Аграріїв будуть вчити продавати в ЄС

21-лют-2018

З першого березня аграріїв вчитимуть торгівлі з ЄС — почне працювати онлайн-курс Smart Exporter. Чому вчитимуть та навіщо це треба?

«Аграрії зможуть отримати всю необхідну інформацію щодо експорту до ЄС: вимоги, бази, принципи, як зареєструватися, куди звертатися. Все це буде розібрано в теорії та продемонстровано на практичних прикладах», — розповів вчора на презентації курсу розробник та лектор курсу Олег Мирошніченко.

Чому саме в ЄС? «Завдяки стосункам с ним український бізнес стає глобальним. Компанії, які почали працювати з європейськими партнерами, звертають увагу на інші ринки — США, Канаду, Азію. Завдяки переорієнтації на ЄС змінюються стандарти», — говорить заступник міністра агрополітики Ольга Трофімцева. Її слова підтримує радник з харчового законодавства IFC Катерина Онул: «В ЄС одні з найвищих стандартів світу щодо харчової продукції. Тож право експортувати в ЄС — перепустка для будь-якої харчової компанії на ринки світу».

Але не варто й забувати про 500 млн платоспроможних споживачів в європейських країнах. Нагадаємо, що за даними Мінагро 2018 року країна експортувала продуктів до країн ЄС на $5,8 млрд, на 37,1% більше рік до року. Головними продуктами українського агроекспорту були зернові злаки — $1,7 млрд, олія — $1,4 млрд, насіння олійних культур — $1,1 млрд. Експорт м’яса птиці збільшився в 2017 році порівняно з 2016 на $64,9 млн, продуктів з борошна та крупи — на $32,4 млн, соків — на $28,3 млн, меду — на $25,5 млн, кондитерських виробів — на $15,4 млн, масла вершкового — на $11,7 млн. ТОП-5 торговельних партнерів України в ЄС очолюють Нідерланди з часткою 18%. Далі йдуть Іспанія — 14,3%, Польща — 13,2%, Італія — 12% та Німеччина — 10,5%.

Тим часом, говорить Трофімцева, аграрії досі відчувають брак знань щодо експорту на цей ринок. «Ми стикнулися з тим, що аграріям бракує якісної інформації про ринки та регулювання у ЄС, що існує велика кількість відкритих джерел, що дають відповіді на питання, але їх важко знайти, та люди не вміють користуватися цими інструментами», — говорить Олег Мирошніченко. За його словами, в експорті до ЄС немає нічого складного, головне — витратити певний час для того, щоб в цьому розібратися. Тим більше, що інколи добре володіння статистичними базами дозволяє не тільки зрозуміти як саме експортувати в ЄС, а й куди саме експортувати, де краще купуватимуть вашу продукцію.

«З 2009 року ми почали експортувати та робили це переважно на російський ринок. Коли почалась війна, ринок закрився та ми почали збирати інформацію про експорт в ЄС по різних джерелах — робили запити, шукали по базах, отримували відповіді від міністерств різної якості та інформативності. В цьому курсі зібрано всю необхідну інформацію», — розповідає співвласник компанії «Завод сільгоспмашин» Володимир Цвілий, що був рецензентом Smart Exporter. Курс змусив вже експортуючу компанію дещо змінити свою стратегію — звернутися за підтримкою до ЄБРР та відкрити мультимовний сайт, орієнтований на основні ринки збуту.

«З 2015 року ми даємо гранти, розвиваючи експорт України в ЄС. В тому числи спонсоруємо участь підприємств малого та середнього бізнесу в міжнародних виставках — вже 170 компаній отримали на це гроші. Проходження такого курсу дало б їм можливість мати всю інформацію щодо майбутніх контрактів», - говорить координатор з комунікацій Western NIS Enterprise (донор онлайн-курсу) Міла Маркітан.

Курс складатиметься з шести модулів, в кожному з яких будуть навчаючі відео-роліки, супроводжуючі матеріали з посиланнями на всі необхідні бази ЄС та тексти, які дозволять перевірити свої знання та отримати бали. Слухач, який отримає 60% балів, матиме відповідний сертифікат. Модулі з’являтимуться раз на тиждень, загалом буде 25 навчальних роликів, тривалістю 7−17 хвилин. Потім, після того, як курс буде викладений на платформу Educational Era, його можна буде пройти всім бажаючим. «Під час курсу буде зворотній зв’язок — секція обговорення, де я зможу відповісти на всі запитання. Також будуть тестові завдання на реальних прикладах, можливість отримати практичні навички», — говорить Мирошніченко.

Структура проекту:

Портал Європа, стандарти, робота із статистикою (угода про Асоціацію, структура та логіка; обов’язкові, добровільні та корпоративні стандарти; Євростат, Trade Helpdesk, TradeMap).

Технічне регулювання ЄС (архітектура, принципи, бази даних)

Регулювання та електронні ресурси з безпечності їжі, кормів, тварин та рослин;

Електронні ресурси ЄС щодо інтелектуальної власності (бази даних ТМ, промислових зразків тощо)

Заснування бізнесу в ЄС, пошук та перевірка партнера.

Митні та податкові бази даних, джерела маркетингової інформації, бази державних закупівель.

agravery.com

Більше новин
Україна має шанси стати агротехнологічним хабом світового масштабу
11-жовт-2017

В Україні високий потенціал галузей ІТ та агро. Тож необхідно працювати над поєднанням цих двох перспективних з точки зору бізнесу галузей та побудувати між ними синергетичну взаємодію.

Про це пише у своєму блозі на НВ Юрій Петрук, голова асоціації AgTech Ukraine.

«Зараз Україна реально має шанси стати агротехнологічним хабом світового масштабу. У нас є розумні люди з хорошою експертизою в технологіях, ми вирощуємо більше 70% із переліку сільгоспкультур, які котируються на біржі. До того ж у нашій країні представлені агровиробники всіх розмірів — від фермера, що вирощує 2 га малини, до величезних агрохолдингів із земельним банком понад 800 тис. га. І гарна новина в тому, що ми можемо бути провайдером технологій для таких аграріїв по всьому світу і ця ніша ще практично вільна», — зазначає Юрій Петрук.

«Як Україна представлена у темі агро на світовому ринку? Сьогодні на світовому агроринку Україна є одним із найбільших експортерів зернових та олійних культур, також ми займаємо почесні місця у рейтингах експорту іншої агропродукції. Але торгуємо при цьому переважно сировиною та продуктами низького ступеня переробки. Що зменшує потенційну маржинальність бізнесу.

І тут є вікно можливостей для ефективної взаємодії з технологічними компаніями. По-перше, потрібно розвивати технології для переробної галузі, які дозволять підвищити експортну виручку та дадуть можливість замінити іноземне обладнання вітчизняним. По-друге, хотілося б, щоб у перспективі 10 років Україна перетворитися з експортера сировини на експортера технологій з високою інтелектуальною доданою вартістю», — підкреслює експерт.

За його словами, вже сьогодні українські компанії продають за кордон GPS-обладнання (BITREK, IT-lynx), автопілоти та системи паралельного водіння (FieldBee), дрони (Kray Technologies, DroneUA), програмне забезпечення (eFarmer), бібліотеки для картографії (LeafLet) та різноманітні сенсори (SkokAgro). Вони надають послуги обробки даних (Cropio, AgriEye) та працюють над розробкою безпілотних тракторів і сервісів обробки геопросторових даних разом із великими міжнародними корпораціями.

«А стартапи розробляють справжні технології майбутнього. Такі як флоти дронів для обприскування промислових посівів, барабанні теплиці для прискорення вирощування продукції, генератори води з повітря, системи аналітичної підтримки прийняття рішень», — зауважує Юрій Петрук.

На його думку, наступний рік для агросектору в Україні має бути насиченим, і для цього є цілий ряд причин. «Так, наприклад, кілька міжнародних корпорацій прийняли рішення завезти до нашої країни свої інноваційні бізнеси та R&D департаменти. Крім того, на наш ринок молодих проектів почали звертати увагу серйозні венчурні інвестори — Syngenta Ventures, Google Ventures, фонди з Польщі, Франції та Великобританії.

Є плани побудови в Україні централізованої системи метеостанцій для сільського господарства та розширення існуючих мереж GNSS RTK для підвищення точності GPS-навігації техніки та чіткої роботи систем автопілотування.

Наступного року вийдуть на стадії промислового випробування багато українських проектів з виробництва сенсорів. А це означає підвищення доступності даних технологій для аграріїв і появу внутрішньої конкуренції", — зазначає експерт.

Він підкреслив, що в українських аграріїв поступово формується розуміння переваг використання програмних продуктів у своєму бізнесі на різних рівнях. «Це означає, що ринок стає більшим і відкривається для нових рішень та розширення функціоналу вже існуючих. Відповідно і розробники поступово розвивають свої продукти та будують більш цілісну для споживача екосистему.

Поступово збільшується кількість людей, яким цікаво створювати проекти у сфері агро. При цьому, у стартапів зростає рівень підготовки та професійної експертизи. За останній рік декілька українських проектів потрапили до міжнародних акселераторів і вийшли на зарубіжні ринки. Наприклад, KRAY Technologies, Avision Robotics, AgriEye, BIOsens, Water Cloud. А це означає, що тепер вони можуть ділитися цим цінним досвідом.

Також цього року декілька великих агрохолдингів завершили цикл випробування технологій точного землеробства у промислових масштабах. Більшість з них уже змогли побудувати інтегровану систему від картування ґрунтів до диференційованого висіву та внесення добрив. І якщо результати після завершення сезону покажуть готовність компаній до масштабування цього досвіду, то варто очікувати підвищення платоспроможного попиту на весь спектр технологій та сервісів точного землеробства», — зазначає Юрій Петрук.

milkua.info

Детальніше
В ЄС відправляють худобу на бійню раніше звичайного
17-лип-2020

Раніше відправляти велику рогату худобу на бійню через подорожчання кормів змушені виробники м'яса в Європейському Союзі (ЄС).

У доповіді Європейської комісії прогноз виробництва яловичини уточнюється в бік зниження. Виробництво знижується через падіння попиту з боку громадського харчування. Зростання цін на корми підштовхує виробників забивати худобу раніше звичайного.

Єврокомісія прогнозує зростання експорту яловичини на 2%. При цьому очікується зниження імпорту на 7%. Попит на м'ясо знизився через падіння кількості туристів в Європу, закриття ресторанів і кафе, викликаних пандемією коронавіруса.

DairyNews.ru

Детальніше
В Україні скасували отримання дозволу на перевезення габаритної техніки
14-квіт-2021

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.2020 №196 «Про внесення змін до Правил дорожнього руху» скасовано необхідність отримання дозволу для переміщення дорогами великогабаритної сільськогосподарської техніки. 

Про це нагадали в департаменті агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації.

Тепер аграріям не потрібно отримувати дозвіл на переміщення сільськогосподарської техніки шириною до 3,75 метрів.

Відповідно до цієї Постанови:

у Правила дорожнього руху вводиться термін «сільськогосподарська техніка»;

для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, збільшено габаритну ширину з 2,6 м до 3,75 м;

Крім того, визначаються додаткові умови руху сільськогосподарської техніки з габаритною шириною, яка перевищує габарити 2,6 м, а саме:

  • обладнання техніки знаком «Розпізнавальний знак транспортного засобу»;
  • супровід сільськогосподарської техніки автомобілем прикриття з проблисковими маячками та додатковими знаками;
  • встановлення габаритних вогнів по ширині сільськогосподарської техніки зліва та справа;
  • забороняється рух сільськогосподарської техніки в колоніта в умовах недостатньої видимості.

«Відміна отримання дозволів на переміщення великогабаритної сільськогосподарської техніки для аграріїв є вагомою складовою при проведенні польових робіт у стислі терміни погожих днів. Адже сільськогосподарське виробництво — це „фабрика під відкритим небом“, і часто зі змінами погодних умов аграрії не завжди могли чітко спланувати час і маршрути переміщення їх техніки. Змінити умови природного середовища ми не можемо, проте ми можемо організовано і злагоджено провести польові роботи в оптимальні терміни — посіяти, обробити, зібрати, доставити на елеватори і реалізувати якісну продукцію сільськогосподарських культур», — зазначила директор департаменту агропромислового розвитку Львівської обласної державної адміністрації Тетяна Гетьман.

Вона додала, що дотепер отримання відповідних дозволів потребувало приблизно щонайменше шість днів до початку руху техніки із зазначення маршруту і дати переміщення техніки. Тепер ж не треба чекати на отримання дозволів на кожний окремий виїзд по кожній одиниці техніки, а проведення сезону польових робіт зі значним спрощенням тільки на користь сільгосптоваровиробникам.

Детальніше
Болгарська компанія розроблятиме вакцину від АЧС
26-квіт-2019

Служба сільськогосподарських досліджень міністерства сільського господарства США (Agricultural Research Service, ARS) збирається видати міжнародній фармацевтичній компанії «Huvepharma» (Софія, Болгарія) ліцензію на виробництво експериментальної вакцини проти африканської чуми свиней (АЧС).

Експериментальна вакцина захищена патентом, який був виданий міністерству сільського господарства США і Коннектикутському університету 11 жовтня 2016 року.

Раніше ARS опублікувала повідомлення про намір надати ексклюзивну ліцензію на кілька патентів, пов'язаних з розробкою вакцини проти АЧС, міжнародній компанії «Zoetis».

Довідка:

«Huvepharma» — фармацевтична компанія, яка спеціалізується на розробці, виробництві та маркетингу препаратів для здоров'я людини і тварин.

Компанія «Zoetis»  міжнародна компанія, що здійснює виробництво ветеринарних лікарських засобів.

PigUA.info за матеріалами feedstuffs.com

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок