РФ ввела временные ограничения на ввоз животных из Колумбии

Українські виробники молочної продукції збільшують її експорт, зокрема сухого молока та масла.

Про це говориться у повідомленні Асоціації виробників молока.

Як зазначається, обсяги продажів на внутрішньому ринку просідають з кожним місяцем через зниження купівельної спроможності громадян та перерозподіл споживачів усередині країни. До того ж, валютна виручка на тлі дорогого долара дає підтримку цінам на молоко в гривневому еквіваленті.

«Попри всі виклики для вітчизняних експортерів, рекордно високі ціни на молочні продукти у світі дали можливість наростити показники експорту в грошовому еквіваленті», — пояснюють експерти.
Так, за підсумками семи місяців Україна експортувала молочної продукції на загальну вартість $114,9 млн, що на 7,6% більше, ніж торік.

Найбільшу виручку принесли продажі сухого молока та масла — $46,8 та $33,2 млн відповідно. Основним ринком збуту для цих товарів тепер виступає ЄС.

Продажі молока та вершків незгущених за сім місяців зросли на 56,8% — до $8,8 млн. Продаж сиру зріс на 13,4% — до $15,95 млн.

У той же час суттєво просіли продажі кисломолочної продукції — мінус 50,2% (до $2,86 млн) та молочної сироватки — мінус 55% (до $7,2 млн). Останню в довоєнні роки продавали здебільшого до Китаю, а тепер через тривалу та дорогу логістику торгівля стала нерентабельною.

У липні 2022 р. було експортовано молочної продукції на загальну суму $26,7 млн, що на 11,7% вище показників червня поточного року та відповідає показникам минулого року.

«Імпорт молочних продуктів через здешевлення гривні та воєнні дії у 2022 р. скоротився майже на 30% — до $133,5 млн. Багато компаній-постачальників бояться працювати в країні, де йде війна. Основна частка у структурі імпорту — близько 80% — припадає на сири, які залишилися в списку критичного імпорту. Однак, навіть попри це, дорогий долар зробив свою справу, і загальний імпорт сирів за сім місяців поточного року скоротився на 20% — до $106,6 млн. В натуральному виразі це склало 20,3 тис. т», — додають в асоціації.

Найбільше скоротилась закупівля масла — мінус 74,5% (до $5,6 млн) та молока і вершків згущених — мінус 72,6% (до $2,8 млн).

Зокрема, у липні імпорт молочних продуктів склав $21,6 млн, що на 5% менше, ніж у червні, та на 31% менше, ніж у липні минулого року. За попередніми оцінками аналітиків, імпорт молочних продуктів у поточному році може скоротитися навіть вдвічі порівняно з довоєнним 2021 р. — до 0,3 млн т в еквіваленті молока.

agroportal.ua

Компанія «Епіцентр Агро» вже розробила декілька сценаріїв щодо роботи елеваторів і зберігання зерна на випадок затяжної війни. Враховуючи проблеми з вивозом збіжжя, яке зараз знаходиться на елеваторах, та надходження зернових нового врожаю, альтернативою для холдингу залишатимуться силобеги. Досвід такої технології зберігання компанія має з попередніх років.

Про це розповіла керівниця центрального офісу департаменту з аграрних питань холдингу «Епіцентр Агро» Світлана Нікітюк.

«Якщо в 2021/2022 МР ми заклали в силобеги 220 тис. т кукурудзи, то за найбільш песимістичним сценарієм, коли вивіз буде відсутній, для забезпечення розміщення збіжжя ранньої групи (пшениця, ріпак) та пізньої групи (соняшник, кукурудза) в силобеги потрібно буде закласти приблизно 400 тис. т збіжжя», — зазначає Світлана Нікітюк.

За її словами, наразі однією з головних задач для аграріїв є своєчасне проведення посівної та забезпечення України якісним зерном. Потім буде стояти завдання вчасних жнив і логістики для завезення збіжжя на елеватори.

«Інша не менш важливіша задача — це зберігання, продаж та вивіз зерна. Фіналізація цього процесу — це отримання коштів, з яких сплачуються податки державі, виплачуються заробітні плати працівникам, забезпечуються робочі місця, оскільки сільськогосподарська галузь була і залишається локомотивом економіки держави».

Вона додає, що першочергові задачі елеваторів «Епіцентр Агро» навіть під час війни незмінні — забезпечити якісне зберігання зерна. В умовах сьогодення — це зберігання на невизначений термін. Компанія відкрила свій фронт допомоги та приймає збіжжя інших холдингів, допомагаючи вивозити зерно з небезпечних областей. 

«Декілька наших елеваторів відвантажують пшеницю на наші млини на переробку для забезпечення продовольчої безпеки держави в борошні. Також елеватори відвантажують наше зерно і зерно сторонніх поклажодавців за підписаними контрактами до Європи. Але з цим маємо проблеми — відсутня логістика. При можливості оперативно завантажувати зерном вагони на наших маршрутних елеваторах ми маємо проблеми з погодженням планів перевезень та електронних заявок в АС «МЕСПЛАН». Окрім того, станції Ізов, Чоп, Ужгород вкрай перевантажені», — розповідає Світлана Нікітюк.  

Вона додає, що попри всі складнощі аграрії вірять в наші ЗСУ, вірять в найскорішу Перемогу і сподіваються, що вже найближчим часом всі гравці агроринку зможуть повернутися до повноцінного формату роботи і можливостей експорту через порти для забезпечення продовольчої безпеки світу в тому числі

AgroPortal.ua

Комитет по вопросам аграрной и земельной политики Верховной Рады поддержал законопроект №3318 «О ветеринарной медицине и благополучия животных» и рекомендовал Верховной Раде Украины принять его во втором чтении, сообщает пресс-служба Минэкономразвития.

Проект Закона комплексно регулирует три блока вопросов:

здоровье животных;

благополучие животных;

регистрации, производства и обращения ветеринарных препаратов.

Также проект Закона:

есть евроинтеграционным (имплементирует 14-ть актов ЕС)

есть дерегуляционные (существенно сокращает количество и сроки выдачи ветеринарных документов, предусматривает бессрочную регистрацию ветпрепаратов)

переводит по крайней мере «часть государства» в смартфон (предусматривает выдачу/получение электронных разрешительных документов, а также рецептов на ветпрепараты)

усиливает защиту интеллектуальных прав на изобретенные новые ветеринарные препараты;

ужесточает ответственность за нарушения в сферах ветеринарной медицины и благополучия животных;

позволяет уменьшить проблему антибиотикорезистентности.

«Принятие этого законопроекта — важный шаг, которого ждут крестьяне, представители маленького и большого агробизнеса, производители ветеринарных препаратов. Он позволит значительно сократить затраты времени и ресурсов на получение ветеринарных документов и сосредоточиться на развитии предприятий и хозяйств.

В результате украинские экспортеры и отечественные производители ветпрепаратов получат конкурентные преимущества и более легкую процедуру выхода на международные рынки, а ветеринарная практика в Украине будет развиваться в соответствии с лучшими европейскими стандартами.

Мы получим комплексную защиту здоровья и благополучия животных и получим инструменты для решения такой масштабной проблемы, как антибиотикорезистентность", — отметил заместитель Министра Сергей Глущенко.

С ключевыми изменениями, которые содержит проект Закона, можно ознакомиться по ссылке.

Корейские специалисты провели инспекцию украинских предприятий — производителей пищевых продуктов, заинтересованных в экспорте мяса птицы и продуктов из него на территорию Республики Корея.

Об этом говорится в сообщении Государственной службы по вопросам безопасности пищевых продуктов и защиты потребителей. 

«Рынок Республики Корея очень перспективен и интересен для украинских производителей продукции животноводства, которые ожидают его открытия. Для украинского бизнеса — это новые возможности, которые будут способствовать развитию отраслей и экономики в целом», — отметила председатель Госпродслужбы Владислава Магалецкая.

Представители Компетентного органа Республики Корея посетили Государственный научно-исследовательский институт по лабораторной диагностике и ветеринарно-санитарной экспертизе, три украинских предприятия по производству и переработке мяса птицы, а также районное управление Госпродпотребслужбы в Каневском районе.

«Корейская сторона отметила высокий уровень открытости украинского компетентного органа и предприятий, их хорошую подготовку и готовность к сотрудничеству для возможности открытия рынка Кореи для мяса птицы и продуктов из него из Украины.

После обработки предоставленных украинской стороной материалов, написания отчета и его утверждения корейская сторона предоставит свои требования относительно предприятий, которые могут подать заявку на аккредитацию корейской стороной для экспорта продукции птицеводства из Украины в Корею», — подытоижили в ведомстве.