За утримання телят власникам буде нараховано 129 млн грн дотацій

ФГ «Велес Віта», що на Вінниччині, з 2018 року активно проводить реконструкцію і модернізацію підприємства. На одному із майданчиків було встановлено установку для сепарування гною.

Про це під час Національного дня ферми розповів Віктор Михайловський, заступник директора по тваринництву ФГ «Велес Віта».

Міні-завод встановили на відділку у с. Дружба, де молочне поголів'я складає близько 600 корів, доїльне обладнання Milkline (паралель 2×14). Вартість установки для сепарування гною разом із обладнанням становить 1,6 млн. грн. Основне завдання — виготовлення підстилки для корів.

Весь гній із ферми стікає у великі вигрібні ями, звідти подається на сепаратор. Відсепарована тверда фракція містить близько 40% сухої речовини.

«З одного боку, сепарування — енергозатратний процес (два двигуни споживають 30 кВт), з іншого має переваги — утилізація гною, постійно доступна підстилка для корів, органіка на поля», — розповідає заступник директора по тваринництву ФГ «Велес Віта». — Також були сумніви, чи не буде така підстилка провокувати виникнення маститів. Проте сумніви були безпідставні».

Частина твердої фракції іде на підстилку, а надлишок тракторами вивозиться на поле. Для розкидання добрив господарство має спеціальну техніку. Внесення мінеральних добрив вдається скоротити до 30−50%.

Довідка: ФГ «Велес Віта» знаходиться у Вінницькій області, Мурованокуриловецькому р-н. Утримують близько 4000 голів ВРХ, зокрема дійне стадо становить 1200 корів. Щодоби виробляють 41 тонну молока. Молочнотоварні ферми господарства розміщуються в селах Попелюхи, Дружба та Біляни.

MilkUa.info

Малі фермерські господарства спокійно можуть претендувати на виділення щонайменше 500 млн грн з 1,4 млрд грн програми компенсації відсоткової ставки по кредитам. Агро-Продовольча Рада вже готує пропозицію урядовцям.

Про це заявив Іван Слободяник, голова Агро-Продовольчої Ради та Всеукраїнського Конгресу Фермерів, під час зустрічі учасників конгресу з міністром аграрної політики і продовольства Романом Лещенком, передає прес-служба Агро-Продовольчої Ради.

«Державна програма компенсації відсоткової ставки на всіх аграріїв становить 1,4 млрд грн Всього в Україні зареєстровано орієнтовно 50 тис. суб'єктів господарювання в аграрній сфері, з яких 40 тис. — це фермери. З цих фермерів 30 тис. — це господарства до 500 га і вони не кредитуються банками і відповідно, випадають з цієї програми», — пояснює голова Агро-Продовольчої Ради.

Тобто цими 1,4 млрд грн з програми компенсації користуються лише 20% з усієї маси аграріїв, а 80% — ні.

«Звісно, півмільярда гривень це не вражаюча сума, але це вже допомога і держава має її надати. Це невеликі гроші, але вони ефективні. І поки рішення по бюджетній підтримці ще не затверджене, ми можемо реалізувати цю ідею та вивільнити гроші», — зауважив Роман Лещенко.

Українські агровиробники відчули дефіцит робітників на своїх підприємствах через сезонну хвилю трудової міграції.

Про це заявляє Геннадій Лапіцький, фермер з Володарки Київської області.

Повідомляється, що навесні в рази збільшився виїзд селян на роботу на польські ферми, а українські сільгоспвиробники не можуть знайти людей.

«Зараз у вітчизняному агросекторі не вистачає робітників. Ось, наприклад, у нас є земельні ділянки, які не пристосовані для землеробства. Там можна висаджувати сади, але немає людей, з якими це можна робити. Зупинити трудову міграцію зможе розвиток переробки. Для цього треба, щоб землю обробляли не земельні бандити або рейдери, які заради швидкої наживи безвідповідально по 10 разів сіють соняшник і знищують родючість грунтів, а місцеві фермери. Адже саме вони зацікавлені в розвитку економіки, своїх громад, створенні робочих місць для односельчан. Щоб у нас формувався середній клас, а не клас феодалів чи рейдерів і земельних бандитів», — вважає він.

milkua.info за матеріалами apostrophe

Впродовж останніх 10-ти років кількість внесених агрохімікатів у ґрунт збільшилась з 58 до 125 кг поживних речовин на 1 гектар посівної площі, що в свою чергу сприяє відновленню природної родючості ґрунту в Україні. Про це повідомили у відділі інформаційної політики та зв’язків з громадськістю Міністерства аграрної політики та продовольства України у відповідь на журналістський запит УНН.

"В Україні протягом останніх десяти років спостерігається позитивна тенденція збільшення кількості внесених агрохімікатів з 58 до 125 кг поживних речовин на 1 гектар посівної площі, що наближає нас до середньоєвропейських показників з урахуванням природної родючості ґрунтів, що дозволило забезпечити у 2018 році найбільший за всі роки існування самостійної України урожай зернових культур в межах 70,1 млн тонн. Збільшення внесення мінеральних добрив, посів сидератів та використання рослинних решток дало змогу максимально наблизитись до бездефіцитного балансу поживних речовин", - йдеться у повідомленні.

Зазначено, що основним із головних завдань аграріїв для отримання сталих урожаїв є внесення мінеральних та органічних добрив у визначених для ефективного живлення рослин дозах, з урахуванням запланованої урожайності, із дотриманням оптимального співвідношення між елементами живлення, що є об’єктивною необхідністю для забезпечення бездефіцитного балансу поживних речовин та збереження родючості ґрунтів.

"Одним із напрямків своєї роботи Мінагрополітики вбачає у встановленні дієвого державного нагляду (контролю) в частині дотримання земельного законодавства в питанні охорони, збереженні та відновленні родючості ґрунтів всіх категорій і форм власності та впровадження економічного стимулювання землекористувачів та орендарів земельних ділянок в разі їх дбайливого та господарського підходу до їх використання", - додали у відомстві.

У міністерстві також зауважили, що вирощування всіх без виключення сільськогосподарських культур, а не тільки соняшнику, ріпаку і сої зумовлюють втрати поживних речовин, які містяться в ґрунті та визначають його родючість і цим самим призводять до зниження агрохімічних показників (втрата гумусу, підвищення кислотності, вмісту азоту, фосфору і калію)

Джерело: УНН