Уряд пропонує Верховній Раді ухвалити законопроект про швидкі інвестиції

8 вересня Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко зустрівся з Віце-прем’єр-міністром, Міністром розвитку Республіки Польща Ядвігою Емілевич в рамках Економічного форуму 2020.

«Сьогоднішня зустріч є гарною нагодою для обговорення перспектив двостороннього співробітництва, яке носить стратегічний характер. Зокрема, перспективним є поглиблення співпраці у сфері торгівлі, фінансових ринків, інвестицій, галузі сільського господарства та ветеринарії», - зауважив Міністр Ігор Петрашко.

Також Міністр звернув увагу, що незважаючи на негативні наслідки пандемії коронавірусу, у третьому кварталі поточного року економіка України почала відновлюватися. Важливим аспектом подальшої стабілізації і зростання економіки є залучення інвестицій в економіку України.

Разом з тим, згідно з Прогнозом економічного і соціального розвитку України на 2021 – 2023 роки зростання економіки планується завдяки комплексу факторів: розвитку промисловості, збільшенню долі переробки в аграрному секторі, програм підтримки малого та середнього бізнесу, покращення бізнес-клімату, а також приватизації.

Окремо обговорили співробітництво України з ЄС. Міністр зауважив, що Україна очікує на досягнення домовленості про початок переговорів щодо перегляду Угоди про асоціацію Україна - ЄС у 2021 році та сподівається на дружню підтримку Польщі у цьому важливому питанні. Зокрема, першочерговим завданням є не лише подальше поглиблення лібералізації торгівлі, але й філософії економічної частини Угоди в цілому.

Прес-служба Мінекономіки

З початку війни не всі оператори ринку свинини могли вчасно оплачувати вартість комунальних послуг, як наслідок підприємства почали отримувати листи «щастя» з повідомленням про відключення від електропостачання. Чи це правомірно та як правильно реагувати у такій ситуації?

Від 27.02.2022 на період дії воєнного стану в Україні наказом Міністерства енергетики України № 91забороненооператорам системи розподілу здійснювати відключення та/або обмеження електропостачання об'єктів критичної інфраструктури.

Враховуючи скрутні умови у яких опинилася галузь свинарства з початком війни, частина операторів зіштовхнулися також і з фінансовими труднощами, як наслідок не у всіх була можливість розрахуватися за електропостачання. Згідно п. 4 ст.9 ЗУ «Про критичну інфраструктуру» до життєво важливих функцій та/або послуг, порушення яких призводить до негативних наслідків для національної безпеки України, належить продовольче забезпечення. Враховуючи, що свинарство — це вид діяльності під КВЕД 01.46 (розведення свиней), можемо стверджувати про те, що свиногосподарства є об'єктами критичної інфраструктури, тобто є такими, що підпадають під дію наказу Міністерства енергетики України № 91 від 27.02.2022.

Якщо ви отримали повідомлення про відключення підприємства від електропостачання, юристи радять скористатися наступним алгоритмом дій:

1) Направити офіційного листа до територіального органу енергомереж з описом вищенаведених фактів та зазначенням обставин, що призвели до виникнення боргу за енергопостачання, описом можливих негативних наслідків, що будуть спричинені у разі відключення від енергопостачання підприємства.

2) Направити листа до обласної державної адміністрації щодо попередження вчинення оператором розподілу енергопостачання відключення підприємства від електропостачання із зазначенням аналогічних даних, що містять у попередньому зверненні.

Ці листи будуть офіційним доказом того, що підприємство звернулось, як до постачальника послуг, так і до ОВА (що є фактичним управлінцем об'єкта критичної інфраструктури відповідно до п. 3. ч.1. ст. 7 ЗУ «Про критичну інфраструктуру»).

Важливо, для позитивного вирішення даного питання провести переговори з оператором енергопостачання, адже бездіяльність у даному питані призведе до відключення від електропостачання підприємства. Також, варто зазначити у зверненні можливий графік/термін сплати існуючої заборгованості, що в свою чергу може покращити «шанси» на позитивне вирішення питання для підприємства.

Варто звернути увагу на проект закону (поки допрацьовується після правок президента), який забороняє примусове виконання рішень судів про стягнення боргів за компослуги з фізосіб та багатьох підприємств і закладів, у тому числі і з підприємств, які обслуговують оборонний комплекс та належать до важливих галузей економіки — діяльність яких пов’язана з вирощування сільськогосподарських культур, тваринництвом: itd.rada.gov.ua

Асоціація «Свинарі України» 

Прямі іноземні інвестиції у сільське господарство минулого року перевищили показник 2016 року на 6,7% і складали 622 млн дол. США.

Про це розповів директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.

Частка іноземних інвестицій, спрямованих у тваринництво у 2017 році, складала майже 30%, тоді як у загальній структурі капітальних інвестицій у сільському, лісовому та рибному господарстві частка тваринництва становить 11%. Водночас частка іноземних інвесторів у структурі капітальних інвестицій складає лише 0,3%,

Тенденція зростання прямих іноземних інвестицій у галузь відновилася з 2016 року після значного спаду у 2011 році — на 17,2%, 2014 році — на 20,4%, а також у 2015 році — на 18,6%.

Схожа динаміка простежується й з іноземними інвестиціями у харчову промисловість, зауважив академік. Вони поступово збільшувалися до 2013 року, а відновили зростання лише у 2016 році після спаду у 2014−2015 роках.

Найбільшими інвесторами сільського господарства України у 2017 році були Кіпр (28,7%), Віргінські Британські острови (14,5%) та Німеччина (13,4%). Також до топ-10 інвесторів галузі увійшли Данія (8,4%), Велика Британія (7,4%), Польща (4,9%), Франція (4,6%), США (3,2%), Словаччина та Швеція (по 2,1%).

Відновлення зростання іноземних інвестицій у сільське господарство є позитивним сигналом для інших іноземних інвесторів та сприятливим для подальшого оновлення галузі, підсумував Юрій Лупенко.

infoindustria

В украинское животноводство охотнее инвестируют иностранцы

Прямые иностранные инвестиции в сельское хозяйство в прошлом году превысили показатель 2016 на 6,7% и составляли 622 млн долл. США.

Об этом рассказал директор Национального научного центра «Институт аграрной экономики», академик НААН Юрий Лупенко.

Доля иностранных инвестиций, направленных в животноводство в 2017 году, составляла почти 30%, тогда как в общей структуре капитальных инвестиций в сельском, лесном и рыбном хозяйстве доля животноводства составляет 11%. В то же время доля иностранных инвесторов в структуре капитальных инвестиций составляет лишь 0,3%,

Тенденция роста прямых иностранных инвестиций в отрасль восстановилась с 2016 года после значительного спада в 2011 году — на 17,2%, 2014 году — на 20,4%, а также в 2015 году — на 18,6%.

Похожая динамика наблюдается и с иностранными инвестициями в пищевую промышленность, отметил академик. Они постепенно увеличивались до 2013 года, а возобновили рост лишь в 2016 году после спада в 2014—2015 годах.

Крупнейшими инвесторами сельского хозяйства Украины в 2017 году были Кипр (28,7%), Виргинские Британские острова (14,5%) и Германия (13,4%). Также в топ-10 инвесторов отрасли вошли Дания (8,4%), Великобритания (7,4%), Польша (4,9%), Франция (4,6%), США (3,2%), Словакия и Швеция (по 2,1%).

Возобновление роста иностранных инвестиций в сельское хозяйство является позитивным сигналом для других иностранных инвесторов и благоприятным для дальнейшего обновления отрасли, подытожил Юрий Лупенко.

infoindustria

У 2020 році аграрна продукція була основою зовнішньої торгівлі, передає УНН із посиланням на інфографічний довідник "Агробізнес України".

Найбільше доходу від експорту Україні принесла соняшникова олія – 5 млрд 325 млн дол. за рік.

На другому місці – кукурудза, із показником у 4 млрд 886 млн дол.

Замикає трійку лідерів пшениця. У 2020 році Україна отримала 3 млрд 596 млн дол. доходу від експерту пшениці.

Також до топ-10 агропродуктів експорту України увійшли ячмінь, соя та м'ясо птиці.

Так, торік Україна отримала 1 млрд дол. доходу від експорту ячменю (4 місце), 692 млн дол. доходу від експорту сої (6 місце), та 561 млн дол. від експорту м'яса птиці (7 місце).

Україна експортує багато сировини, коментують аналітики.

"Основа експорту — зернові та олійні культури. Хоча вони й забезпечують значні обсяги доходу, проте дають менше доданої вартості порівняно з готовою продукцією та продукцією переробки, якої експортується значно менше", - розповіли фахівці.

Джерело: УНН