Ігор Петрашко озвучив пріоритети Мінекономіки у сфері європейської інтеграції України

Після спалаху лістеріозу в Іспанії неухильно падають продажі м'яса. Про це повідомляє інформаційне агентство Regnum, посилаючись на результати опитування.

Джерелом занепокоєння стало зараження лістеріозом 150 осіб, що з'їли м'ясний рулет La Mecha компанії Magrudis. Більшість випадків зареєстрували в Андалусії і один в Мадриді. Два з них виявилися смертельними.

Опитування показало, що 40% респондентів відмовляються від придбання обробленого м'яса через страх заразитися, хоча, за даними міністерства охорони здоров'я Іспанії, збудник лістеріозу виявили лише у продукції бренду La Mecha.

Переробники вперше стикаються з відмовою від м’яса серед населення та висловлюють побоювання, що падіння обсягів продажів може привести до спаду виробництва.

PigUA.info за матеріалами meat-expert.ru

Квітень 2020 року для українського виробника молока виявився досить непростим. Крім сезонного збільшення пропозиції, із-за карантину з другої половини місяця почалося стрімке зниження споживання молочних продуктів. Відповідно впав попит і відбувалося різке зниження закупівельної ціни на молоко.

Про це на своїй сторінці у Faceboоk зазначив Іон Морару, засновник Школи м'ясного скотарства.

За його словами, на зростання собівартості виробленого молока й відповідно на зниження рентабельності вплинуло подорожчання раціону для корів.

«Всі зернові та олійні в регіоні почали рости в ціні, а це тому, що Казахстан, Румунія та РФ які конкурують з Україною, ввели обмеження на свій експорт. Тому в цих країнах ціни залишилися стабільними, а от у нас вони зросли і продовжують зростати із-за підвищеного попиту. А ще скасування т.з. «соєвих правок» також продовжує «бити» по українському тваринництву підвищенням ціни на деякі компоненти корму (соєва, ріпакова макухи та шроти)», — розповідає Іон Морару

Він прогнозує, що чекає молочну галузь України у майбутньому:

• в Україні все більше і більше буде зростати конкуренція тваринницької галузі з рослинництвом і тваринництво поки що (нажаль) буде програвати, бо для більшості господарств де є молочне скотарство, «молоко» це більше другорядний заробіток;
• скорочення поголів'я цього року буде неминучим, землі які були задіяні під кормовиробництво засадять соняшником, «вирізати» худобу будуть, але в першу чергу неефективні господарства. З однієї сторони це поганий тренд, з іншої — можливо і на краще на фоні зниження споживчого попиту, бо є основою збереження високої ціни на сировину;
• посуха яка спіткала Україну в цьому році, трошки змінить структуру посівних площ і знову не на користь вартості затрат в молочному скотарстві. Зима була теплою та з рекордно низьким рівнем опадів, а весна взагалі сухою, це призвело до того, що сильно постраждали озимі культури, по деяких регіонах більш ніж 50% ріпаку були змушені пересівати і частіше на полях де був ріпак будуть сіяти соняшник, а от високотехнологічні та ефективні виробники молока в останній час стараються максимально зменшувати, або взагалі відмовлятися від використання соняшникового шроту, а роблять ставку на шрот й макуху ріпаку та сої. Існує і невеликий «плюс» в сухій погоді, тобто це з одного боку здорожчить корм, з другого боку — знизяться трохи надої, а це буде сприяти попиту на молоко, відповідно, як і зниження поголів'я, — стимулювати закупівельні ціни;
• Ситуація минулого року схожа із цьогорічної, лише можливо трохи раніше почалося «падіння», і причини вам всім відомі;
• зараз також скрутні часи і для переробників, особливо для експортерів, бо світові ціни також впали. Але, згідно прогнозів, ситуація має покращитися, треба напевно трошки перечекати та вже в наступні півроку можливе повернення до звичної для нас «норми»;
• і ще, якщо Румунія, Казахстан та РФ (основні експортери зернофуражу та олійних в регіоні) знімуть обмеження на експорт зі своїх країн, то можливе і здешевлення «комбікормової» складової в раціоні худоби;

«Беручи до уваги посуху, складності весни, знижений попит, скорочення поголів'я. Всі ці фактори на осінь мають відступити, почне зростати споживання молочних продуктів, і ті, хто не «виріже» худобу, і залишиться в бізнесі, отримає заслужений бонус у вигляді досить достойної закупівельної ціни на молоко та відповідно повернення рентабельності їхнього виробництва», — підкреслив спеціаліст.

milkua.info

За перше півріччя 2021 року було імпортовано 51 тис. тонн курятини, що на 18% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

У вартісному вираженні імпорт курятини становить майже 22 млн $. Найбільшими постачальниками стали країни ЄС: Польща, Угорщина, Німеччина.

Про це пише ІА «Інфоіндустрія» з посиланням на прес-службу УКАБ.

Варто відзначити, що 97% імпорту м'яса птиці - це заморожені частини тушок і субпродукти, при цьому більше 73% складають обвалені частини тушок, які мають дуже низьку ціну. Так, середня ціна імпорту такого м'яса птиці склала лише 0,43 $/кг. Для прикладу, середня ціна експорту української курятини становить 1,47 $/кг.

Схожа ситуація спостерігається і зі свининою. Імпорт м'яса свиней за перше півріччя 2021 року зріс на 36% до 12,6 тис. тонн. Імпорт в основному надходив з Данії, Польщі та Нідерландів, де на підтримку фермерів і, зокрема, тваринництва виділяються значні обсяги дотацій.

Зате в Україні триває подальше скорочення поголів'я в птахівництві та виробництва м'яса птиці. За даними Держстату, поголів'я птиці домашньої на підприємствах станом на 1 липня 2021 року скоротилося на 5,8% і досягає 114 млн голів, виробництво м'яса птиці за перші шість місяців скоротилося на 5,4% і склало 583,6 тис. тонн в забійній масі.

За словами генерального директора УКАБ Романа Сластьона, імпортозалежність по тваринницькій продукції зростає на тлі збитковості вітчизняного тваринництва і відсутності належної державної підтримки. «У країнах ЄС виробництво і експорт має значні державні дотації і преференції. Що ж пропонує наш уряд-обкласти додатковими податками тваринницькі комплекси. Спочатку птахівництво, що вже відображено в сумнозвісному законопроекті №5600, і вже почали говорити про свинарство та ВРХ. Такі ініціативи однозначно призведуть до негативних наслідків в галузі, подорожчання тваринницької продукції для споживачів і подальшого зростання імпорту в Україну», - зазначив Роман Сластьон.

ptichki.net

Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (ФАО) планує розпочати в Україні роботу над двома важливими проблемами — це антимікробна резистентність та необхідність скорочення харчових відходів.

Про це розповів координатор програм розвитку ФАО в Україні Михайло Малков.

«Перша проблема є на сьогодні топовою темою у світі. Всі ми стикаємось із ситуацією, коли людина, хворіючи починає приймати антибіотики, і потім вони з якоїсь причини не діють, потрібно шукати інші. Це відбувається, бо людина стає стійкою до дії певних антибіотиків», — розповів він.

Малков наголосив, що на це є дві причини — неправильне використання самих антибіотиків, або ж вони можуть потрапляти до нас із їжею через традиційні продукти рослинництва чи тваринництва. Адже антибіотики додають для регуляції росту та інших цілей.

«Далеко не всі підприємства дотримуються правил біобезпеки і норм використання антибіотиків. Тому ми, із низкою глобальних донорів, почали вибудовувати цю програму і незабаром запустимо її», — наголосив експерт ФАО.

Другий масштабний проект — це суттєве скорочення харчових відходів та продовольчих втрат. Малков пояснив, як ФАО планує його запуск в нашій країні.

«Спочатку ми зробимо оцінку ситуації у великих містах України, а потім запустимо пілотний проект у одному із них. Приміром, це може бути Львів — відомий центр гастрономічного туризму, який потерпає від „сміттєвої“ проблеми. Потрібно буде суттєво зменшити органічну складову цих відходів із тих же ресторанів, супермаркетів, домівок львів'ян», — розповів він.

А також зауважив, що спільно із місцевою владою потрібно буде вибудувати систему таким чином, аби відходи перероблятись максимально ефективно із затратою мінімального бюджету на ці цілі.

Довідка:

ФАО є міжурядовою організацією, до складу якої входять 194 держави-члена, два асоційованих члена і одна організація-член — Європейський союз. ФАО, штаб-квартира якої знаходиться в Римі (Італія), представлена ​​більш ніж в 130 країнах. Україна приєдналася до ФАО в 2003 році і співпрацює з різними проектами ФАО як в країні, так і в регіоні. Починаючи з 2015 року ФАО здійснює свою діяльність в Україні за двома напрямками: Програма реагування на надзвичайні ситуації, що реалізується на території, охопленій збройним конфліктом на сході України, і Програма розвитку сільського господарства у всій країні.

agravery