У ВРУ зареєстрували законопроєкт про Фонд гарантування кредитів у сільському господарстві

11-лют-2020

У Верховній Раді 10 лютого зареєстрували законопроєкт №3047 «Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві». Про це повідомляє прес-служба ВРУ.

Ініціатором законопроєкту виступив прем'єр-міністр України Олексій Гончарук.

У Раді вважають, що одним із шляхів вирішення проблем, які існують при кредитуванні аграрного сектору, а також гарантування ризиків неповернення кредитів є створення Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві, що дозволить покращити доступ малих та середніх аграріїв до банківських кредитів, зменшивши вартість їх залучення, а також мінімізувати ризики можливого неповернення кредитів.

«Завданням Фонду є надання часткових гарантій за кредитними зобов’язаннями малих і середніх підприємців, що здійснюють діяльність у сільському господарстві. Статутний капітал Фонду формується за рахунок коштів державного бюджету та вкладів учасників Фонду», — йдеться в документі.

Варто додати, що державним бюджетом України на 2020-й рік передбачаються кошти для формування статутного капіталу Фонду часткового гарантування кредитів в сільському господарстві у обсязі 240 млн гривень.

 agravery.com

Більше новин
Хвороби розвитку, або чому племінний статус українських кіз під питанням
09-жовт-2017

Українці все більше цікавляться продуктами з козячого молока, оскільки це корисно. Через це більшає козиних ферм, але виникають питання з племінними тваринами. 

З кожним роком інтерес до козівництва зростає, з'являються нові великі ферми та пропагується здорове харчування на основі козиного молока. Хоча ця продукція набагато дорожча, ніж з коров’ячого, проте все ж має свого покупця. Останнім часом в Україні зріс попит на якісні сири, зокрема і з козиного молока. Молоко чи кисломолочні продукти реалізувати важче. За словами Мар’яна Троцького, голови Громадської спілки «Вівчарство та козівництво України», нині у козівництво інвестують навіть люди, які раніше до сільського господарства не мали ніякого відношення ― юристи, вчителі, художники.

Збільшується й кількість племінних репродукторів. Їх ще доволі мало — лише п’ять. Проте показовим є той факт, що три було зареєстровано цього року. Серед них: ФГ «Камандхєну Англо-Нубійські кози», СК «Добриня», ФГ «Козий двор». Ще є ФГ «Тетяна 2011» та ФГ «Золота коза», які зареєстрували по дві породи (кожну з цих ферм рахують як два репродуктора - Ред.). «Якщо рік тому було три племінних господарства, то цього року сім. І якщо була раніше тільки зааненська порода, то зараз і англо-нубійська, і альпійська. На сьогодні більшість племрепродукторів розрахована на внутрішній ринок», — говорить співвласник племінного репродуктора «Золота коза» Тетяна Орловська. Але племрепродуктори, які тільки відкрилися, поки що не продають кіз іншим фермерам, а лише розширюють свої потужності. 

Козівництво зрушило з мертвої точки

Проте, як зазначають експерти та власники ферм, попит на молодняк перевищує пропозицію. Ферми сімейного типу, для яких це більше хобі, збирають кіз по селам. Проте ті, хто хоче займатися цим професійно, звертаються до перевірених фермерів, або ж до племрепродукторів. Наприклад у ферми «Бабині кози» нема статусу, проте є репутація, яка допомагає їм збувати козенят. Попит настільки великий, що вони не можуть його задовільнити. За словами Тетяни Орловської, є попит на велике поголів’я — від 50 до 1000 голів в одні руки, але замовлення на триста і більше голів жодний племрепродуктор поки що не зможе виконати. Вони самі з початку року продали трохи більше 100 тварин. Цікавим є і той факт, що її підприємство цього року відправило партію молодняка до Вірменії. А це вже означає, що Україна може стати цікавою на території СНД у цьому сегменті.

Але в тому, що українські племрепродуктори обгрунтовано мають свій статус, сумніваються навіть всередині України. За словами Володимира Фичака, директора ПП «Генетика і Селекція», в Україні не зареєстрована галузь козівництва. «Жодної нормативної бази не затверджено по бонітуванню кіз, нема стандартів по молоку, по породах, навіть племінного свідоцтва нема розробленого та затвердженого державою на козу чи цапа», — говорить він. В Україні існує контрабанда тварин. Їх завозять через кордон з Польщею, або в Рені. Тому важко сказати, яким способом тварина потрапила в Україну.

З тим, що галузі нема, згодна і власниця господарства «Камандхєну Англо-Нубійські кози» Марина Алексєєва. За її словами, галузь розвивається семимильними кроками, держава почала проявляти інтерес до козівництва, але ця робота ведеться дуже повільно. «Дивлячись на те, яких тварин імпортують в країну не можна сказати, що галузі нема, але треба пам’ятати, що головне не тільки не втратити імпортовану готову  селекцію, а  і не втратити своє, ісконно українське районоване поголів’я тварин.  Імпортовані  тварини вже в Україні і треба розуміти, що це вже генофонд України, який потрібно зберегти і примножити. Імпортують в більшості випадків товарне поголів’я, але в невеликій кількості в Україну приїжджауть і племінни тварини. Чому в невеликій кількості? Тому що це  дуже дорого і дуже важко. Проте, з будь якого товарного козинного стада є можливість обрати групу тварин, з якою можна працювати як з племінним ядром», — сказала вона.

За словами заступника голови правління в ГС «Вівчарство та козівництво України» Наталії Якименко, в Україні є господарства, що мають статус племрепродуктора, та ведуть племінну справу, згідно діючого положення «Про державний реєстр суб’єктів племінної справи у тваринництві». Але оскільки система пострадянського типу ведення племсправи для козівництва суттєво відрізняються від світової практики, це унеможливлює визнання народжених племінних тварин навіть від офіційно завезених із закордону. Галузь козівництва і цілому знаходиться в початковому розвитку, тому згідно з євроінтеграцією, та нормами ЕС, ми маємо відійти від системи радянського контролю, та впроваджувати світовий досвід в козівництві.

Робота в галузі кипить

Цього року Асоціація племінних кіз запустила облік племінних і товарних кіз України, над яким працювала два роки. Бо не може так бути в країні, що перелік племінних репродукторів є, а обліку тварин — ні. За її словами, він особливо потрібний, аби відтворити гарне поголів’я з того, яке має будь-яка козина ферма. Якщо тваринна справді з гарними показниками, то на сам перед треба її не загубити, не втратити потомство цієї тварини, а також професійно підбирати пару для того щоб це потомство отримати. Також існують труднощі і з експертною суддівською оцінкою тварин — її фактично нема. «Судівсько-експертна оцінка це не просто бонітування, це набагато більше: генотип, повноцінний профіль, лактації ,потомство і багато іншого. Що стосується бонітування,  то це лише частина повноцінної суддівсько-експертної оцінки тварини, яка є базовою для подальшої роботи з твариною. Його слід проводити в кожному господарстві та кожної тварини», — говорить Алексєєва.

Крім того, за словами Наталії Якименко, Асоціація «Вівчарство та козівництво України» зараз домовилась про співпрацю із школою бонітування що розташована в Асканії-Нова , яка буде навчати фахівців: ветеринарів та зоотехніків від їхньої спілки. Ще є багато відкритих питань в козівництві, але вони працюєть над тим, щоб козівництво в Україні було визнано в світі, та узгоджене із всіма гравцями ринку.

agravery.com

Детальніше
Експортний потенціал свинарства або експорт свинини на роздоріжжі
08-груд-2021

Цьогоріч непроста ситуація на внутрішньому ринку свинини змусила багатьох виробників усе пильніше спостерігати за експортними здобутками та імпортною активністю інших країн світу. Ізольованість України від них через статус АЧСпозитивної країни не дозволяє повноцінно долучитися до гри глобального ринку свинини. Водночас навіть у цих умовах зовнішні поставки не тільки не зупинилися, а й протягом 2021-го демонструють позитивну динаміку. Які перспективи нарощення експорту свинини з України – ділилися експерти.

Так, за словами Олександри Бондарської, керівника аналітичного відділу Асоціації «Свинарі України», незважаючи на обмеженість вибору напрямків збуту для вітчизняних експортерів свинини, цьогоріч відзначаємо підвищення активності зовнішніх поставок, які за 9 місяців перевищили минулорічний доробок на 12% та у понад 1,5 рази результати трьох кварталів 2020-го. Найзатребуванішими експортними позиціями у січні-вересні стали морожена свиняча грудинка (41,3%), морожені свинячі лопатки та їх відруби (19%), а також інша необвалена морожена свинина (18,9%).

«Перспективним для вітчизняних експортерів свинини буде не тільки розвиток торгівлі з лояльними та дефіцитними ринками Азії та Океанії, а й відновлення торгівлі з країнами-сусідами та налагодження поставок до країн Африки», зауважила Олександра Бондарська.

Водночас, Костянтин Паскевич, директор Департаменту міжнародних комунікацій внутрішніх та зовнішніх зв'язків, зауважив, що ініціатива відкриття того чи іншого ринку має надходити безпосередньо від бізнесу:

«Спершу виробники звертаються до Держпродспоживслужби з листом-запитом щодо відкриття доступу до конкретного ринку для певного продукту. При цьому бажано, щоб відповідний намір був не від одного-двох підприємств, які бажають зробити разові поставки. В ідеалі, запит має надходити від галузевого об’єднання після дослідження ринку, коли є розуміння перспектив, які він відкриває. Адже на відкриття ринків витрачається не тільки час, а й державні кошти».

pigua.info

Детальніше
Потрібно в 54 рази збільшити держпідтримку акросектору України, щоб досягнути рівня країн ЄС
20-вер-2021

Сьогодні український аграрний сектор знаходиться у диспаритеті порівняно зі своїми іноземними конкурентами: країнами ЄС, США та Росією.

Таку думку висловив заступник голови ВАР Михайло Соколов під час круглого столу: «Скільки податків сплачує аграрний бізнес в Україні: порівняння в розрізі секторів економіки та міжнародної практики», який організували ВАР та УКАБ, йдеться на сайті ВАР. 

«Українське сільське господарство отримує найменшу державну підтримку, порівняно з країнами ЄС, США, Росією, Бразилією. Якщо вести політику збільшення оподаткування, то вітчизняний агросектор буде знаходитися ще в більш нерівних умовах і ми не зможемо конкурувати та показувати такі ж темпи виробництва, які маємо нині. Більше того, ми ризикуємо отримаємо спад у рості об'єму виробництва, або навіть падіння виробництва», — сказав заступник голови ВАР.

За словами Михайла Соколова, потрібно в 54 рази збільшити обсяг дотацій, щоб досягти рівня країн Європейського Союзу.

«Якби українське сільське господарства мало держпідтримку на рівні, яке централізовано виділяється країнами ЄС, нам би це щороку коштували 405 млрд грн. Це не враховуючи внутрішніх агродотацій кожної країни ЄС. У той час, як запланована підтримка агросектору на наступний рік — лише 4,5 млрд грн. Це приклад реального диспаритету», — пояснив він.

Разом з тим, експерт називає контрпродуктивною дискусію про те, що агарний сектор України знаходиться в особливих умовах, є дотованим та має пільги. І наголошує: якщо й надалі йти таким шляхом, то вітчизняний агросектор з локомотиву національної економіки перетвориться у стагновану галузь.

Детальніше
Наша мета — активізація антидемпінгових розслідувань і захист національного виробника — Ігор Петрашко
01-черв-2020

Відповідно до Державної програми стимулювання економіки для подолання негативних наслідків, спричинених COVID-19, в Україні впроваджуватиметься низка заходів для підтримки українських виробників та тих компаній, які готові виробляти в Україні. Серед ключових короткострокових заходів — це захист від імпортних альтернатив (проведення антидемпінгових розслідувань) та надання доступу до державних закупівель.

Про це зазначив Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко, йдеться на сайті Мінекономрозвитку

«Наша мета — це активізація антидемпінгових розслідувань, вихід на збалансовану торгівлю з іншими країнами, більш швидкий перехід на стандарти Євросоюзу, посилення імпортозаміщення та удосконалення системи державних закупівель», — озвучив Міністр Ігор Петрашко.

За його словами, державна система закупівель «Prozorro» — це гарна технічна система, але потребує удосконалення деяких правил. Зокрема, йдеться про додавання критерію локалізації.

«Хочеш працювати з українським державним замовленням, виробляй в Україні. Хочеш постачати локомотиви в Україну, виробляй ці локомотиви в Україні, хочеш постачати турбіни, виробляй ці турбіни в Україні», — наголосив Міністр.

Він розповів, що середньострокові і довгострокові заходи розподілені за галузевим принципом і функціональним. Галузеві заходи охоплюють промисловість, сільське господарство, енергетику, транспорт та інфраструктуру, інформаційно-комунікаційні технології, сферу послуг. Функціональні заходи включають підтримку МСБ, стимулювання міжнародної торгівлі, залучення інвестицій, розвиток інновацій, розвиток ринку праці, розумне регулювання економічної діяльності.

«Усі заходи базуються на трьох основних параметрах — це доступ до фінансування, доступ до ринків і збереження сталого розвитку», — резюмував Ігор Петрашко.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок