіть помилки: час діяти — зараз. Якщо сільськогосподарське виробництво не відреагує, існує дуже високий ризик того, що в усьому секторі настане глибока криза. Навіть після того, як наслідки коронавірусу на здоров’я людей почнуть зменшуватися, економічний негативний вплив продовжиться. В умовах масштабної молочної кризи 2016 року схема добровільного скорочення виробництва була запущена занадто пізно. Ця критична помилка не повинна повторитися в контексті нинішньої кризи. Тому що сільське господарство і його продукція необхідні для існування всіх громадян ЄС.

Створення необхідних інструментів на рівні ЄС

Програма відповідального ринку як інструмент для сільськогосподарського сектора повинна бути частиною політичного інструментарію ЄС для жорсткої боротьби з подіями, такими як пандемії або економічні і політичні ембарго (наприклад, російське ембарго), а також майбутні наслідки Brexit. Не завжди можливо заздалегідь передбачити такі події, але можна відповідним чином реагувати, як тільки вони стають реальністю.

Тому європейські молочні фермери настійно закликають політиків ЄС: поточна реформа Єдиної сільськогосподарської політики повинна використовуватися для оснащення екстреного реагування ЄС правильними інструментами — НЕ субсидіями, а антикризовим інструментом — Програмою відповідального ринку!

ІНФАГРО за матеріалом European Milk Board

Детальніше
Хто продає найбільше м'яса за кордон
26-вер-2017

У січні - липні 2017 Українська компанії експортували м'яса на $ 299,17 млн, що в півтора рази більше, ніж за аналогічний період 2016 року. Про це повідомив аналітичний департамент Ради з питань експорту продовольства (UFEB).

Обсяг продажів в натуральному вираженні склав 195,6 тис. тонн - пише Дело

Найбільш значними обсягами експорту традиційно відзначилися птахівники. М'яса птиці за вказаний період було експортовано 168,3 тис. тонн на $ 226,4 млн.

Ключові компанії-експортери курятини в січні - липні - це "Миронівський хлібопродукт" (81,9% від натурального обсягу експорту), "Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів" (3,6%), "М'ясопереробний комплекс ЛТД" (2, 6%), "АГРО-ОВЕН" (1,5%), "СМП" (1,2%).

Натуральний обсяг експортних поставок свіжої яловичини склав 6,5 тис. тонн (з яких 6,4 тис. тонн продано в Білорусь). Виручка від експорту цієї групи товарів в зазначеному періоді - $ 17,2 млн.

На першому місці за обсягами продажів свинини в натуральному вираженні перебуває компанія "Антоновський МК" (16,1%), за ним слідують "Агро-Продукт" (14,7%), "Зевс ЛТД" (7,6%), " Конотопм'ясо "(7,4%)," Свіженька "(6,9%).

Заморожена яловичина була придбана іноземними покупцями в обсязі 16,9 тис. тонн вартістю $ 47,3 млн. ТОП-5 експортерів: "Агро-Продукт" (9,1% від обсягу поставок у натуральному вираженні), "Рачінм’ясо" (7,5 %), "Лубним’ясо" (6,7%), "Зевс-ЛТД" (4,5%), "ПРОДКОМПАНІЯ" (4,3%).

Продажі свіжої, охолодженої і замороженої свинини принесли українським експортерам $ 8,3 млн. Натуральний обсяг поставок склав 3,9 тис. тонн. Найбільш значні обсяги експорту були здійснені компаніями "АПК-Інвест" (47,7%), "Ексім Фуд" (9,5%), "Кременчук м'ясо" (5,6%).

Весь експортний потенціал України по м'ясної продукції Міністерство аграрної політики і продовольства оцінює в 305 тис. тонн в 2016 році. За даними відомства, із зазначеної кількості 240 тис. тонн - м'ясо птиці.

Джерело - All Retail

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок