В Україні може виникнути дефіцит свинини на внутрішньому ринку — Лоза

З початку 2017-2018 маркетингового року Україна експортувала 3,947 млн тонн зернових культур, зокрема майже 1,6 млн тонн пшениці (у тому числі продовольчої 0,739 млн тонн та фуражної 0,844 млн тонн), ячменю – 1,374 млн тонн, кукурудзи – 0,949 млн тонн. Такі дані наводить Департамент фітосанітарної безпеки, контролю в сфері насінництва та розсадництва Держпродспоживслужби станом на 10 серпня 2017 року.

За аналогічний період минулого маркетингового року було експортовано понад 4,167 млн зернових, зокрема майже 1,955 млн тонн пшениці (у тому числі продовольчої 0,947 млн тонн та фуражної пшениці понад 1 млн тонн), ячменю понад 1,74 млн тонн, кукурудзи – 0,378 млн. тонн).

Також станом на 10 серпня у рамках поточного маркетингового року було експортовано майже 0,412 млн тонн олійних культур, у тому числі: ріпаку - 0,346 млн тонн, сої – понад 0,066 млн. тонн. Станом на аналогічну дату минулого року експорт олійних становив 0,283 млн тонн (в тому числі ріпак – 0,142 млн тонн, соя – понад 0,141 млн тонн).

Зазначимо, що за 2016-2017 маркетинговий рік було експортовано соняшнику 0,164 млн тонн станом на 10 серпня 2017 року. За аналогічний період 2016 року ця цифра становила 0,054 млн тонн.

Прес-служба Держпродспоживслужби

Державі необхідно знизити залежність від сировинного аграрного експорту за рахунок збільшення в його структурі частки продукції з високою доданою вартістю.

Про це повідомив генеральний директор Директорату стратегічного планування та євроінтеграції Міністерства аграрної політики і продовольства України Олександр Жемойда.

«Логіка рішення: стимулювання розвитку інтегрованих виробничо-збутових структур, а також горизонтальної та вертикальної кооперації суб'єктів господарювання АПК/ забезпечення доступу до фінансових інструментів експортної торгівлі/підтримка процесу модернізації переробних підприємств/подолання галузевого дисбалансу в сільському господарстві за рахунок стимулювання розвитку тваринництва. В даному контексті хочу відзначити створення в Україні Експортно-кредитного агентства. Основна роль агентства — кредитування і страхування експортних операцій, коли держава фактично дає іноземному замовнику кредит на покупку української продукції», — зазначив Жемойда.

Друге завдання — диверсифікація цільових експортних аграрних ринків, а також подальша інтеграція вітчизняного аграрного сектора в світовий ринок.

«Логіка рішення: активізація процесу підготовки та ратифікації міжурядових торгово-економічних угод/відстоювання преференцій для української аграрної продукції/відкриття доступу для української продукції на нових експортних ринках (прискорення процедур національної сертифікації, ліцензій тощо.)/Усунення можливих бюрократичних перепон і мінімізація людського втручання», — додав Жемойда.

Третя мета — наближення українських стандартів якості та безпеки продовольства до міжнародних вимог. Для досягнення результату експерт пропонує наступні кроки:

гармонізація вітчизняних стандартів якості і безпеки продовольства європейським нормам

впровадження базової складової системи менеджменту безпеки харчової продукції НАССР

усунення бюрократичних перепон і спрощення процедури сертифікації продукції.

unn

6 липня відбулася нарада заступника Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тараса Висоцького з профільними асоціаціями, на якій було представлено проект державної підтримки АПК на 2021-2023 роки за ключовими напрямами. 

«Плануючи програми підтримки аграріїв на наступні три роки, ми залишили основні пріоритетні напрями, які вже довели свою економічну ефективність: тваринництво, садівництво, фермерство, здешевлення техніки та кредитів. Водночас, ми адаптували програми до нових умов та потреб виробників, додавши такі напрями, як страхування врожаю, підтримка нішевого та органічного виробництва, бджільництва», — підкреслив заступник Міністра Тарас Висоцький.

Програма з підтримки тваринництва на 2021−2023 роки передбачає надання спеціальних бюджетних дотацій з метою реконструкції ферм та комплексів, зміни структури виробництва, покращення якісного складу поголів'я, підтримки біорізноманіття та біологічної безпеки.

Підтримка розвитку садівництва, виноградарства та хмелярства передбачається шляхом часткового відшкодування вартості придбання садивного матеріалу плодово-ягідних культур, винограду та хмелю, проведення робіт із спорудження шпалери і встановлення систем краплинного зрошення та придбання матеріалів, необхідних для проведення таких робіт. Також передбачаються дотації на нове будівництво та реконструкцію холодильників, цехів первинної переробки, об'єктів із заморожування плодів та ягід, придбання ліній товарної обробки, автоматизованих ліній з їх висушування та переробки.

У програмі підтримки фермерства в Україні залишаються такі напрями, як: компенсація вартості за купівлю с/г техніки, компенсація витрат за дорадчі послуги, надання бюджетної субсидії на одиницю оброблюваних угідь новоствореним ФГ, дотація на утримання корів молочного напряму, доплата ЄСВ на користь застрахованих осіб членів/голів сімейних фермерських господарств, надання безвідсоткових кредитів. Також додано напрям — підтримка розвитку органічного виробництва.

Продовжує діяти фінансова підтримка с/г виробників шляхом часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва, придбаних за власні або за кредитні кошти.

Також продовжується фінансова підтримка аграріїв шляхом здешевлення кредитів. Крім того, запропоновано два нові напрями такої підтримки: здешевлення кредитів на закупівлю земель с/г призначення та здешевлення страхових платежів (премій) за договорами страхування с/г культур від ризиків загибелі.

Зазначені проекти програм підтримки будуть найближчим часом представлені до обговорення на Комітеті Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

me.gov.ua

 Виробництво м'яса індиків в Україні, за попередніми даними, в минулому році збільшилася як мінімум на 10% - пише AgroTimes

Загальні обсяги виробництва м'яса індиків в Україні зараз можна оцінити в 36-38 тис. т в живій вазі, або 25,2-26,6 тис. т - в забійній.

Як зазначається, крім великих виробників, досить значна кількість індичатини (3-5 тис. т) виробляють господарства населення.

Більшість вітчизняних виробників м'яса індиків вважають, що подальше збільшення виробництва не має сенсу, тому що впирається в платоспроможний попит населення.

Виробники відзначають, що тільки за умови виходу на зовнішні ринки індюшачий бізнес в найближчій перспективі зможе розвиватися.

Також уточнюється, що з урахуванням внутрішнього виробництва, імпорту і експорту в 2017 році в розрахунку на одного жителя країни припадало 0,8-0,9 кг індичатини, що приблизно відповідає середньому рівню його споживання в світі, проте значно менше середньоєвропейського рівня.

Джерело - All Retail