Уряд скоротить кількість дозвільних документів для бізнесу

Збільшення безмитних квот на експорт м’яса птиці, здебільшого курятини, з України до країн ЄС є безумовною перемогою для української сторони. Втім, переговори далися нелегко. Про це розповіли в Асоціації "Союз птахівників України".

Переговорний процес між Європейською Комісією і урядом України тривав понад рік, і результатом цього стало підписання компромісного рішення про збільшення обсягу основної квоти для України, яка сягатиме 70 тис. тонн з колишніх 20 тис. тонн.

"У пресі багато фахівців коментують цю тему, звинувачуючи уряд України у втраті можливостей виторгувати в ЄС вигідних преференцій у частині збільшення квот по інших товарних позиціях, що це рішення лише позитивне для однієї компанії, але при цьому людей, які знають глибоко тематику і складність переговорного процесу, - одиниці. Тому і виникають негативні резонанси на порожньому місці", - кажуть в Асоціації.

Експерти запевняють, що Україна взагалі могла втратити можливість збільшення квоти на м'ясо птиці через односторонній перегляд Європейською Комісією закріплених нормативно тлумачень до кодів митної класифікації, що привело б до фактичної декласифікації товару, що поставлявся з України під іншим кодом митної класифікації.

"В такому б випадку імпорт з України здійснювався б із застосуванням тарифної квоти, а поза її межами – із застосуванням високого фіксованого імпортного тарифу. Тому говорити, що Україна мала вигідну позицію в переговорному процесі – зайве, відповідно і висувати свої вимоги про збільшення квот по інших товарних позиціях українська сторона не мала змоги", - пояснили в Асоціації.

Профільні експерти розцінюють досягнені домовленості між Україною та ЄС як однозначну перемогу, яку очікували ще з 2014 року.

"Ми довго і планомірно працювали над тим, щоб існуючі квоти були переглянуті в сторону їх збільшення ще до термінів перегляду торгової частини ЗВТ. Це питання асоціація піднімала ще у 2014 році, коли тільки почала працювати торгова частина договору про ЗВТ з ЄС.

Вже тоді ми розуміли що обсяг квот, який був виділений саме на м'ясо птиці, не відповідає обсягам, які Україна готова поставляти на європейський ринок. Однак, тема збільшення квот не знаходила розуміння з боку Європейської Комісії, в цілому ЄС, тому що це занадто чутливий продукт для європейського ринку", - зауважили експерти.

Ситуація зрушила з місця у 2017 році, коли за кодом ТН "інші частини" Україна істотно збільшила експорт м’яса птиці до країн ЄС. Цей код не входить в обсяг квоти згідно з Угодою про зону вільної торгівлі та на нього існує нульова ставка мита.

"Представники Європейських торговельних асоціацій звернулися до Європейської Комісії з питанням про запобігання приросту показників торгівлі м’ясом птиці Україна – ЄС та виступили зі звинуваченням у бік українських експортерів про те, що українські виробники навмисно скористалися недосконалістю умов ПВЗВТ та Комбінованої номенклатури ЄС ("КН").

На нашу думку, таке твердження було абсолютно безпідставним, оскільки класифікаційні рішення, видані митними органами низки країн ЄС підтвердили, що українські виробники експортують свою продукцію за підпозиціями "0207 13 70" та "0207 14 70" абсолютно правомірно", - зазначили в Асоціації.

poultryukraine

Виробництво комбікормів для сегмента свинарства в США найближчим часом може опинитися під тиском унаслідок нових тарифів, встановлених владою Китаю відносно американської свинини. Відзначається, що США експортували до Китаю живих свиней на суму 1,1 млрд доларів щорічно, і якщо тарифи, введені з 2 квітня не будуть скасовані, ця цифра серйозно скоротиться в 2018 році. Спад в галузі свинарства неухильно спричинить за собою і проблеми надвиробництва на ринку комбікормів.

Національна рада виробників свинини, зокрема, заявив, що ситуація з експортом свинини і стан справ в сфері виробництва комбікормів для цього сегмента тісно пов'язані між собою. Проблеми на китайському напрямку в 2018 році можуть бути частково згладжені розширенням товарообігу з Південною Кореєю в рамках нового торгового угоди, однак повністю уникнути втрат навряд чи вдасться.

Разом з тим, торгова війна між США і Китаєм, яка сьогодні стає одним з головних драйверів змін в світовій торгівлі, може надати різнобічний вплив на комбікормову галузь. Зокрема, крім проблем з низьким попитом у зв'язку зі скороченням експорту продукції свинарства галузь може отримати деяку підтримку в зв'язку з проблемами у виробників етанолу. Китай також обмежив імпорт біопалива з США, для виробництва якого традиційно використовується те ж саме сировина, що і для виробництва комбікормів.

За матеріалами Feed Navigator

Виникнення стійкості до протимікробних препаратів (СПП) призводить до економічних втрат, зниження обсягів виробництва продукції тваринництва, злиднів, голоду та неповноцінного харчування, особливо у країнах з низьким та середнім рівнем доходу.

Про це заявив генеральний директор Продовольчої та сільськогосподарської організації Об'єднаних Націй (ФАО) Цюй Дун'юй, представляючи новий п'ятирічний план ФАО, покликаний допомогти впоратися з цією проблемою.

Він зазначив, що внаслідок постійного впливу антибіотиків та інших протимікробних препаратів бактерії, грибки та інші мікроби можуть стати та стають стійкими до впливу лікарських препаратів, покликаних знищувати або пригнічувати їх, що робить ліки неефективними та призводить до загрози появи неконтрольованих «супербактерій». Щорічно близько 700 тис. осіб гине з пов'язаних з СПП причин, і якщо не будуть вжиті заходи зниження ризику, то до 2050 року їх кількість може зрости до 10 мільйонів.

«СПП особливо сильно загрожує сільському господарству, оскільки сектор тваринництва є основним споживачем протимікробних препаратів, а їхнє неправильне чи надмірне використання викликає резистентність, внаслідок якої гине поголів'я худоби, а люди позбавляються відповідних джерел коштів для існування. Протимікробні препарати використовуються також при вирощуванні сільськогосподарських культур, зокрема рису та помідорів, а також в аквакультурі для запобігання втратам продукції», — уточнив Дун'юй.

ФАО розробила план боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів на 2021−2025 рр. н. Серед ключових принципів плану виділяються необхідність застосування науково обґрунтованого підходу до виявлення ризиків СПП та управління ними до того, як вони призведуть до великомасштабних надзвичайних ситуацій, доцільність епіднагляду та навчання у всьому світі, важливість стимулювання зацікавлених сторін та розширення їх можливостей для того, щоб від поінформованості про ризики СПП перейти до дій.

«Головною метою дій по боротьбі з СПП в даний час є не відмова від використання протимікробних препаратів, а збереження їх благотворного ефекту, тим більше що в найближчі 30 років обсяг вироблених для потреб людей продуктів харчування буде таким же, як за останні 10 тис. років разом узяті. У плані йдеться: «Нам необхідно, щоб протимікробні препарати діяли якомога довше, щоб виграти час для винаходу нових ліків».

У плані дій описуються різні можливі способи покращення методів ведення сільського господарства для більш якісної боротьби з СПП, включаючи, серед іншого, правильне харчування людей та тварин, вакцинацію, гігієну, санітарію та генетику.

«Ще одним ключовим напрямком роботи є поводження з відходами, оскільки компоненти протимікробних препаратів, що виділяються людьми та тваринами, а також утворюються в результаті діяльності лікарень та скотобоєн, можуть потрапляти у навколишнє середовище та прискорювати появу та поширення стійких штамів та генів. У плані міститься заклик до розширення досліджень СПП та забезпечення більш якісного нагляду в секторах рослинництва, аквакультури та охорони навколишнього середовища», — підсумували у ФАО.

Протягом минулого тижня, 9-13 листопада 2020 року, на лінійних елеваторах стрімко зросли закупівельні ціни на кукурудзу.

У минулу п’ятницю у філіях СП „Нібулон“ у внутрішніх областях зернову закуповували по 7,3−7,6 тис. грн/т проти 7,07−7,4 тис. грн/т семи днями раніше. Загалом по ринку ціни попиту на кукурудзу на первинних базисах за тиждень зросли на 100−250 грн/т — до 7,05−7,6 тис. грн/т.

Слід зазначити, що аналогічна тенденція спостерігалася й в портах, де трейдери і експортери наприкінці тижня платили за кукурудзу 7,4−7,8 тис. грн/т, що на 50−200 грн/т більше, ніж на початку місяця.

«Подорожчанню кукурудзи сприяє підвищення експортних цін, які минуло тижня додали 5−7 $/т і досягли 238−242 $/т FOB Чорноморські порти. Головним драйвером цін слугує скорочення прогнозів глобального виробництва кукурудзи в поточному сезоні і низька врожайність зернової, зокрема, в країнах Європи. З іншого боку, подорожчанню сприяє високий попит на кукурудзу, у тому числі з боку Китаю», — повідомляють аналітики agrotimes.ua.

agrotimes.ua