У господарствах Херсонщини недорахувалися 23 тис голів худоби

Не дивлячись на завершення основних «пікнікових» днів у травні, ціна на ринку живця залишається на високому рівні. Так, минулого тижня середньоринкова позначка сягнула 40,1 грн/кг, а з початку другої половини місяця очікуваного послаблення цін не сталося. Навпаки, закупівельні ціни на живець свиней І-ї категорії переважно варіюють в межах 40-41 грн/кг, подекуди навіть озвучують і вищі ціни.

Проте основний чинник, що стимулює здороження — не споживчий попит, а нестача свиней забійних кондицій і, відповідно, сильніша конкуренція між переробниками.

Роздрібна торгівля, за відгуками останніх, реагує досить негативно на нові ціни: по мірі їх зростання, споживча активність послаблюється. Враховуючи, посилену дію нового «драйвера» ціни, — дефіциту свинини живою вагою — закупівельники не беруться давати однозначні прогнози подальшому розвитку цінової ситуації. Одні очікують стабілізації цін чи їх послаблення, інші — підйому ближче до кінця місяця. Тому те, якою буде подальша цінова динаміка залежатиме від того, на скільки відчутним буде дефіцит свиней та від того, на скільки скоротиться попит на дорожчу свинину.

Динаміка закупівельних цін на живець свиней І-ї категорії (2012-2017 рр.)

Джерело: Аналітичний відділ АСУ

Рітейл

Так, за перші два тижні травня ціни на свинину в роздрібній торгівлі відчутно зросли. Так, свинячі стейк, стегно та ошийок додали в ціні понад 5%. Середня ціна вирізки зазнала помірнішого зростання — плюс 2,5%. Тим не менш ціна цієї частини найвища з усього асортименту традиційних відрубів та станом на кінець 19-го тижня склала 123,5 грн/кг. Аналогічний приріст цін на 2,5% на полицях супермаркетів торкнувся грудинки та тазостегнової частини. Тож на початку другої декади травня вони коштували 83,4 грн/кг та 94,6 грн/кг, відповідно. Свиняча лопатка з кінця квітня подорожчала на 4,4% — до 85,7 грн/кг. Ціна кілограму свинячого фаршу склала 67,7 грн/кг, що на 4,1% чи 2,65 грн/кг дорожче ніж двома тижнями раніше. Найбільше зросла ціна корейки (+7,2% у порівнянні з кінцем 17-го тижня), тож в середньому кілограм цієї частини в мережах роздрібної торгівлі коштує 107,5 грн/кг.

Зазначимо, що за аналогічний період роздрібні ціни на інші види м’яса не зазнали кардинальних змін. Так, ціна курятини залишилася практично незмінною (за винятком курячого фаршу, який подорожчав на 3 грн/кг — до 60,15 грн/кг в середньому), а середня ціна яловичини на полицях супермаркетів навіть понизилась в межах 1%.

Зміна середніх роздрібних цін на окремі свинячі частини станом на окремі дати 2017-го

Джерело: Аналітичний відділ АСУ за даними роздрібних мереж

*—тазостегнова частина

На початку другої декади грудня закупівельна ціна свиней забійних кондицій в України відчула незначне позитивне коливання. Так, середня планова ціна на свиней І-ї категорії цього тижня очікується на рівні 45,4 грн/кг, що на піввідсотка вище ніж попереднього тижня.

У ході моніторингу виробники свинини відзначили, що під кінець торгів м’ясопереробники продемонстрували трохи активніший попит. Це дало можливість операторам укріпитися на досягнутому рівні, а третині з них навіть додати 0,25-1 грн/кг до ціни минулого тижня. Тож хоча діапазон закупівельних цін залишився незмінним, а підвищення котирувань фіксується епізодично, виробники не втрачають надії упіймати передноворічну хвилю здороження.

Динаміка закупівельних цін на живець свиней І-ї категорії потижнево, 2017

Джерело: Аналітичний відділ АСУ

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об’єднує 35 господарств, маточне поголів’я яких становить 35% від загальнодержавних обсягів. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій. Крім того, об’єднання виступає організатором освітніх та інших галузевих подій.

pigua.info

Через відсутність законодавчого механізму отримання міжнародних експортних сертифікатів, українські експортери тваринної продукції мають обмежений вихід на зовнішні ринки. На прийняття чекають два законопроєкти, які створять новий механізм видачі міжнародних сертифікатів — № 8150 та № 8145. Про це ідеться у матеріалі на АgroРolit.com.

Як зазначається, наразі головним арбітром у видачі експортних сертифікатів є Держпродспоживслужба, а виписати новий механізм видачі міжнародних сертифікатів на харчові продукти мало б Мінагрополітики.

«У цьому році було щонайменше дві спроби вирішити дану проблему. Однак обидві були безрезультатними — їх „зарубали“ лобісти збереження старого порядку. Ідеться про внесення відповідних змін у другому читанні до двох законопроектів: 4568 — Про матеріали і предмети, що контактують з харчовою продукцією, 4558 — Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення державного регулювання у сфері поводження з пестицидами і агрохімікатами», — ідеться у матеріалі.

Як зазначив голова правління Ліги виробників харчових продуктів Геннадій Кузнецо, найкращим виходом може бути прийняття нещодавно зареєстрований у парламенті законопроект № 8150 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення вимог законодавства про харчові продукти, корми, ветеринарну медицину та благополуччя тварин».

На сторінці 37, говорить Кузнецов, міститься оновлена версія статті 60 (Умови, які застосовуються до вантажів з харчовими продуктами, що експортуються) Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів».

На думку Геннадія Кузнецова, якщо депутати приймуть законопроект 8150, то є шанс, що ми почнемо працювати в цивілізованих умовах і в питаннях забезпечення державою експорту харчових продуктів.

Наступний документ, який вирішую цю проблему — законопроект 8145. Схоже, що депутати прихильно ставляться теж збираються допомогти вирішити це питання.

«Треба віддати належне членам аграрного комітету, які на одному з останніх своїх засідань погодились зареєструвати окремий проект. В результаті 21 жовтня 2022 року у парламенті з’явився проект закону № 8145 „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державного регулювання у сферах забезпечення безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, ветеринарної медицини та благополуччя тварин, а також державного контролю у зазначених сферах“. У наших експортерів харчових продуктів тваринного походження з’явилась надія, що третя спроба буде таки вдала, і процедура отримання відповідних сертифікатів в Україні нарешті таки буде врегульована», — сказав співрозмовник АgroРolit.com в уряді.

За підсумками листопада експорт азотних добрив з України склав 105 тис. тонн на загальну суму $62 млн. Про це повідомила асоціація "Український клуб аграрного бізнесу" з посиланням на дані Держмитслужби

Як уточнюється, поставки азотних добрив з України в звітному місяці здійснювалися в Румунію, Болгарію, Аргентину, Італію, Угорщину і ряд інших країн. Зокрема, було відвантажено 63 тис. тонн карбаміду, 25,5 тис. тонн карбамідо-аміачної суміші (КАС) і 16 тис. тонн вапняно-аміачної селітри. При цьому в УКАБ зазначили, що, згідно з даними митного відомства, КАС з України експортувалася за середньою ціною $317 за тонну, тоді як його вартість на внутрішньому ринку України в цей період становила не менше $600 за тонну без (ПДВ). Таким чином, вважаю експерти, подібне може бути свідченням демпінгового експорту дефіцитного товару.

При цьому імпорт азотних добрив в Україну в листопаді склав 275 тис. тонн на суму $136 млн.

"Такий обсяг імпорту значно перевищує показники попередніх місяців і обумовлений високою вартістю добрив на внутрішньому ринку України, а також певним дефіцитом азотних добрив на тлі надзвичайно високої вартості основної сировини для їх виробництва і стримуванням продажів вітчизняними виробниками», - пояснив генеральний директор УКАБ Роман Сластьон.

Найбільше Україна імпортувала в листопаді аміачної селітри-82 тис. тонн, карбаміду - 70 тис. тонн, КАС – 55 тис. тонн, безводного аміаку – 37 тис. тонн і сульфату амонію – 29 тис. тонн. Основними постачальниками азотних добрив в Україну минулого місяця були Білорусь, Узбекистан, Росія, Казахстан, Польща, Болгарія, Литва, Грузія, Латвія і Туркменістан.

АПК-Інформ