ВР хоче ввести мито на експорт худоби

Шостий апеляційний адміністративний суд закрив провадження за позовом ПрАТ «Азот», яке входить до групи компаній Ostchem, щодо скасування квотування імпорту азотних добрив до України. Про це 14 вересня на своїй сторінці в мережі Facebook написав міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко.

«ПрАТ «Азот» відкликало позов до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі та Міністерства розвитку економіки про введення квот на імпорт азотних добрив. Таким чином, квот на імпорт азотних добрив не буде», - написав голова Мінагрополітики.

При цьому Р.Лещенко підкреслив, що дане рішення суду є «довгоочікуваним і позитивним для всього аграрного співтовариства України».

«Я неодноразово підкреслював, що Міністерство аграрної політики та продовольства України проти будь-якого квотування імпорту добрив. Воно знищує справедливу конкуренцію, дозволяє монополізувати ринок добрив і призводить до збільшення їхньої вартості. Таку позицію наша команда відстоюватиме і надалі», - резюмував міністр.

АПК-Інформ

Аграрний комітет намагається приділити питанню тваринництва особливу увагу. Результати можна помітити, поглянувши на програми держпідтримки.

Таку думку висловив народний депутат України, член депутатської групи «За майбутнє», секретар Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Іван Чайківський в своєму блозі на Latifundist.com.

Він підкреслив, якщо раніше відшкодування за покупку племінної корови або нетелей досягало 50%, то в цьому році відшкодування підвищено до 80%. Завдяки роботі уряду і аграрного комітету програмою відшкодування передбачено 50,4 тис. грн на одну голову.

«Я думаю, що для молочної галузі — це досить вагома підтримка і потужний крок вперед, який дозволить стати більш конкурентними на ринку. Аграрії зможуть купувати більш продуктивне поголів'я, замінювати наявне стадо на більш якісне. Зауважу, що сьогодні, наприклад, з нашої звичайної породою українська чорно-ряба можна виходити на зовнішні ринки на хороших умовах», — пояснив Іван Чайківський.

Однак, як вважає нардеп, українські аграрії можуть завозити високопродуктивне поголів'я з Європи, проводити заміну і отримувати більш високі результати, ніж ті, які в середньому отримують на молочних фермах сьогодні в країні.

Якщо влітку денна температура перевищує +20 °С, корови потребують додаткового активного охолодження. Його забезпечують за допомогою планомірного зволоження повітря або циркуляційних вентиляторів.

Серед устаткування, яке використовується для створення оптимальних параметрів мікроклімату, існують туманоутворювальні системи, здатні не лише зволожувати повітря, а й подавляти пил й усувати запахи.

Варіантом забезпечення корів прохолодою є їх обприскування водою із застосуванням вентиляторів.

Розрізняють дві системи: під високим і низьким тиском.

У першому випадку завдяки технології «миттєвого випаровування» туман утворюється без надмірного підвищення вологості повітря, що дозволяє уникнути поширення інфекцій і антисанітарних умов, сприяє поліпшенню обміну речовин в організмі тварин і збільшенню їх продуктивності.

Пряме обприскування корів водою під низьким тиском дозволяє досягти найбільшого ефекту охолодження. Шерсть корів зволожується, потім сохне — відбувається природне зниження температури тіла тварини.

Обидві системи зволоження ефективні за температури повітря понад +24 °C і відносної вологості 70%, тому автоматичне керування у цьому разі обов’язкове.

agrotimes

Війна стала причиною величезних збитків української економіки. Зокрема, за даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), галузь сільського господарства внаслідок воєнної агресії рф втратила до $6 млрд. Близько 30% земель сільськогосподарського значення потрапило під окупацію чи у зону активних бойових дій, були знищені посіви, техніка та зерносховища.

Функціонування цієї галузі є стратегічно важливим для утримання економіки держави. Усвідомлюючи це, компанії сфери сільського господарства продовжують роботу попри всі складнощі війни. Активний сезон збору зернових культур відбився і на пожвавленні ринку праці у цій сфері. Так, починаючи з травня, не зважаючи на загальну кризу на ринку праці, у сфері сільського господарства почалося активне зростання кількості вакансій. Якщо у період з лютого до квітня частка пропозицій роботи для працівників сільського господарства складала 3,3−3,4% від усіх на ринку праці, то у травні вона збільшилася до 4,2%, а у червні до 5%.

За даними grc.ua, сфера сільського господарства зараз входить до десятки найбільш активних на українському ринку праці. На неї на початку вересня припадає 4% від усіх актуальних вакансій на порталі. У багатьох сферах через війну цей показник значно знизився, проте сільське господарство тримає марку. Попри те, що у кількісному вираженні вакансій на ринку праці досі втричі менше, ніж було до війни, частка пропозицій роботи у сільському господарстві зараз наблизилася до показників мирного 2021 року. Середній показник частки вакансій для працівників сільського господарства за весь 2021 рік — 4,1%.

Згідно з інсайдерськими даними, які є в наявності у grc.ua, компанії щосили стараються зберегти існуючий персонал. Зазвичай набір нових фахівців відбувається лише з метою заміни спеціалістів, які відбули до ЗСУ або виїхали за межі України. Деякі компанії навіть практикують бронювання співробітників, аби бути упевненими у завтрашньому дні.

Що цікаво, найбільшу активність у сільському господарстві з великим відривом демонструє Київ: на столицю припадає 25% відкритих вакансій. Другу позицію займає Львівська область, куди після початку війни переїхала велика кількість компаній та фахівців, — 15%. Третє та четверте місце з однаковим показником у 11% зайняли Дніпропетровська та Хмельницька області. П’ятірку лідерів замикає Полтавська область — 7%.

Заробітні плати у сільському господарстві

Станом на серпень 2022 року середня зарплата у цій сфері — 17 500 грн. Перед війною фахівці отримували у середньому 21 300 грн. Сьогоднішній показник поступається також середньорічному прибутку за 2021 рік, який становив 18 606 грн. До початку повномасштабної війни цей ринок демонстрував дуже хороші тенденції з точки зору заробітку. Сьогодні, на жаль, роботодавці змушені економити.

Розгляньмо статистику зарплат більш детально:

• 12 400−16 400 грн пропонують 36% роботодавців;
• 16 400−20 400 грн — 28%;
• 20 400−24 400 грн — 15%;
• 24 400−28 400 грн — 13%;
• понад 28 400 грн — 8%.

Як бачимо, сільське господарство дійсно наразі не можна віднести до найбільш високооплачуваних сфер ринку праці України: у 79% випадків працедавці пропонують фахівцям менш ніж 550 доларів.

Найбільше заробляють керівники підприємств — 24 700 грн у середньому. На другому місці знаходяться фахівці з управління проектами — 23 700 грн. Головні агрономи замикають трійку лідерів з показником 21 000 грн. Цікаво, що фахівці з категорії «початковий рівень, мало досвіду» отримують майже середню заробітну плату по сегменту сільського господарства — 14 000 грн.

Хто найчастіше потрібен роботодавцям

Найбільший попит серед компаній мають фахівці з контролю якості: на них припадає 9,3% актуальних вакансій. Другу позицію займають «закупівлі та постачання» — 9%. Третю та четверту сходинку з показником 6% зайняли агрономи та зоотехніки.

Роботодавці у 4,9% випадків цілеспрямовано шукають фахівців без досвіду або з мінімальним досвідом. Як ми уже згадували вище, багато компаній наразі стараються економити, і наймання новачків — хороший спосіб це робити.

Відсутність вимог щодо досвіду бачимо у 19% актуальних вакансій. Найчастіше роботодавцям потрібен досвід від 1 до 3 років — 60%. Наявність досвіду від 3 до 6 років вимагає 18% компаній, а понад 6 років — 3%.

agravery.com