Умови осіннього періоду вегетації озимих залишаються складними

Як і будь-яка галузь сільського господарства, тваринництво є галуззю з досить високим ризиком. Саме тому в Україні необхідна диверсифікація і розвиток систем агрострахування, щоб виробники за допомогою відповідних інструментів могли протидіяти ризикам та збиткам не тільки в секторах з виробництва продукції рослинництва, але й тваринництва.

Про це сказала заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова під час круглого столу «Потенціал для фінансування молочних господарств та страхові рішення для майбутнього розвитку бізнесу», організованого Міжнародною Фінансовою Корпорацією (IFC) 12 червня.

У заході взяли участь Голова регіонального представництва IFC в Україні, Білорусі та Молдові Джексон Пелмар, провідні експерти IFC, банки, страхові компанії, профільні асоціації, перестраховики, брокери та учасники ринку.

«Розвиток тваринництва в Україні є одним з пріоритетних завдань Мінагрополітики. Ми шукаємо страхові рішення для збереження та збільшення прибутковості невеликих молочних господарств та мінімізації ризиків, пов’язаних з галуззю скотарства. З цією метою Мінагрополітики та IFC спільно працюють над удосконаленням нормативно-правового регулювання та інституційної складової агрострахування в Україні», - зазначила заступник Міністра.

Олена Ковальова додала, що найбільшим досягненням даної співпраці на сьогодні стало створення Сектору з агрострахування, завданням якого є покращення регулювання системи агрострахування в Україні, що відповідно стимулюватиме розвиток цього ринку.

Під час круглого столу основні доповідачі презентували результати дослідження сектору тваринництва в Україні та запропонували рекомендації та страхові рішення, які зможуть збільшити фінансування молочних господарств в Україні. Крім того, спеціально запрошений експерт, головний спеціаліст з фінансування аграрного сектору голландського банку «Rabobank» поділився успішним досвідом кредитування молочних господарств та виробників телятини у Нідерландах (включаючи методики оцінки ризиків).

Довідково:                                                                                            

У 2018 році Урядом передбачено 4 млрд гривень на державну підтримку галузі тваринництва та 1 млрд гривень – на підтримку фермерства та кооперації. Основні акценти держпідтримки фермерства – на розвитку тваринництва та переробці продукції у невеликих обсягах, зокрема, на кооперативних засадах.

Прес-служба Мінагрополітики

Скорочення обсягів експорту зерна та відсутність місць для його зберігання, нестача кормів для тварин та зупинка роботи переробних підприємств — серед основних проблем вітчизняних аграріїв. Про такі виклики в умовах війни перед агросектором розповів заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Михайло Соколов виданню Comments.ua.

За його словами, аграрії сподівалися продати продукцію й отримати живі гроші для фінансування посівної. З іншого боку, зерно з минулорічного врожаю й цьогорічного треба буде десь зберігати, якщо робота портів до кінця року не буде розблокована. Якщо раніше Україна експортувала 4 млн тонн зерна на місяць, то зараз, за різними оцінками, коли налагодяться поставки, Україна зможе вивозити лише 600 тис. тонн в місяць, в кращому випадку 1 млн тонн, але тоді доведеться скоротити експорт іншої продукції, пояснює експерт.

«Відповідно, на початок осені без експорту, а лише з внутрішнім споживанням будемо мати запасу 30−32 млн тонн. Це забагато. Нам на рік потрібно лише 25 млн тонн. Ми сіємось і будемо сіятися. Навіть якщо врожай 2022 року буде становити 60 млн тонн, що означає дуже поганий врожай для країни, бо ми останні роки збирали 100 млн тонн, то все одно цього буде забагато. Ми стикнемося з тим, що немає де його зберігати. Тому зараз обсягів експорту в 600 тис. тонн й навіть 1 млн тонн на місяць недостатньо. А з рештою що робити? В цьому основна проблема, бо через обмеження експорту та блокування портів аграрії не мають коштів. Вони розраховували, що реалізують зерно й профінансують посівну. З прийняттям постанови уряду та збільшенням експорту, а ми над цим працюємо з Міністерством, та закупівлями в держрезерв ситуація покращиться, бо аграрії отримають живі кошти», — додає Михайло Соколов.

Для аграріїв всіх областей було дуже важливим звернення президента Зеленського, який сказав, що вони повинні сіятися також й на тимчасово окупованих територіях, наголошує експерт.

«Цей сигнал був дуже важливим і люди будуть робити свою справу. Я не розділяю думку, що все пропало й на окупованих територіях нічого не буде — буде й більш того, ми розраховуємо, що цей врожай будемо збирати вже ми, як це і повинно бути, і продавати на експорт теж будемо ми», — говорить заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради.

У фермерів, що займаються тваринництвом, наразі через бойові дії є проблеми з кормами та переробкою їх продукції. Прогнозувати втрати в цій галузі важко, однак багато фермерів намагаються зберегти поголів'я тварин. Деякі підприємства з переробки молока продовжують працювати та постачати свою продукцію до міст.

«Дійсно є проблеми. Через бойові дії припинили роботу багато переробних підприємств. Якщо ви виробляєте молоко, ви повинні його постачати постійно, ви не можете не доїти корів. Війна завдала важкого удару по тваринництву. В деяких фермах є проблема з кормами. Буде скорочення в цій галузі, але наскільки воно буде значним зараз сказати складно. Будемо відновлювати це після війни. Але загроза того, що тваринництво зазнає втрат дійсно є», — переконаний експерт.

uacouncil.org

За перші сім місяців цього року з України було експортовано 254,15 тис. тонн м’яса та субпродуктів птиці, повідомляє latifundist.com з посиланням на дані Державної митної служби. У вартісному еквіваленті обсяги закордонних продажів птиці у січні-липні склали 323,88 млн. доларів США.

Найбільшим імпортером української курятини залишається Королівство Саудівська Аравія. За сім місяців країна закупила курятини на суму 60,44 млн доларів США, що складає 18,7% в загальній структурі українського експорту. Також до трійки лідерів за обсягами закупівель м’яса птиці з України увійшли Нідерланди (53,7 млн доларів, або 16,6%) та Об’єднані Арабські Емірати (38 млн доларів, або 11,7%).

Meat-Inform

Закупівельні ціни на молоко в Україні тримаються практично без змін із окремими точковим укріпленням. Проте, це ще навіть не довоєнні показники.

За чотири місяці повномасштабної війни молочна галузь України змогла адаптуватися до абсолютно нових реалій та продовжує вирішувати нові виклики: від браку кадрів на фермі до проблем на кордоні при експорті.

За даними моніторингу 21 червня, середня ціна на молоко виросла на 4 копійки — до 10,17 грн/кг (без ПДВ) порівняно із попереднім моніторингом на початку червня. Втім, середньозважена ціна на молоко залишається на 4% нижчою, ніж у січні поточного року. Кілограм екстра ґатунку переробники купують в середньому по 10,57 грн, що на 4 коп. вище ціни попередніх двох тижнів. Вищий ґатунок коштує 10,03 грн/кг (+6 коп.), а перший — 9,91 грн (+3 коп.). Підтримку цінам складає поступове пожвавлення експорту молочних продуктів та повернення частини українців з-за кордону.

За даними Прикордонної служби, щодоби в Україну повертається близько 30 тис. українців. Це, у свою чергу, дає змогу посилити попит на молочну продукцію на внутрішньому ринку.

Крім того, експорт молочних продуктів, хоч і в менших обсяг, ніж того потребує ринок, та все ж відбувається. Наразі на світовому молочному ринку сформувалися сприятливі ціни на молочні продукти, що надає підтримку внутрішньому ринку. За даними, Державної митної служби, за чотири місяці 2022 року було експортовано молочних товарів на 47,4 млн дол., що на 16,1% менше, ніж за відповідний період минулого року. Більше половини експорту складало на масло (12,5 млн. дол.) та згущені молоко і вершки (18,9 млн. дол.). Основними торговими партнерами для України на сьогодні є країни ЄС (Польща, Нідерланди) та Молдова.

Наразі ріст цін на молоко у дві-чотири копійки з розривом у два тижні досить слабкий в порівнянні з інфляційними процесами, які відбуваються. Через суттєве здороження ПММ та інших складових собівартості ціни на молоко невиправдано низькі. І така ситуація спостерігається не тільки в Україні, а й усіх топових країнах виробниках молока. Молочний ринок «лихоманить», і рекордні ціни на молочні продукти не в змозі покрити собівартості виробництва. Середня ціна на молоко в Європі за рік виросла майже на третину до рекордних 46 євро/ц.

Подальший розвиток цінової кон’юнктури буде залежати від активності зовнішньої торгівлі та загального клімату на світовій арені. Основний акцент буде на експорті, так як внутрішнє споживання буде обмежене купівельною спроможністю.

Джерело: опитування АВМ