У ЄС почалися проблеми з експортом м’яса через коронавірус

Як і у попередні роки, у щойноминулому 2018 році не вдалося подолати негативні тенденції у молочній галузі країни, які виявилися як у скороченні поголів’я корів, так і зменшенні виробництва молокосировини.

Темпи експорту молочної продукції у 2018 році теж сповільнилися. Так, експорт молокопродуктів зменшився на 3,3% та склав, у перерахунку на молоко, 807 тис. тонн. Майже половина експорту – це масло вершкове, частка якого у вартісному виразі склала 47%. Найвищим попитом українське масло користувалося на ринках Нідерландів, Туреччини, Марокко та країн пострадянського простору. Другу позицію (понад 20%) вартості молочного експорту зайняло молоко згущене, що вивозилося до країн СНД та Євросоюзу.

Разом з тим, у минулому році імпорт молокопродукції в Україні зріс на 38% та склав 180 тис. тонн. Понад 70% вартості імпорту припадало на сири. Традиційними постачальниками сирів на український ринок є країни ЄС − Польща, Німеччина та Франція.

Проте, нарощування імпортних поставок молокопродуктів та скорочення їх експорту не змогли знівелювати обсяги зменшення виробництва вітчизняної молокосировини, що в результаті, призвело до скорочення пропозиції молокопродуктів на внутрішньому ринку, а відповідно і зменшення їх споживання українцями. Так, за попередніми балансовими розрахунками, у 2018 році середньодушове споживання населенням молока і молокопродуктів склало 199,1 кг проти 200 кг у 2017 році. 

З огляду на поточні тенденції до скорочення поголів’я корів, у 2019 році, експерти очікують подальше зменшення власного виробництва молокосировини (у межах 1%). Припускається також, що експорт та імпорт молокопродуктів у поточному році буде на рівні минулорічних обсягів. За рахунок вказаних чинників та у поєднанні із тенденцією до зменшення чисельності населення країни, очікується, що середньодушове споживання молокопродуктів  українцями залишатиметься на минулорічному рівні.

edclub.com.ua

На території Сумщини в серпні підтвердили діагноз «африканська чума свиней» у підсобних господарствах с. Очкине Середино-Будського району та с. Тиманівка Шосткинського району. 

Про це повідомив під час засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при облдержадміністрації заступник очільника області Микола Подопригора.

Крім того, своїм рішенням Державна протиепізоотична комісія рекомендувала районним комісіям, органам влади на місцях та домогосподарствам провести низку профілактичних заходів, серед яких забезпечення закритого режиму у свиногосподарствах, реальний облік поголів’я свиней, передбачити матеріальний і фінансовий резерв  для вчасної виплати коштів за вилучених тварин тощо.

Як зазначив під час засідання начальник управління безпечності харчових продуктів та ветеринарії Головного управління безпечності харчових продуктів та ветеринарії Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області Віктор Науменко, в Європі зафіксували 889 випадків цього захворювання у домашніх тварин, у диких — 3762. Найбільше захворювання розповсюдилося в Румунії (732 випадки домашніх тварин) та Польщі і Литві 1800 і 1169 випадків відповідно, у диких тварин. В Україні в цьому році зафіксували 106 випадків африканської чуми свиней у 20 областях.  

PigUA.info за матеріалами sm.gov.ua

Птахофабрика в Любопіль Лиманського району Одеської області активно розширює свої потужності. Аграрії закуповують добових курчат породи браун класик.

90-денних несучок переводять на яйцеферму, де їм належить нести яйця, а після досягнення 600-700 днів — на підприємства, які спеціалізуються на виробництві м'яса. 

Фірма планує вийти на рівень 20 мільйонів яєць на рік.

«Ми вже закуповуємо птицю, готуємося збільшити поголів'я з 50 тисяч до 85-90 тис. голів», — розповів представник підприємства Євген Банів.

Крім іншого, вони хочуть встановити обладнання для термічного знищення туш тварин.   

Птахофабрика в Любопіль зараз це друге за обсягом виробництва підприємство області — перший знаходиться в Ізмаїльському районі. Після модернізації у нього є шанс стати лідером, припускають експерти.

agravery

Поширеність мікотоксинів в комбікормах і продуктах харчування в світі в найближчі роки буде рости під впливом цілої низки чинників зміни клімату - до такого висновку прийшли вчені з Університету Кранфілд в Великобританії.

За їхніми оцінками, зростання середньої температури повітря на планеті в поєднанні зі збільшенням викидів вуглекислого газу будуть все частіше сприяти утворенню екстремально вологих або ж екстремально посушливих умов в окремих регіонах світу.

Також зміна клімату несе з собою ряд інших загроз, в числі яких зростання активності шкідників, зниження імунітету рослин і, як наслідок, падіння врожайності основних кормових культур. В цілому, на думку вчених, зміни клімату не обіцяють нічого хорошого світової комбікормової галузі.

За матеріалами Feed Navigator