Кабмін передбачив 4 млрд гривень на дотації для аграріїв

Ситуацію про надлишок харчових продуктів в Україні прокоментує економіст департаменту технічного співробітництва Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) — Андрій Ярмак.

1. Запаси зерна і олії, які ніби в Україні є, зараз в тому числі й окупантів годують, бо дуже багато всього цього в регіоні, який зараз тимчасово окупований.
2. Зерно, і тим більше олія, під час зберігання псуються. Особливо якщо не забезпечуються оптимальні умови зберігання (а зараз вони в багатьох регіонах далекі від оптимальних). І тому значна частина з цього всього піде в смітник вже в травні… Про які там «багаторічні» запаси можна взагалі говорити?!
3. Запаси, що є у нас зараз — це ті важкий тягар на балансі виробників замість грошей, на які ці запаси мали б вже перетворитися. Адже за ці гроші + кредити аграрії мали б забезпечувати відтворення виробництва в новому циклі. А замість грошей ми пробуємо зберігати зерно, олійні й олію, тобто несемо додаткові витрати.
4. Без портів експортувати ми зможемо лише 10−20%, і то це оптимістично, тих зернових, олійних та олії, що у нас є. Навіть якщо війна закінчиться зараз, то до кінця року навряд-чи ми відновимо експорт через порти, бо інфраструктуру зруйновано. Відповідно, зараз фермери, які без грошей готуються до посівної, повинні розуміти, звідки вони будуть брати гроші після збирання ще одного врожаю.
5. Я сподіваюся, що ми всі розуміємо, що радіти надмірним запасам все-таки не дуже розумно?
6. Тепер до раціону українця. Він все-таки складається далеко не тільки з зерна та олії, чи не так? А як на рахунок овочів, фруктів, м’яса, молока, риби?
7. Тваринництво — це бізнес, що є надзвичайно чутливим до ідеальних логістичних рішень: вчасне регулярне постачання ветпрепаратів та кормових компонентів, вчасна реалізація готової продукції на переробку, підтримання мікроклімату, вчасне фінансування всіх робіт, швидка логістика охолодженої готової продукції - будь-який збій в цій системі, і можна втратити весь цей бізнес. І з тваринництвом багато де справжня біда, особливо в окупованих або оточених територіях.
8. Для овочів та фруктів ми зараз не розуміємо, де брати людей для проведення робіт в саду та на полі, а коли прийде час збирати, то взагалі не зрозуміло, що потрібно буде з цим робити. А потім це все має швидко експортуватися… Ризики високі.
9. Нагадаю, що основна частина запасів цибулі і низки інших овочів знаходиться на Херсонщині в тимчасово окупованих регіонах. Це все в сховищах без електрики і швидко псується. Також вже зараз мала б починатися реалізація ранньої продукції, виручка від якої «годує» сотні тисяч мешканців півдня, а продукція надходить в усі інші регіони. Фактично це все зараз не працює. Під загрозою також посів та висадка овочів нового врожаю в цьому надважливому регіоні країни.
10. Риба з імпорту, імпортні фрукти — просто промовчу. Це все заходило, переважно, через порти. І коли буде відновлено імпорт — не зрозуміло. Тому поки що без цього. А це досить важливий елемент харчового балансу країни.
11. В західних частинах України вже зараз виникають локальні дефіцити продуктів харчування, адже там зараз дуже багато переселенців. Закрити його за рахунок імпорту не виходить, адже в ЄС постачання контрактне і розписане, плюс їм зараз потрібно годувати плюс 3 млн українців вже! Більше того, вся система була налаштована на поставки з України, а не в Україну. Тому імпортувати продукти з ЄС зараз не виходить! Наші мережі готові купити продукти, але їх просто фізично немає у оптовиків ЄС. Їх потрібно закуповувати десь ще!
12. Європа не має можливості збільшити виробництво продуктів харчування швидко. Цей процес зайняв би роки і навряд-чи був би можливим в принципі, адже площі зменшуються, екологічні стандарти і обмеження постійно підвищуються.

Основний висновок такий, так, у нас є запаси дуже базових продуктів, але це не факт що добре, і це зовсім не гарантує продовольчу безпеку Україні. А виробники, особливо продуктів з високою доданою вартістю, знаходяться взагалі на межі банкрутства вже і загроза щоденно зростає.

Якщо є можливість організувати невеличкий город для себе цієї весни, мабуть варто розглядати таку можливість. Я впевнений, що світ нам допоможе пережити цей рік, але, як я вже багато разів говорив, врятувати посівну і агробізнес України може лише ЗСУ! Тому давайте всі зусилля зосередимо на підтримці хлопців, які б’ють рашистів і зробимо все можливе для підтримки наших героїчних аграріїв!

pigua.info

Делегація Центру з питань безпеки харчових продуктів - компетентного органу Спеціального адміністративного округу Гонконг - з 24 по 28 липня проінспектує в Україні систему державного контролю за виробництвом харчових продуктів, зокрема, м'яса птиці, продуктів з нього, яєць і яєчної продукції.

Згідно з повідомленням Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів, в ході перебування в Україні представники Гонконгу ознайомляться з роботою центрального та територіальних органів відомства, процедурою держконтролю на бойнях, фермах і пакувальних центрах, а також з роботою лабораторної мережі.

У планах делегації - відвідати Черкаську, Вінницьку і Київську області.

www.poultryukraine.com за матеріалами- All Retail

За участі представників Міністерства аграрної політики та продовольства України, міністерства юстиції України, представників IFC, нотаріусів, державних виконавців та компаній-партнерів відбулось засідання, на якому було проведено тестову покрокову процедуру примусового виконання аграрних розписок.

Тестування процедури мало на меті визначити потенційно проблемні моменти та спільно з партнерами знайти шляхи їх розв’язання.

«Аграрні розписки зарекомендували себе як зручний та простий механізм фінансування. За період їх впровадження підписано 154 аграрних розписок, за допомогою яких аграрії отримали додатково майже 1,08 млрд грн. Приємно зазначити, що наразі не було зафіксовано жодного випадку невиконання зобов’язань за аграрними розписками. Проте ми маємо бути готовими до різних варіантів розвитку подій. Тому важливо проаналізувати потенційно можливі проблемні моменти, знайти шляхи їх розв’язання, що, у свою чергу, посилить довіру учасників ринку до аграрних розписок», — прокоментувала заступник міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова.

У ході засідання учасники розглянули і протестували два з найбільш вірогідних сценарії невиконання аграрних розписок — фінансової та товарної.

Наразі практичне використання аграрних розписок в України реалізується у восьми областях, зокрема, в Вінницькій, Полтавській, Черкаській, Харківській, Миколаївській, Сумській, Тернопільській та Хмельницькій області. Розписками користуються переважно малі та середні агровиробники.

Прес-служба Мінагрополітики

За прогнозами Продовольчої та сільськогосподарської організації ОНН (ФАО) обсяги виробництва сільськогосподарської продукції в Європі і Центральній Азії зростуть за наступне десятиліття на 9%.

При цьому 55% зростання буде забезпечено за рахунок зернового сектора, в той час як сектор тваринництва забезпечить 38% зростання, а рибальство — 7%.

«Регіон вже забезпечує близько 45% світового виробництва пшениці, кормового зерна і олійних культур, а також 18% цукру. Згідно сільськогосподарському прогнозом, очікується, що виробництво буде як і раніше зосереджена на зернових і олійних культурах, незважаючи на те, що до 2027 року передбачається його зниження до 16%», — прогнозують у ФАО.

Згідно з прогнозом, регіон продовжить залишатися основним експортером пшениці з ключовими країнами-експортерами, такими як Росія, Україна і Казахстан, сукупна частка експорту яких становить 24%. За рахунок збільшення обсягів виробництва пшениці частка цих трьох країн в світовому обсязі експорту пшениці зросте з 33% до 35%.

Також, прогнозується збільшення обсягів виробництва тваринницької продукції у відповідь на зростаючий внутрішній попит. Виробництво молока в регіоні до 2027 року виросте на 9% в порівнянні з 2015-2017 роками. Європа і Центральна Азія є найбільшими виробниками сиру в світі, на частку яких припадає близько 52% всього світового виробництва. Очікується, що в наступному десятилітті обсяг виробництва сиру збільшиться на 14,5%, причому основне зростання припаде на країни Європейського союзу.

fao