ФАО очікує зростання світового споживання м’яса

26-квіт-2018

До 2026 року в світі прогнозується суттєве зростання споживання тваринницької продукції.

Про це повідомив провідний економіст ФАО Дмитро Приходько.

За його словами, зростання споживання м’яса птиці на глобальному ринку очікується на 12%. Найбільше воно зросте у країнах африканського континенту: Судані, Нігерії та Ефіопії.

Крім цього, споживання яловичини в світі за вісім років збільшиться на 10%, свинини — 9%, а молочних продуктів — 20%.

«Таке зростання попиту на м’ясо і молочну продукцію призведе до зростання попиту на кукурудзу», — зауважив Дмитро Приходько.

За пронозами ФАО, країни азіатського регіону та північна Африка збільшать споживання кукурудзи на 16%, а країни Латинської Америки, передусім Бразилія та Аргентина — на 20%.

«У Європі теж очікується зростання споживання кукурудзи на 12%», — додав економіст.

PigUA.info за матеріалами agravery.com

Більше новин
Події аграрного фронту
12-груд-2022

Виходить на фінішну пряму збирання зернових та зернобобових культур.

  • Врожай зібрано з  9,7 млн. га (87% засіяних площ), маємо наразі вже 43,6 млн т зерна., у тому числі:пшениці — 19,4 млн т;
  • кукурудзи на зерно — 17,2 млн т (по цій культурі буде ще значний приріст, наразі її зібрано з 66% засіяних площ, залишилось ще майже 1,4 млн га);
  • ячменю — 5,6 млн т;
  • гороху — 261 тис т;
  • гречки — 157 тис т;
  • проса — 99,5 тис. т.
  • Лідер серед регіонів по збору зерна — Вінницька область (3,8 млн т).

Також :
насіння соняшника — 10 млн т;
сої — 3,7 млн т;
ріпаку — 3,2 млн т;
цукрових буряків — 8,9 млн т коренів.

PigUA.info за матеріалами t.me/getmantsevdanil/3914

Детальніше
У Німеччині через нестачу газу може постраждати птахівництво
01-серп-2022

Німецька птахівнича промисловість стурбована відключенням газопостачання в усьому ланцюжку вирощування птиці.

Про це повідомляє euromeatnews.

«На карту поставлено національну продовольчу безпеку, якщо виникне реальна нестача енергії. Наша промисловість протягом багатьох років робить вагомий внесок у забезпечення населення м'ясом та яйцем. Ми більше не можемо цього гарантувати», — попереджає голова Федеральної асоціації фермерських виробників курятини та віце-президент Центральної асоціації німецької птахівничої промисловості Штефан Тіпкер.

За його словами, зараз птахівники перебувають у повному тумані: з боку федерального уряду і Міністерства продовольства та сільського господарства відсутня чітка комунікація щодо можливих сценаріїв нестачі газу. Ситуація критична в усьому ланцюжку створення вартості, оскільки окремі етапи виробництва інкубації, вирощування, відгодівлі, виробництва та переробки кормів безпосередньо взаємопов'язані, те саме стосується і утримання курей-несучок.

Стефан Тіпкер підкреслює, що навіть окремі збої в подачі енергії в ланцюзі можуть мати довгострокові наслідки для всього процесу. З міркувань благополуччя тварин та продовольчої безпеки Тіпкер закликає віддати пріоритет німецькій птахівничій галузі як частині критичної інфраструктури газопостачання.

«За запитом федерального уряду наша галузь нещодавно надала вичерпні дані про необхідні потреби в енергії по всьому нашому ланцюжку створення вартості. Тепер терміново необхідно, щоб ми отримували достовірну інформацію Міністерства продовольства та сільського господарства про те, як упоратися із цією надзвичайною ситуацією», — каже Тіпкер.

На додаток до масових порушень прав тварин неминуче примусове припинення виробничих процесів також призведе до порушення ланцюжків постачання та порожніх полиць для яєць, м'яса та продуктів переробки в супермаркетах у короткостроковій перспективі.

agroportal.ua

Детальніше
АЧС: нові випадки у Запорізькій області
18-черв-2018

Станом на 15-те червня 2018 року в Україні зафіксували нові випадки африканської чуми свиней. Про це повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби.

Так, в особистих підсобних господарствах громадян в с. Приморське (Василівський район, Запорізька область) зареєстрували захворювання та падіж свиней.

При дослідженні відібраних проб біоматеріалу в лабораторії виявили ДНК вірусу АЧС.

В осередку захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника хвороби.

pigua.info

Детальніше
Урожай-2022: чи врятують альтернативні технології українське зерно
17-черв-2022

Україна вже почала жнивувати. Першими в поле вийшли аграрії Одеської та Миколаївської областей на збір ранніх зернових. Коли в країні розпочнеться масовий збір урожаю-2022, катастрофічно постане питання його зберігання. Тож аграрії шукають альтернативні шляхи та вивчають нові технології консервування зерна.

В той час як світ чекає на український експорт, Україна намагається усунути логістичний колапс. У транспортному відомстві, яке під час війни намагається вивезти максимальний обсяг експорту, порахували, що таку кількість зернових неможливо вивезти.

«Через порти (Рені, Ізмаїл, Кілія) можна вивезти 600-800 тис. т зернових на місяць. Ще 1,5 млн т — перевезення «Укрзалізницею» та 700 тис. т — автотранспортом. У кращому випадку при максимальному задіянні всіх варіантів зможемо експортувати до 3 млн т щомісяця. При цьому нагадаю, що до війни ми щомісяця експортували 5-7 млн т через морські порти. Тож за таких темпів ми не зможемо вивезти наявний урожай», -  Валерій Ткачов, заступник директора Департаменту комерційної роботи АТ «Укрзалізниця»

За прогнозами, цього року Україна збере близько 65 млн т збіжжя, при цьому залишається невивезеним ще близько 20 млн т минулорічного врожаю. При цьому загальні потужності складського збереження розраховані на 57 млн т, з яких частина втрачена в результаті обстрілів чи окупації. 

Вартість зберігання зросла з 3 до 5 $/т

У Групі АГРОТРЕЙД наразі намагаються продати та експортувати якомога більше зерна, щоб звільнити елеватори під новий урожай. Але розуміють, що проблему українського експорту без портів не вирішити.

«Ціна зерна падає, а вартість логістики зростає. В цій ситуації за все заплатить український фермер — тим, у кого немає запасу міцності, експорт нового врожаю принесе суттєві проблеми», - Андрій Бут, директор департаменту зовнішньої торгівлі Групи АГРОТРЕЙД

 

Щодо зберігання зерна, то в компанії переконані, що на даний час один із найбільш реальних і доступних способів збереження отриманого врожаю — полімерні рукави. В них можна зберігати майже всі зернові культури: кукурудзу, сою, пшеницю, ячмінь, соняшник та інші.

«Вартість зберігання 1 т зерна в середньому стартує від $3. Якщо воно буде зберігатись у рукаві чотири місяці, то відповідно витрати при використанні даної технології становитимуть $0,75. При цьому зерно в таких біг-бегах може перебувати до пів року», - Сергій Макаренко, керівник відділу реалізації насіння Групи АГРОТРЕЙД

Сергій Макаренко відзначає, що серед переваг такого типу зберігання зерна — мінімізація витрат, незалежність від умов роботи елеваторів, а також збереження показників зерна з погляду чистоти, вологи та інших якісних показників.

Тимчасове рішення, але не для всіх

В «Баришівській зерновій компанії» вже закупили рукави, і цього року планують 50-60 тис. т кукурудзи — третину від очікуваного врожаю — зберігати саме за такою технологією. Вона має певні обмеження, і з 6 елеваторів компанії для закладання рукавів придатний лише один.

«Раджу сільгоспвиробникам закупити рукави, незважаючи на те, що ця технологія зберігання подорожчала під час війни з 3 до 5 $/т, і самі рукави зросли в ціні на 50-60%. Це може бути тимчасовим рішенням, але знов-таки не для всіх. Не кожен елеватор має поруч поле, не кожне поле можна використовувати під цю технологію», - Таір Мусаєв, комерційний директор ТОВ «Баришівська зернова компанія»

Таір Мусаєв деталізує, що використовувати технологію зберігання зерна в рукавах можна на елеваторах, де поруч є велике поле. В інших випадках — потрібна додаткова перевалка та навантажувачі. 

Також тут велику роль відіграє погодний фактор: щоб закласти рукав чи його розпакувати, потрібен або мороз, або суха погода.

Вимоги до технології зберігання зерна в рукаві

Можна укладати рукава в полі після попереднього доопрацювання необхідних ділянок і навіть просто на стерні після збирання озимої пшениці.

Під мішком не має бути гострих предметів або гілок, які можуть пошкодити цілісність конструкції. 

Площа під рукавом має бути рівною, щоб не збиралася дощова або тала вода.

Якщо підприємство не має власного парку завантажувально-розвантажувальної техніки, її завжди можна взяти в оренду.

За наявності техніки та майданчика старт процесу укладання займає близько пів години.

В компанії «Епіцентр Агро» вже 5 років для зберігання зерна використовують силобеги, поступово впроваджуючи їх у кожному кластері та знайомлячи працівників із цією технологією. Агрохолдинг наразі забезпечений усією необхідною технікою та має досвід щодо температурного режиму та часу зберігання.

«Після завершення посівної ми відразу включилися у вирішення питання розміщення нового врожаю, оскільки навіть маючи власні потужності зі зберігання 1,5 млн т, розуміємо, що в нас не вивезено 600 тис. т, а зберемо ще 1 млн т. Тож цього року плануємо 300 тис. т закладати в силобеги. Будемо закладати на зберігання кукурудзу і, можливо, соняшник», - Світлана Нікітюк, керівник центрального офісу департаменту з аграрних питань «Епіцентр Агро»

За словами Світлани Нікітюк, у березні «Епіцентр Агро» розпочав будівництво «з нуля» двох елеваторів та запустив один елеватор після реконструкції.

«Попри те, що ми розуміємо, що війна — це в тому числі й економічна криза, але це ще й можливості. Пішли свідомо на ці ризики. Будуємо, розуміємо, що війна закінчиться, а ми вже будемо запускати елеватори і мати додаткові ємності для зберігання, додаткові робочі місця та підтримку економіки податками», — зазначає Світлана Нікітюк.

Інші учасники ринку поки не вбачають можливості будівництва нових елеваторів. Зокрема, Таір Мусаєв зазначив, що окрім часу, потрібного для будівництва, зросла й вартість металу, відсутні необхідні складові, які потрібно буде завозити в Україну і платити за це у валюті.

AgroPortal.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок