Головна причина поширення АЧС – людський фактор

Під час зустрічі заступника Міністра економіки України — Торгового представника України Тараса Качки з Надзвичайним і Повноважним Послом Республіки Узбекистан в Україні Алішером Курмановим представники країн домовилися про подальший розвиток взаємовигідних торговельно-економічних відносин між Україною та Узбекистаном.

Про це повідомляє пресслужба МЕРТ, пише agropolit.com.

Серед іншого, сторони домовилися про співпрацю в аграрному секторі в частині нарощування поставок української молочної, м’ясної та олійної продукції, кондитерських виробів тощо. Крім того, Україна націлена на посилення співробітництва в галузі сільгоспмашинобудування — постачання на ринок Узбекистану сільськогосподарської техніки різної модифікації, обладнання для комбікормових заводів, доїльних залів та утримання великої рогатої худоби, обладнання для птахівництва.

У свою чергу, Україна розраховує на посилення товарообігу із Узбекистаном, зокрема продукції металопрокату, трубної продукції, обладнання та спецтехніки для потреб нафтогазової промисловості.

«За 7 місяців 2021 року у порівнянні з відповідним періодом минулого року товарообіг між Україною та Узбекистаном збільшився на 59,5% — до $ 335,3 млн. Зокрема, експорт українських товарів склав $ 216,7 млн (+ 48,8%). Проведення найближчим часом Восьмого засідання Спільної українсько-узбецької комісії з всебічного співробітництва дозволить нашим країнам визначити перспективні галузі для налагодження взаємозв'язків та реалізації проектів», — зазначив Тарас Качка.

Незважаючи на нинішні високі ціни на масло, виробництво молока продовжує залишатися в хронічно важкому стані, оскільки в Спільній сільськогосподарській політиці ЄС (CAP) відсутній механізм попередження криз.

«Частота кризових ситуацій у секторі викликає тривогу. Останнім часом багато господарств були змушені відмовитися від бізнесу. Було також сильно дестабілізовано роботу господарств, які продовжують свою діяльність», — говорить Сіта ван Кеймпема, віце-президент Європейської молочної ради (EMB).

Примусове скорочення виробництва, як правило, здійснюється за рахунок добробуту тварин — власне, тривалості їх життя, а також якості життя фермера і його сім'ї.

«Це неможлива ситуація, коли на сьогоднішній день ця ланка ланцюга виробництва молока, не отримує жодної уваги політиків. Перекоси у конкуренції на молочному ринку, що спостерігаються протягом багатьох років, призвели до того, що ціни на молоко значно нижчі, ніж коштує його виробництво», — говорить пані ван Кеймпема.

Дослідження, проведене BAL (Управління сільського господарства та сільськогосподарської соціології) та опубліковане 26 жовтня, показує розрахунки витрат на виробництво молока в п’яти ключових країнах, що виробляють молоко. Дослідження підтверджує дефіцит компенсації втрат на виробництво. Виявилося, що навіть у так звані «кращі роки» цей дефіцит неможливо було компенсувати.

За даними дослідження виявляється, що з 2012 року середньорічний дефіцит у Франції склав 21%, у Нідерландах — 23%, у Німеччині — 22%, Бельгії — 24%, а в Данії — 17%. EMB пояснює, що фермери не вимагають субсидій на виробництво молока. Чого вони потребують, так це механізму, який нарешті захистить сектор від подальших кризових ситуацій.

За інформацією Еuropean Milk Board, цей механізм повинен бути достатньо гнучким, щоб дозволити зростання в секторі при цьому забезпечивши зростання попиту. Цей механізм повинен бути легально закріплений у положеннях CAP, підкреслюють у EMB: «Було чітко показано, що відсутність таких положень в документах по аграрній політиці означає, що реакція на кризу відбувається занадто пізно, і навіть тоді вона часто не дає результату».

Спеціальна пропозиція EMB полягає в тому, щоб доповнити Milk Market Observatory постійним механізмом, який зможе тимчасово обмежувати або зменшувати виробництво у разі виникнення криз.

Експлуатація в молочному секторі може бути зупинена, а хронічно важкі, болісні часи можна скоротити, якщо правові положення САР будуть стабільно регулювати добровільне скорочення виробництва у майбутньому, вважає EMB.

ІНФАГРО за матеріалами The Dairy Site

До кінця місяця українські фермери отримають часткове відшкодування відсоткових ставок за залученими банківськими кредитами.

Про це повідомили в Міністерстві аграрної політики і продовольства України.

Кошти будуть спрямовані в рамках дії бюджетної програми «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів». МінАПК затвердило паспорт бюджетної програми 18 лютого цього року, розподіл бюджетних призначень — 1 березня 2019 року.

«Сьогодні в областях створені та активно працюють конкурсні комісії з визначення переліку позичальників для надання фінансової підтримки за залученими кредитами, до яких подано заявки від 281 підприємства, з яких конкурсною комісією ухвалено рішення про надання часткової компенсації за кредитами 174 позичальникам на суму 61,8 млн грн (48,6% від передбаченого обсягу коштів за програмою). Станом на 20 травня в Мінагрополітики подано реєстри з областей за січень-травень поточного року на суму 19,8 млн гривень», — уточнили в МінАПК, додавши, що кошти будуть спрямовані в області до кінця поточного місяця.

Нагадаємо, в аграрний сектор України має виділятися не менше 1% від ВВП країни. Втім, за словами експертів, цієї суми катастрофічно не вистачає для ефективної конкуренції на міжнародних ринках з європейськими фермерами, які отримують мільйони євро субсидій від своїх держав.

Зараз в Україні серед тваринників серйозні досягнення продемонстрував лише сектор птахівництва. З 2014 по 2018 роки вітчизняні виробники курятини наростили експорт продукту на 5106,7% — це найвищий показник у світі.

УНН

Європейський Союз провадить політику більш пильного відношення до використання пестицидів, харчових добавок, добрив. Україна має не відставати від ЄС у цьому питанні.

Про це повідомила Владислава Магалецька, голова Держпродспоживслужби, передає liga.net.

«У світі змінюється філософія економічного розвитку, яка тепер тісно пов’язана із екологічністю. Що вчора було звичним, сьогодні змінюється до невпізнанності. Це тому, що відбувається новий технологічний стрибок. Зміни, в тому числі, включають в себе відмову від багатьох звичних хімічних сполук й переходу до здорового харчування», — розповідає очільниця служби.

Наразі Держпродспоживслужба активно проводить роботу по введенню європейських норм в секторі якості води, використання пестицидів, харчових добавок, наведення порядку з БАДами та іншими речовинами на ринку України. Цього року Україна зробила два дуже важливих кроки в питаннях створення нових стандартів здорового життя за європейськими нормами, зокрема:

Перший — це нові стандарти щодо вмісту у продуктах хімікату хлорпірифосу.

Другий — обмеження вмісту фосфатів у мийних засобах.

«Ці два рішення позитивно впливатимуть як на ситуацію із якістю води, так і на здоров’я українців загалом. Очевидно, що цей тренд продовжиться і в 2022 році. На черзі встановлення нових стандартів якості води, формування переліку пестицидів та харчових добавок виключно за принципом відповідності європейським нормам, приведення інших нормативів до стандартів Євросоюзу», — підсумувала Магалецька.