Євросоюз надасть аграріям €800 млн. кредиту

11-лип-2019

Кабмін затвердив вимоги до банків-учасників спільного з Європейським інвестиційним банком проекту «Основний кредит для аграрної галузі — Україна» та валютно-фінансові умови субфінансування.

Загальна вартість проекту складає 800 млн. євро. Проект передбачає фінансування з боку ЄІБ в розмірі 400 млн. євро та співфінансування погоджених проектів з інших джерел (кредити банків-учасників або власні кошти підприємств).

«Міністерство фінансів активно працює над залученням довгострокових фінансових ресурсів в економіку України. Реалізація проекту позитивно вплине на бізнес-клімат, створить передумови для активізації інвестиційної діяльності, допоможе українським аграріям наростити виробничі потужності та створити нові робочі місця», — сказав Юрій Гелетій, заступник Міністра фінансів з питань європейської інтеграції.

Кошти проекту будуть надані малим та середнім підприємствам аграрної галузі України — до 70% від загального обсягу фінансування, а 30% будуть інвестовані в інфраструктуру операторів державного сектору: дослідні станції, випробувальні лабораторії, обладнання для досліджень та професійного навчання. Кредити будуть надаватися терміном до 10 років.

Довідково: Законом України від 20 вересня 2016 року № 1530-VIII ратифіковано Фінансову угоду (Проект «Основний кредит для аграрної галузі - Україна») між Україною та Європейським інвестиційним банком.

Прес-служба Міністерства фінансів України

Більше новин
Експорт української агропродукції до ЄС збільшився на 31,4%
04-серп-2017

Експорт української продукції до європейських країн за січень-червень 2017 збільшився на 31,4%,  або на 663,4 млн дол. США, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, та склав $2,774 млрд. 

Про це заявила заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева, повідомляє прес-служба міністерства.

«Сьогодні країни ЄС стабільно займають друге місце в регіональній структурі нашого аграрного експорту. За результатами першого півріччя 2017 року їх частка становила 34,9%. Загальний зовнішньоторговельний обіг між Україною та країнами ЄС також збільшився на 24,1%, або на $739,3 млн, у порівнянні з аналогічним періодом 2016 року, та склав $3 802,8 млн. Це конкретний результат дії Угоди про ЗВТ між Україною та ЄС», — розповіла Ольга Трофімцева.

За словами заступника міністра, у порівнянні з відповідним періодом 2016 року, за шість місяців поточного року зросли обсяги постачання до європейських ринків таких українських агротоварів, як: кукурудза — на $344,1 млн (або на 54,3%); соя — на $98,1 млн (в 3,3 рази); макуха — на $37,7 млн (на 18,5%); олія соняшникова — на $36,4 млн (на 5,3%); м’ясо та харчові субпродукти птиці — на $27,8 млн (на 94,4%); маргаринова продукція — на $18,7 млн (в 13 раз); екстракти солодові, продукти з борошна, крупи — на $12,2 млн (в 78,7 рази); ячмінь — на $9,1 млн (в 2,6 рази); хлібобулочні, кондитерські вироби — на $9,1 млн (на 97,5%); плоди та горіхи сирі або варені, морожені – на $8 млн (на 70,7%); мед — на$ 6,9 млн (30,6%).

«Серед лідерів-імпортерів були Нідерланди з часткою  в загальному експорті до ЄС 17,6%, Іспанія — 17%, Італія —13,5%, Польща — 12,1%, Франція — 6,8%, Німеччина — 6,7%, Великобританія — 3,8%, Португалія — 3,3%, Бельгія — 3 % та Угорщина — 2,1%», — підкреслила Ольга Трофімцева.

milkua.info

Детальніше
Аграрії отримали лише 2,3% коштів за програмою компенсації вартості сільгосптехніки
11-жовт-2017

За даними Мінагрополітики, станом на 1 жовтня 96 аграрних підприємств отримали компенсацію на суму 11,58 млн грн за придбані ними 149 одиниць української сільгосптехніки. А це лише 2,3% з 550 млн грн, виділених у держбюджеті 2017 року на програму «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» за напрямом «Часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва».

Про це зазначив науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Ярослав Навроцький, повідомляє прес-служба ННЦ.

За його словами, перевагами програми найбільш активно скористалися аграрії південних областей України: 39 підприємств закупили 56 одиниць техніки на суму 24,9 млн грн.

Сільгосптоваровиробники центральних областей — 24 підприємства — придбали 35 одиниць агротехніки та обладнання на 10,3 млн грн. Машинно-тракторний парк 14 сільгосппідприємств Сходу поповнився 29 одиницями нової техніки, за яку заплатили 11,2 млн грн. У Західній Україні 12 агропідприємств закупили 19 одиниць вітчизняної техніки на суму 8,5 млн грн.

Найменше вітчизняної техніки — 10 одиниць на суму 3 млн грн — в рамках державної програми придбали сільгосптоваровиробники 7 підприємств північних областей.

У регіональному розрізі найбільша кількість заявок надійшла із Запорізької області — 17 на 19 одиниць техніки, та Миколаївської — 10 на 19 одиниць техніки. По дев’ять заявок надійшло від агропідприємств Луганської та Черкаської областей — на 13 та 11 одиниць техніки відповідно.

«Підприємства Волинської, Житомирської, Закарпатської, Івано-Франківської та Львівської областей не подали жодної заявки. Решта регіонів також досить пасивно реагують на спроби держави підтримати вітчизняного товаровиробника сільгосптехніки», — зауважив Навроцький.

На його думку, низька дієвість програми компенсації вартості сільськогосподарської техніки зумовлена, перш за все, бюрократичними аспектами процесу — оформлення заявки, подача інформації для заповнення форм, відкриття додаткових рахунків у державних банках тощо.

Негативно вплинуло й подовження у 2017 році термінів прийому заявок від виробників сільгосптехніки щодо включення їх продукції до Переліку вітчизняної техніки та обладнання для АПК, вартість яких частково компенсується за рахунок коштів держбюджету, до 1 травня. Адже до цього часу агропідприємства вже не лише здійснили більшість весняних польових робіт, під які могла би закуповуватися сільгосптехніка в рамках державної програми, а й частково вже визначилися з її придбанням на осінньо-польовий період.

Крім того, згідно з бюджетним розписом Мінфіну, перша виплата компенсацій відбулася лише у ІV кварталі (жовтень), тоді як закупівля техніки здійснюється протягом всього року. Отже, відтермінування отримання компенсації зменшує привабливість державної програми підтримки.

Читайте також: Як держава підтримає свинарів у 2018-му?

«Але найважливішим чинником, який зумовив невиконання державної програми „Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників“ за напрямом „Часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва“, є недостатня якість та ефективність вітчизняної техніки порівняно з іноземними аналогами, що демотивує потенційних претендентів брати участь у цій програмі», — підсумував Навроцький.

Нагадаємо, за даними Мінагрополітики, станом на 3 жовтня, вже 74 аграрним підприємствам направлено 11,58 млн гривень за програмою часткової компенсації за придбану сільгосптехніку українського виробництва в рамках бюджетної підтримки сільгосптоваровиробників.

PigUA.info за матеріалами agravery.com

Детальніше
Названі негативні фактори, які стримують розвиток вітчизняної молочної галузі
02-черв-2020

Не захищаючи українського виробника, — ми штовхаємо українську галузь до подальшого згортання.

Про це розповіла Ганна Лавренюк, віцепрезидент Асоціації виробників молока (АВМ).

Вона назвала негативні фактори, які стримують розвиток вітчизняної молочної галузі:

  • нестабільна аграрна політика;
  • брак національної стратегії розвитку галузі;
  • відсутність механізмів пільгового права купівлі сільгоспземель для власників молочних ферм;
  • відсутність захисту вітчизняного виробника молочки від наростаючого імпорту набілу.

Однак, разом із тим наголосила, що молочне скотарство — важливий інструмент розвитку економіки та наповнення місцевих і державного бюджетів, адже генерує вдвічі більше податків із гектару, ніж рослинництво, а один працівник МТФ створює робочі місця для ще мінімум десятьох у суміжних галузях.

«В Україні є смачні і якісні вітчизняні молоко та молочні продукти, адже українські молочні ферми, зокрема учасники АВМ, постійно інвестують у технологічність, якість та безпечність. Причому ми, звичайні споживачі, теж відіграємо чималу роль у розвитку вітчизняного аграрного сектору — просто обираючи продукти «зроблено в Україні», ми інвестуємо у розвиток і процвітання своєї країни, доріг, медицини та освіти», — зазначила Ганна Лавренюк.

milkua.info

Детальніше
Виробництво сої в світі буде рости - прогноз
01-квіт-2017

Експерти IGC прогнозують, що в сезоні-2017/18 у всьому світі буде спостерігатися зростання виробництва соєвих бобів. Таким чином, світове виробництво сої складе 345 млн тонн.

Нагадаємо, що згідно з попередніми прогнозами в поточному МР урожай соєвих бобів повинен скласти 341 млн тонн. Зростання врожаю в 4 млн тонн пояснюється збільшенням посівних площ в більшості ключових країн, які виробляють цю культуру.

Щодо кінцевих запасів по сої в наступному сезоні вони можуть скоротитися до 35 млн тонн (-3 млн т). Скороченню посприяє високий попит з боку харчової та кормової промисловості.

На тлі збільшення відвантажень в напрямку країн Азії, обсяги світової торгівлі продукцією в 2017/18 МР можуть зрости до 145 млн тонн.

ІЦ УАК за матеріалами УкрАгроКонсалт

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок