Влада США в черговий раз просить виробників комбікормів відмовитися від продуктів з вмістом коноплі

11-січ-2020

Влада штату Південна Кароліна в США опублікувала заяву, в якій закликала виробників комбікормів відмовитися від використання продуктів з вмістом коноплі або каннабідіола.

Зокрема, зазначається, що канабідіол, один з нешкідливих, що не викликають залежності, компонентів конопель, в даний час не визнається  в якості легальної кормової добавки для продуктивних тварин.

Сьогодні канабідіол схвалений в якості біологічно активної добавки до їжі для людини на території більшості штатів США, проте дослідження його ефективності і безпеки серед тварин в достатній кількості не проводилися.

За даними ветеринарних служб багато виробників додають канабідіол при відсутності будь-якого дозволу на це. Разом з тим, така практика може спричинити за собою серйозні проблеми, включаючи штрафи і відкликання продукції з продажу.

За матеріалами Feed Navigator

Більше новин
Роман Лещенко: закінчення війни в Україні — це питання глобальної продовольчої безпеки
21-бер-2022

Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко під час брифінгу в Українському медіа центрі розповів про те, як Україна забезпечена продовольством, що буде з посівною та чи загрожує світу продовольча криза.

Наші запаси продовольства

«Із точки зору забезпечення продовольством в Україні - у нас ситуація повністю контрольована. Наша держава є одним із найбільших експортерів продовольства в світі. Увесь цивілізований світ знає, що Україна забезпечила показники врожайності в 2021 році більше 100 млн тонн зернових, зернобобових та олійних культур.

Крім того, країна пройшла успішну реалізацію земельної реформи. Розпочала процес іригаційної реформи. Приріст агросектору в 2021 році становив близько 20%.

«Наша країна сьогодні має запаси пшениці на 2 роки, олії — на 5 років, кукурудзи — на 1,5 роки», — підкреслив Міністр.

Продовольча безпека України

Роман Лещенко повідомив, що в умовах, коли знищені всі ланцюги виробництва у Херсоні, Харкові, Сумах, де були центри виробництва багатьох продуктів харчування, Україна перелаштовується, активізує виробництво через держзамовлення. Уряд ухвалив відповідні рішення, а Мінагрополітики стимулює внутрішню переробку. Станом на сьогодні понад 300 заводів харчової промисловості активно займаються держзамовленням.

Крім того, в найближчі дні будуть ухвалені революційні рішення з точки зору імпорту продуктів харчування, надання гуманітарної допомоги.

Посівна кампанія

За словами Міністра, виходячи з ґрунтово-кліматичних умов, у найближчі тижні ми розпочнемо активну фазу сільськогосподарських робіт.

«Там, де немає обстрілів, — український аграрій іде в поле і сіє. Навіть на тимчасово окупованих територіях. Беззаконня, яке там діється, — не надовго, Україна поверне собі ці території.

Мало хто розуміє, що для українців, які пережили Голодомор, ментально означає посівна. Це не просто агротехнологічний процес. Ніхто і ніщо нас не зупинить. Це такий самий фронт і дезертирів на ньому немає», — переконаний Роман Лещенко.

За його словами, в цьому році посівна буде гнучкою. Аграрії зможуть адаптуватися, змінити площі культурами, що стоять в забороні на експорт, і держава їх викуповуватиме за максимально ринковими цінами.

«Ми намагаємося наситити аграрія товарними позиціями та оборотними коштами: дати насіння, без грошей відпустили засоби захисту рослин, надати банківське кредитування під 0% на півроку», — зазначив Міністр.

Підтримка аграріїв

«На сьогодні максимально спростили всі процедури, пов’язані з оподаткуванням. На період воєнного стану ми ввели податок із обороту у розмірі 2% від обороту, спростили всю звітність.

Держава надаватиме кредитні гарантії в обсязі 25 млрд грн, щоб забезпечити пільгове кредитування для аграріїв для посівної кампанії.

Окремо провели дерегуляцію стосовно скасування адміністративних процедур ліцензування ввезення пестицидів та агрохімікатів, доступу пального. Крім того, максимально спростили питання реєстрації сільськогосподарської техніки, сертифікації насіння. Мінагрополітики в режимі реального часу здійснює координацію посівної кампанії і забезпечення продовольством українського народу», — підкреслив Роман Лещенко.

Експорт

За словами Міністра, Україна входить в ТОП-5 світових експортерів продовольства, за окремими позиціями — в ТОП-3. Ми забезпечуємо більше 400 млн людей у світі продовольством, не враховуючи населення України.

«Україна та росія забезпечують 30% постачання пшениці та кукурудзи, та 80% постачання олії у світі. Зрив посівної, атаки на аграрні регіони України, а також блокада морських портів нашої держави, зважаючи на налагоджену логістику, перш за все призведе до продуктової кризи у країнах Африки, Близького Сходу та Південно-Східної Азії. Зокрема, Лівія, Сирія, Ємен та Єгипет мають запаси продовольства всього на 3−6 місяців. А брак продовольства може призвести до нового сплеску міграції біженців із цих країн», — зазначив Міністр.

Заблокувавши українську портову інфраструктуру, росія одночасно заблокувала і власний експорт мінеральних добрив, що неодмінно призведе до зниження врожайності у тих країнах, які закуповують ці добрива.

Зараз Україна розробляє можливості налагодити експорт збіжжя залізничними шляхами через західний кордон. З західними країнами-сусідами опрацьовується «обнулення» квот, обмежень, щоб постачати зерно через Молдову та Румунію, відправляти зерно через порти сусідньої країни у Чорному морі, що не знаходяться в зоні окупації, зазначив Міністр.

Проте, за словами Романа Лещенка, вже 20−25% продуктивності втрачено. Частково її можна компенсувати, якщо найближчим часом буде досягнуто миру і Україна зможе логістично забезпечити аграріїв паливом та міндобривами.

«Нам потрібно зараз як мінімум один порт відкрити, і ми зможемо експортувати до 5 млн тонн в місяць. Тоді втрати будуть, але вони не будуть критичними», — підкреслив він.

Глобальна продовольча криза, на думку Романа Лещенка, призведе до економічної кризи в усьому світі. Тож закінчення війни в Україні є питанням глобального порядку, а не проблемою окремо взятого регіону.

minagro.gov.ua

Детальніше
МОЗ оприлюднило проект наказу щодо залишків ветеринарних препаратів в продуктах тваринного походження
30-лип-2019

Міністерство охорони здоров'я України повідомляє про оприлюднення проекту наказу Міністерства охорони здоров’я України Про затвердження Показників безпечності харчових продуктів «Максимальні межі (рівні) залишків діючих речовин ветеринарних препаратів в харчових продуктах тваринного походження».

Проект наказу розроблено Міністерством охорони здоров’я України з метою гармонізації законодавства України з Регламентом Комісії (ЄС) № 470/2009 від 06 травня 2009 року, що встановлює процедури Співтовариства по визначенню рівнів залишків фармакологічно активних речовин (ветеринарних препаратів) в харчових продуктах тваринного походження, Регламентом Комісії (ЄС) № 124/2009 від 10 лютого 2009 року, який встановлює максимально допустимі рівні залишків кокцидіостатиків та гістомонстатиків у харчових продуктах тваринного походження внаслідок неминучого потрапляння цих речовин у корми та з Регламентом Комісії (ЄС) № 37/2010 від 22 грудня 2009 року, щодо фармакологічно активних речовин (ветеринарних препаратів) і їх класифікації відносно максимальних меж залишків в харчових продуктах тваринного походження.

Проект наказу розроблено з метою контролю та регулювання відносин у сфері обігу харчових продуктів тваринного походження та/або їх інгредієнтів, у разі, якщо такі продукти містять залишки діючих речовин ветеринарних препаратів. Важливим моментом, є те, що даний проект наказу затвердить максимально допустимі рівні залишків діючих речовин ветеринарних препаратів в харчових продуктах тваринного походження. Також буде сформульовано власне перелік діючих речовин ветеринарних препаратів, максимально допустимі рівні залишків яких не можуть бути встановлені, та їх класифікація і приведено у відповідність до норм європейського законодавства.

moz.gov.ua

Детальніше
ЄС: ціни на свиноматок стабілізуються
13-серп-2020

Ціни на вибракуваних свиноматок в ЄС за останні кілька тижнів впали особливо різко, «перегнавши» падіння, що спостерігалося на ринку свиней забійних кондицій. Такий розвиток подій не здивував аналітиків Ради з питань розвитку сільського господарства і садівництва Великобританії (AHDB), адже нещодавнє закриття головного м’ясопереробного підприємства у Німеччині помітно скоротило пропускну здатність. А оскільки ринок свиней забійних кондицій є більш цінним і має менш гнучкий період забою, зрозуміло, чому його пріоритезували.

Так, у Німеччині, що є ключовим ринком м’яса свиноматок у Євросоюзі, у квітні ціна становила 1,7 євро/кг. На початку червня котирування знизилися до 1 євро/кг, відображаючи зниження попиту через пандемію коронавірусу. У липні перебої у роботі виробничих потужностей призвели до подальшого зниження до рекордно низького з 2014-го року рівня (0,9 євро/кг).

В інших країнах Євроблоку ціни здебільшого слідували німецькій тенденції: французькі та нідерландські котирування знизилися на понад 10% між початком червня і кінцем липня до 0,86 євро/кг і 0,92 євро/кг відповідно.

Особливо «відзначилися» ціни у Данії, знизившись за 8 тижнів майже на 25% до 0,69 євро/кг, що є найнижчим показником з початку 2019-го року.

За останні декілька тижнів, однак, ціни на свиноматок в ЄС дещо стабілізувалися. Незначне підвищення спостерігалося навіть у Німеччині. Найбільше переробне підприємство у цій країні відновило роботу, тому тиск на ринок зменшився. Крім того, китайські імпортери продовжують закуповувати великі обсяги свинини, тоді як спекотна погода на континенті сповільнює темпи росту свиней і збільшує попит на м’ясо для барбекю. Та, незважаючи на ці позитивні фактори, в Німеччині пропозиція свиней все ще перевищує попит, тому відчутного підвищення цін на свиноматок очікувати найближчим часом не варто.

PigUA.info за матеріалами ahdb.org.uk

Детальніше
Птахівники Нігерії зможуть щорічно заробляти більше 34 млн. доларів
13-груд-2017

 Незважаючи на те, що контрабанда та високі витрати на корми є головними проблемами, що стоять перед птахівничої галуззю Нігерії, як і раніше існують можливості для зростання птахівничого сектору, з сильним соціальним і економічним потенціалом, а також високим відсотком вкладу в валовий внутрішній продукт (ВВП) країни.

У газеті Sun News повідомляється, що попит на продукцію птахівництва зростає в країнах з економікою, що розвивається, тому нігерійська птахівницька галузь має потенціал розвитку і зростання прибутків фермерів, перевізників, постачальників сировини (корми, DOC), лабораторій, ветеринарних лікарів, постачальників фінансових послуг, переробних підприємств та інших зацікавлених сторін. ,

Незважаючи на багато проблем, птахівництво в Нігерії може принести високий дохід, підвищити економіку країни, створити можливості для бізнесу для підприємців, забезпечити можливості працевлаштування.

За словами аналітиків Gbolade Adewole, нігерійська птахівницька галузь має потенціал для отримання доходу в розмірі понад 34 млн.доларів США. Проблеми контрабанди та інші пов'язані з цим проблеми необхідно вирішувати, щоб фермери могли використовувати можливості, якими рясніє птахівничий бізнес.

Нігерія щорічно споживає близько 1,5 млн. тонн курки, але виробляє тільки 30 відсотків цього обсягу. Місцеві птахівники цілком могли б виробляти 100 відсотків того, що споживає внутрішній ринок, Але 70 відсотків курей контрабандою ввозиться в країну. Деякі люди називають їх «трупами» через тривалу і поганого процесу зберігання, через який вони проходять, перш ніж потрапити в країну. Це, по суті, одна з найбільших проблем, з якими стикається бройлерних ринок в Нігерії.

Таким чином, з економічної точки зору це торкається всіх сторін в ланцюжку створення вартості, а саме фермерів, сільськогосподарських робітників, перевізників, переробні підприємства, і т.п.

Джерело: Meatinfo.ru

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок