Экспорт сухого молока продолжит снижаться

12 августа вступил в силу приказ Минагрополитики от 22 мая 2019 № 264 «Об утверждении Методов отбора образцов для определения максимально допустимых уровней микотоксинов в пищевых продуктах для целей государственного контроля» (зарегистрирован в Минюсте 12 июня 2019 под № 608/33579).

В приказе четко прописаны процедуры отбора образцов пищевых продуктов, методы отбора образцов сухофруктов, орехов и масличных растений, молока и молочных продуктов, детских смесей, зерен кофе и растворимого кофе, вина, соков и нектаров, алкогольных напитков, пищевых для детей, масла растительного происхождения и тому подобное. Также указанные методы отбора образцов для объемных партий и механизм подготовки образцов для определения микотоксинов в пищевых продуктах и ​​определения оценки партий или ее части.

Методы разработаны с учетом требований Регламента Европейского Парламента и Совета (ЕС) № 401/2006 от 23 февраля 2006 года, которым устанавливаются методы отбора образцов и их исследования с целью осуществления официального контроля за уровнями микотоксинов в пищевых продуктах.

Реализация приказа обеспечит выполнение евроинтеграционных обязательств Украины в сфере санитарных и фитосанитарных мер, предусмотренных Соглашением об ассоциации между Украиной и ЕС.

Принятие приказа позволит внедрить единые для государственных ветеринарных инспекторов, аккредитованных лабораторий и операторов рынка методы отбора образцов для определения максимально допустимых уровней микотоксинов в пищевых продуктах для целей государственного контроля, а также установить прозрачные и законодательно обоснованные требования при отборе образцов для указанных целей.

Пресс-служба Минагрополитики

С текущими ценами на молоко сейчас экономически обоснованно держать на ферме более 30 голов крупного рогатого скота.

Об этом рассказала председатель союза «Инновационное фермерство и кооперация» Ирина Кухтина.

По ее словам, животноводство, особенно молочарство — очень медленно окупаемый вид бизнеса. А по последним подсчетам, держать ферму до 30 голов — экономически бессмысленно.

«Один нетель стоит €1,5. С текущими ценами на молоко сейчас выгодно держать более 30 голов. Наши люди часто не учитывают амортизацию. Считают текущие затраты и прибыли, а обновление в расчеты не включают. С 20 головами семья зарабатывает примерно 2,5 тыс. гривен. Нет смысла этим заниматься. Когда больше 30 голов и есть система гноевыдаления, молокопровод, то это больше инвестиций, но это и около полумиллиона прибыли в год. Так уже можно работать», — уточнила Кухтина.

По ее мнению, государство должно поддерживать животноводство больше, чем растениеводство, ведь именно на развитие доходной фермы нужно больше капитальных инвестиций. В то же время, поддержку нужно распределять «с умом», а не кому-либо из отрасли.

«Я считаю, что с точки зрения государственной политики нужно инвестировать в то, что будет развиваться. Поддерживать так, чтобы то, что не сдохло в этом году, „отбросило копыта“ через три года — это средства на ветер. У нашей страны нет столько денег. Помогать нужно тем, у кого есть шанс вырасти. Например, фермер имеет 100 голов КРС и планирует докупить 50 — здесь нужно помочь. А строить новый коровник на 30 голов — расточительство», — считает Ирина Кухтина.

milkua.info

Закупівельні ціни на молоко в Україні тримаються практично без змін із окремими точковим укріпленням. Проте, це ще навіть не довоєнні показники.

За чотири місяці повномасштабної війни молочна галузь України змогла адаптуватися до абсолютно нових реалій та продовжує вирішувати нові виклики: від браку кадрів на фермі до проблем на кордоні при експорті.

За даними моніторингу 21 червня, середня ціна на молоко виросла на 4 копійки — до 10,17 грн/кг (без ПДВ) порівняно із попереднім моніторингом на початку червня. Втім, середньозважена ціна на молоко залишається на 4% нижчою, ніж у січні поточного року. Кілограм екстра ґатунку переробники купують в середньому по 10,57 грн, що на 4 коп. вище ціни попередніх двох тижнів. Вищий ґатунок коштує 10,03 грн/кг (+6 коп.), а перший — 9,91 грн (+3 коп.). Підтримку цінам складає поступове пожвавлення експорту молочних продуктів та повернення частини українців з-за кордону.

За даними Прикордонної служби, щодоби в Україну повертається близько 30 тис. українців. Це, у свою чергу, дає змогу посилити попит на молочну продукцію на внутрішньому ринку.

Крім того, експорт молочних продуктів, хоч і в менших обсяг, ніж того потребує ринок, та все ж відбувається. Наразі на світовому молочному ринку сформувалися сприятливі ціни на молочні продукти, що надає підтримку внутрішньому ринку. За даними, Державної митної служби, за чотири місяці 2022 року було експортовано молочних товарів на 47,4 млн дол., що на 16,1% менше, ніж за відповідний період минулого року. Більше половини експорту складало на масло (12,5 млн. дол.) та згущені молоко і вершки (18,9 млн. дол.). Основними торговими партнерами для України на сьогодні є країни ЄС (Польща, Нідерланди) та Молдова.

Наразі ріст цін на молоко у дві-чотири копійки з розривом у два тижні досить слабкий в порівнянні з інфляційними процесами, які відбуваються. Через суттєве здороження ПММ та інших складових собівартості ціни на молоко невиправдано низькі. І така ситуація спостерігається не тільки в Україні, а й усіх топових країнах виробниках молока. Молочний ринок «лихоманить», і рекордні ціни на молочні продукти не в змозі покрити собівартості виробництва. Середня ціна на молоко в Європі за рік виросла майже на третину до рекордних 46 євро/ц.

Подальший розвиток цінової кон’юнктури буде залежати від активності зовнішньої торгівлі та загального клімату на світовій арені. Основний акцент буде на експорті, так як внутрішнє споживання буде обмежене купівельною спроможністю.

Джерело: опитування АВМ

За півтора року очікується стагнація аграрного ринку, трейд теж падає. Щоб цього не сталося, державі набагато дешевше коштуватиме допомогти фермерам зараз. В іншому випадку держава втратить робочі місця, податки і не матиме надходження валюти.

Про це АgroPortal.ua повідомив власник Групи компаній «Прометей» Рафаель Гороян.

«Думаю, що наступного року буде різкий обвал виробництва пшениці, ячменю та кукурудзи. Соняшнику та сої буде достатньо, адже це високомаржинальні культури. Економічно вигідно буде сіяти соняшник, тому наступного сезону багато аграріїв виберуть саме цю культуру», — припускає Рафаель Гороян.

Також він зазначив, що в країні намічається глобальний тренд, коли сіятимуть лише великі компанії, які мають міцну фінансову подушку. А найбільше страждатимуть середній та дрібний фермер.

«Можна очікувати серйозних змін на ринку — багато хто піде, але прийдуть нові. Зараз усе йде до того, що навіть великі українські компанії будуть банкрутувати. Замість них прийдуть або великі іноземні компанії, або державна політика буде спрямована у бік дрібного і середнього фермера», — прогнозує Рафаель Гороян.

За його словами, щоб за два роки ми не побачили стагнації аграрного сектору, державі в найкоротший термін потрібно дотувати агровиробників під держгарантії.