Зерно сорго допомагає швидше нарощувати масу бройлерів

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» звернулась до голови Національного банку України Андрія Пишного з проханням змінити валютне регулювання стосовно фіксованого курсу гривні до іноземних валют та повернути гнучкий валютний курс. Про це повідомила пресслужба УКАБ.

Як ідеться у зверненні, з початком повномасштабної війни, яку розв’язала РФ проти України, зазнали суттєвих руйнувань і пошкоджень багато об’єктів інфраструктури, житловий фонд, об’єкти бізнесу, в т.ч. об’єкти сільського господарства. Крім того, через російську воєнну агресію виникли інші проблеми: суттєве подорожчання  логістики, занизькі закупівельні ціни на аграрну продукцію, затримки з відшкодуванням експортного ПДВ, що поставили агросектор, який завжди був рушієм економіки України, на межу рентабельності. Разом з тим на початку війни НБУ запровадив фіксований офіційний курс гривні до долара США.

«Ми розуміємо, що зазначені дії були спрямовані на підтримку стійкості економіки в умовах війни. Проте на сьогоднішній день, коли підприємства та компанії потроху відновлюють активну роботу та намагаються всіляко підтримати економіку країни, існування кількох курсів – офіційного, безготівкового та готівкового, фіксованого і вільного лише шкодить та породжує зловживання», - наголошується у зверненні.

Для експортерів аграрної продукції, які з відкриттям «зернового коридору» намагаються вивезти зібраний урожай та урожай минулого року, тим самим підтримати продовольчу безпеку у світі та наповнити державний бюджет валютною виручкою від експортних операцій, фіксований валютний курс є, по суті, додатковим податком, адже тепер вони втрачають близько 20% валютної виручки через різницю в курсах.

Наразі закупівля ресурсів (наприклад, насіння, добрив, засобів захисту рослин) відбувається за комерційним курсом, у той час як продавати аграрії вимушені за фіксованим курсом. Така ситуація створює додаткове податкове навантаження на легальний аграрний бізнес і водночас стимулює роботу чорного готівкового ринку.

«Враховуючи вищезазначене, УКАБ закликає керівництво НБУ підтримати експортну галузь України та прийняти рішення про повернення до гнучкого валютного курсу», - резюмується у зверненні.

АПК-Інформ

Наукове дослідження кліматичних змін та оперативне пристосування до нових умов у сільському, лісовому та рибному господарстві дозволить Україні зберегти позицію глобального гаранта продовольчої безпеки. Про це йшлося під час Міжнародної науково—практичної конференції «Кліматичні зміни та сільське господарство. Виклики для аграрної науки та освіти» за участі заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Олени Ковальової.

Участь у заході взяли представники ФАО, Мінагрополітики, Міносвіти, Мінекології, НААН України, НУБіП, Укргідрометцентру, Держпродспоживслужби, іноземних посольств, аграрних Вишів.

«Зміна клімату має величезний вплив на сільське господарство. Змінюється структура виробництва, технології, навіть структура споживання продуктів харчування. Світова спільнота приділяє значну увагу адаптації сільського господарства до кліматичних змін як в контексті забезпечення продовольчої безпеки, боротьби із бідністю, так і з спроможністю малих виробників здійснювати свою діяльність ефективно», — зауважила Олена Ковальова.

Ключовими напрямами співпраці Мінагрополітики, Мінекології, ФАО, наукових та освітніх закладів є питання впливу змін клімату і адаптації у рослинництві (вирішення питання зрошення і забезпечення водного балансу, пошук нових ефективних сортів і технологій), у тваринництві (попередження виникнення і поширення захворювань тварин, збільшення продуктивності тварин, доступність і якість кормової бази), у рибному господарстві (стан водних ресурсів України, запаси і розподіл основних видів риб), у лісовому господарстві.

«Наше завдання на сьогодні - віднайти правильні рішення і підтримати ті ключові галузі, які дадуть змогу Україні зберегти лідируючі позиції у забезпеченні продовольчої безпеки як на глобальному ринку, так і для вітчизняних споживачів. Рекомендації, міжнародний досвід, конкретні пропозиції є важливими для формування ефективних рішень і їх імплементації в чіткі нормативні акти. Це дозволить модернізувати традиційну модель аграрного виробництва з урахуванням глобальних кліматичних змін. Спільними зусиллями наукових установ, ФАО, Мінагрополітики напрацьовано перший варіант пріоритетних напрямів адаптації сільського, рибного та лісового господарства України до змін клімату до 2030 року», — зазначила заступник Міністра.

minagro

У китайському місті Ечжоу, провінція Хубей, на початку жовтня компанія Zhong Xin Kai Wei Elevage Moderne прийняла перших 3 700 племінних свиней у своїй 26-поверховій бетонній вежі. 

Будівля оснащена системою моніторингу рівня вентиляції, температури та вологості в реальному часі та шістьма гігантськими ліфтами, здатними транспортувати 240 свиней одночасно. Усе регулюється дистанційно з кімнати управління.

Компанія також намагається впровадити «кругове виробництво», включно з високотемпературною анаеробною ферментацією (незалежною від кисню), яка з гною вироблятиме до 120 000 кубометрів біогазу на день.

Після очищення від сірки цей біогаз можна використовувати для продокування електроенергії. Вона допоможе «зберігати свиней у теплі, забезпечувати гарячою водою для миття тварин, щоб турбуватись їхнє здоров’я, та водночас скоротити шкідливі викиди».

Розробники проєкту стверджують, що цей підхід допоможе вирішити два завдання одночасно: скоротити використання сільськогосподарських земель та задовольнити стрімке зростання попиту на свинину.

PigUA.info за матеріалами pragmatika.media

Згідно з даними Державної служби статистики, станом на 1 грудня п.р. запаси зернових культур в Україні становили 33,4 млн тонн, що на 10,3 млн тонн вище за показник на аналогічну дату роком раніше.

Як уточнюється, до звітної дати в аграрних підприємствах зберігалося 20,7 млн тонн зернових культур, що на 37% перевищує показник на 1 грудня 2020 р., а на підприємствах, що здійснюють переробку та зберігання, – 12,7 млн тонн, що на 58% більше за показник 2020 р.

Зокрема, до початку поточного місяця в наявності було 10,1 млн тонн пшениці (+49% до показника на 1 грудня роком раніше), 1,7 млн тонн ячменю (+25%), 20,6 млн тонн кукурудзи на зерно (+46%), 255,5 тис. тонн жита (+20%), а також 8,2 млн тонн насіння соняшнику (+27%).

АПК-Інформ